Рішення

від 15.04.2024 по справі 940/84/24

ТЕТІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15.04.2024 Провадження по справі № 2/940/150/24

Справа № 940/84/24

РІШЕННЯ

Іменем України

15 квітня 2024 року Тетіївський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді: Косович Т.П.

при секретарі: Козуб І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тетієві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чаренцева Віктора Вікторовича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дібрівка Агросервіс», про встановлення факту припинення іпотеки та зняття обтяження з нерухомого майна,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором № 539/041 від 23.07.2008 року, укладеним між ним та ВАТ КБ «Хрещатик», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 3866, реєстраційний номер обтяження - 7620261 (боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Дібрівка Агросервіс») - на виконання основного зобов`язання в розмірі 1500000,00 гривень (термін виконання 22.07.2009 року) по кредитному договору № 041 від 23.07.2008 року, укладеному між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс, шляхом скасування запису про іпотеку, а також зняти обтяження - заборону на його нерухоме майно, а саме на нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , накладене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. 23.07.2008 року, реєстраційнийномер обтяження - 7620235, підстава обтяження - іпотечний договір № 539/041 від 23.07.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3866, шляхом скасування запису про заборону відчуження не нерухоме майно.

Позовні вимоги мотивує тим, що для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Дібрівка-Агросервіс» як боржника за кредитним договором № 041 від 23.07.2008 року, укладеним між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс», ним із ВАТ КБ «Хрещатик» 23.07.2008 року було укладено іпотечний договір № 539/041, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3866, предметом якого є нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Всі розрахунки за кредитним договором № 041 від 23.07.2008 року, укладеним між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс», боржником були виконані в повному обсязі, проте іпотека з його майна знята не була.

В зв`язку з ліквідацією ПАТ «КБ «Хрещатик» без правонаступників, позивач не може отримати довідку про повне погашення кредиту, в зв`язку чим не може звернутись до нотаріуса про зняття заборони на відчуження іпотечного майна, а тому просить про захист свого права в судовому порядку.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибув, в позовній заяві просить слухати справу у його відсутності.

Відповідач приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чаренцев В.В. в судове засідання не прибув, судова повістка, надіслана йому рекомендованим листом з повідомленням на юридичну адресу, повернулася до суду не врученою за відсутністю адресата.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 27.07.2022 року у справі № 908/3468/13, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку, суду.

Судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження (постанова Верховного Суду від 12.10.2022 року у справі № 727/5718/21), в даному випадку судова повістка приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Чаренцеву В.В. вважається врученою 01.04.2024 року.

Представник третьої особи ТОВ «Дібрівка Агросервіс» в судове засідання не прибув, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належним чином. 11.04.2024 року до суду надійшла заява ТОВ «Дібрівка Агросервіс», в якій останнє проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 не заперечує.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Суд, розглянувши матеріали справи та дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 23.07.2008 року між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» було укладено кредитний договір № 041, згідно якого банк надав позичальнику СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» кредит в сумі 1500000 гривень строком на 12 місяців, терміном повернення до 22.07.2009 року (а.с. 24-29).

Для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Дібрівка-Агросервіс» як боржником за даним кредитним договором, між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 23.07.2008 року було укладено іпотечний договір № 539/041, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., зареєстрований в реєстрі за № 3866, предметом якого є належне позивачу на праві власності нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 (копія іпотечного договору - а.с. 30-33, копія витягу з Державного реєстру речових прав № 347000754 від 18.09.2023 року - а.с. 21, копія витягу Тетіївського МБТІ з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 18625520 від 23.04.2008 року - а.с. 22, копія інформаційної довідки КП «Тетіївське бюро технічної інвентаризації» виконавчого комітету Тетіївської міської ради № 220 від 13.06.2023 року - а.с. 23).

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 346993268 від 18.09.2023 року, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. 23.07.2008 року в Державний реєстр Іпотек було внесено обтяження, а саме іпотеку на підставі іпотечного договору № 539/041 від 23.07.2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ВАТ КБ «Хрещатик», зареєстрованого в реєстрі за № 3866, реєстраційний номер обтяження - 7620261, об`єкт обтяження - нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , а також в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено обтяження - заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме на нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження - 7620235 (а.с. 35).

У зв`язку із внесенням змін до кредитного договору № 041 від 23.07.2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс», щодо відсоткової ставки по кредиту, 19.05.2009 року було внесено зміни і до іпотечного договору № 539/041 від 23.07.2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Хрещатик» та ОСОБА_1 (а.с. 34).

Правлінням НБУ видано постанову від 05 квітня 2016 року № 234 «Про віднесення ПАТ «КБ «Хрещатик» до категорії неплатоспроможних». 02.10.2020 року приватним нотаріусом Русанюк З.З. було зареєстровано рішення про припинення юридичної особи ПАТ «КБ «Хрещатик» в результаті її ліквідації без правонаступників (копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - а.с. 38-59).

