Постанова

від 16.04.2024 по справі 140/3787/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 140/3787/23 пров. № А/857/19239/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р. Й.,

суддів Гуляка В. В.,

Ільчишин Н. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року (прийняте за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у м. Луцьку суддею Костюкевичем С.Ф.) в адміністративній справі № 140/3787/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мікс-Буд Ковель» до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Мікс-Буд Ковель» (далі ТзОВ «Мікс-Буд Ковель», позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС у Волинській області №7935586/34214470 від 23.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 74 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати податкову накладну № 74 від 28.10.2022 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її отримання.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» було складено та скеровано на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну (далі ПН) № 74 від 28.10.2022 по господарських операціях з ПП «Соло-СВ». Проте, позивачем отримано квитанцію від 14.11.2022 про зупинення реєстрації вказаних ПН відповідно до пункту 201.16 Податкового кодексу України; ПН/РК відповідає вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН. На виконання зазначеного, позивачем було надано пояснення щодо реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена та ряд документів, що підтверджуються реальність здійснення господарської операції.

Проте, Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення № 7935586/34214470 від 23.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 74 від 28.10.2022 в ЄРПН. Вказане рішення мотивоване ненаданням платником первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, додатково зазначено, що відсутні інвентаризаційні описи, документи розвантажування та навантажування. При цьому такі рішення не місять жодних підкреслень у даній графі. Тобто, відповідач формально зазначив причини для відмови у реєстрації спірних ПН з посиланням на увесь перелік документів, що визначений формою рішення, який, на думку контролюючого органу, не наданий платником податків, що є недопустимим.

Спірне рішення було оскаржене позивачем в адміністративному порядку, проте скарга товариства залишена без задоволення, а рішення без змін.

Позивач не погоджується із вказаним рішенням №7935586/34214470 від 23.12.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної № 74 від 28.10.2022 в ЄРПН та вважає його протиправним.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року позов задоволено.

Не погодившись із цим рішенням, його оскаржило ГУ ДПС у Волинській області, яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального і процесуального права, за невідповідності висновків суду обставинам справи, а тому просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку. Апелянт зазначає, що на момент винесення оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та порядку № 520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив в реєстрації податкової накладної. Зокрема, зазначає, що графі «додаткова інформація» зазначено: відсутні інвентаризаційні описи та документи щодо розвантажування та розвантажування. У ТТН наданих комісії регіонального рівня не було зазначено операції навантаження/розвантаження.

Вказує, що повноваження податкового органу щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. Також вважає, що позовна вимога щодо зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну розцінюється саме як вимога про втручання в дискреційні повноваження відповідача, що виходить за межі завдань адміністративного судочинства. В даному випадку, зобов`язання ДПС України зареєструвати ПН в ЄРПН є передчасним, в той час як належним способом захисту порушеного права є зобов`язання ДПС України повторно розглянути питання щодо реєстрації в ЄРПН податкової накладної.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у зв`язку з розглядом справи у письмовому провадженні фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» зареєстроване як юридична особа, видами діяльності якого є: 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.74 оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього, 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Між ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» (постачальник) та ПП «Соло-СВ» (покупець) укладено договір поставки товару № 28/10/22 від 28.10.2022, за умовами якого постачальник зобов`язується поставляти і передавати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно пункту 2.1. вказаного договору товар по цьому договору поставляється покупцю окремими партіями, кількість та асортимент якої вказується в накладних, які є невід`ємною складовою частиною цього Договору. Оплата по окремій партії товару здійснюється в безготівковому порядку протягом 14 календарних днів з моменту поставки. Покупець має право сплатити вартість поставленого товару до закінчення терміну оплати (пункт 4.2 Договору поставки товару).

