Постанова

від 21.03.2024 по справі 383/1316/23

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 березня 2024 року м. Кропивницький

справа № 383/1316/23

провадження № 22-ц/4809/405/24

Кропивницький апеляційний суд у складі:

головуючого судді - Письменного О.А.,

суддів - Голованя А.М., Дуковського О.Л.,

при секретарі Федоренко Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук Українина рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2023 року (суддя Бондаренко В.В.) у справі за позовом ОСОБА_1 доДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук Українипро визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору та поновлення на роботі,-

встановив:

У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що з 2013 року вона працює на Державному підприємстві «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

30.05.2023 директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» А.Вовком підписано наказ №30/05-23 «Про оголошення догани ОСОБА_2 », у зв`язку з відмовою виконувати наказ про чергування на полях підприємства з метою здійснення контролю за використанням добрив, посівного матеріалу та додержанням норм висіву при здійсненні сівби.

Вказала, що 02.06.2023 їй було надано лист №108 від 02.06.2023 про необхідність прибути 02.02.2023 о 14 годині для розгляду комісією по розгляду трудових спорів питань не виконання нею своїх посадових обов`язків, разом з тим на підприємстві комісія по трудовим спорам не створювалась, положення про таку комісію не існує, печатки немає. Вважає рішення комісії по трудових спорах від 02.06.2023 позицією лише декількох працівників, а не офіційним рішенням вказаної комісії, так як не містить інформації про присутній склад комісії, її голову, секретаря, результати голосування.

19.06.2023 директором підприємства ОСОБА_3 підписано наказ №58-кпро припинення трудового договору (контракту) та цього ж днядиректором підприємства видано наказ №59-к «Про внесення змін до наказу (розпорядження) №58-к від 19.06.2023 року», яким передбачено, що у зв`язку з непрацездатністю вважати днем звільнення перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності. 27.06.2023 їй було видано трудову книжку. З 25 липня по 02 серпня знаходилась на лікуванні у Бобринецькій міській лікарні з діагнозом «гіпертензія вагітних».

Вважає, що оспорюваний наказ не містить чіткого формулювання достатніх даних про конкретні її дії щодо порушення посадових обов`язків, заподіяної шкоди, які б могли бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення.

Посилаючись на ці обставини, позивач просила визнати незаконним та скасувати наказ №58-к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) та поновити її на посаді економіста наДержавному підприємстві «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України».

Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» «Про припинення трудового договору (контракту)» №58-к від 19 червня 2023 року.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді економіста відділу бухгалтерського обліку та економічного аналізу Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України», з 26 червня 2023 року.

Стягнуто зДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України»на користь ОСОБА_1 58101 (п`ятдесят вісім тисяч сто одна) гривень 75 копійоксереднього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 27 червня 2023 року по 20 листопада 2023 року, яка визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі скаржник, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права, просять рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та вирішив питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, однак така вимога позивачем не заявлялась. Також скаржник вважає, що суд безпідставно поновив строк звернення до суду з позовом.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.11.2021 ОСОБА_1 прийнята на роботу доДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» на посаду економіста, що підтверджується копією наказу директора вказаного підприємства «Про прийняття на роботу ОСОБА_1 » №67-к від 19.11.2023 року (а.с.38).

З посадової інструкції економіста, затвердженої директором Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» Андрієм Вовк 17.03.2023 року до завдань та обов`язків економіста зокрема належить у встановлені законодавством строки здійснювати економічний аналіз господарської діяльності підприємства і його підрозділів, на його основі готує вихідні дані та складає проекти перспективних, річних та фінансового плану підприємства (а.с.39-40).

Згідно акту від 23.03.2023, складеного в присутності головного бухгалтера ОСОБА_4 , бухгалтера ОСОБА_5 , інспектора з кадрів ОСОБА_6 , інженера з ОП Агапоненко В.М., економіст ОСОБА_1 , ознайомившись з посадовою інструкцією, від підпису відмовилась, обґрунтувавши це тим, що не погоджується з її змістом (а.с.41).

Наказом директораДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» №10/05-23 від 10.05.2023 року ОСОБА_1 залучено до здійснення контролю щоденно з 8.00 год. до закінчення робіт на полях за завантаженням та використанням добрив та посівного матеріалу, трактористами та підсобними працівниками на сівалках (а.с.42).

Згідно пояснень ОСОБА_1 від 17.05.2023 року вона з наказом ознайомлена, але за станом здоров`я не може знаходитись в полі з ранку до вечора (а.с.43).

30 травня 2023 року за порушення трудової дисципліни, яке полягало в невиконанні наказу№10/05-23 від 10.05.2023 ОСОБА_1 оголошено догану (а.с.44).

Наказом директораДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» «Про припинення трудового договору (контракту)» №58-к від 19.06.2023 року економіста відділу бухгалтерського обліку та економічного аналізу ОСОБА_1 з 19.06. 2023 року звільнено на підставі п.3 ст.40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором (а.с.46).

Наказом директораДержавного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України» «Про внесення змін до наказу (розпорядження) №58-к від 19 червня 2023 року» №59-к від 19 червня 2023 року у зв`язку з непрацездатністю економіста ОСОБА_1 з 19.06.2023 року, про що свідчить лист непрацездатності №8183874-2015439986-1 від 19.06.2023 року, вважати днем звільнення ОСОБА_1 перший робочий день, наступний за днем закінчення тимчасової непрацездатності, зазначений в документі про тимчасову непрацездатність (а.с.47).

Згідно службової записки інспектора з кадрів ОСОБА_6 від 26.06.2023 року ОСОБА_1 відмовилась відпрацьовувати останній робочий день (а.с.48).

