Вирок від 18.04.2024 по справі 557/1507/23

Провадження № 1-кп/557/24/2024

Справа № 557/1507/23

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

номер кримінального провадження 12023181080000109 від 10 травня 2023 року,

про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Здолбунів Рівненської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого заступником директора з виробництва ТОВ «Традекс Агрі», одруженого, на утриманні одна неповнолітня дитина, з вищою освітою, раніше несудимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Гоща зазначене кримінальне провадження,

ВСТАНОВИВ:

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений

ОСОБА_3 09 травня2023року, о 19 годині, перебуваючи відповідно до судово-медичної експертизи №379 від 24 травня2023 року у стані середньої степені алкогольного сп`яніння, керуючи технічно справним автомобілем марки «MERCEDES BENZ ML-320», реєстраційний номер НОМЕР_1 , відповідно до судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу №2013-Е від 24 травня2023року, на 312 км+700 м автомобільної дороги М-06 «Київ-Чоп», рухаючись з боку м. Рівне в напрямку с-ща Гоща Рівненської області, в порушення пункту 10.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня2001року №1306(далі по тексту - Правила дорожнього руху), при зміні напрямку руху з лівої крайньої смуги у праву крайню смугу, проявив неуважність до дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху у вигляді автомобіля ЗАЗ 110270«Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_6 , що рухався проїзною частиною дороги в попутному напрямку, не переконавшись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив зіткнення з останнім.

У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди потерпілий ОСОБА_6 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої неускладненої травми ШВХ з наявністю переловивиху 6-го шийного хребця (С6) зі зміщенням та перелому зовнішньої колони 6-го шийного хребця (С6), ускладненого компресійно-корінцевим симптомом, що відповідно до судово-медичної експертизи №449 від 19 червня2023року відноситься до середнього ступеня тяжкості тілесних ушкоджень по критерію тривалого розладу здоров`я.

Порушення ОСОБА_3 вимог пункту 10.1 Правил дорожнього руху, який передбачає, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, відповідно до судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди №2213-Е від 02 червня 2023року, перебуває у прямому безпосередньому причинному зв`язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди і суспільно небезпечними наслідками, що настали.

Таким чином, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1ст. 286-1 КК України, а самепорушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Докази на підтвердження встановлених судом обставин

Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження доказів, обсяг яких був визначений відповідно до ч. 3ст. 349 КПК України. Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не піддавали сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, а також того, що у суду не виникли сумніви у добровільності їх позиції, суд, за їх згодою, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, та визнав можливим обмежити обсяг досліджуваних доказів допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат. При цьому судом роз`яснено учасникам судового провадження, що вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 повністю визнав себе винним в обсязі пред`явленого йому обвинувачення, розповів про обставини кримінального правопорушення, щиро розкаявся в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті. Так обвинувачений пояснив, що 09 травня 2023 року на належному йому автомобілі рухався в сторону с. Бабин та, виконуючи обгін колони великогабаритних транспортних засобів, які рухались в шахматному порядку, допустив зіткнення з автомобілем під керуванням потерпілого, який рухався в попутному напрямку. Вказав на те, що дійсно сів за кермо автомобіля в стані алкогольного сп`яніння, при цьому усвідомлював відповідальність за такі дії. У потерпілого обвинувачений просив вибачення, з ним примирився та відшкодував йому узгоджену з ним суму шкоди, яку частково почав відшкодовувати ще на стадії досудового слідства, при цьому зробив для себе належні висновки, просив призначити йому покарання із застосуванням положень ст. 69 КК України.

Потерпілий у судовому засіданні 26 лютого 2024 року показав, що 09 травня 2023 року рухався на автомобілі «Таврія» на а/д «Київ-Чоп» в напрямку м. Київ зі швидкістю 80-90 км/год у лівій смузі для руху, коли побачив, що його наздоганяє на великій швидкості інший автомобіль, то перестроївся в праву смугу для руху, де попереду приблизно за 500 м рухався ще один автомобіль. Автомобіль який його наздоганяв у лівій смузі опинився за ним у правій смузі для руху, де він зрозумів, що зіткнення не уникнути. Свідомості потерпілий не втрачав, а тому все пам`ятає. Обвинувачений до нього прийшов у лікарню на другий день, повідомив, що він був за кермом та дуже шкодує за вчинене, попросив у нього пробачення. На даний час обвинувачений відшкодував йому у повному обсязі взаємно узгоджену між ними грошову компенсацію завданої йому моральної шкоди в розмірі 8000 доларів США, матеріальна шкода, яка складається з вартості лікування та вартості пошкодженого автомобіля, буде відшкодована страховою компанією обвинуваченого. Покарання останньому потерпілий просив призначити згідно чинного законодавства, водночас вважав за можливе не призначати йому покарання пов`язане з позбавленням волі і вважав недоцільним застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керування.