На виконання умов договору поставки товару № 28/10/22 від 28.10.2022 ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» здійснило поставку товару на користь ПП «Соло-СВ», що підтверджується видатковою накладною від 28.10.2022 № РН-0000688 на загальну суму 80 048, 80 грн, в тому числі ПДВ 13 341,47 грн, товарно-транспортною накладною від 28.10.2022. Оплата за товар здійснена ПП «Соло-СВ» в повному обсязі відповідно до платіжної інструкції № 92 від 28.10.2022.

За наслідками вказаної господарської операції ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» складено та направлено на реєстрацію в ЄРПН ПН від № 74 від 28.10.2022 на суму 80 048, 80 грн, в тому числі ПДВ 13 341,47 грн.

Згідно із квитанцією від 14.11.2022 реєстрація ПН № 74 від 28.10.2022 була зупинена з таких підстав: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку; запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

Для підтвердження господарської операції, відображеної у ПН №74 від 28.10.2022, позивач подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено від 14.11.2022 та копії таких документів: акт про надання послуг оперативної оренди від 31.10.2022; видатковий касовий ордер від 18.11.2022; видаткова накладна № 141-0000688 від 28.10.2022; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (3 шт); генеральна довіреність №2; генеральна довіреність № 4; договір поставки № 01-10.06/П від 10.06.2021; договір оренди транспортного засобу № 2 від 02.01.2020; договір оперативної оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.04.2021; договір поставки № 36-UA від 01.06.2009; договір поставки товару № 28/10/22 від 28.10.2022, договір купівлі-продажу товарів № СУ-09-21/п від 04.01.2021, додаткова угода № 2 до договору № 36-UA від 01.06.2009; журнал-ордер і відомість по рахунку 281 товари на складі за 31.05.2022-28.10.2022; відомість по рахунку 361; відомість по рахунку 631 (3 шт); відомість по рахунку 6852 (2 шт.); замовлення; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 (2 шт); платіжна інструкція № 3781 від 03.08.2022; платіжна інструкція № 3717 від 06.07.2022; платіжна інструкція № 3766 від 27.07.2022; платіжна інструкція № 92 від 28.10.2022; видаткова накладна № 4218118466 від 15.08.2022; видаткова накладна № 177 від 07.02.2022; пояснення; видаткова накладна від 28.07.2022 №406; рахунок на оплату № АВ000000206 від 07.02.2022; рахунок на оплату від 26.07.2022 № СУ000000524; рахунок-фактура № СФ-0000340 від 28.10.2022; рахунок-фактура від 03.08.2022 № 6248206; свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів; свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного: засобу або іншого технологічного транспортного засобу; сертифікат відповідності; специфікація № 206 від 07.02.2022; ТТН від 07.02.2022, від 15:08.2022, від 28.10.2022 та від 11.05.2022.

23.12.2022 Комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №7935586/34214470 про відмову у реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити). У графі «додаткова інформація» оскаржуваного рішення зазначено: «відсутні інвентаризаційні описи, документи розвантажування та навантажування».

За наслідками розгляду скарги позивача, рішенням комісії ДПС України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.01.2023 № 3131/34214470/2 скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від № 7935586/34214470 від 23.12.2022 залишено без змін.

ТзОВ «Мікс-Буд Ковель», не погоджуючись із рішенням № 7935586/34214470 від 23.12.2022 про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернулося з цим позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач надав належні та допустимі докази в обґрунтування заявлених позовних вимог; водночас, відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не виконали обов`язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 КАС України, які були достатніми для прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію в ЄРПН податкової накладної № 74 від 28.10.2022; ці первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту та у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах даних про господарські операції.

Крім того суд першої інстанції також звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи і є правильними з огляду на таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пункт 201.10 статті 201 ПК Українипередбачає, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01 лютого 2020 року набрала чинностіпостанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок № 1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказаним Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1165 податкові накладні/ розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Пункт 6 Порядку № 1165 передбачає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/ невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку, комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення. За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом 25 Порядку № 1165 комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Аналіз наведених вище правових норм дає підстави для висновку про те, що рішення про відповідність/невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника податку повинно містити чітку підставу, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додаток 1 до Порядку № 1165 містить перелік Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість.

