Ухвала

від 10.04.2024 по справі 357/11975/14-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/11975/14-ц

Провадження № 4-с/357/14/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого судді Бондаренко О.В., за участю секретаря судового засідання Шутенко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової Вікторії Олександрівни,

В С Т А Н О В И В :

28.02.2024 представник ТОВ «Брайт Інвестмент» звернувся до суду з вказаною скаргою, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, яка зареєстрована судом 13.03.2024, мотивуючи тим, що 13.07.2021 ТОВ «Брайт Інвестмент» на адресу Білоцерківського ВДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) направило заяву про заміну стягувача ВП №47971606.16.02.2024, при перевірці даних АСВП, товариство дізналось про завершення виконавчого провадження № 47971606. У зв`язку з цим було направлено адвокатський запит, оскільки на адресу стягувача не надходили ані постанова про завершення виконавчого провадження, ані виконавчий лист. З відповіді УЗПВР у місті Києві та Київський області ЦМУ МЮ (м. Київ) від 20.02.2024 ТОВ «Брайт Інвестмент» дізналося про існування постанови про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022, тобто товариство дізналось про порушення своїх прав стягувача лише 20.02.2024, з відповіді УЗПВР у місті Києві та Київський області ЦМУ МЮ (м. Київ) вх. № 84 24/ВХ.10591/3-24 від 20.02.2024 року. Таким чином, існують об`єктивні підстави для поновлення строку на подання скарги на дії державного виконавця. Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області по справі №357/11975/14-ц від 14.11.2014 було задоволено позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором №199/ЕМК13/2006-840 від 20.11.2006 у розмірі 17067,54 доларів США, що еквівалентно за курсом НБУ 195711,61грн. та судовий збір 1957,72 грн. На підставі зазначеного рішення 28.05.2015, судом видано виконавчий лист по справі №357/11975/14-ц.Постановою про відкриття виконавчого провадження було відкрито виконавче провадження №47971606 з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа про солідарне стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 суми заборгованості.08 квітня 2021 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду м. Київської області було задоволено заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні №47971606 з виконання рішення суду по справі №357/11975/14-ц від 14.11.2014 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором №199/ЕМК13/2006-840 від 20.11.2006 у розмірі 17067,54 доларів, та судовий збір 1957,72грн.20.02.2024 року на адресу ТОВ «Брайт Інвестмент» надійшла копія постанови про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022 за п. 3. ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки відповідно до інформації з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть боржник помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис про смерть №00142915605 від 06.10.2021. Заявник вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022, що видана Державним виконавцем Відділу державної виконавчої місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) Тітовою В. О. є незаконною та винесена з порушення ст. 18, 39 Закону України «Про виконавче провадження», а тому має бути скасована, а виконавче провадження №47971606 відновлене. Тому, просив визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової Вікторії Олександрівни у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022; зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітову Вікторію Олександрівну відновити виконавче провадження № 49771606 з примусового виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2015 у справі № 357/11975/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості у розмірі 17067,54 доларів США та судовий збір у розмірі 1957,72 грн; зобов`язати державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітову Вікторію Олександрівну звернутися до компетентних органів щодо виявлення спадкоємців боржника ОСОБА_1 . Також, просить поновити строк звернення до суду із зазначеною скаргою.

15.03.2024 судом постановлено ухвалу, якою прийнято скаргу до розгляду, призначено судове засідання, зобов`язано державного виконавця Відділу ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітову В.О. надати до суду матеріали виконавчого провадження №47971606 з примусового виконання виконавчого листа №357/11975/14-ц від 28.05.2015, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області та визнано явку державного виконавця Відділу ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової В.О. в судове засідання обов`язковою.

10.04.2024 на виконання ухвали суду від 15.03.2024 Відділ ДВС у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надав до суду копію матеріалів виконавчого провадження №47971606 з примусового виконання виконавчого листа №357/11975/14-ц від 28.05.2015, виданого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області.

