Рішення

від 18.04.2024 по справі 299/8361/23

ВИНОГРАДІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Виноградівський районний суд Закарпатської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

18.04.2024 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого-судді Трагнюк В.Р., за участю секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дидинська Богдана Миронівна, до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дидинська Богдана Миронівна, звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно та встановлення факту родинних відносин.

Позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (рідна сестра позивача бабки) ОСОБА_5 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 1.5600, кадастровий номер: 2121282500:02:002:0005, яка розташована за межами села Матієво Берегівського району Закарпатської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогоспродарського виробництва, яка належала на праві власності спадкодавцю на підставі державного акта серії І-ЗК № 035308, виданого на підставі органу виконавчої влади Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області 12.07.2000 року № 369.

Доказом того, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , була племінницею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були рідними сестрами, а їх дошлюбні прізвища ОСОБА_8 , по батькові - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 не одружувалась. ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 в зв`язку з реєстрацією шлюбу. 13 травня 1946 року вона одружилась з ОСОБА_12 , актовий запис №9, що зареєстровано у виконкомі Матіївської сільської ради , що підтверджується Витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 16.09.2022 року.

Підтвердженням того, що мама позивача ОСОБА_6 була донькою ОСОБА_7 є:

-свідоцтво про народження ОСОБА_13 серії НОМЕР_1 , видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 12.07.2019 року;

-свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 серії НОМЕР_2 , видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 08.08.2006 року;

-свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 21.01.1983 року, видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 21.01.1983 року.

Місце народження, проживання, реєстрації та смерті сестер в с.Матієво Берегівського району. Крім того, в довідці за № 255, виданій старостою Матіївського старостинського округу від 06.09.2022 року записано, що ОСОБА_5 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 - племінниця, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 - син племінниці, ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до статті 1265 ЦК України спадкоємцями п"ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її племінники: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадщину прийняла лише ОСОБА_6 , яка постійно проживала та була зареєстрована, в тому числі і на день смерті спадкодавця, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками за номерами 254, 255, виданими старостою Матіївського старостинського округу 06.09.2022 року

Мати позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги в порядку ст.1261 ЦК України є діти, двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прийняв спадщину лише позивач, який зареєстрований та проживав з матір"ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за № 255, виданою старостою Матіївського старостинського округу 06.09.2022 року.

Для оформлення спадщини на спадкове майно позивач звернувся до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойки С.М.

28 березня 2023 року нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та неможливості встановлення родинних відносин між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Таким чином позивач ОСОБА_14 прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства, порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно, а тому позивач звернувся до суду із позовом про визнання за ОСОБА_14 права власності на спадкове майно- земельну ділянку.

Позивач та його представник про день, час та місце розгляду справи будучи належним чином повідомлені у судове засідання не з`явилися, подали до суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримують у повному обсязі та просять такі задоволити (а.с.59, 63, 64, 65, 68).

Відповідачі про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у судове засідання повторно не з`явилися.

Розгляд справи проведено в порядку визначеному ст.ст. 280, 281 ЦПК України з ухваленням заочного рішення.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

В судовому засіданні матеріалами справи встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла (рідна сестра позивача бабки) - ОСОБА_5 , останнє місце проживання якої було: АДРЕСА_1 (а.с. 17).

Після смерті ОСОБА_5 залишилось спадкове майно: земельна ділянка площею 1.5600, кадастровий номер: 2121282500:02:002:0005, яка розташована за межами села Матієво Берегівського району Закарпатської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогоспродарського виробництва, яка належала на праві власності спадкодавцю на підставі державного акта серії І-ЗК № 035308, виданого на підставі органу виконавчої влади Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області 12.07.2000 року № 369 (а.с.25-27).

Доказом того, що ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 була племінницею ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є наступне.

ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були рідними сестрами. Дошлюбні прізвища сестер - ОСОБА_8 , по батькові - ОСОБА_9 , ОСОБА_5 не одружувалась. ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_11 в зв`язку з реєстрацією шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_6 вона одружилась з ОСОБА_12 , актовий запис №9, що зареєстровано у виконкомі Матіївської сільської ради, що стверджується витягом з державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу із зазначенням відомостей про другого з подружжя від 16.09.2022 року (а.с.14-24).

Підтвердженням того, що мама позивача ОСОБА_6 була донькою ОСОБА_7 є:

-свідоцтво про народження ОСОБА_15 серії НОМЕР_1 , видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 12.07.2019 року (а.с.24);

-свідоцтво про укладення шлюбу між ОСОБА_14 та ОСОБА_13 серії НОМЕР_2 , видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 08.08.2006 року (а.с.23);

-свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_3 від 21.01.1983, видане керівником органу державної реєстрації актів цивільного стану від 21.01.1983 року (а.с.31).