Так, віднесення до пункту 8 Критеріїв здійснюється у разі наявної у контролюючого органу податкової інформації, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

У затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: - у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності, або - з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів.

Згідно з додатком 4 Порядку № 1165 в рішенні про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку обов`язково зазначається підстава його прийняття, зокрема, відповідний пункт критеріїв ризиковості платника податку та у разі відповідності пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку розшифровується, яка саме податкова інформація.

Отже, виходячи з аналізу зазначених норм права при здійсненні опрацювання податкових накладних, направлених для реєстрації в ЄРПН, податковий орган проводить моніторинг відповідності/не відповідності критеріям ризиковості платника податку або здійсненої господарської операції.

При цьому, форма рішення про відповідність /невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачає зазначення контролюючим органом конкретної податкової інформації, яка стала підставою для прийняття вказаного рішення на підставі пункту 8 Критеріїв.

Як видно з матеріалів справи, в оскаржуваному рішенні зазначено про відповідність платника ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» критеріям ризиковості платника, зокрема пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Колегія суддів зауважує, що Критерії ризиковості платника ПДВ визначені у додатку 1 до Порядку № 1165, відповідно до пункту 8 якого таким критерієм є: "у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

Отже, пунктом 8 додатку № 1 Порядку № 1165 імперативно визначено, що підставою для його застосування повинна бути певна податкова інформація.

Колегія суддів звертає увагу на те, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Матеріалами справи стверджується, що спірне рішення податкового органу прийнято без жодної конкретизації суті та характеру наявної податкової інформації отриманої у процесі поточної діяльності контролюючого органу, що стала підставою для прийняття таких рішень, та за відсутності ідентифікації конкретних ризикових операції та/або податкових накладних платника, в яких були зафіксовані такі операції.

При цьому, комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН прийняла рішення про відмову в реєстрації поданих позивачем податкової накладної № 74 від 28.10.2022 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням підприємством первинних документів.

Щодо наведеного колегія суддів зазначає таке.

Згідно із пунктом 1 Порядку прийняття рішень про реєстрацію /відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 № 520, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок № 520), цей Порядок визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 2 - 4 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

За приписами пунктів 5, 6 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Пунктом 11 Порядку №520 визначено, що комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Як видно із оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у Волинській області від 23.12.2022 № 7935586/34214470 у реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 відповідно відмовлено у зв`язку з тим, що платник податку не надав копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити).

При цьому, підкреслення необхідних документів оспорюване рішення не містить.

Крім того, у графі додаткова інформація оскаржуваного рішення зазначено: відсутні інвентаризаційні описи, документи розвантажування та навантажування

Суд не погоджується із вказаною підставою прийняття оскаржуваного рішення, з огляду на таке.

Так, реєстрація спірної ПН № 74 від 28.10.2022 згідно із квитанцією від 14.11.2022 була зупинена виключно з такої підстави: платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в ЄРПН, відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Разом з тим, вказана квитанція від 14.11.2022 про зупинення реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 не містила конкретного переліку документів, які платник податків повинен був додатково подати до Комісії ГУ ДПС у Волинській області для реєстрації в ЄРПН вказаних ПН.

При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18, відповідно до яких у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації ПН.

У постанові від 03.11.2021 у справі № 360/2460/20 Верховний Суд за наслідками аналізу положень Порядку № 520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання ПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації ПН, а не довільно, на власний розсуд (вказана правова позиція підтримана в подальшому у постановах Верховного Суду від 01.12.2021 у справі №600/1878/20-а, від 20.01.2022 у справі № 140/4162/21, від 28.06.2022 у справі № 380/9411/21, від 29.06.2022 у справі № 380/5383/21, від 16.09.2022 у справі № 380/7736/21).

