Справа № 466/1642/24
Провадження № 2/466/1150/24
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
15 квітня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Зими І.Є.
за участю секретаря Колодій Я.П.
представник позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Львівської міської ради, ОСББ «Варшавське 136», третя особа: Шевченківського районна адміністрація ЛМР про визнання права власності, -
в с т а н о в и в:
12.02.2024 , позивач ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до Львівської міської ради, ОСББ «Варшавське 136», третя особа: Шевченківського районна адміністрація ЛМР про визнання права власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , № 14а, площею 8,5 кв.м. та № 14б, площею 13,0 кв.м.
Свої вимоги мотивує тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 . Під час здачі будинку в експлуатацію, забудовником ТзОВ «ЛьвівТоргРоздріб» йому в користування було надано частину нежитлового приміщення (14а) площею 9,8 м2, що знаходиться у підвальному приміщенні суміжному із нежитловим приміщенням №14 та нежитлового приміщення (146) площею 12,4м2.
Згідно висновку судового експерта №Д13/2023 від 05.06.2023 року в даних цокольних приміщеннях відсутні зовнішні видимі інженерні комунікації, а саме водопостачання, опалення, каналізація, які влаштовані для цілей обслуговування всього будинку.
Мешканці будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти користування позивачем даними нежитловими приміщеннями. Згідно відповіді ОСББ «Варшавське, 136», вказані приміщення перебувають в його користуванні з 2011 року по даний час. Однак до повноважень ОСББ не віднесено видавати правовстановлюючі документи на об`єкти нерухомого майна. Крім того, позивач, з приводу узаконення підвальних приміщень звертався до Департаменту житлового господарства та інфраструктури ЛМР, Шевченківської райадміністрації ЛМР, однак йому було відмовлено.
Відтак ОСОБА_2 змушений звернутися з даними вимогами до суду. В іншому порядку визнати право власності на спірні приміщення неможливо.
Ухвалою судді від 16.02.2024р. відкрито провадження у справі, розгляд призначено в загальному позовному провадженні.
Ухвалою суду від 07.03.2024р. закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.
Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позов підтримав, зіславшись на викладені в ньому обставини та факти, просив такий задовольнити.
Представники відповідача Львівської міської ради та третьої особи - Шевченківської райдержадміністрації Львівської міської ради подали суду письмові заяви про розгляд справи без участі їх представників, при вирішення даного спору покладаються на розсуд суду.
Представник відповідача ОСББ «Варшавське 136» в судове засідання повторно не з`явився, причини неявки суду невідомі. Своїм правом на подачу відзиву на позов не скористався.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником та проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_3 .
Як встановлено зі слів позивача, під час здачі будинку в експлуатацію, забудовником ТзОВ «ЛьвівТоргРоздріб» йому в користування було надано частину нежитлового приміщення (14а) площею 9,8 м2, що знаходиться у підвальному приміщенні суміжному із нежитловим приміщенням №14 та нежитлового приміщення (146) площею 12,4м2.
Дані приміщення відображені на експлікації у технічному паспорті на групу нежитлових приміщень АДРЕСА_4 , виготовленого ФОП ОСОБА_3 20.06.2022р. на замовлення позивача.
Відповідно до висновку судового експерта №Д13/2023 від 05.06.2023 року, за результатами проведеної на замовлення позивача ОСОБА_2 будівельно-технічного дослідження, у вищевказаних цокольних приміщеннях відсутні зовнішні видимі інженерні комунікації, а саме водопостачання, опалення, каналізація, які улаштовані для цілей обслуговування всього будинку.
Як вбачається з листа ОСББ «Варшавська, 136» від 14.11.23р., № 1/3, ОСОБА_2 користується спірними підвальними приміщеннями з 2011 року, влаштував у таких благоустрій.
Також встановлено, що позивач звертався в різні інстанції з метою визнання за ним права власності на вказані приміщення, що не дало результату.
Так, згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. (ч.1 ст. 321 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не передбачено договором або законом.
Згідно ст. 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, надані йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог експлуатації будинку (ч.2 ст. 383 ЦК України).
Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» роз`яснено, що оскільки, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, то суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, а якщо були, то вказати, чи є залучений у справі відповідач відповідальним за це.
Згідно пункту 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №6 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України, (про правовий режим самочинного будівництва), право власності у порядку передбаченою частиною третьою ст. 376 ЦК України, може бути визнано лише на новозбудовані майно або нерухоме майно, яке створене у зв`язку із знесенням попередньої будівлі та відповідно до будівельних норм і правил є завершеним будівництвом.
В даному випадку, як зазначалось позивачу було надано частину спірних нежитлових приміщень при введені будинку в експлуатацію, якими він користується з 2011 року. Мешканці будинку АДРЕСА_1 не заперечують проти користування позивачем цими приміщеннями.
Згідно ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог, тому слід визнати за позивачем права власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , позначені під номером 14а площею - 8,5 м2 та під номером 14б площею - 13,0 м2.
Керуючись ст. 12, 13, 141, 263-265 ЦПК України, суд ,-
у х в а л и в:
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право особистої приватної власності на нежитлові приміщення в будинку АДРЕСА_1 , позначені під номером 14а площею - 8,5 м2 та під номером 14б, площею - 13,0 м2.
Позивач: ОСОБА_2 , прож: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: Львівська міська рада, м. Львів, пл. Ринок, 1, ЄДРПОУ 04055896.
Відповідач: ОСББ «Варшавське 136», м. Львів, вул. Варшавська, 136, ЄДРПОУ 37776481.
Третя особа: Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради, м. Львів, вул. Липинського, 11, ЄДРПОУ 04056115.
Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 днів з дня його ухвалення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.
Повний текст судового рішення виготовлено 18 квітня 2024 року.
Суддя І. Є. Зима
Суд | Шевченківський районний суд м.Львова |
Дата ухвалення рішення | 18.04.2024 |
Оприлюднено | 19.04.2024 |
Номер документу | 118438724 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: |
Цивільне
Шевченківський районний суд м.Львова
Зима І. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні