Постанова

від 17.04.2024 по справі 902/1392/22

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 902/1392/22

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

17 квітня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Боровицького О. А. Курка О. П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Хмельницький), Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", Національна професійна спілка "Прометей" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м.Хмельницький), Вінницької міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне некомерційне підприємство "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2", Національна професійна спілка "Прометей" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

Поряд із цим, 11.01.2024 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони Вінницькій міській раді, Комісії з реорганізації шляхом приєднання комунального некомерційного підприємства «Вінницький міський клінічний пологовий будинок №2», Комунальному некомерційному підприємству Вінницька міська клінічна лікарня "Центр матері та дитини", третім особам за їх згодою, дорученням вчиняти дії щодо майна згідно з Додатком 1 до рішення Вінницької міської ради №1513 від 24.02.2023, а саме: передавати в оперативне управління, постійне або тимчасове користування, здавати в оренду, продавати, використовувати як заставу, вирішувати питання щодо відчуження або списання.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що невжиття заходів по забезпеченню позову про визнання протиправним та скасування рішення Вінницької міської ради № 1208 від 30 вересня 2022 року "Про реорганізацію Комунального некомерційного підприємства "Вінницький міський клінічний пологовий будинок № 2" незаконним, може призвести до завдання невідворотної шкоди правам членів територіальної громади на отримання медичних послуг. При цьому, як зауважила позивач, в разі незастосування заходів забезпечення позову буде унеможливлений ефективний захист її прав та інтересів. Відтак, на переконання позивача, слід забезпечити позов у вищезазначений спосіб.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове, яким задовольнити заяву про забезпечення позову в повному обсязі.

Наобґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої до вирішення справи по суті.

Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів апеляційної інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що позивач у заяві про забезпечення позову жодним чином не обґрунтовує в чому саме полягає невідворотна шкода, що може бути завдана їй, як члену територіальної громади у разі невжиття відповідних заходів. Більше того, позивач у поданій заяві не обґрунтовує чому невжиття заходів забезпечення унеможливить ефективний захист її прав та інтересів. Тобто у заяві про забезпечення позову наведено лише нормативну підставу вжиття відповідних заходів, що передбачена пунктом 1 частини 2 статті 150 КАС України, без наведення її обґрунтування, що свідчить про необґрунтованість поданої заяви.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, згідно із ч.1ст.150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

У силу ч.1ст.151 КАС Українипозов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За змістом ч.2ст.151 КАС України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

У відповідності дост.154 КАС Українипередбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Тобто, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Разом з тим, із поданої заяви про забезпечення адміністративного позову не вбачається підставності для вжиття таких заходів. Також, заявником не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Також судом першої інстанції обґрунтовано застосовано правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 та у постанові Верховного Суду від 08 листопада 2019 року у справі № 640/3277/19, відповідно до якої варто врахувати й те, що позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі. Тобто, забезпечивши позов у спосіб, визначений заявником, останній втратить інтерес до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги.

Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 15 січня 2024 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Шидловський В.Б. Судді Боровицький О. А. Курко О. П.