Третій апеляційний адміністративний суд
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
11 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/12121/23
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
секретар судового засідання Бендес А.Г.
за участю представника позивача Долідзе А.О.
представників відповідача Степанова М.С., Бондар М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ»
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року (головуючий суддя Голобутовський Р.З.)
в адміністративній справі №160/12121/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ», звернувся 02.06.2023 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просив:
визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0096950707 про збільшення грошового зобов`язання з податку на прибуток підприємств;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0096980707 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств по періодам: з 2017 по 2021 рік;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0096910707 про збільшення грошового зобов`язання з податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0097020707 про зменшення від`ємного значення податку на додану вартість по податковій декларації за січень 2023 року;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0097000707 про застосування штрафних санкцій за відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 09.05.2023 №0098492410 про застосування штрафних санкцій за неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платника податків, і сум утриманого з них податку за формою 1-ДФ за III квартал 2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає податкові повідомлення-рішення протиправними, оскільки позапланову невиїзну перевірку було проведено із суттєвим порушенням вимог податкового законодавства. Сам вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення. Акт перевірки не містить відомостей у зв`язку з якими обставинами та на підставі яких норм податкового законодавства відповідачем було прийнято рішення про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтана-Естейт», замість виїзної. У зв`язку з чим позивач вважає, що рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про проведення саме документальної позапланової невиїзної перевірки в приміщенні управління податкового аудиту ГУ ДПС за адресою: вул. Високовольтна, буд. 24 м. Дніпро - не ґрунтується на правильному застосуванні контролюючим органом норм матеріального права. Також в акті перевірки відсутні будь-які дані, які б указували на те, що фахівці контролюючого органу не були допущені до проведення перевірки, або платник податків відмовився від її проведення. На момент проведення перевірки з 23.03.2023 по 29.03.2023 та складання акту перевірки від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549 арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович взагалі не був посадовою особою та не виконував функції керівника ТОВ «Монтана-Естейт», не мав повноважень приймати рішення про допуск або недопуск посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення перевірки, не мав ані обов`язку, ані можливості надавати будь-які первинні документи бухгалтерського та податкового обліку для проведення документальної перевірки, давати пояснення щодо можливих виявлених порушень, тощо. Крім того, не будучи ліквідатором ТОВ «Монтана-Естейт» станом на 04.04.2023, ОСОБА_1 не мав права ні підписувати акт перевірки, ні отримувати другий примірник акту. Позивач вважає, що контролюючим органом було допущено низку порушень при прийнятті податкових повідомлень-рішень, а саме відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 №0097020707 про зменшення від`ємного значення ПДВ по податковій декларації за січень 2023 року на суму 4193828 грн., при цьому у висновках акту перевірки відсутнє посилання на наявність такого порушення, в тексті акту також не міститься детального опису порушення, з посиланням на відповідні норми податкового законодавства; відповідачем за результатами перевірки застосовані штрафні санкції у розмірі 25% від суми визначених податкових зобов`язань, з посиланням на наявність вини платника податків. Таке рішення прийнято контролюючим органом необґрунтовано, внаслідок зловживання службовими повноваженнями, оскільки висновок про вчинення податкових правопорушень умисно є припущенням перевіряючих, без жодного підтвердження будь-якими доказами; податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 0096910707 містить неточності у визначенні суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість: «+8 179 951» проти цифри « 8 179 956», зазначеної у висновках акту перевірки. Враховуючи викладене, позивач вважає, що при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 09.05.2023 №0096950707, №0096980707, №0096910707, №0097020707, №0097000707, №0098492410 ГУ ДПС у Дніпропетровській області діяло всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з`ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішень, без дотримання необхідного балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення, чим порушило законні інтереси платника податків.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що копії наказу від 16.02.2023 №759-п отримані ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» 24.02.2023 та ОСОБА_2 24.02.2023, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень. З 09.12.2021 ліквідатором ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» є Олег Чичва, а отже він є уповноваженою особою на представництво інтересів та отримання поштової кореспонденції. У подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 вказану постанову було скасовано. Копії наказу від 16.02.2023 №759-п отримані ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» 24.02.2023 та ОСОБА_2 24.02.2023 тобто до прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21. На момент отримання наказу від 16.02.2023 №759-п ОСОБА_3 був ліквідатором ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ».