Суб`єкти владних повноважень, ухвалюючи рішення, якими, зокрема, обмежується права платника податків, повинні уникати надмірного формалізму. Обсяг документів, які надаються платниками податку на додану вартість з метою усунення сумнівів у контролюючого органу щодо легальності відповідної операції, щодо якої складено ПН, направлену для реєстрації в ЄРПН, хоч і визначений у Порядку № 520, проте завжди є унікальним та залежить від організації господарських взаємовідносин між суб`єктами господарювання, змісту договірних відносин між ними, а також особливостями законодавчого врегулювання діяльності тієї чи іншої сфери бізнесу. Саме за результатами детального дослідження змісту документів (в тому числі договору), наданих на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній, можливим є прийняття рішення щодо реєстрації податкової накладної в ЄРПН, реєстрація якої була зупинена. За відсутності чіткої вимоги щодо документів, які контролюючий орган вважав необхідними для реєстрації ПН, в квитанції про зупинення реєстрації ПН на позивача не може бути перекладена відповідальність у вигляді відмови в реєстрації ПН (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі № 520/15348/20, від 07.12.2022 у справі № 500/2237/20).

Отже, не зазначення у квитанції від 14.11.2022 про зупинення реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 чіткого та конкретного переліку документів фактично позбавило позивача можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів для реєстрації спірної ПН.

Суд також зауважує, що пункт 5 Порядку № 520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Тобто наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено ПН, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

На переконання суду, подані позивачем на розгляд Комісії ГУ ДПС у Волинській області документи для реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 підтверджують господарську операцію з реалізації ПП Соло-СВ товарів та ці документи є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію в ЄРПН вказаної ПН.

Так, для підтвердження господарської операції, відображеної у ПН № 74 від 28.10.2022, позивач подав повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких реєстрацію яких зупинено від 14.11.2022 та копії таких документів: акт про надання послуг оперативної оренди від 31.10.2022; видатковий касовий ордер від 18.11.2022; видаткова накладна № 141-0000688 від 28.10.2022; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи (3 шт); генеральна довіреність № 2; генеральна довіреність № 4; договір поставки № 01-10.06/П від 10.06.2021; договір оренди транспортного засобу № 2 від 02.01.2020; договір оперативної оренди нежитлового приміщення № 1 від 01.04.2021; договір поставки № 36-UA від 01.06.2009; договір поставки товару № 28/10/22 від 28.10.2022, договір купівлі-продажу товарів № СУ-09-21/п від 04.01.2021, додаткова угода № 2 до договору №36-UA від 01.06.2009; журнал-ордер і відомість по рахунку 281 товари на складі за 31.05.2022-28.10.2022; відомість по рахунку 361; відомість по рахунку 631 (3 шт); відомість по рахунку 6852 (2 шт.); замовлення; оборотно-сальдова відомість по рахунку 281 (2 шт); платіжна інструкція № 3781 від 03.08.2022; платіжна інструкція № 3717 від 06.07.2022; платіжна інструкція № 3766 від 27.07.2022; платіжна інструкція № 92 від 28.10.2022; видаткова накладна № 4218118466 від 15.08.2022; видаткова накладна № 177 від 07.02.2022; пояснення; видаткова накладна № 406 від 28.07:2022; рахунок на оплату № АВ000000206 від 07.02.2022; рахунок на оплату № СУ000000524 від 26.07.2022; рахунок-фактура № СФ- 0000340 від 28.10.2022; рахунок-фактура № 6248206 від 03.08.2022; свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів; свідоцтво про реєстрацію великовантажного транспортного: засобу або іншого технологічного транспортного засобу; сертифікат відповідності; специфікація № 206 від 07.02.2022; ТТН від 07.02.2022; ТТН від 15.08.2022; ТТН від 28.10.2022; ТТН від 11.05.2022. Надання вказаних документів не є спірною обставиною, з огляду на те, що така обставина підтверджується відзивом на позовну заяву.

У спірному рішенні № 7935586/34214470 від 23.12.2022 зазначено, що підставою для відмови у реєстрації ПН № 74 від 28.10.2022 стало зокрема, ненадання платником податків інвентаризаційних описів, документів розвантажування та навантажування.