Встановивши дані обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність наказу про звільнення позивача на підставі п. 3 ст. 40 КЗпП України, оскільки систематичність невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором судом не встановлена.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до частини першоїстатті 2 ЦПК Українизавданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 43 Конституції Українивизначено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає, або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений змістомстатті 5-1 КЗпП Україниправовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

У відповідності достатті 139 КЗпП Українипрацівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення (стаття 147 КЗпП України).

Відповідно до частини третьоїстатті 149 КЗпП Українипри обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок і попередню роботу. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно із пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українитрудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного та громадського стягнення.

Отже, для припинення трудових правовідносин з кожної конкретної підстави існує спеціальний порядок, якого роботодавець зобов`язаний дотримуватись для того, щоб звільнення було законним.

Із вказаної підстави працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку. У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або не зняті достроково.

У справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, потрібно з`ясувати, в чому конкретно полягало порушення, що стало підставою для звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українита чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями147-1,148,149 КЗпП Україниправила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувалися при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, а також обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Для правомірного розірвання роботодавцем трудового договору на підставі пункту 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українинеобхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов`язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку; невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов`язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності; невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків повинно бути систематичним; враховуються тільки дисциплінарні й громадські стягнення, які накладаються трудовими колективами і громадськими організаціями відповідно до їх статутів; до працівника раніше протягом року вже застосовувалися заходи дисциплінарного або громадського стягнення; з моменту виявлення порушення до звільнення може минути не більше місяця.

Отже, працівник може бути звільнений за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українилише в разі порушення трудової дисципліни чи невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, які були допущені працівником після того, як до нього було застосовано дисциплінарне чи громадське стягнення (яке не скасоване та не втратило юридичної сили за давністю). При звільненні за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українипотрібно встановити: чи передував безпосередньо звільненню дисциплінарний проступок; чи застосовувалися інші заходи дисциплінарного або громадського стягнення та чи можна вважати вчинення дисциплінарного проступку систематичним невиконанням працівником обов`язків без поважних причин.

При цьому систематичним невиконанням обов`язків вважається таке, що вчинене працівником, який раніше допускав порушення покладених на нього обов`язків і притягувався за це до дисциплінарної відповідальності, проте застосовані заходи дисциплінарного чи громадського стягнення не дали позитивних наслідків і працівник знову вчинив дисциплінарний проступок.

Тому для звільнення працівника за пунктом 3 частини першоїстатті 40 КЗпП Українипотрібне існування факту не першого, а повторного (тобто вдруге чи більше разів) вчинення працівником винного невиконання чи неналежного виконання обов`язків після того, як до нього уже застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення за вчинення таких дій раніше і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків їх не знято і не погашено.

Під час розгляду справи роботодавець зобов`язаний довести факт вчинення працівником нового порушення трудових обов`язків, яким він обґрунтовував наказ (розпорядження) про звільнення.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 вересня 2020 року у справі № 9901/743/18 (провадження № 11-914заі19).

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи викладене, відповідачем не доведено систематичність невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором, оскільки матеріали справи свідчать лише про вчинення одного дисциплінарного проступку, про що було винесено наказ про оголошення догани їй 10.05.2023, а тому висновок суду про скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі ОСОБА_1 є правильним.

Разом з тим, суд першої інстанції вирішив питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, хоча така вимога позивачем при пред`явлені позову не заявлялась. Доповнення та уточнення, які подані представником позивача до позовної заяви, були повернуті ухвалою суду від 20 листопада 2023 року.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина першастатті 16 ЦК України).

Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Суд не вправі змінювати заявлені позивачем вимоги, предмет та підстави позову.

Принцип диспозитивності цивільного судочинства покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких клопочуть сторони, і за загальним правилом не повинен виходити за межі цих вимог.

Тобто, суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Приписами частини другоїст. 264 ЦПК Українивстановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

За таких обставин, змінивши позовні вимоги без відповідних заяв позивача, суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог та ухвалив рішення за вимогами, які позивачем не заявлялись, а тому рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу підлягає скасуванню.

Щодо поновлення строку на звернення до суду колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 233 КЗпП Українипрацівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно зістаттею 234 КЗпП Україниу разі пропуску з поважних причин строків, установленихстаттею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 664/2838/17, норми трудового права не містять переліку обставин, які суд може вважати поважними причинами пропуску строку звернення до суду за вирішенням трудового спору, тому вирішення даного питання віднесено до дискреційних повноважень суду.

Судом встановлено, що позивач пропустила місячний строк звернення до суду, передбачений статтею 233 КЗпП України, оскільки трудову книжку отримала 27.06.2023, тобто місячний строк звернення до суду закінчився 27.07.2023, а з позовом звернулася до суду 03.08.2023, при цьому у період з 25.07.2023 року до 02.08.2023 року в зв`язку з хворобою позивач знаходилась на амбулаторному лікуванні.

Врахувавши те, що пропуск строку є незначним, а також те, що він пропущений з поважних причин, у зв`язку з хворобою позивача, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що передбаченийстаттею 233 КЗпП Українистрок на звернення до суду із позовом про поновлення на роботі підлягає поновленню.

Інші доводи апеляційної скарги щодо скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі висновків суду не спростовують.

З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору в розмірі 1073,60 грн, а в іншій частині підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України задовольнити частково.

Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 20 листопада 2023 року в частині стягнення з Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук Українина користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення судового збору в розмірі 1073,60 грн за позовну вимогу про визнання незаконним та скасування наказу про припинення трудового договору - скасувати.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 16.04.2024.

Судді:

О.А.Письменний А.М. Головань О.Л. Дуковський