Зазначив, що Податковим кодексом України не встановлено, що для призначення саме невиїзної перевірки платник податків повинен відповідати певним критеріям, також, не зазначено обов`язку податкового органу призначати за вказаним умов саме невиїзну перевірку. Той факт, що відповідачем не досліджено первинні документи підприємства через проведення невиїзної перевірки не спростовує обов`язку позивача надати такі документи на запит про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023, отриманий повноважними особами позивача 24.02.2023. Звернув увагу на те, що відповідні копії первинних документів не надані як до перевірки, так і суду. Жодного письмового звернення з приводу форми проведення перевірки до податкового органу від позивача не надходило.
Вказав, що детальний опис цього порушення викладений перевіряючими на сторінках 16-23 (розділ 3.1.2.2. Податковий кредит) акту перевірки № 1318/04-36-04-04/33546549 від 04.04.2023. На зазначених сторінках викладені роз`яснення зменшення від`ємного значення ПІВ за період з 01.01.2017 по 31.01.2023. Зменшення відбулось у зв`язку з тим, що платник податків не надав до перевірки первинну документацію з контрагентами-постачальниками. У порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ «МОНТАНА ЕСТЕЙТ» до складу податкового кредиту включено операції з придбання послуг, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 14563858 грн, що призвело до зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року. Суд не погодився з позицією позивача стосовно неправомірності застосування штрафної санкції у розмірі 25%, оскільки жодних первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій ані суду, ані до перевірки позивачем не надано. Позивачем жодними документами не спростовано відсутність умислу на порушення податкового законодавства, первинні документи не надані, що свідчить про їх відсутність. Стосовно розбіжності у розрахунках при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0096910707 від 09.05.2023 в частині зазначення в акті перевірки суми донарахувань 8 179 956грн, а в податковому повідомлення-рішенні 8 179 951грн, суд зазначив, що в суми донарахувань за податковим повідомленням-рішенням не включено суму поза межами позовної давності у відповідності до вимог ст. 102 ПК України. Зауважив, що жодних первинних документів на підтвердження правомірності формування податку позивачем ані суду, ані перевіряючим не надано. Також позивачем не надано документів на підтвердження формування податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023, при цьому в адресу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні від ПрАТ «Волиньобленерго», АТ «Криворізька Теплоцентраль», КП «Червоноградводоканал» тощо.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити.
Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами позову. Вказує, що вид перевірки (позапланова невиїзна), без надання платнику податків права на подання відповідних пояснень та документів, що стосуються предмету перевірки, позбавляє контролюючий орган можливості об`єктивно здійснити аналіз законності діяльності такого платника й дійти обґрунтованих висновків стосовно податкового правопорушення. Акт перевірки не містить відомостей у зв`язку з якими обставинами та на підставі яких норм податкового законодавства відповідачем було прийнято рішення про проведення невиїзної документальної перевірки ТОВ «Монтана-Естейт», замість виїзної. У зв`язку з чим позивач вважає, що рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про проведення саме документальної позапланової невиїзної перевірки не ґрунтується на правильному застосуванні контролюючим органом норм матеріального права. Також в акті перевірки відсутні будь-які дані, які б указували на те, що фахівці контролюючого органу не були допущені до проведення перевірки, або платник податків відмовився від її проведення. На момент проведення перевірки з 23.03.2023 по 29.03.2023 та складання акту перевірки від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549 арбітражний керуючий Чичва Олег Сергійович взагалі не був посадовою особою та не виконував функції керівника ТОВ «Монтана-Естейт», не мав повноважень приймати рішення про допуск або недопуск посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області до проведення перевірки, не мав ані обов`язку, ані можливості надавати будь-які первинні документи бухгалтерського та податкового обліку для проведення документальної перевірки, давати пояснення щодо можливих виявлених порушень, тощо. Крім того, не будучи ліквідатором ТОВ «Монтана-Естейт» станом на 04.04.2023, ОСОБА_1 не мав права ні підписувати акт перевірки, ні отримувати другий примірник акту. Позивач вважає, що контролюючим органом було допущено низку порушень при прийнятті податкових повідомлень-рішень, а саме відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 09.05.2023 №0097020707 про зменшення від`ємного значення ПДВ по податковій декларації за січень 2023 року на суму 4193828 грн., при цьому у висновках акту перевірки відсутнє посилання на наявність такого порушення, в тексті акту також не міститься детального опису порушення, з посиланням на відповідні норми податкового законодавства; відповідачем за результатами перевірки застосовані штрафні санкції у розмірі 25% від суми визначених податкових зобов`язань, з посиланням на наявність вини платника податків.
Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
В судовому засіданні представник позивача та представники відповідача підтримали свої позиції щодо рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» (код ЄДРПОУ 33546549) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.06.2005, станом на день розгляду справи судом перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області, Соборна ДПІ; порушено справу про банкрутство.
16.02.2023 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №759-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ», у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ».
Перевірку проведено у приміщенні управління податкового аудиту ГУ ДПС за адресою: вул. Високовольтна, буд. 24, м. Дніпро, кабінети 114-115.
Перевірка проводилась з 22.03.2023 по 28.03.2023.
За результатами перевірки складено акт від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549.
На підставі акту перевірки від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549 прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0096950707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 32 496 169,50 грн, в тому числі по податковим зобов`язанням на суму 31693832 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 802 337,50 грн;
- №0096980707, яким встановлено завищення позивачем суми від`ємного значення з податку на прибуток у 2017 році на суму 128 874 942грн, у 2018 році на суму 258 228 23грн, у 2019 році на суму 367 833 648 грн, у 2020 році на суму 364 566 858грн, у 2021 році на суму 380 389 989грн;
- №0096910707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 224 938,75 грн, в тому числі по податковим зобов`язанням на суму +8 179 951 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2 044 987,75 грн;
- №0097020707, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 193 828 грн;
- №00977000707, яким застосовано до позивача штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в розмірі 3403,50 грн;
- №0098492410, яким застосовано до позивача штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 1020 грн.
Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив.
Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що до даних правовідносин слід застосовувати норми Конституції України, Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023, наказу на перевірку №759-п від 16.02.2023 та у відповідності до п. 19-1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82, пп. 69.2 п. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у зв`язку з отриманням інформації про внесення до ЄДР запису про порушення проваджень у справах про визнання банкрутом, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023, з питань дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків-фізичних осіб за період з 01.10.2013 по 31.12.2022;
з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.10.2013 по 31.12.2022.
Повідомлення про перевірку №237 від 16.02.2023 та наказ про призначення перевірки №759-п від 16.02.2023 направлені на податкову адресу позивача:
Україна, 49044, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, Соборний р-н, вул. Узвіз Крутогірний, буд. 14
та ліквідатору - арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Олегу Чичві засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення 16.02.2023.
Згідно з поштовим повідомленням про вручення, повідомлення та наказ вручені 24.02.2023 ліквідатору - арбітражному керуючому Олегу Чичві.
У висновку акту перевірки від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549 викладені наступні порушення законодавства, а саме:
1. Документальною невиїзною перевіркою ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного законодавства та іншого законодавства за період з 01.01.2017 по 31.12.2021, з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо повноти нарахування, обчислення та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023 - встановлено наступні порушення:
- п.п.16.1.5., п.п.16.1.9., п.п.16.1.13. п.16.1. ст.16; п.44.1, п.44.2, п.44.3, п.44.6 ст.44; п.85.2 ст.85; п.134.1 ст.134 ПКУ, п.2 ст.3; ст.9 Закону №996 - в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток на загальну суму 31 693 833грн., в тому числі: за 2019 рік - 3209 350грн., за 2020 рік - 27 826 305грн., за 2021 рік - 658 177грн.;
завищення від`ємного значення об`єкта оподаткування за 2017 рік на 128 874 942,06грн., за 2018 рік на 258 228 236,70грн., за 2019 рік на 367 833 648грн., за 2020 рік на 364 566 858грн., за 2021 рік на 380 389 989грн.;
- п.198.1, п.198.3, п.198.5 ст.198, п.201.1 ст.201 ПКУ ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» занижено суму податку до сплати на загальну суму 8 179 956грн.
- п.201.1 ст.201 ПКУ встановлено відсутність реєстрації в ЄРПН податкових накладних на загальну суму ПДВ 422 055,23 грн;
2. Документальною невиїзною перевіркою ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» з питання дотримання законодавства щодо укладення трудових договорів, оформлення трудових відноси з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, утримання та сплат податку на доходи фізичних осіб, військового збору при виплаті доходів на користь платників податків - фізичних осіб - за період з 01.10.2013 по 31.12.2022;
з питання дотримання законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.10.2013 по 31.12.2022 встановлено наступні порушення:
- п.49.18.2 п.49.18 ст.49, п.51.1 ст.51, пп."6" п.176.2 ст. 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI та п.2.1 розділу ІІ Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізі осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 року за №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2015 року №111/26556, що призвело до не надання податкового розрахунку за ф.1ДФ за III квартал року;
- п.4 4.2 ст.6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VI, з урахуванням п.1 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 року №435, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.04.2015 за №є460/26905, що призвело до надання звіту по ЄСВ за липень 2019 року з порушенням встановленого порядку.
09.05.2023 відповідачем у справі прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0096950707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 32 496 169,50 грн, в тому числі по податковим зобов`язанням на суму 31693832 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 802 337,50 грн;
- №0096980707, яким встановлено завищення позивачем суми від`ємного значення з податку на прибуток у 2017 році на суму 128 874 942грн, у 2018 році на суму 258 228 23грн, у 2019 році на суму 367 833 648 грн, у 2020 році на суму 364 566 858грн, у 2021 році на суму 380389 989грн;
- №0096910707, яким збільшено позивачу суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на суму 10 224 938,75 грн, в тому числі по податковим зобов`язанням на суму +8 179 951 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 2 044 987,75 грн;
- №0097020707, яким зменшено позивачу розмір від`ємного значення з податку на додану вартість на суму 4 193 828 грн;
- №00977000707, яким застосовано до позивача штраф за відсутність складення та/або реєстрації протягом граничного строку податкових накладних/розрахунків коригування в розмірі 3403,50 грн;
- №0098492410, яким застосовано до позивача штраф з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді з/п в розмірі 1020 грн.
Надаючи оцінку зазначеним правовідносинам, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень.
При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
Таким чином, звертаючись до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, позивач вправі посилатись на процедурні порушення проведення перевірки та надіслання рішень за результатами перевірки, а суд зобов`язаний надавати правову оцінку таким доводам позивача в першу чергу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 року у справі №816/228/17 сформулювала правовий висновок, відповідно до якого неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.
При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України).
Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України визначено права контролюючих органів, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
На підставі п.п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу про проведення перевірки від 16.02.2023 №759-п та запит про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023 направлені відповідачем на адресу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» та призначеному розпоряднику майна-ліквідатору Олегу Чичві.
Копії наказу від 16.02.2023 №759-п отримані ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» 24.02.2023 та Олегом Чичвою 24.02.2023, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями повідомлень про вручення поштових відправлень.
Стосовно тверджень представника позивача про те, що неможливо ідентифікувати особу, якою отримано наказ та запит, суд зазначає, що відповідно до усталеної позиції Верховного Суду, зокрема, викладеної в постанові від 20.10.2020 у справі №140/30/20 добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
У разі невиконання цього обов`язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв`язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Стосовно тверджень представника позивача про те, що ОСОБА_3 на момент отримання наказу та запиту не був уповноваженою особою на отримання кореспонденції ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ», суд зазначає наступне.
Постановою Господарського суду Дніпропетровською області від 09.12.2021 у справі № 904/4790/21 припинено процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549).
Припинено повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Чичви Олега Сергійовича (свідоцтво №448 від 19.03.2013; адреса: 49005, місто Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 12, офіс 16).
Визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Монтана-Естейт" (49044, Дніпропетровська область, місто Дніпро, узвіз Крутогірний, будинок 14, ідентифікаційний код 33546549) - банкрутом.
Зобов`язано ліквідатора банкрута Чичву Олега Сергійовича:
- здійснювати ліквідаційну процедуру у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- не менш як один раз на місяць подавати комітету кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансовий стан і майно боржника на день відкриття ліквідаційної процедури та під час проведення ліквідаційної процедури, про використання коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету кредиторів (копію звіту про діяльність надсилати до суду);
- за результатами проведеної роботи у строк до 09.12.2022 надати до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс у відповідності до вимог статті 65 Кодексу України з процедур банкрутства.
Отже, з 09.12.2021 ліквідатором ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» є Олег Чичва, а отже він є уповноваженою особою на представництво інтересів та отримання поштової кореспонденції.
У подальшому постановою Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21 вказану постанову було скасовано.