Суд зазначає, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому не може бути підставою для відмови в реєстрації податкової накладної за умови, що інші документи підтверджують проведення господарської операції.

При вирішенні цього спору суд враховує, що до скарги від 03.01.2023 на рішення №7935586/34214470 від 23.12.2022 позивачем було долучено документи, які подавались ним на розгляд Комісії регіонального рівня, а також додатково, зокрема, інвентаризаційний опис залишків товарів на складі в розрізі окремої номенклатури станом на 28.10.2022 та ТТН N 0000001233 від 28.10.2022, зі змісту якої видно, що ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» здійснило поставку товару ПП «Соло-СВ» на суму 80 048,80 грн, де також вказано дані про місце навантаження та розвантаження товару, дані водія та його підпис, дані та підписи про відпущення та прийняття товару, найменування та кількість товару, вартість товару.

Проте це не вплинуло на прийняття позитивного рішення, оскільки рішенням Комісії ДПС України від 10.01.2023 № 3131/34214470/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін.

Наведене дає підстави для неоднозначного розуміння прийнятого суб`єктом владних повноважень рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН, оскільки надані позивачем документи, які підтверджують розрахунки з нерезидентом, спростовують підстави прийняття комісією регіонального рівня спірного рішення.

Отже, вказані обставини свідчать про непослідовність, неузгодженість дій відповідачів та відсутність легітимної мети під час прийняття ними рішень.

Суд також відхиляє доводи скаржника про відсутність документів розвантажування та навантажування, оскільки комісії регіонального рівня після отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної № 74 від 28 10.2022, позивачем надавалася в якості додатків до пояснень ТТН № 0000001233 від 28.10.2022, зі змісту якої видно, що ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» здійснило поставку товару ПП «Соло-СВ» на суму 80 048,80 грн та перевезення товару здійснювалося транспортним засобом DAF АС7986 ВС, який належить ТзОВ «Мікс-Буд Ковель» на праві власності. У ТТН також вказано дані про місце навантаження та розвантаження товару, дані водія та його підпис, дані та підписи про відпущення та прийняття товару, найменування та кількість товару, вартість товару, тобто, ТТН № 0000001233 від 28.10.2022 є належно оформленим та складеним відповідно до чинного законодавства України, а тому в цій частині доводи скаржника є необґрунтованими та безпідставними.

Суд також звертає увагу, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18, від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 28.11.2019 у справі № 1640/2650/18, від 27.04.2023 по справі № 460/8040/20.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій (надходження коштів чи відвантаження товару), то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника податку ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно. Якщо мова йде про оплату платником податку товарів, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть документи, що засвідчують факт зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, і такі документи можуть вважатися необхідною передумовою для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. У разі якщо поставка товару передувала оплаті за нього, то для реєстрації податкової накладної необхідні документи, що підтверджують факт відвантаження товару.

Суд звертає увагу на те, що спірна податкова накладна складена внаслідок зарахування платіжною інструкцією № 92 від 28.10.2022 коштів від покупця на банківський рахунок позивача як оплата за товар, що підлягає постачанню, тобто першою подією, внаслідок якої складено податкову накладну № 74 від 28.10.2022 є дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню.

Таким чином, оскільки для виникнення податкового зобов`язання з ПДВ достатньо настання однієї з подій, то обов`язок продавця виписати і зареєструвати в ЄРПН податкову накладну на відповідну суму ПДВ, кореспондує з правом контролюючого органу вимагати у платника ПДВ ту документацію, яка підтверджує настання саме такої події, а не обох подій одночасно.

Якщо мова йде про отримання коштів за товар, що підлягає постачанню, то документами, достатніми для підтвердження такої операції будуть платіжні доручення, що підтверджують таку оплату. У даному випадку позивач надав податковому органу копію платіжної інструкції № 92 від 28.10.2022 про перерахування позивачу коштів у сумі 80 048, 80 грн. Відтак, у контролюючого органу були достатні підстави для реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 74 від 28.10.2022 внаслідок зарахування позивачу 28.10.2022 коштів за товар, що підлягає постачанню.

