Ухвала

від 01.04.2024 по справі 753/5879/24

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5879/24

провадження № 2-з/753/67/24

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2024 р. суддя Дарницького районного суду міста Києва Гусак О.С. розглянувши заяву керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради про забезпечення позову у цивільній справі за позовом керівника Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду,

в с т а н о в и в:

у березні 2024 року керівник Дарницької окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою водного фонду.

Одночасно було подано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд накласти арешт на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 209 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447256780000) по АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю (літ. Б), до складу якої належить 9 об`єктів загальною площею 749, 2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447237280000) по АДРЕСА_1 ; заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 209 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447256780000) по АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі (літ. Б), до складу якої належить 9 об`єктів загальною площею 749,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447237280000) по АДРЕСА_1 .

Вимоги заяви мотивовані тим, що згідно паспорту водного об`єкта - озера «Срібний Кіл», затвердженого 25 червня 2018 року державним агентством водних ресурсів України, встановлено, що озеро має площу 5,6000 га, розташоване у Дарницькому районі міста Києва в басейні р. Дніпро, цільове призначення водного об`єкту - для рекреації. Відповідно до схеми зовнішніх меж прибережних захисних смуг водного об`єкту, що є додатком до паспорту водного об`єкту озеро «Срібний Кіл», прибережна захисна смуга озера встановлена від урізу води водного об`єкту до лінії дороги вулиці Срібнокільська у Дарницькому районі м. Києва. При цьому, межі прибережної захисної смуги визначені за даними «Проекту прибережних захисних смуг водних об`єктів м. Києва. Дарницький район», який розроблено на замовлення Управління охорони навколишнього природного середовища КМДА ДН «Інститут Київгенплан» ВАТ «Київпроект» та затверджений рішенням Київської міської ради від 26 лютого 2010 року № 33/3471 «Про затвердження проектів прибережних захисних смуг водних об`єктів міста Києва».

Крім того, рішенням Київської міської ради № 1070/2074 від 2 березня 2017 року вирішено створити парк відпочинку на земельній ділянці площею 7,54 га, розташованій між просп. М. Бажана та вулицею Срібнокільською навколо озера «Срібний Кіл» у Дарницькому районі м. Києва, згідно з додатком до цього рішення.

Водночас, згідно відомостей Автоматизованої системи Державного земельного кадастру встановлено, що 1 лютого 2022 року зареєстрована земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1450 га, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:007:0064.

Земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:90:007:0064 повністю розташована в межах прибережної захисної смуги озера «Срібний Кіл» та межах земельної ділянки, відведеної для створення парку. На вказаній земельній ділянці розташовані об`єкти нерухомого майна, які в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на праві власності зареєстровані за ОСОБА_1 . Власником цієї земельної ділянки є територіальна громада міста Києва в силу норм ст. 83 Земельного кодексу України, яка не приймала рішень про передачу у власність чи користування вказаної земельної ділянки. Разом з тим, з`ясовано, що на даний час право власності територіальної громади столиці на земельну ділянку водного фонду озера «Срібний Кіл» порушено через незаконну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на майно по АДРЕСА_1 .

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на одноповерхову нежитлову будівлю з прибудованою верандою загальною площею 282,7 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 45888480363.

У подальшому, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. прийнято рішення № 60172246 від 3 вересня 2021 року та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості про закриття розділу по об`єкту нерухомості з реєстраційним номером 45888480363 у зв`язку з його поділом. Цим же нотаріусом зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 209 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2447256780000 та нежитлову будівлю (літ. Б) площею 73,7 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2447237280000.

Крім того, приватним нотаріусом Тимошенко Л.А. внесено зміни до розділу об`єкта нерухомого майна з номером 2447237280000 - видалено загальну площу об`єкта 73,7 кв.м та внесено опис об`єкта - нежитлової будівлі (літ. Б), а саме: нежитлова будівля літ. Б - загальна площа приміщень 73,3 кв.м; тераса 1 літери Б - 32,8 кв.м; тераса 2 літери Б - 33,0 кв.м; тераса 3 літери Б - 330,0 кв.м; тераса 4 літери Б - 126,3 кв.м; тераса 5 літери Б - 61,1 кв.м; нежитлова будівля літ. В - загальна площа приміщень 33,0 кв.м; нежитлова будівля літ. Г - загальна площа приміщень 32,5 кв.м; навіс літ. Д - загальна площа 27,2 кв.м. Загальна площа даних приміщень становить 749,2 кв.м.

При цьому, довідка щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 1010/21/1 від 18 серпня 2021 року не містить інформації щодо підстав зміни 1 об`єкта площею 73,7 кв.м. на 9 об`єктів загальною площею 749,2 кв.м. Більше того, зазначено, що вказані об`єкти є тимчасовими господарськими будівлями і терасами. Таким чином, на даний час, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 209 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447256780000) та нежитлову будівлю (літ. Б), до складу якої належить 9 об`єктів загальною площею 749,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447237280000), що розташовані по АДРЕСА_1 .

Разом з тим, як встановлено та підтверджується матеріалами справи, вказані об`єкти нерухомості являються самочинним будівництвом та використовуються відповідачем під заклад громадського харчування. Згідно відомостей Автоматизованої системи Державного земельного кадастру встановлено, що 1 лютого 2022 року зареєстрована земельна ділянка по АДРЕСА_1 площею 0,1450 га, якій присвоєно кадастровий номер 8000000000:90:007:0064.

Технічна документація землеустрою щодо інвентаризації земель здійснено ФОП ОСОБА_2 за заявою ФОП ОСОБА_1 . Водночас встановлено, що дана земельна ділянка належить до земель водного фонду та екомережі, розташована в межах прибережної захисної смуги озера «Срібний Кіл».

Крім того, вказана земельна ділянка, яка використовується ОСОБА_1 для обслуговування кафе, входить до земельної ділянки площею 7,54 га, розташованій між проспектом М. Бажана та вулицею Срібнокільською, навколо озера «Срібний Кіл» у Дарницькому районі м. Києва, на якій рішенням Київської міської ради № 1070/2074 від 02.03.2017 вирішено створити парк відпочинку. При цьому, Київська міська рада не приймала рішень щодо затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:007:0064 та щодо передачі її у власність та користування будь яким фізичним чи юридичним особам.

Таким чином, реєстрація земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:90:007:0064 відбулася з порушенням вимог земельного законодавства, на підставі технічної документації, яка розроблена під експлуатацію будівель кафе, які є об`єктами самочинного будівництва, право власності на які зареєстровано з порушенням законодавства України про державну реєстрацію, а також з урахуванням того, що Київська міська рада рішення про передачу зазначеної земельної ділянки у власність або у користування (оренду) будь-яким фізичним або юридичним особам не приймала, є необхідність у скасуванні державної реєстрації земельної ділянки.

Зазначає, що предметом спору є зокрема скасування рішень державного реєстратора - приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А., а саме про

- державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 3 вересня 2021 року, індексний номер № 60171264, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (літ. Б) по АДРЕСА_1 , загальною площею 749,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2447237280000, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї;

- державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 3 вересня 2021 року, індексний номер № 60171819, та здійсненої на його підставі в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно реєстрації права власності ОСОБА_1 на нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 209 кв.м по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2447256780000, з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на неї.

Зазначає, що державна реєстрація права власності на спірне майно за ОСОБА_1 , у разі відсутності забезпечення позову, дає їй право здійснювати заходи щодо поділу, об`єднання, виділення частини вказаного нерухомого майна та вчиняти інші дії, а саме вільно ним розпоряджатись, у тому числі, відчужувати його третім особам (як фізичним так і юридичним), що в подальшому призведе до нових звернень власників на отримання земельної ділянки. У такому разі, для належного захисту та поновлення порушених прав, позивач буде змушений вживати додаткових заходів, щоб вирішити питання щодо збільшення позовних вимог, визначити підсудність вказаного спору та заміни неналежного відповідача у справі, що згідно вимог чинного законодавства можливо лише на стадії підготовчого провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, вивчивши зміст заяви про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суддя приходить до висновку, що вимоги вказаної заяви підлягають до задоволення, з огляду на наступне.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (ч. 2 ст. 149 ЦПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

У відповідності до п. 1, ч. 1, ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи інших осіб.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 509/2765/19 (провадження № 4-21904св19) викладено правову позицію згідно з якою, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів.

Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 09.09.2020 у справі № 760/5582/20 (провадження № 61-12876св20) викладено правову позицію згідно з якою, частинами 1 та 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150 цього кодексу заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Отже, за змістом наведених вище приписів умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання.

Позов забезпечується, зокрема, шляхом накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб (п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження№ 14-88цс20).

Згідно із п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. А п. 4 даної постанови визначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, суд встановив, що наразі існує спір, врахував обставини, які можуть утруднити в майбутньому виконання рішення суду, якщо воно буде ухвалене на користь позивача, з огляду на що дійшов висновку щодо необхідності застосування в даному випадку заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно належне відповідачу на час розгляду вказаної заяви.

При цьому, суд вважає, що вимоги про забезпечення позову шляхом накладення арешту та накладення заборон на нерухоме майно відповідача є співмірними з заявленими позовними вимогами, та застосування такого виду забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки не порушує прав відповідача на володіння та користування майном, в той час як відчуження відповідного майна в подальшому може утруднити виконання рішення в разі задоволення позову.

Крім того, заходи забезпечення позову є тимчасовими і за результатами вирішення між сторонами спору можуть бути скасовані судом.

Таким чином, вивчивши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали справи, враховуючи принципи здійснення цивільного судочинства, предмет та підстави спору, який виник між сторонами, співмірність обраного позивачем виду забезпечення позову із заявленими вимогами, суддя приходить до висновку про обґрунтованість наведених у ній доводів, оскільки вбачаються достатні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим у подальшому виконання рішення суду, а відтак, заява про забезпечення позову підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 149-153, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и в:

заяву - задовольнити.

Накласти арешт на об`єкт нерухомості - нежитлову будівлю (літ. А) загальною площею 209 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447256780000) по АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю (літ. Б), до складу якої належить 9 об`єктів загальною площею 749, 2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447237280000) по АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб`єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень») вчиняти будь-які реєстраційні дії, в тому числі, але не обмежуючись, державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно, скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень на нерухоме майно, а також вносити до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно записи про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень, записи про скасування державної реєстрації речових прав та їх обтяжень, зміни до таких записів, щодо об`єктів нерухомого майна: нежитлової будівлі (літ. А) загальною площею 209 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447256780000) по АДРЕСА_1 та нежитлової будівлі (літ. Б), до складу якої належить 9 об`єктів загальною площею 749,2 кв.м (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2447237280000) по АДРЕСА_1 .

Відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження» ухвала про забезпечення позову є виконавчим документом. Строк пред`явлення ухвали до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження» для пред`явлення виконавчого документа.

Стягувач: Дарницька окружна прокуратура міста Києва (код ЄДРПОУ: 02910019, адреса: м. Київ, вул. Каунаська, 3-В).

Боржник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Строк пред`явлення ухвали суду до виконання 3 (три) роки.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено ЦПК України.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом пятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом пятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя О.С. Гусак