В зв`язку з повним виконанням боржником кредитного договору № 041 від 23.07.2008 року, укладеного між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» та з метою припинення іпотеки позивач 23.10.2023 року звернувся до Національного банку України з листом, в якому просив надати інформацію щодо відсутності кредитної заборгованості за договором № 041 від 23.07.2008 року у матеріалах про формування ліквідаційної маси ПАТ «КБ «Хрещатик» станом на день звернення та у договорах про відступлення права вимог за кредитними договорами третім особам, які наявні на архівному зберіганні в Національному банку України, на що отримав відповідь № 24-0006/83212 від 10.11.2023 року про те, що ліквідація ПАТ КБ «Хрещатик» здійснена без правонаступників, відповідно до ст. 52-1 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантуваня вкладів фізичних осіб передав, а Національний банк України прийняв на зберігання документи неплатоспроможного банку, проте кредитна справа (кредитний договір), кредитна справа (кредитний/іпотечний договір) позичальника, тобто СТОВ «Дібрівка-Агросервіс», в описах архівних справ ПАТ КБ «Хрещатик» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України ліквідатором ПАТ КБ «Хрещатик» не передавалися. У архівних справах ПАТ КБ «Хрещатик», а саме у Звіті уповноваженої особи про здійснення ліквідації та ліквідаційному балансі ПАТ КБ «Хрещатик» станом на 27.07.2020 року інформація щодо позичальника СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» відсутня (а.с. 36, 37).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 цього Кодексу способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Статтею 41 Конституції України та ст. 319 ч. 1 ЦК України визначено, що кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю на свій розсуд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 572 ЦК України визначено поняття застави, згідно якого всилу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Окремим видом застави є іпотека - застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості (ст. 575 ЦК України).

За ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3, ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 609 ЦК України зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов`язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов`язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю.

З аналізу вищевказаних норм вбачається, що укладення договору застави (іпотеки) або її виникнення на основі рішення суду чи при наявності юридичних фактів, вказаних в законі, зумовлює виникнення між заставодержателем і заставодавцем додаткового (акцесорного) зобов`язання відносно до основного, забезпеченого заставою (іпотекою). З огляду на похідний характер застави (іпотеки), виконання забезпеченого заставою основного зобов`язання або його припинення з інших підстав припиняє право застави (іпотеки).

Стаття 609 ЦК України присвячена такій підставі припинення зобов`язання як ліквідація юридичної особи. Під ліквідацією розуміється спосіб припинення юридичної особи без правонаступництва. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). Ліквідація для юридичних осіб призводить по своїй суті до аналогічних правових наслідків, що і смерть фізичної особи, тобто, обумовлює припинення правоздатності юридичної особи. Замість припиненої юридичної особи не виникає іншої юридичної особи, яка наділяється її майном.

Зобов`язання припиняється ліквідацією юридичної особи як за добровільного, так і за примусового порядку її ліквідації. Стаття 609 ЦК України поширюється на договірні, недоговірні, основні та додаткові (акцесорні) зобов`язання.

В ЦК України є прогалина та відсутній регулятор, який визначав би правило поведінки учасників приватних відносин для випадку, коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто, бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації). Подібною нормою є абзац 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, відповідно до якого, якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, то фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Коли «відсутня» особа, яка має відповідати за позовом, тобто бути відповідачем (наприклад, припинення юридичної особи внаслідок ліквідації), то особа (іпотекодавець) може звернутися із заявою про встановлення факту припинення іпотеки, скасування запису про заборону відчуження нерухомого майна та запису про іпотеку згідно з абзацом 3 ч. 4 ст. 277 ЦК України, яка підлягає застосуванню на підставі аналогії закону.

До таких висновків прийшов Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 року у справі № 295/7291/20 (провадження № 61-11106св21).

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 вересня 2019 року у справі № 638/2304/17 (провадження № 61-2417сво19)).

Таким чином, аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - встановлення факту припинення іпотеки за іпотечним договором № 539/041 від 23.07.2008 року, укладеним між ним та ВАТ КБ «Хрещатик» для забезпечення виконання зобов`язання ТОВ «Дібрівка-Агросервіс» як боржника за кредитним договором № 041 від 23.07.2008 року, укладеним з ВАТ КБ «Хрещатик», та зняття заборони з його нерухомого майна, оскільки кредитодавець за даним кредитним договором - ПАТ КБ «Хрещатик» ліквідований без правонаступників, документи неплатоспроможного банку передано на зберігання до Національного банку України, серед яких будь-якої інформації щодо позичальника СТОВ «Дібрівка-Агросервіс» (діючих кредитних/іпотечних договорів тощо) немає, з огляду на що є всі підстави вважати іпотеку припиненою у зв`язку з припиненням основного зобов`язання.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Враховуючи принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд судові витрати з відповідача на користь позивача не стягує, так як останній вимог про їх відшкодування не ставить та залишає їх за собою.

Відповідно до частин першої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним

і обґрунтованим.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

У контексті вищенаведеного суд вважає наведене обґрунтування даного рішення достатнім.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України,ст.ст. 319, 321, 572, 575, 609 ЦК України, ст.ст. 3, 17 ЗУ «Про іпотеку», суд

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чаренцева Віктора Вікторовича, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дібрівка Агросервіс», про встановлення факту припинення іпотеки та зняття обтяження з нерухомого майна - задовольнити.

Встановити факт припинення іпотеки за іпотечним договором № 539/041 від 23.07.2008 року, укладеним між ним та ВАТ КБ «Хрещатик», посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В., зареєстрованим в реєстрі за № 3866, реєстраційний номер обтяження - 7620261 (боржник - товариство з обмеженою відповідальністю «Дібрівка Агросервіс») - на виконання основного зобов`язання в розмірі 1500000,00 гривень (термін виконання 22.07.2009 року) по кредитному договору № 041 від 23.07.2008 року, укладеному між ВАТ КБ «Хрещатик» та СТОВ «Дібрівка-Агросервіс, шляхом скасування запису про іпотеку.

Зняти обтяження - заборону на нерухоме майно ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , а саме на нежиле примішення магазин 1998 року, загальною площею 62,8 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1 , накладене приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чаренцевим В.В. 23.07.2008 року, реєстраційнийномер обтяження - 7620235, підстава обтяження - іпотечний договір № 539/041 від 23.07.2008 року, зареєстрований в реєстрі за № 3866, шляхом скасування запису про заборону відчуження не нерухоме майно.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного рішення: 18 квітня 2024 року.

Суддя: Т.П.Косович