10.04.2024 Білоцерківський відділ ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) подав до суду письмові заперечення на скаргу, в яких зазначив, що на виконанні Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ ( м. Київ) перебувало виконавче провадження №47971606 про стягнення з ОСОБА_1 боргу у сумі 197666,33 грн на користь ПАТ КБ «Надра». 26.06.2015 державним виконавцем відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з менту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, до за боржником зареєстрований автомобіль ChevroletLacetti. Вищевказаний автомобіль знаходився в м. Києві. Враховуючи вищевказане державним виконавцем винесено постанову про доручення виконавчих дій та направлено до Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про проведення виконавчих дій щодо автомобіля ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_1 . Державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві описано автомобіль ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 , що належав ОСОБА_1 про, що складено відповідний акт державного виконавця. Керуючись ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, винесено постанову про опис та арешт майна боржника.Згідно ст. 20 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем направлено постанову про визначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні до ТОВ «Приватна експертна служба». Держаним виконавцем направлено повідомлення про оцінку колісного транспортного засобу до ПАТ КБ «Надра». Для реалізації вищевказаного автомобіля, державним виконавцем направлено до ДП «СЕТАМ» пакет документів щодо реалізації майна. До Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) надійшов протокол проведення електронних торгів від ДП «СЕТАМ». Після отримання протоколу про проведення електронних торгів державним виконавцем направлено лист з реквізитами для перерахування коштів до ДП «СЕТАМ». До Білоцерківського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) надійшов від ДП «СЕТАМ» протокол 469208. Торги відбулися.27.03.2020 державним виконавцем направлено лист до ДП «СЕТАМ» про те, що кошти від переможця торгів за придбане на електронних торгах майно, по лоту № 405475, згідно протоколу № 469208 на депозитний рахунок відділу - не надходили.03.04.2020 до Білоцерківського МВ ДВС ГТУЮ надійшов протокол проведення електронних торгів № 471568. В протоколі зазначено, що торги відбулися 18.02.2020, згідно якого державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги.16.04.2020 державним виконавцем згідно розпорядження № 47971606 перераховано кошти на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 56 727 гри. 82 коп. В зв`язку з продажем автомобіля на електронних торгах державним виконавцем згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме: автомобіля ChevroletLacetti.31.03.2021 до Білоцерківського міського відділу ДВС ЦМУ МЮ (м.Київ) надійшла заява про заміну сторони виконавчого провадження. 19.04.2021 до Білоцерківського міського відділу ДВС надійшла копія ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.04.2021 по справі №357/11975/14-ц та 21.04.2021 державним виконавцем винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження.22.07.2021 державним виконавцем надано відповідь на заяву ТОВ «Брайт Інвестмент» разом з додатком: копія постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором коду доступу для сторін виконавчого провадження. Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00034746249 від 26.01.2022 боржник ОСОБА_1 помер. Згідно інформації з Державного реєстру речових драв на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, щодо суб`єкта на момент смерті ОСОБА_1 прав власності на нерухоме майно відомості відсутні. Згідно відповіді на запит №: 122037006 від 09.11.2021 до МВС України за боржником ОСОБА_1 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби. Згідно відповіді на запит №122036971 від 09.11.2021 до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника - фізичної особи встановлено, що реєстраційний номер облікової карти платника податків закрито/ фізичну особу за вказаними у запиті серією та номером паспорта знято з обліку. Згідно вищевказаних відповідей державним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення згідно Закону України «Про виконавче провадження», а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.26.01.2022 державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, керуючись п. 3 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» та постанову про закінчення надіслано ТОВ «Брайт Інвестмент» рекомендованою кореспонденцією. Після отримання постанови про закінчення виконавчого ВП ТОВ «Брайт Інвестмент» згідно Закону України «Про виконавче провадження» мав право на оскарження постанови у порядку та строки визначені ст. 74 Законом України «Про виконавче провадження», але товариство правом на оскарження постанови про закінчення виконавчого впровадження в строки вказані Законом України «Про виконавче провадження» не скористався.Також повідомляє, що за період з дня винесення постанови про закінчення виконавчого провадження сторона виконавчого провадження, а саме ТОВ «Брайт Інвестмент» згідно ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» до Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) не звертався. Виходячи з вищенаведеного, дії державного виконавця, є законними і вчинені у межах наданих йому повноважень. Рішення (постанови), дії державного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження», права ТОВ «Брайт Інвестмент» не було порушено, тому підстави для задоволення скарги відстуні.