Отже, суд, допитавши обвинуваченого, потерпілого, заслухавши думку захисника - адвоката ОСОБА_5 з приводу призначення судом покарання ОСОБА_3 та дослідивши матеріали кримінального провадження в частині дослідженням документів, що стосуються його особи, заходів забезпечення кримінального провадження та процесуальних витрат, прийшов висновку, що вина ОСОБА_3 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена у судовому засіданні повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Відомості про особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Вивченням відомостей про особу обвинуваченого ОСОБА_3 судом встановлено, що він уперше притягається до кримінальної відповідальності (арк. пр. 143-144), одружений (арк. пр. 149), має зареєстроване місце проживання (арк. пр. 145, 146), де проживає разом з дружиною, яка є собою з інвалідністю ІІІ групи (арк. спр. 145), двома синами, один з яких є неповнолітнім (арк. пр. 148), та матір`ю похилого віку, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (арк. пр. 152), характеризується виключно позитивно як за місцем проживання (арк. спр. 144), так і за місцем роботи (арк. пр. 147), приймає активну участь у житті громади за місцем свого проживання (арк. спр. 152-155), проявляє волонтерські зусилля та ініціативи, в тому числі шляхом надання гуманітарної, фінансової та матеріально-технічної допомоги для збройних Сил України, за що отримав подяку (арк. спр. 154), перерахував грошові кошти в якості благодійної допомоги на спеціальні рахунки для збору коштів на підтримку Збройних сил України та на підтримку держави вцілому (арк. спр. 206, 207).

Згідно досудової доповіді Рівненського районного відділу №2 філії Державної установи «Центр пробації» у Рівненській області від 19 січня 2024 року ОСОБА_3 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та середній ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, його виправлення можливе без позбавлення волі на певний строк та не становить високої небезпеки для суспільства (арк. спр. 111-116).

Згідно ст.12КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 286-1 КК України, є нетяжким злочином.

Обставинами, які згідно ст. 66 КК Українипом`якшують покарання ОСОБА_3 є повне визнання своєї вини, щире каяття обвинуваченого у вчиненому кримінальному правопорушенні, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, добровільне відшкодування завданого потерпілому збитку.

Обставин, які згідно ст. 67 КК Україниобтяжують покарання ОСОБА_3 судом не встановлено. Суд не визнає як обставину, що обтяжує покарання, таку обставину зазначену в обвинувальному акті, як вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння, оскільки така є кваліфікуючою ознакою інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення і додаткового визначення як обтяжуюча обставина не потребує.

Мотиви призначення покарання

Згідно зі ст.ст.50,65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, що є необхідним і достатнім для її виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, це покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення обставини, які його пом`якшують і обтяжують.

Дотримання загальних засад призначення покарання є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, яке би ґрунтувалося на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяло досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

Конституційний Суд України в абз. 5 п.п. 4.1. п. 4. Рішення від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004 зазначив, що окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину.

Відповідно дост. 69 КК Україниза наявності кількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов`язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями403,405,407,408,429цьогоКодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, за катування, вчинене представником держави, у тому числі іноземної, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу, або перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуза це кримінальне правопорушення. У цьому випадку суд не має права призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої для такого виду покарання в Загальній частині цьогоКодексу. За вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, суд з підстав, передбачених цією частиною, може призначити основне покарання у виді штрафу, розмір якого не більше ніж на чверть нижчий від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексу. На підставах, передбачених у частині першій цієї статті, суд може не призначати додаткового покарання, що передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цьогоКодексуяк обов`язкове, за винятком випадків призначення покарання за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2018 року по справі № 634/609/15-к).

Суд бере до уваги те, що обвинувачений в ході судового розгляду повністю визнав свою вину, усвідомив протиправність своїх дій, щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував шкоду потерпілому та примирився з ним. Саме ці обставини, на думку суду, є підставою для прийняття рішення про призначення ОСОБА_3 покарання із застосуваннямст. 69 КК України.

Також суд враховує характер кримінального правопорушення, характер і ступінь тілесних ушкоджень потерпілого ОСОБА_6 , відсутність тяжких наслідків, необережну форму вини, поведінку обвинуваченого, який вжив заходів щодо повного відшкодування заподіяної потерпілому шкоди, раніше несудимий, має міцні соціальні зв`язки, характеризується виключно позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину та дружину, яка є особою з інвалідністю ІІІ групи, проявляє волонтерські зусилля та ініціативи.

Тому, враховуючи конкретні обставини справи, що пом`якшують покарання обвинуваченого та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані, які характеризують його як особу, позицію потерпілого та інші обставини справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення останнього без реального відбування покарання та, виходячи з принципу справедливості, який передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину, вважає можливим визнати вказані обставини виключними та перейти до іншого, більш м`якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції ч. 1ст. 286-1 КК України, а саме до штрафу, застосувавши відносно обвинуваченого ОСОБА_3 дію положень ч. 1ст. 69 КК України.

Визначаючи розмір штрафу, який має бути призначений обвинуваченому, суд враховує майновий стан обвинуваченого ОСОБА_3 , а також ступінь тяжкості вчиненого злочину та інші встановлені судом обставини.

ОСОБА_3 також слід призначити обов`язкове додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, що передбачене санкцією ч. 1ст. 286-1 КК України. Таке додаткове покарання сприятиме виправленню обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень не тільки обвинуваченим, а й іншими особами. Крім того, виконувана обвинуваченим робота, пов`язана з керуванням транспортним засобом, не може бути перешкодою в призначенні цього виду покарання, оскільки, з урахуванням тяжкості і характеру вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, а також принципів співмірності та справедливості покарання, його все ж слід тимчасово відсторонити від керування транспортними засобами. В цьому випадку суд не вбачає підстав для застосування положень ч. 2 ст. 69 КК.

На думку суду, призначення такого покарання є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання нових кримінальних правопорушень, таке покарання повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.

Цивільний позов у кримінальному провадженні повернуто потерпілому.

Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд

Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, підлягають скасуванню відповідно до ч. 4ст. 174 КПК України.

Процесуальні витрати на залучення експерта у зв`язку з проведенням судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортних засобів від 24 травня2023року № 2013-Е, що становлять6691,64 грн (арк. пр. 88), судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортних засобів від 25 травня2023року №2014-Е, що становлять 7408,38 грн (арк. пр. 100), судової інженерно-транспортної експертизи з транспортно-трасологічних досліджень від 29 травня 2023року №2016-Е, що становлять7647,36 грн (арк. пр. 112), судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження обставин та механізму дорожньо-транспортної пригоди від 02 червня2023року № 2213-E, що становлять5496,54 грн (арк. пр. 121), відповідно до ст.ст.122,124 КПК Українислід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Підстав для вирішення питань пов`язаних із запобіжним заходом відносно обвинуваченого до набрання вироком законної сили немає з огляду на відсутність таких клопотань в учасників кримінального провадження та враховуючи, що відповідно до ст.ст. 22, 26 КПК України, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами, які є вільними у використанні своїх процесуальних прав.

Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України, та із застосуванням ст. 69 КК України призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 3000 (три тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51 000 (п`ятдесят одна тисяча) гривень, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Гощанського районного суду Рівненської області від 12 травня 2023 року на транспортний засіб ЗАЗ 110270 «Таврія», р.н.з. НОМЕР_2 , в частині заборони відчуження та розпорядження транспортним засобом.

Речові докази:

-автомобіль марки «MERCEDES BENZ ML-320», реєстраційний номер НОМЕР_3 , який повернуто ОСОБА_3 , залишити у останнього;

-автомобіль ЗАЗ 110270«Таврія», реєстраційний номер НОМЕР_2 , який повернуто ОСОБА_6 , залишити у останнього.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 27 243 (двадцять сім тисяч двісті сорок три) гривні 92 копійки.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до вступу вироку в законну силу не обирати.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на вирок суду може бути подана до Рівненського апеляційного суду через Гощанський районний суд Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було судом визнано недоцільним, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Суддя ОСОБА_1