Суд також звертає увагу, що відповідач не надав належних доказів, які б досліджувалися в ході засідання комісії, і які слугували для прийняття оскаржуваного рішення, відповідачем не надано доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, а текст оскаржуваного рішення контролюючого органу не містять ані юридичних мотивів, ані фактичних мотивів класифікації заявника як ризикового платника податків.

Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій зокрема в постанові від 07 грудня 2022 року в справі № 500/2237/20.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та такого, що ґрунтується на положеннях чинного законодавства висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірних податкових накладних підтверджують зазначені у них дані

та були достатніми для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Згідно з підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК України податкова накладна, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється, зокрема, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Також, відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення №7935586/34214470 про відмову в реєстрації податкової накладної №74 від 28.10.2022 є протиправним, що дає підстави для висновку про необхідність ефективного відновлення порушеного права позивача шляхом їхнього скасування і зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні є протиправними, що дає підстави для висновку про необхідність ефективного відновлення порушеного права позивача шляхом їхнього скасування і зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №74 від 28.10.2022 датою її подання.

Щодо доводів апелянта про втручання суду в його дискреційні повноваження колегія суддів додатково зазначає таке.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 09 жовтня 2020 року в справі № 1840/3664/18 на законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.

Водночас повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Верховний Суд наголосив, що дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою виробу є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, судом першої інстанції встановлено, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та були достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

За таких умов, позаяк підстави відмови позивачу в реєстрації вказаної вище податкової накладної в ЄРПН відсутні, податковий орган повинен зареєструвати вказану податкову накладну в ЄРПН. Ці повноваження та порядок їх реалізації передбачають лише один вид правомірної поведінки відповідного органу зареєструвати податкову накладну в ЄРПН або відмовити в її реєстрації. За законом у цього органу немає вибору між декількома можливими правомірними рішеннями, а тому зазначені повноваження не є дискреційними.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Тобто, судом за результатами розгляду справи може бути задоволено будь-яку з цих вимог, у тому числі й вимогу про зобов`язання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

А згідно з частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 27.02.2018 у справі № 816/591/15-а, від 18.10.2018 у справі 818/1976/17, від 11.09.2018 по справі № 816/318/18.

При цьому в постанові від 11.09.2018 у справі № 816/318/18 Верховний Суд зазначив, що втручання у дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень може бути прийняття судом рішення не про зобов`язання вчинити певні дії, а саме прийняття ним рішення за клопотанням заявника замість суб`єкта владних повноважень.

Тобто, зобов`язання зареєструвати податкову накладну в ЄРПН не є втручанням суду в дискреційні повноваження податкового органу, а є обґрунтованим та ефективним способом захисту порушеного права позивача у випадку коли поданих доказів достатньо для того, щоб зобов`язати суб`єкта владних повноважень прийняти те чи інше рішення чи зробити ту чи іншу дію суд вправі обрати такий спосіб захисту порушеного права.

При цьому колегія суддів враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верхового Суду України від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15 та від 02.02.2016 у справі № 804/14800/14.

Інші доводи та аргументи апелянта зводяться до переоцінки доказів, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду скаржника з правовою оцінкою суду обставин справи, встановлених у процесі її розгляду, а відтак і не потребують додаткового аналізу та спростування.

Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Тобто, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Доводи апеляційної скарги відповідача не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. А інші зазначені відповідачем в апеляційній скарзі обставини, крім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин справи і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді або спростування.

За таких обставин колегія суддів дійшла переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини у справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог в цій частині.

Статтею 316 КАС Українипередбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу судубез змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст.229,308,311,315,316,321,322,325,328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Волинській області залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 09 червня 2023 року в адміністративній справі № 140/3787/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п`ятоїстатті 328 КАС України.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин