Вирок

від 17.04.2024 по справі 302/366/24

МІЖГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/366/24

1-кп/302/83/24

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(у повному обсязі)

17.04.2024смт. Міжгір`я

Міжгірський районний суд Закарпатської області в особі суддя ОСОБА_1 ,

з участю : секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурор - ОСОБА_3 ,

обвинувачена - ОСОБА_4 ,

представник потерпілої юридичної особи ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за № ЄРДР 12024071110000038 від 15.02.2024 і за обвинувальним актом від 26.03.2024 стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилась і зареєстрована в селі Синевир, № б. 1326, фактично проживає в АДРЕСА_1 , гр. України, з середньою професійно-технічною освітою, непрацюючої, раніше не судимої, утримує одну малолітню дитину трьохрічного віку, проживає в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_7 з 17.02.2024, РНОКПП НОМЕР_1 , засіб мобільного зв`язку НОМЕР_2 ,

- обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтями 190 ч.1, ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_8 (дошлюбне прізвище Кут ОСОБА_9 умисно, з метою неправомірного отримання коштів, ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Синевирьскої ОТГ і управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) Закарпатської області, не вказавши відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проявилось у наступному.

16.08.2021 ОСОБА_4 звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ із заявою про призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком № 9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги, не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім`ї та відомості про його доходи, хоча, у задекларований нею період останній був членом сім`ї ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали разом в його батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.

На підставі цього, Желізняк (Кут) Надії Михайлівні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та виплачено грошові кошти в сумі 15074,34 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Усвідомлюючи свої злочинні наміри, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , що зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів, ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації).

Так, 15.02.2022, остання, звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ із заявою призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком №9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім`ї та відомості про його доходи, хоча у задекларований нею період останній був членом сім`ї ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали разом в його батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.

На підставі цього, Желізняк (Кут) Надії Михайлівні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та виплачено грошові кошти в сумі 14750,52 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Також, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів, ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації).

Так, 31.08.2022, остання, звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ із заявою призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком №9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім`ї та відомості про його доходи, хоча, у задекларований нею період останній був членом сім`ї ОСОБА_4 , оскільки, постійно проживали разом в його батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.

На підставі цього, Желізняк (Кут) Надії Михайлівні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та виплачено грошові кошти в сумі 18260,76 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів, ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації).

Так, 22.02.2023, остання звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ із заявою призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком №9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім`ї та відомості про його доходи, хоча у задекларований нею період останній був членом сім`ї ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали разом в його батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.

На підставі цього, Желізняк (Кут) Надії Михайлівні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та виплачено грошові кошти в сумі 19757,52 .гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі, так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Після цього, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 , умисно, незаконно, повторно, з метою незаконного отримання грошових коштів, ввела в оману працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ та працівників управління соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації).

Так, 07.08.2023, остання, звернулась до працівників центру надання адміністративних послуг Синевирської ОТГ із заявою призначення їй соціальної допомоги малозабезпеченим сім`ям, де у декларації «Про доходи та майновий стан осіб, які звернулись за призначенням усіх видів соціальної допомоги», бланк якої є додатком №9 до Інструкції щодо порядку оформлення і ведення особових справ отримувачів усіх видів соціальної допомоги не вказала відомості про свого співмешканця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як члена сім`ї та відомості про його доходи, хоча у задекларований нею період останній був членом сім`ї ОСОБА_4 , оскільки постійно проживали разом в його батьківському будинку в АДРЕСА_1 та мали спільний побут.

На підставі цього, Желізняк (Кут) Надії Михайлівні управлінням соціального захисту населення Хустської районної державної адміністрації (на даний час Хустської районної військової адміністрації) було призначено державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім`ї та виплачено грошові кошти в сумі 23422,98 гривень, якими остання розпорядилась на власний розсуд, для свого збагачення, хоча, у відповідності до вимог Закону України «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім`ям» не мала право на такий вид державної соціальної допомоги взагалі так як не мала середньомісячного сукупного доходу сім`ї.

Враховуючи викладене, ОСОБА_4 умисно незаконно заволоділа грошовими коштами на загальну суму 91266, 12 гривень.

Обвинувачена ОСОБА_4 встановлені обставини, а також вину в пред`явленому обвинуваченні за статтями 190 ч.1, 190 ч.2 КК України визнала повністю, розкаялась у вчиненому, а також повністю визнала цивільний позов прокурора. Просить узяти до уваги, що після порушення кримінального провадження, а саме 17.02.2024 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 і зареєструвала батьківство дитини. Підтвердила, що відшкодує завдану злочином шкоду після винесення вироку суду.

Представник потерпілої юридичної особи підтримала цивільний позов прокурора про відшкодування завданої кримінальними правопорушеннями шкоди.

Згідно з ч.3 статті 349 КПК України суд за згодою сторін кримінального провадження визнав недоцільним дослідження доказів за встановленими обставинами, бо вони ніким не оспорюються, роз`яснив наслідки цієї процесуальної дії та обмежився дослідженням показів обвинуваченої і документів, що її характеризують.

Оцінивши встановлені обставини, позицію сторін кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

ОСОБА_4 вчинила злочини, які мали місце за кваліфікуючими ознаками, які передбачені Кримінальним кодексом України, а саме:

- стаття 190 ч. 1 : заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство) за епізодом неправомірного одержання допомоги від 16.08.2021 ;

- стаття 190 ч.2 : заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно за епізодами неправомірного одержання допомоги 15.02.2022, 31.08.2022, 22.02.2023, 07.08.2023.

За вчиненні кримінальні правопорушення обвинувачена підлягає покаранню у відповідності до чинних положень кримінального закону.

Обираючи вид і розмір покарання до обвинуваченої за кожне вчинене кримінальне правопорушення, суд бере до уваги таке.

Обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, не має.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченої, суд визнає : щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину.

Суд бере до уваги особу обвинуваченої, яка з місця проживання Синевирською сільською радою характеризується винятково позитивно, раніше не вчиняла злочинів та правопорушень, не працює, займається домашнім господарством, утримує малолітню дитину трьохрічного віку : доньку ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Суд бере до уваги ступінь суспільної небезпеки вчинених кримінальних правопорушень , які статтею 12 КК України віднесені : за статтею 190 ч.1 до кримінального проступку, а за статтею 190 ч.2 до злочину невеликої тяжкості. Ці кримінальні правопорушення характеризуються умисною формою вини. Натомість злочинні наслідки не усунуто, бо завдана шкода не відшкодована обвинуваченою добровільно. Обвинувачена також усунула обставини, які були причиною вчинення кримінальних правопорушень. Зокрема, обвинувачена оформила сімейні стосунки з співмешканцем ОСОБА_7 офіційно, тобто зареєструвала шлюб і батьківство дитини, що стверджено актами цивільного за змістом наданих суду свідоцтв про одруження і народження дитини.

Обираючи покарання до ОСОБА_4 , виходячи з альтернативних санкцій, передбачених статтями 190 ч.1, 190 ч.2 КК України в редакції кримінального закону, який був чинний станом на час учинення кримінального правопорушення за кожним окремим епізодом, суд також зважає на таке.

Обмеження волі до обвинуваченої не може застосовуватися, бо вона утримує малолітню дитину віком до 14 років (донька досягла трьох річного віку), тому суд зобов`язаний враховувати положення ч.3 статті 61 КК України.

Покарання у виді штрафу до обвинуваченої недоцільно застосовувати, бо розміри штрафу, які передбачені санкціями ч.1, ч.2 ст.190 КК України, є значними. Обвинувачена не працює, доглядає дитину. Отже, застосування цього покарання при його виконання може бути утруднено. Окрім цього, суд зобов`язаний урахувати не тільки майновий стан обвинуваченої але і інтереси малолітньої дитини, яка з нею проживає і перебуває на утримання цієї особи.