Крім того в довідці за № 255, виданій старостою Матіївського старостинського округу від 06.09.2022 року, записано, що ОСОБА_5 , 1923 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на день смерті проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і разом з нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_6 - племінниця, ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_1 - син племінниці, 09.01.1983 року (а.с.28-29).

Відповідно до статті 1265 ЦК України спадкоємцями п"ятої черги за законом після смерті ОСОБА_5 є її племінники: ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Відповідно до статті 1268 ЦК України спадщину прийняла лише ОСОБА_6 , яка постійно проживала та була зареєстрована, в тому числі і на день смерті спадкодавця, за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідками за номерами 254, 255, виданими старостою Матіївського старостинського округу 06.09.2022 року.

Позивача мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.22).

Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями першої черги в порядку ст.1261 ЦК України є діти, двоє синів: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Прийняв спадщину лише позивач , який зареєстрований та проживав з матір"ю за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою за № 255, виданою старостою Матіївського старостинського округу 06.09.2022 року (а.с.35).

Для оформлення спадщини на спадкове майно позивач звернувся до приватного нотаріуса Берегівського районного нотаріального округу Стойки С.М.

28 березня 2023 року нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв"язку з відсутністю правовстановлюючого документа на земельну ділянку та неможливості встановлення родинних відносин між ОСОБА_5 , померлою ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.30).

Згідно спадкової справи № 85/2021 відкритої після смерті ОСОБА_6 , із заявою про прийняття спадщини за законом звернувся ОСОБА_1 (а.с.42-58)

Таким чином позивач ОСОБА_14 прийняв спадщину, але не має можливості оформити в установленому актами цивільного законодавства, порядку спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на нерухоме майно.

Нормативне обґрунтування позовних вимог.

У відповідності до ч. 1 ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПКУкраїни) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, факт родинних відносин між фізичними особами (п. 1 ч. 1 ст. 256 ЦПК) встановлюється у судовому порядку, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки для заявника: право на спадщину, право на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, одержання компенсації тощо.

У відповідності до вимог ст. 234 ЦПК України, суди розглядають справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а згідно п.п. 1, 6 ч.1 ст. 256 ЦПК України-про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документів, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеної у свідоцтві про народження або паспорті.

Верховний Суд України в п. 23 Постанови Пленуму «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 роз`яснив, що Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до п.п. 4.15, 4.16 Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22 лютого 2012 року за № 295/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Відповідно до ст. 10-13 глави ІІІ Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31. 01.1966 року, затвердженої заступником міністра комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, погодженої заступником голови Верховного суду Української РСР 15.01.1966 року (втратила чинність 19.01.1996 року), при відсутності правовстановлюючих документів право власності на нерухоме майно, що знаходиться в сільській місцевості, може бути підтверджено довідкою виконавчого комітету відповідної місцевої ради та висновком інвентарбюро.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 623/2000/15-к (цивільна юрисдикція) міститься правова позиція ВС України: «... спадкові права є майновим об`єктом цивільного права, оскільки вони надають спадкоємцям можливість успадкувати майно (прийняти спадщину), але право розпорядження нею виникає після оформлення успадкованого права власності у встановленому законом порядку.»

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Згідно визначення поняття спадкування у ч. 1 ст. 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), таким є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Статтею 1297 зазначеного Кодексу встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч.1). Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3).

Таким чином, позивач є таким, що прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті спадкодавців, до складу якої ввійшло нерухоме майно, відтак позивач має право отримати свідоцтво про право на спадщину за законом.

Однак, згідно із правилами, встановленими Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (п. 4.15, 4.18), для видачі свідоцтва про право на спадщину, у складі якої є нерухоме майно, необхідно подати правовстановлюючий документ та Витяг із Державного реєстру речових прав. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Проаналізувавши встановлені обставини суд прийшов до висновку, що умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за законом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний ним спосіб, передбачений законом.

Отже, розглянувши цивільну справу у межах заявлених вимог та на підставі наявних докаів, суд приймає рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 200, 258, 259, 263, 265, 267, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Матієво Берегівського району Закарпатської області була племінницею ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Матієво Берегівського району Закарпатської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності на земельну ділянку площею 1.5600 га, кадастровий номер: 2121282500:02:002:0005, яка розташована за межами села Матієво Берегівського району Закарпатської області з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогоспродарського виробництва, яка належала на праві власності спадкодавцю на підставі державного акта серії І-ЗК № 035308, виданого на підставі органу виконавчої влади Виноградівської державної адміністрації Закарпатської області 12.07.2000 року № 369.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено 18.04.2024 року.

ГоловуючийВ. Р. Трагнюк