Стягувач ТОВ «Брайт Інвестмент» в судове засідання свого представника не направив, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у скарзі просив розгляд справи проводити без участі представника заявника.

Державний виконавець Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бобрикова Оксана Вікторівна у судовому засіданні заперечила проти задоволення скарги та зазначила, що державний виконавець Тітова В.О. наразі в декретній відпустці, матеріали ВП передали їй з архіву, у зв`язку з розглядом справи, 27.03.2024. ОСОБА_3 було здійснено дії щодо встановлення наявності майна боржника, на яке можна звернути стягнення та 26.01.2022 державний виконавець закінчила виконавче провадження. Під час виконання рішення було реалізовано авто та на користь стягувача перераховано 56000 грн. Також, зазначила, що виконавчий лист видано щодо одного боржника.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Суд, заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши матеріали скарги, вважає, що скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.

Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано законодавцем у розділі VII ЦПК України.

Згідно ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 3, 6 ст. 124 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день. Строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд, дослідивши матеріали скарги, приходить до висновку, що скаржником подано скаргу 28.02.2024, шляхом направлення через підсистему «Електронний суд» в межах десятиденного строку з дня, коли стягувач ТОВ «Брайт Інвестмент» дізнався про порушення своїх прав (20.02.2024), тому, підстав для поновлення строку для подання скарги на дії державного виконавця суд не вбачає.

Крім того, застосовуючи процесуальні норми, потрібно уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до нівелювання процесуальних вимог, установлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства є неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Судом встановлено, що на виконанні Білоцерківського відділу ДВС у Білоцерківському районі Київської області ЦМУ МЮ (м. Київ) перебувало виконавче провадження №47971606, відкрите державним виконавцем 26.06.2015, на підставі заяви стягувача, щодо примусового виконання виконавчого листа у справі №357/11975/14-ц, провадження № 2/357/3656/14, виданого 28.05.2015 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» боргу у сумі 197666,33 грн.

В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем встановлено, до за боржником зареєстрований автомобіль ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , та вищевказаний автомобіль знаходився за адресою: м. Київ, вул. Новопирогівська, 56, тому 19.05.2017 державним виконавцем винесено постанову про доручення проведення виконавчих дій та доручено Голосіївському РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві провести опис та арешт автомобіля ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 .

20.06.2018 державним виконавцем Голосіївського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві описано автомобіль ChevroletLacetti, д.н.з. НОМЕР_3 , номер кузова: НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 про, що складено відповідний акт державного виконавця та винесено постанову про опис та арешт майна боржника, винесено постанову про опис та арешт майна боржника.

07.11.2018 держаним виконавцем направлено повідомлення про оцінку колісного транспортного засобу до ПАТ КБ «Надра» та для реалізації вищевказаного автомобіля,12.03.2019, 20.05.2019 державним виконавцем винесено постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності та 21.06.2019 на адресу відділу надійшов звіт про оцінку майна.

20.02.2020 на адресу Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов протокол №466321 проведення електронних торгів від ДП «СЕТАМ».

12.03.2020 на адресу Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов протокол №469208 проведення електронних торгів від ДП «СЕТАМ».

27.03.2020 державним виконавцем направлено лист до ДП «СЕТАМ» про те, що кошти від переможця торгів за придбане на електронних торгах майно, по лоту № 405475, згідно протоколу № 469208 на депозитний рахунок відділу - не надходили.

03.04.2020 до Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшов протокол проведення електронних торгів №471568, в якому зазначено, що торги відбулися 18.02.2020, згідно якого 16.04.2020 державним виконавцем складено акт про проведені електронні торги.

