Ухвала

від 17.04.2024 по справі 342/560/24

ГОРОДЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 342/560/24

Провадження № 2/342/353/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Городенка

Суддя Городенківського районного суду Івано-Франківської області Федів Л.М., ознайомившись з заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулася до Городенківського районного суду Івано-Франківської області,в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду вказаної цивільної справи визначено суддю Федів Л.М.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

Вирішуючи питанняпро відкриттяпровадження усправі встановлено,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених у ст. 177 ЦПК України.

Так, відповідно до ч.7 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Відповідно до ч.3 ст. 58 ЦПК України юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У постанові від 06 листопада 2023 року по справі № 149/289/21, вирішуючи питання щодо самопредставництва юридичної особи, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду врахував висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 9901/39/20 (провадження № 11-137заі20).

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду зробила висновки про те, що процесуальне законодавство передбачає дві форми участі сторін у справі, а саме: участь через представника (представництво) і особисту участь (самопредставництво). Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що для визнання особи такою, яка діє в порядку самопредставництва, потрібно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження.

Крім того, Верховний Суд врахував також останні за часом висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в ухвалі від 08 червня 2022 року у справі №303/4297/20 (провадження № 14-105цс21), відповідно до яких, починаючи з 29 грудня 2019 року самопредставництво юридичної особи допускає можливість вчинення у суді процесуальних дій від її імені не тільки керівником або членом виконавчого органу, але й будь-якою іншою особою, уповноваженою на такі дії за законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Тому можливість участі у справі за правилами самопредставництва юридичної особи того, хто не є її керівником або членом її виконавчого органу, потрібно підтверджувати або приписом відповідного закону, або приписом статуту чи положення цієї особи, або умовами трудового договору (контракту), зокрема посадовою інструкцією (у разі, якщо такого договору у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов`язків працівника). Якщо інше не передбачено саме цими документами, уповноважений діяти у суді за правилами самопредставництва юридичної особи, має всі права відповідного учасника справи.

Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень. Зазначене не виключає можливості додаткового подання до суду довіреності юридичної особи, проте самостійно вона не підтверджує повноваження діяти за правилами самопредставництва.

Отже, наявність або відсутність у ЄДР відомостей про право особи вчиняти дії від імені юридичної особи, а також довіреності юридичної особи не підтверджують повноваження діяти за правилами самопредставництва. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією.

З поданої до суду позовної заяви вбачається, що вона підписана ОСОБА_2 З доданих до позовної заяви документів вбачається, що на підтвердження своїх повноважень на звернення до суду з цим позовом від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» представником Коваленко Я.О. додано довіреність від 28.08.2023 та сканкопію довіреності від 21.07.2023.

Проте, з урахуванням вимог цивільного процесуального закону та позиції Верховного Суду, суд вважає, що довіреність Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не підтверджує повноважень Коваленко Я.О. діяти від його імені за правилами самопредставництва юридичної особи. Такі повноваження підтверджуються законом, статутом, положенням, умовами трудового договору (контракту), посадовою інструкцією, які необхідно надати представником суду на підтвердження своїх повноважень на пред`явлення цього позову.

Приймаючи до уваги вищенаведене, приходжу до висновку, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 3 статті 185 ЦПК України визначено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст. 58, 177, 258, 260-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 , в інтересах Товариства зобмеженою відповідальністю«УКР КРЕДИТФІНАНС» до ОСОБА_1 простягнення заборгованостіза кредитнимдоговором залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків,викладених в ухвалі,який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у зазначений строк, заява буде вважатись неподаною і повернута позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя: Федів Л. М.