Постанова

від 16.04.2024 по справі 930/1231/22

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 930/1231/22

Провадження № 22-ц/801/890/2024

Категорія: 21

Головуючий у суді 1-ї інстанції Алєксєєнко В. М.

Доповідач:Стадник І. М.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 квітня 2024 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Стадника І.М. (судді-доповідача),

суддів: Матківської М.В., Сопруна В.В.,

з участю секретаря судового засідання Кахно О.А.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №2

апеляційну скаргу представника відповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни

на ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року, постановлену під головуванням судді Алєксєєнка В.М.,

у справі №930/1231/22

за позовом ОСОБА_1 (позивач)

до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» (відповідачі)

про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки,

встановив:

Короткий зміст вимог

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 13.02.2024 прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Лаптєва Леонтія Артемовича, Фермерського господарства «Лемешівка Агро» про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою шляхом витребування земельної ділянки.

20.02.2024 представниквідповідача ФГ «Лемешівка Агро» - адвокат Аваєва Н.В. звернулась до суду із заявоюпро компенсацію ФГ «Лемешівка Агро» здійснених витрат, пов`язаних з розглядом справи, мотивуючи її тим, що представником відповідача останньому надавалася правнича допомога, розмір якої відповідно до Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги №133 від 30.08.2021 становить 10 000 гривень, та яка відповідно до Додаткової угоди від 19.02.2024 до Договору про надання правової допомоги №133 від 30.08.2021 у зв`язку із закриттям провадження у справі зменшено до 7 000 грн.

У зв`язку із вказаними обставинами, представник відповідача просила стягнути із позивача на користь відповідача понесені ним судові витрати.

Рішення суду першої інстанції

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року у задоволенні клопотання про компенсацію витрат, пов`язаних із розглядом справи, відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, адвокат Аваєва Н.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, та ухвалити нове судове рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що витрати відповідача на правничу допомогу зумовлені діями позивача якби не було позову, не було б витрат на правничу допомогу.

Крім того посилається на те, що судовий розгляд заяви про компенсацію судових витрат проводиться за участю сторін в судовому засіданні, а тому оскаржувана ухвала винесена з порушенням норм процесуального права.

Узагальнені доводи і заперечення інших учасників справи

Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надійшов, проте його відсутність не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції частина 3 статті 360 ЦПК України.

Провадження у справі в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Вінницького апеляційного суду від 19 березня 2024 року відкрито апеляційне провадження у справі, а ухвалою від 29 березня 2024 року закінчено підготовчі дії та призначено справу до розгляду.

Апелянт, представник відповідача адвокат Аваєва Н.В., повідомлена в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явилася, а її клопотання про відкладення розгляду справи до задоволення не підлягає, так як поважність причин неявки в судове засідання не підтверджена документально.

Крім того, згідно з статтею 371 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, яка в даній справі постановлена 19 березня 2024 року, а відтак строк розгляду апеляційної скарги закінчується 18 квітня 2024 року. Клопотання про продовження строку розгляду справи відповідно до частини 2 статті 371 ЦПК України суду не надходило.

Також зазначене клопотання представника відповідача є повторним, без зазначення можливих дат участі представника в судовому засіданні.

Інші учасники справи, повідомлені в установленому законом порядку про дату, час і місце судового засідання, до суду не з`явились, що відповідно до частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Мотиви, з яких суд першої інстанції дійшов висновку, і закон, яким він керувався

Постановляючи ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про компенсацію витрат, пов`язаних із розглядом справи, суд першої інстанції виходив з того, що представником відповідача не надано суду детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що чітко передбачено частиною 3 статті 137 ЦПК України.

Крім того, заявником не доведено зловживання стороною позивача процесуальними правами, як це передбачено ч. 6 ст. 142 ЦПК України.

Позиція апеляційного суду

Відповідно дочастин першої,другої тап`ятоїстатті 263ЦПК Українисудове рішенняповинно ґрунтуватисяна засадахверховенства права,бути законнимі обґрунтованим. Законнимє рішення,ухвалене судомвідповідно донорм матеріальногоправа іздотриманням нормпроцесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції не в повній мірі відповідає цим вимогам.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (частина перша статті 15 ЦПК України).