16.04.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) згідно розпорядження № 47971606 перераховано кошти на користь ПАТ КБ «Надра» в сумі 56 727 грн. 82 коп.

24.04.2020 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про зняття арешту з майна, а саме: автомобіля ChevroletLacetti, у зв`язку з продажем автомобіля на електронних торгах згідно статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»

21.04.2021 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження, згідно ухвали від 08.04.2021.

29.06.2021 державним виконавцем Білоцерківського міського відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про арешт коштів боржника.

Згідно відповіді на запит №: 122037006 від 09.11.2021 до МВС України за боржником ОСОБА_1 в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби, згідно відповіді на запит №122036971 від 09.11.2021 до Державної фіскальної служби України про джерела доходів боржника - фізичної особи встановлено, що реєстраційний номер облікової карти платника податків закрито/ фізичну особу за вказаними у запиті серією та номером паспорта знято з обліку

Згідно повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00034746249 від 26.01.2022 боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що складений актовий запис про смерть №00142915605 від 06.10.2021.

26.01.2022 державним виконавцем відділу ДВС у м. Біла Церква Білоцерківського району Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітовою В.О. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв`язку зі смертю боржника на підставі п. 3 ч. 1 ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження.

Вищевказані обставини підтверджуються матеріалами справи (а.с. 6-7, 10) та копією матеріалів виконавчого провадження №47971606 (а.с. 9-32, 78-178) та визнаються державним виконавцем.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

При цьому, за змістом ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 4 ст. 10 ЦПК України, при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свободі протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У рішенні від 17 травня 2005 року у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Заява N 40450/04) Європейський суд з прав людини зазначає, що право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (див. рішення у справі «Горнсбі проти Греції», від 19 березня 1997 року, п. 40, ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок (див. рішення у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії»).

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відповідно до норм ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно ст. 13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Питання процесуального правонаступництва регламентовані ч. 1 ст. 55 ЦПК України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

Частинами першою та другою статті 442ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Так, частиною першою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.

Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачає, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

За змістом пункту 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

Смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження.

Суд вважає, що вказаними нормами права, виходячи з їх системного тлумачення, передбачено заміну сторони виконавчого провадження (у разі її смерті) правонаступником.

У свою чергу відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Статтями1216,1218 Цивільного кодексу України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (стаття 1223 Цивільного кодексу України).

У спірних правовідносинах до складу спадщини входить, зокрема, грошове зобов`язання, що належало спадкодавцю ОСОБА_1 , за життя та цей обов`язок не припинився внаслідок смерті боржника та продовжує існувати.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі, зокрема, припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

За пунктом 2 частини першої статті 40 згаданого Закону виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до пункту 13 розділу 2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року N 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за N 489/20802 (далі - Інструкція), правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.

З аналізу наведеного нормативного регулювання можна зробити висновок про те, що оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи.

Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із ч. 1 ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Отже, відповідна заміна сторони виконавчого провадження правонаступником може бути здійснена лише у разі скасування постанови виконавця про закінчення такого виконавчого провадження.

З урахуванням наведених вище законодавчих приписів, у разі смерті фізичної особи - сторони виконавчого провадження виконавець повинен перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво, чи ні. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв`язку зі смертю боржника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 справа №916/617/17, від 11.10.2023 справа № 523/2357/20)

Згідно із частиною першою статті 1281 Цивільного кодексу України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги.

Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину (частини друга та третя статті 1281 Цивільного кодексу України). Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги (частина четверта вказаної статті 1281 Кодексу).

Відповідно до положень статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом наведених вище норм права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. Звідси обов`язок спадкоємців боржника перед кредиторами спадкодавця виникає лише у межах, передбачених статтею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця, і як наслідок у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі №916/617/17 (пункт 98)).

Не визначення вартості успадкованого майна не впливає на вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Водночас задовольняючи заяву про заміну учасника справи, боржника у виконавчому провадженні, який помер, його спадкоємцем, суд відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України має визначити розмір боргу, який відповідає частці спадкоємця у спадщині, та вказати, що така заміна здійснюється в межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Крім того, звернення кредитора безпосередньо до суду, зокрема, із заявами про процесуальне правонаступництво та (або) про заміну сторони виконавчого провадження слід розглядати як пред`явлення кредитором вимог до спадкоємця боржника в порядку статті 1281 ЦК України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року справа №916/617/17)

Положення щодо закінчення виконавчого провадження у разі смерті боржника, а саме пункт 3 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (№ 1404-VIII) та пункт 3 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (№606-XIV) слід розуміти так, що вони стосуються, зокрема, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.

Вказаний правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 523/2357/20 від 11.10.2023.

Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

Як уже зазначалося, згідно з пунктом 3 частини першої та другоїстатті 39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

Водночас, закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

Постанову про закінчення виконавчого провадження, яка ухвалена без урахування вимог закону, можна оскаржити в судовому порядку, а відновлення відповідних прав скаржника може бути ефективно здійснене у разі задоволення скарги та скасування такої постанови (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17).

Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва.

В даному випадку спірні правовідносини у справі № 357/11975/14-ц, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Брайт Інвестмент» боргу у сумі 197666,33 грн, допускають правонаступництво, а тому державний виконавець повинен був вирішити питання про залучення правонаступників боржника у межах виконавчого провадження.

Враховуючи, що державний виконавець не вжив заходів щодо з`ясування кола спадкоємців після смерті ОСОБА_1 , а передчасно виніс оскаржувану постанову, то суд дійшов висновку, що такі дії державного виконавця, є неправомірними, а постанова про закінчення виконавчого провадження від 26.01.2022 підлягає скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Даючи оцінку встановленим обставинам та доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової В.О. у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022, є неправомірними, а постанова відповідно підлягає скасуванню, тому скарга в цій частині підлягає до задоволення.

Стосовно вимоги скарги щодо зобов`язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової В.О. відновити виконавче провадження № 49771606 з примусового виконання виконавчого листа Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.05.2015 у справі № 357/11975/14-ц, то скарга в цій частині не підлягає задоволенню оскільки після скасування судом постанови про закінчення виконавчого провадження виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення згідно із частиною першою статті 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Стосовно вимоги скарги щодо зобов`язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової В.О. звернутися до компетентних органів щодо виявлення спадкоємців боржника ОСОБА_1 , слід зазначити наступне.

Згідно з Рекомендаціями Комітету Ради Європи № R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11.03.1980 року, під дискреційними повноваженнями необхідно розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема у справі «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Більше того, згідно із рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 06.09.1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 09.06.2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява N 33348/96), Страсбург, від 17.12.2004 року - завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто, суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Таким чином, здійснення органом державної влади дискреційних повноважень може, в деяких випадках, передбачати вибір між здійсненням та нездійсненням певних дій.

Суд, розглядаючи справу щодо правомірності дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Аналогічне роз`яснення надане судам в п. 18 постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21.05.2012 року, яке зводиться до того, що суд не має права зобов`язувати державного виконавця до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» в частині зобов`язання державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової В.О. звернутися до компетентних органів щодо виявлення спадкоємців боржника ОСОБА_1 .

Отже, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що скарга підлягає до часткового задоволення.

Керуючись ст. 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт Інвестмент» (ІК: 43115064. Місцезнаходження: вулиця Академіка Белелюбського, будинок 54, офіс 402, місто Дніпро, 49019) на дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової Вікторії Олександрівни (ЄДРПОУ: 34846037, місцезнаходження: бульвар Олександрійський, будинок 94, місто Біла Церква, Київська область, 09117), задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у місті Біла Церква Білоцерківського району Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Тітової Вікторії Олександрівни у частині винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №47971606 від 26.01.2022, та скасувати дану постанову.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали. Учасник справи, якому ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 18.04.2024, з урахуванням ч.3 ст. 124, ч.6 ст. 259 ЦПК України.

Суддя О. В. Бондаренко