Постанова

від 16.04.2024 по справі 640/10883/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/10883/22 Суддя (судді) першої інстанції: Васильченко І.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В.В.,

суддів: Ганечко О.М., Василенка Я.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, за апеляційною скаргою Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа: ОСОБА_2 , в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 623 від 29 вересня 2021 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження;

- визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VI-010/2022 від 27 червня 2022 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 623 від 29 вересня 2021 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Визнано протиправним та скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VI-010/2022 від 27 червня 2022 року, яким притягнуто ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Вищою кваліфікаційною-дисциплінарною комісією адвокатури та Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури м. Києва подано апеляційні скарги, в яких:

- Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва просить скасувати рішення суду першої інстанції та залишити без розгляду позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 623 від 29 вересня 2021 року з підстав пропуску строку звернення до суду в порядку п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України;

- Вища кваліфікаційно-дисциплінарної комісія адвокатури просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно з положеннями ст. 309 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розгляд справи проведено у порядку письмового провадження на підставі пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, 27 березня 2020 року на адресу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва надійшла заява ОСОБА_2 від 17 березня 2020 року про порушення адвокатом ОСОБА_1 вимог законодавства України про адвокатуру та Правил адвокатської етики, в результаті чого, на думку ОСОБА_2 , останньому створено перешкоди в доведенні перед судом позиції захисту при судовому розгляді та порушено гарантоване нормами національної та міжнародної дії право на захист.

29 вересня 2021 року Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва прийняла рішення № 623, яким комісія вирішила притягнути ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у вигляді попередження.

Не погоджуючись з рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 623 від 29 вересня 2021 року позивачем було подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу.

В свою чергу, ОСОБА_2 також було подано до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скаргу на вищевказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва.

27 червня 2022 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури було винесено рішення № VI-010/2022, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 та скаргу ОСОБА_2 задоволено частково - рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва № 623 від 29 вересня 2021 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді попередження - змінено в частині мотивування та застосування виду дисциплінарного стягнення.

Застосовано до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Вважаючи вказані рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 29 вересня 2021 року №623, а також рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури №VІ-010/2022 від 27 червня 2022 року не відповідають вимогам ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року №120, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам справи у взаємозв`язку з твердженнями, які викладені в апеляційних скаргах, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Згідно пункту 1 частини першої статті 21 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Згідно ст. 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, до яких відносяться, зокрема, порушення правил адвокатської етики, невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків, порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом (частина перша, пункти 3, 5, 7 частини другої статті 34 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Частина 2 ст. 36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» прямо забороняє зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

У відповідності до п. 7 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку. Адвокат вважається невинуватим у вчиненні дисциплінарного проступку і не може бути підданий дисциплінарному покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку і встановлено рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності. Адвокат не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні дисциплінарного проступку. Обов`язок доказування вини адвоката у вчиненні дисциплінарного проступку покладається на особу, яка ініціює дисциплінарне провадження стосовно адвоката. Звинувачення адвоката не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини адвоката тлумачаться на його користь.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність. З метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

За приписами ст. З ст. 2 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» правовою основою діяльності адвокатури України є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

1) попередження;

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку, (стаття 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

У відповідності до вимог частини першої статті 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється у разі:

1) подання адвокатом заяви про зупинення адвокатської діяльності;

2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду стосовно адвоката за вчинення злочину, крім випадку, передбаченого пунктом 6 частини першої ст. 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»;

3) накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю;

4) визнання адвоката за рішенням суду недієздатним або обмежено дієздатним.

В свою чергу за приписами частини другої вказаної статті накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі:

1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку;

2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності;

3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Аналогічні вимоги викладені в Пункті 53 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його відповідальність.

З аналізу тексту оскаржуваних рішень Відповідачів вбачається, що вони не містять належних та обґрунтованих посилань щодо систематичного порушення позивачем Правил адвокатської етики, зокрема, абзацу 1 ст. 35 Правил, на підставі яких, за змістом частини першої ст. 31 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», КДКА м. Києва та ВКДКА можуть застосувати до адвоката такий захід дисциплінарного стягнення, як зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року № 120.

Так, відповідно до даного пункту адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Аналогічна умова щодо строку притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності передбачена ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

При цьому, цей строк є присічним і не може бути подовженим.

ОСОБА_2 звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва 27 березня 2020 року зі скаргою на дії адвоката, що мали місце ще в лютому 2020 року.

В свою чергу, рішення Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури м. Києва щодо притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесла лише 29 вересня 2021 року.

Тобто, з моменту вчинення, на думку заявника, дисциплінарного проступку до моменту винесення рішення по даній справі пройшло майже півтора роки.

Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури рішення винесено лише 27 червня 2022 року, тобто майже через два з половиною роки після вчинення діяння (бездіяльності), яке, на думку заявника, мало ознаки дисциплінарного проступку.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що комісіями були прийняті рішення з порушенням строків притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до п. 51 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року № 120, рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Згідно з п. 57 зазначеного Положення, дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та її члени зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати заяви (скарги), перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства України і забезпечувати їх виконання.

Колегія суддів погоджується з тим, що відповідачами при ухваленні оскаржуваних рішень не було дотримано вищезазначених вимог Положення, в результаті чого були прийняті рішення без належного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, доказів та матеріалів, що стали підставою для звернення ОСОБА_2 зі скаргою на дії адвоката.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд першої інстанції аргументовано вказав, що рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва від 29 вересня 2021 року № 623, а також рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури № VІ-010/2022 від 27 червня 2022 року не відповідають вимогам ч. 2 ст. 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та п. 13 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, затвердженим Рішенням Ради адвокатів України 30 серпня 2014 року № 120, а тому є такими, що підлягають скасуванню.

Доказів, які б відповідали вимогам ст.ст. 73 - 76 КАС України, та спростовували зазначені вище мотиви або підтверджували відсутність підстав для задоволення позову апелянтами до суду апеляційної інстанції не надано.

В частині тверджень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, які стосуються того, що позовна заява підлягала залишенню без розгляду з підстав пропуску строку оскарження, то суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Відповідно до частини третьої статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до ВКДКА або до суду.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2002 № 15-рп/2002 (справа про досудове врегулювання спорів) визначено, що положення частини другої статті 124 Конституції України стосовно поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами. Встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб`єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Відтак, з огляду на використання позивачем механізму досудового врегулювання спорів, відсутні підстави стверджувати про пропуск строку оскарження рішення в межах спірних правовідносин.

Інші доводи апеляційних скарг не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанцій.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 6 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційні скарги Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури м. Києва, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 жовтня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

Я. М. Василенко