Обвинувачена не працює, а тому до неї не може застосовуватись покарання у виді виправних робіт.

Найбільш доцільним покаранням за кримінальний проступок передбачений статтею 190 ч.1 КК України, суд вважає покарання, запропоноване стороною обвинувачення, у виді громадських робіт на строк 200 годин. Обираючи розмір цього покарання, суд вважає, що такий має бути близьким до максимального, передбаченого санкцією статті 190 ч.1 КК України, бо злочинні дії носили корисливий характер. Обвинувачена з таким видом покарання погодилась. Це покарання обвинуваченій призначається з урахуванням положень ч.3 статті 56 КК України.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого статтею 190 ч.2 КК України, суд вважає достатнім, спів мірним до вчиненого і особи, покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк один рік згідно з санкцією цієї норми кримінального закону.

При визначенні остаточного покарання за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, суд застосовує положення ч.1 статті 70 КК України, тобто поглинення менш суворого покарання (громадські роботи) більш суворим покаранням (позбавлення волі).

З урахуванням пропозицій сторони обвинувачення суд вважає, що є підстави застосувати до обвинуваченої, яка є мамою малолітньої дитини, вперше вчинила кримінальні правопорушення, має винятково позитивну характеристику з місця проживання, в справі відсутні обтяжуючі покарання обставини, є пом`якшуюча покарання обставина, повне визнання обвинуваченої провини, вчинення нею дій, які унеможливлюють повторне аналогічне вчинення кримінальних правопорушень зазначеного виду, положень статей 75 , 79 КК України, суд дійшов висновку, що звільнення відбування покарання обвинуваченої з випробуванням сприятиме її виправленню. Це покарання є реальним для відбуття і відповідає засадам призначення покарання, які передбачені статтею 50 КК України. Достатнім іспитовим строком суд визначає один рік.

Цивільний позов прокурора про відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, підлягає повному задоволенню у виді стягнення з обвинуваченої в користь держави в особі потерпілої юридичної особи, яка здійснила виплати обвинуваченій соціальні допомоги на загальну суму 91266, 12 гривень. Обвинувачена ці цивільно-правові вимоги повністю визнала і запевнила, що виконає вирок суду.

Судових витрат не має.

Речові докази, які зберігається в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування в прокурора у виді особової справи ОСОБА_4 , - доцільно залишити в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування.

Запобіжний захід не обирався і клопотання про його застосування до набрання вирком законної сили стороною обвинувачення не заявлялось.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених Кримінальним кодексом України, і призначити покарання:

- за статтею 190 ч.1 (в редакції закону № 2617-УІІІ від 22.11.2018) - 200 годин громадських робіт;

- за статтею 190 ч.2 (в редакції закону № 2617-УІІІ від 22.11.2018) один рік позбавлення волі.

Згідно з статтею 70 ч.1 КК України за сукупністю вчинених кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі на строк один рік.

Згідно з статтями 75, 79 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням якщо вона протягом іспитового строку одного року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на неї обов`язки.

Згідно з статтею 76 ч.1 пункти 1,2 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов`язки на період відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку :

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов прокурора задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь управління соціального захисту населення Хустської районної військової адміністрації Закарпатської області, код ЄДРПОУ 03192916, МФО 820172, р/р UA498201720343110024000018401 ГУДК в Закарпатській області, матеріальну шкоду у розмірі 91266 гривень 12 копійок.

Речові докази : оригінал особової справи ОСОБА_11 , сформованої в управлінні СЗН Хустської РВА, залишити в матеріалах кримінального провадження досудового розслідування, що зберігається в процесуального прокурора ОСОБА_3 .

Апеляційну скаргу на вирок суду може бути подано в Закарпатський апеляційний суд через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Оскарження вироку з питань не дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювались згідно з ч.3 статті 349 КПК України не допускається.

Вирок набирає законної сили після спливу строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після винесення рішення судом апеляційної інстанції, якщо вирок не скасовано.

Вирок в повному обсязі складено 17.04.2024.

Суддя ОСОБА_1