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої-другої статті 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат,суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Отже, аналіз положень статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання попереднього (орієнтовного) розрахунку у суду є право відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Хоча відмова у відшкодуванні витрат на правову допомогу у зв`язку з неподанням заявником попереднього (орієнтовного) розрахунку судових витрат є правом суду, а не обов`язком, суд має враховувати конкретні обставини справи та принципи змагальності і диспозитивності цивільного судочинства.

Попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат є обов`язковою складовою як позовної заяви (апеляційної та касаційної скарг), так і відзиву, оскільки з огляду на положення процесуального закону попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат враховується судом під час вирішення питання про розподіл судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц висловила позицію про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 ).

Отже вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19)).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі №922/1964/21зроблено висновок, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України (додаткова постанова Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19).

Як вбачається із матеріалів справи, правом подання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 , у якому відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України містився б попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, представник відповідача ФГ «Лемешівка Агро» - адвокат Аваєва Н.М. не скористалась.

Крім того, не заперечуючи проти прийняття відмови позивача від позову і закриття провадження у справі, адвокат Аваєва Н.Т. до поданої заяви такий розрахунок також не надала.

Лише після вирішення судом питання про прийняття відмови позивача від позову і закриття провадження справи з цієї підстави, представник відповідача подала клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Відсутність попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які сторона, у даному випадку ФГ «Лемешівка Агро», понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи, порушило принцип змагальності та завадило стороні спору позивачеві, спрогнозувати, які ж витрати вона буде змушена понести незважаючи на відмову від позову, висловити свої заперечення проти таких витрат.

Колегією суддів також враховано, що цивільна справа перебувала в провадженні Немирівського районного суду Вінницької області з 19 липня 2022 року.

За час знаходження справи на розгляді у суді першої інстанції, правнича допомога адвоката Аваєвої Н.В. полягала у складанні та поданні через підсистему «Електронний суд» заяв та клопотань, більшість яких за своїм змістом є ідентичними і стосуються доступу до справи, забезпечення проведення судового засіданні в режимі відеоконференції, чи відкладення судових засідань в зв`язку із зайнятістю в інших справах.

Представляючи інтереси відповідача ФГ «Лемешівка Агро» у справі, адвокат Аваєва Н.В. приймала участь лише одному, підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Звертаючись до суду із заявою про стягнення з позивача на користь відповідача ФГ «Лемешівка Агро» судових витрат у розмірі 7000 грн понесених на правничу допомогу адвоката, остання надала ордер №1473819, рахунок на оплату від 19.02.2024 на суму 7000 грн, договір про надання правової допомоги №133 від 30.08.2021 та додаткові угоди до нього від 18.07.2022, 19.02.2024 року, а також докази направлення вказаних документів позивачеві.

Водночас з наданого заявником рахунку на оплату, неможливо встановити за яку саме роботу адвоката (надані послуги, використаний час) ФГ «Лемешівка Агро» належить сплатити 7000 грн. Таку інформацію не містить і додаткова угода від 19.02.2024 до договору про надання правової допомоги.

Ухвалою Немирівського районного суду Вінницької області від 13 лютого 2024 року прийнято відмову позивача від позову та закрито провадження у справі.

Здійснені адвокатом Аваєвою Н.В. як представником відповідача ФГ «Лемешівка Агро» дії, є незначними за складністю та не потребували додаткових зусиль, зокрема, здійснення підготовки відзиву, пошуку релевантної судової практики тощо.

Відповідно до частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням наведеного колегія суддів прийшла до висновку про відсутність підстав для стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Натомість суд першої інстанції відмовив в стягненні витрат на правову допомогу з інших підстав відсутності детального розрахунку понесених витрат, і недоведення зловживання позивачем своїми правами, що не є підставами для відмови в стягненні судових витрат у випадку відмови позивача від позову і закриття судом провадження у справі в зв`язку з цим.

Відтак ухвалу суду першої інстанції слід змінити в частині мотивів прийнятого судом рішення.

Порушення норм процесуального права є однією з підстав для зміни судового рішення відповідно до пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України.

Враховуючи викладене вище, керуючись статтями 367, 368, 376, 382, 384 ЦПК України, Суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника відповідача Фермерського господарства «Лемешівка Агро» - адвоката Аваєвої Наталії Валеріївни задовольнити частково.

Ухвалу Немирівського районного суду Вінницької області від 27 лютого 2024 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: І.М. Стадник Судді: М.В. Матківська В.В.Сопрун