Копії наказу від 16.02.2023 №759-п отримані ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» 24.02.2023 та ОСОБА_2 24.02.2023 тобто до прийняття постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.03.2023 у справі № 904/4790/21.
На момент отримання наказу від 16.02.2023 №759-п ОСОБА_3 був ліквідатором ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ».
Про зміну ліквідатора або керуючого майном податковий орган при проведенні перевірки не повідомлявся.
Стосовно твердження позивача про неправомірність проведення документальної невиїзної перевірки замість документальної виїзної, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 79.1 ст. 79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з п. 79.2 ст. 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Податковим кодексом України не встановлено, що для призначення саме невиїзної перевірки платник податків повинен відповідати певним критеріям, також, не зазначено обов`язку податкового органу призначати за вказаним умов саме невиїзну перевірку.
Той факту, що відповідачем не досліджено первинні документи підприємства через проведення невиїзної перевірки не спростовує обов`язку позивача надати такі документи на запит про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023, отриманий повноважними особами позивача 24.02.2023.
Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що відповідні копії первинних документів не надані як до перевірки, так і суду.
Відповідно до п. 79.5 ст. 79 ПК України за наявності письмового звернення платника податків замість документальної невиїзної перевірки може проводитися документальна виїзна перевірка.
Водночас матеріали справи не містять доказів щодо письмового звернення позивача до податкового органу з приводу форми проведення перевірки.
Стосовно доводів позивача про направлення запиту №2 від 03.04.2023 вже після початку проведення перевірки, то суд першої інстанції зазначив, що допитана в якості свідка 17.10.2023 ОСОБА_4 зазначила, що вказаний запит було направлено повторно та він вже містив інформацію про встановлені проведеною перевіркою порушення.
Тобто він не є первісним запитом на надання документів.
Первісним запитом є запит про надання інформації №9959/6/04-36-07-07-08 від 16.02.2023, отриманий повноважними особами позивача 24.02.2023.
Стосовно суті встановлених порушень колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що в акті перевірки на сторінках 17-22 наявний список контрагентів-постачальників позивача, стосовно господарських операцій з якими встановлено порушення податкового законодавства.
Натомість, матеріали справи не містять первинних документів по взаємовідносинах з вказаними контрагентами.
Позивач зазначає, що в акті перевірки взагалі відсутні підстави зменшення від`ємного значення ПДВ по податковій декларації за січень 2023 року.
З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що детальний опис цього порушення викладений відповідачем на сторінках 16-23 (розділ 3.1.2.2. Податковий кредит) акту перевірки №1318/04-36-04-04/33546549 від 04.04.2023.
На зазначених сторінках викладені роз`яснення зменшення від`ємного значення ПІВ за період з 01.01.2017 по 31.01.2023.
Зменшення відбулось у зв`язку з тим, що платник податків не надав до перевірки первинну документацію з контрагентами-постачальниками.
У порушення п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України ТОВ «МОНТАНА ЕСТЕЙТ» до складу податкового кредиту включено операції з придбання послуг, які не підтверджені первинними документами на загальну суму 14563858 грн, що призвело до зменшення суми від`ємного значення з податку на додану вартість за січень 2023 року.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції судом першої інстанції обґрунтовано спростовано позицією позивача стосовно неправомірності застосування штрафної санкції у розмірі 25%, оскільки жодних первинних документів на підтвердження реальності здійснення господарських операцій матеріали справи не містять.
Відповідно до пп. 123.1 123.3 ст. 123 ПК України вчинення платником податків діянь, що зумовили визначення контролюючим органом суми податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2 (крім випадків зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларованої до повернення з бюджету у зв`язку із використанням права на податкову знижку), 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПКУ, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 10 % суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Діяння, передбачені п. 123.1 ст. 123 ПКУ, вчинені умисно, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов`язання та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не спростовано обставини безпідставного ненадання контролюючому органу первинних документів, що свідчить про їх відсутність.
Стосовно розбіжності у розрахунках при прийнятті податкового повідомлення-рішення №0096910707 від 09.05.2023 в частині зазначення в акті перевірки суми донарахувань в розмірі 8 179 956грн., а в податковому повідомлення-рішенні 8 179 951грн., суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відповідачем в суми донарахувань за цим податковим повідомленням-рішенням не включено суму поза межами позовної давності у відповідності до вимог ст. 102 ПК України.
Отже, права позивача в цій частині не порушені, відповідач діяв у відповідності до норм законодавства.
Стосовно правомірності формування сум податків за господарськими операціями за перевіряємий період, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;
ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг (п. 198.3 ст. 198 ПК України).
Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку.
Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством (пункт 44.1 ст. 44 ПК України).
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до п. 138.1, 138.2 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, зокрема, собівартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інших витрат. Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
При цьому п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
За визначенням статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996-XIV господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
Платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
У первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
В той же час сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.
Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток, витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування витрат та податкового кредиту.
Стосовно виявлених порушень з формування податку на прибуток, суд першої інстанції зазначив, що в акті перевірки детально описані встановлені порушення, а саме за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 позивачем задекларовано в рядку 01 декларацій «Дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку» суми податку, за період з 01.01.2017 по 31.12.2021 позивачем задекларовано в рядку 02 декларацій «Фінансовий результат до оподаткування, визначений у фінансовій звітності відповідно до національних положень» суми податку.
Проте, як вже зазначено вище, матеріали справи не містять (позивачем не надано) первинних документів на підтвердження правомірності формування ним цього податку.
Також позивачем не надано документів на підтвердження формування податку на додану вартість за період з 01.01.2017 по 31.01.2023, при цьому в адресу ТОВ «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровані накладні від ПрАТ «Волиньобленерго», АТ «Криворізька Теплоцентраль», КП «Червоноградводоканал» тощо.
Відносно первинних бухгалтерських документів висловився Верховний Суд України і в рішенні від 19.04.2016 року у справі №21-4985а15 вказавши, що господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу, а сам договір не є первинним обліковим документом для цілей бухгалтерського обліку.
Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 27.02.2018 року у справі №813/1766/17, адміністративне провадження №К/9901/3360/17 (ЄДРСРУ № 72486685).
Ухвалюючи рішення суд зазначає, що платник податків зобов`язаний складати встановлені законодавством первинні документи на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування.
На підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами.
Водночас обов`язок підтвердити правомірність та обґрунтованість витрат первинними документами покладається на платника.
Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 17.03.2020 року у справі №820/5934/15.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч.4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
За відсутності належним чином складених первинних документів відсутні підстави для визнання протиправним висновку податкового органу про порушення платником податкового законодавства.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку колегії суддів апеляційної інстанції матеріали справи дають підстави для висновку, шо позивачем не доведені обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
При цьому, відповідачем доведено обставини, на яких ґрунтуються заперечення проти позовних вимог, доведено правомірність дій/рішень відповідача як суб`єкта владних повноважень.
Суд апеляційної інстанції піддає критиці доводи позивача, що позивач не був належним чином повідомлений про проведення перевірки, оскільки в період з 07.03.2023 по 25.05.2023 у товаристві не працювала жодна посадова особа, яка мала право підписувати документи.
Товариство має 2 учасника, тому проведення загальних зборів учасників, повідомлення учасників про необхідність обрання керівника товариства у найближчий термін після скасування постанови про банкрутство (07.03.2023) є нагальною потребою та обов`язком товариства.
Зволікання позивача тривалий час (до 25.05.2023) щодо проведення загальних зборів та обрання керівника товариства не є виправданим, оскільки матеріали справи не містять доказів поважності причин не призначення загальних зборів у найближчий час після скасування постанови про банкрутство (07.03.2023).
Отже, відповідальність за вищезазначене покладається лише на позивача та не є підставою для скасування висновків, що встановлені перевіркою.
Оскільки позивачем не підтверджено належним чином формування сум податку за податковою звітністю, то відсутні підстави для задоволення позову.
Під час розгляду справи позивачем не спростовані доводи відповідача, викладені в акті перевірки від 04.04.2023 №1318/04-36-07-07-04/33546549, відтак, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
Виходячи з результатів апеляційного перегляду не підлягають розподілу витрати у справі.
Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МОНТАНА-ЕСТЕЙТ» залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 11.04.2024 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 11.04.2024.
В повному обсязі постанова виготовлена 17.04.2024.
Головуючий - суддяЮ. В. Дурасова
суддяЛ.А. Божко
суддяО.М. Лукманова
Суд | Третій апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 11.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118430989 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Ільков Василь Васильович
Адміністративне
Третій апеляційний адміністративний суд
Дурасова Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні