Рішення

від 15.04.2024 по справі 335/7924/21

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/7924/21 2/335/100/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року м.Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м.Запоріжжя у складі головуючого судді Алєксєєнка А.Б., за участю секретаря судового засідання Безштанківської К.О., представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слизовської М.Ю., представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петренко К.Д., яка бере участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів.

В обґрунтування позовних вимог зазначила про те, що вона з ОСОБА_2 з 10.07.1998 по 20.03.2003 перебувала у шлюбі.

Від шлюбу вони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2019 у справі №335/14526/18, провадження №2/335/734/2019, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, починаючи з 07.12.2018 і до закінчення його навчання у Запорізькому національному технічному університеті, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років.

Зазначене рішення суду перебуває на примусовому виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

Відповідач аліменти на утримання дитини не сплачує, у результаті чого утворилася заборгованість за період з грудня 2018 року по червень 2021 року та яка станом на 20.06.2021 складає 85519,55 грн.

За таких обставин, зазначає про те, що вона має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів, яка станом на 01.07.2021 становить 367226,22 грн.

Проте, оскільки сума неустойки не може перевищувати суму заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь пеню у розмірі 85519,55 грн., а також витрати на правничу допомогу.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 03 серпня 2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання та сторонам надано строк для подання заяв по суті справи.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів задоволено у повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 85519,55 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02 травня 2023 року скасовано заочне рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 23 листопада 2021 року та справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

19 травня 2023 року на адресу суду від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позовну заяву у якому він просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. В обґрунтування відзиву зазначив про те, що як вбачається з позовної заяви рішенням Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.05.2019 року у справі 335/14526/18 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі 1/4 від всіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, починаючи з 07.12.2018 року і до закінчення його навчання у Запорізькому національному технічному університеті, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років. Зазначене рішення суду перебуває на примусовому виконанні у Заводському відділі державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро). Звертаючись до суду з вказаним позовом позивач зазначила, що відповідачем аліменти за рішенням суду не сплачуються, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з грудня 2018 року по червень 2021 року, яка за розрахунком заборгованості за ВП №59411164 від 29.06.2021 року становить 85519,22 грн.

З огляду на викладені обставини позивач вважає, що має право на стягнення пені за прострочення сплати аліментів у розмірі наявної заборгованості.

Разом з цим, відповідач зазначив про те, що йому не було відомо про відкриття виконавчого провадження №59411164, розрахунок заборгованості зі сплати аліментів йому не направлявся та він його не отримував. При цьому, відповідач з 31.08.2018 року офіційно працевлаштований, працює на посаді директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс», отримує офіційний дохід. По його особистій заяві із заробітної плати у період з грудня 2019 року по березень 2021 року бухгалтерією здійснювалося відрахування аліментів на користь ОСОБА_1 банківським переводом на її особисту картку.

08.04.2021 року при перерахуванні коштів ОСОБА_1 вони були повернуті з причини закриття стягувачем її рахунку. Нових реквізитів останньою надано не було.

28.09.2021 працівниками Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» з автоматизованої системи виконавчих проваджень виявлено інформацію про відкриття виконавчого провадження №59411164 після чого вони відразу зв`язалися із виконавчою службою та попросили направити постанову про відкриття виконавчого провадження, надано платіжні доручення про здійснення перерахування коштів ОСОБА_1 .

З урахуванням відомостей про отриманні позивачем аліменти, а також з урахуванням того, що відповідач офіційно працевлаштований та отримує офіційний дохід державним виконавцем було здійснено перерахунок заборгованості та її розмір став значно меншим та становить 12848,79 грн.

При цьому відповідач зазначив про те, що з огляду на положення ч.1 ст.196 СК України стягнення пені можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти. Водночас, саме за особистою заявою відповідача з його заробітної плати здійснювалося щомісячне перерахування аліментів на користь позивача, а заборгованість виникла саме після закриття позивачем рахунку та неможливістю здійснювати переказ коштів. Таким чином, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів є незаконними та необґрунтованими.

Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року витребувано у Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокомунсервіс» наступні відомості: розмір посадового окладу директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» ОСОБА_2 ; розмір доходу директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» ОСОБА_2 у період з 01.01.2019 по 01.08.2021. Витребувано у Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) належним чином завірені копії матеріалів виконавчого провадження №59411164. Клопотання представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петренко К.Д. про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПРИВАТБАНК» - залишено без розгляду.

27 жовтня 2023 року ТОВ «Єврокомунсервіс» до суду надано витребувані документи про розмір посадового окладу директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс», а також його доходи за період з 01.01.2019 по 01.08.2021 року.

15 грудня 2023 року до суду від Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) надійшла копія матеріалів виконавчого провадження №59411164.

11 березня 2024 року до суду надійшли додаткові пояснення представника відповідача ОСОБА_2 - адвоката Петренко К.Д. у яких вона просить у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів відмовити за необґрунтованістю, з огляду на те, що наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач ОСОБА_2 не був обізнаний про наявність судового рішення у справі 335/14526/18, не був повідомлений у відповідності до норм діючого законодавства про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист за місцем його роботи не направлявся. При цьому за заявою відповідача за його місцем роботи з грудня 2018 року здійснювалося перерахування аліментів на користь позивача у зв`язку із навчанням дитини. З огляду на викладені обставини державний виконавець не переконався у одержані ОСОБА_2 копії постанови про відкриття виконавчого провадження та не мав права вчиняти виконавчі дії, зокрема проводити розрахунок заборгованості зі сплати аліментів. Про наявність відкритого виконавчого провадження відповідач дізнався лише 01.10.2021 року, тобто саме з цього періоду можливо ставити питання про нарахування пені на заборгованість по аліментах, у разі її наявності, проте відповідні позовні вимоги не заявлені, оскільки предметом вимог є стягнення пені з грудня 2018 року по червень 2021 року.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, разом з тим у судове засідання з`явився її представник - адвокат Слизовська М.Ю., яка позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд їх задовольнити з підстав, що викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, разом з тим у судове засідання з`явився його представник - адвокат Петренко К.Д., яка просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши представників сторін у справі, свідка, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.4ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як передбачено ч. 2 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 28.11.2000 року відділом реєстрації актів громадянського стану Орджонікідзевського району м.Запоріжжя.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя від 13.05.2019 у справі №335/14526/18, провадження №2/335/734/2019, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти у розмірі від усіх видів його доходу (заробітку) щомісячно, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання, починаючи з 07.12.2018 і до закінчення його навчання у Запорізькому національному технічному університеті, але не більше ніж до досягнення двадцяти трьох років. Рішення суду набрало законної сили 12.06.2019.

При зверненні до суду позивач зазначила, що рішення Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 13.05.2019 року у справі 335/14526/18 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, відповідачем ОСОБА_2 належним чином не виконується.

Постановою старшого державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Висоцькою А.Г. 25.06.209 відкрито виконавче провадження №59411164 з виконання виконавчого листа №335/14526/18 виданого 21.06.2019 Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя.

Відповідно до наданого до позовної заяви розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні ВП № 59411164, складеного старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Цисарською К.Г. станом на 29.06.2021, заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 85519,55 грн.

Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюютьсяглавою 16Сімейного кодексу України (далі -СК України), яка зокрема передбачає обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги. При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження.

Відповідно до ст. 180 СК Українибатьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями198,199цьогоКодексу, і своїх повнолітніх дочку, сина.

Відповідно дост. 198 СК Українипередбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Статтею 199 СК Українипередбачений обов`язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання. Якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв`язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов`язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу; право на утримання припиняється у разі припинення навчання; право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Відповідно до ст.196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Стягнення неустойки є санкцією за ухилення від сплати аліментів.

Ухиленням від сплати аліментів слід вважати дії або бездіяльність винної особи, спрямовані на невиконання рішення суду про стягнення з неї на користь стягувача визначеної суми аліментів. Вони можуть виразитись як у прямій відмові від сплати встановлених судом аліментів, так і в інших діях (бездіяльності), які фактично унеможливлюють виконання вказаного обов`язку (приховуванні заробітку (доходу), що підлягає обліку при відрахуванні аліментів, зміні місця роботи чи місця проживання з неподанням відповідної заяви про необхідність стягування аліментів тощо).

Тлумачення ст. 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи.

На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин.

Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Згідно зі статтею 8 СК України, якщо особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, батьками та дітьми, іншими членами сім`ї та родичами не врегульовані цим Кодексом, вони регулюються відповідними нормами ЦК України, якщо це не суперечить суті сімейних відносин.

Відповідно до частини першої статті 9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до врегулювання відносин, які виникають у сферах використання природних ресурсів та охорони довкілля, а також до трудових та сімейних відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Тлумачення статті 8 СК України та частини першої статті 9 ЦК України дозволяє зробити висновок, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша та друга статті 614 ЦК України).

Тлумачення вказаних норм свідчить, що стягнення пені, передбаченої абзацом 1 частини першої статті 196 СК України, можливе лише у разі виникнення заборгованості з вини особи, зобов`язаної сплачувати аліменти.

У СК України не передбачено випадки, коли вина платника аліментів виключається. Очевидно, що в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства. Якщо платник аліментів доведе, що вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов`язання, то платник аліментів є невинуватим у виникненні заборгованості, і підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні. Саме на платника аліментів покладено обов`язок доводити відсутність своєї вини в несплаті (неповній сплаті) аліментів.

Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 грудня 2020 року у справі № 661/905/19, провадження № 61-16670 св19.

Заперечуючи щодо заявлених позовних вимог у відзиві на позовну заяву відповідач ОСОБА_2 зазначив, що розгляд цивільної справи № 335/14526/18 відбувся за його відсутності, виклики у судові засіданні він не отримував та не знав про ухвалення Орджонікідзевським районним судом м.Запоріжжя рішення у справі, яким з нього стягнуто на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який продовжує навчання. Відповідно йому не було відомо і про відкриття виконавчого провадження, проте він у добровільному порядку за його заявою з його доходу здійснювалося відрахування аліментів на користь позивача на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що згідно із відповіді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 02.10.2023 №01-29/1037/2023 у матеріалах справи 335/14526/8 відсутні докази про отримання ОСОБА_2 копії судового рішення від 13.05.2019, яке йому було направлено для відома.

Також, матеріали виконавчого провадження №59411164 не містять відомостей про отримання ОСОБА_2 постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.06.2019 року. Виклики державного виконавця, які направлялися на адресу ОСОБА_2 зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 . поверталися неврученим із зазначенням причини повернення: «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбаченихпунктами 1-4частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у постанові від 31 липня 2019 року у справі № 554/13475/15-ц, державний виконавець повинен не лише направити боржнику копію постанови про відкриття виконавчого провадження, але й встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення суду.

Отже матеріали виконавчого провадження №59411164 не містять доказів отримання відповідачем копії постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснила, що вона працює головним бухгалтером Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» та підтвердила, що відповідач ОСОБА_2 з серпня 2018 року працює на посаді директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс». На підставі особистої заяви ОСОБА_2 з грудня 2018 року щомісячно з його доходу проводилися відрахування аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 шляхом переказу коштів на картковий рахунок ОСОБА_1 . При цьому зазначила, що на адресу товариства від державної виконавчої служби виконавчі документи не надходили. Перерахування аліментів з доходів ОСОБА_2 на рахунок ОСОБА_1 здійснювалось по березень 2021 року, потім кошти були повернуті у зв`язку із закриття рахунку одержувача. Потім у вересні 2021 року працівниками Миколаївська філія ТОВ «Єврокомунсервіс» з автоматизованої системи виконавчих проваджень було випадково виявлено існування ВП №59411164. З цього приводу вони зв`язалися з Заводським ВДВС м. Запоріжжя. Після цього з доходів ОСОБА_2 здійснюється утримання аліментів у ВП №59411164.

З огляду на викладене, суд доходить до висновку про те, що доводи відповідача стосовно того, що до восени 2021 року йому не було відомо про наявність рішення Орджонікідзевського районного суду міста Запоріжжя № 335/14526/18 від 13.05.2019 та відповідно про примусове стягнення з нього грошових коштів, що підтверджуються матеріалами справи та виконавчого провадження №59411164.

Під час розгляду справи судом також було встановлено, що ОСОБА_2 працює на посаді директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» з 31 серпня 2018 року з посадовим окладом відповідно до штатного розпису, що підтверджується копією наказу №1-к від 31.08.2018 року «Про прийняття на роботу ОСОБА_2 ».

Згідно відповіді Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» від 01.10.2021 року на запит Заводського відділу державної виконавчої служби у м.Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), яка міститься в матеріали ВП №59411164, повідомлено, що ОСОБА_2 з 30.08.2018 року працює на посаді директора Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» і за весь період роботи із заробітної плати та інших доходів ОСОБА_2 проводилися відрахування на утримання повнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та перераховувалися банківським переказом на отримувача ОСОБА_1 . При цьому повідомлено, що на адресу Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» документи виконавчого провадження №59411164 не надходили і відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 проводилися на підставі його особистої заяви банківським переводом на особисту картку ОСОБА_1 . Але 08.04.2021 року перераховані ОСОБА_1 кошти були повернуто по тій причині, що рахунок отримувача ОСОБА_1 закритий. Нових реквізитів на адресу Миколаївська філії ТОВ «Єврокомунсервіс» від ОСОБА_1 не надходило.

28.09.2021 працівниками Миколаївська філія ТОВ «Єврокомунсервіс» з автоматизованої системи виконавчих проваджень було випадково виявлено існування ВП №59411164 та зателефоновано державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро).

30.09.2021 на розрахунковий рахунок Заводського ВДВС у м.Запоріжжі було перераховано кошти в сумі 2 384,62 грн. по ВП №59411164 на користь стягувача ОСОБА_1 , що підтверджується платіжними дорученням №2592350650 від 30.09.2021 та платіжним дорученням №2592350651 від 30.09.2021.

Як убачається з довідки Миколаївської філії ТОВ «Єврокомунсервіс» від 22.03.2023 року з відповідача ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 утримувались аліменти, а саме: січень 2019 року 2916,67 грн., лютий 2019 року 1944,45 грн., березень 2019 року 1944,45 грн., квітень 2019 року 2916,67 грн., травень 2019 року 2838,84 грн., червень 2019 року 1899,67 грн., липень 2019 року 2850,46 грн., серпень 2019 року 2850,46 грн., вересень 2019 року 2850,46 грн., жовтень 2019 року 2858,13 грн., листопад 2019 року 1 911,29 грн., грудень 2019 року 1 912,85 грн., січень 2020 року 1 912,85 грн., лютий 2020 року 1912,85 грн., березень 2020 року 1443,27 грн., квітень 2020 року 270,72 грн., травень 2020 року 1210,03 грн., червень 2020 року 269,31 грн., липень 2020 року 269,31 грн., серпень 2020 року 269,31 грн., вересень 2020 року 234,79 грн., жовтень 2020 року 236,20 грн., листопад 2020 року 234,79 грн., грудень 2020 року 237,49 грн., березень 2021 року 586,98 грн. (повернуто кошти оскільки рахунок стягувача закритий), квітень 2021 року 590,34 грн., травень 2021 року 293,49 грн., червень 2021 року 303,83 грн., липень 2021 року 303,83 грн., серпень 2021 року 306,15 грн., вересень 2021 року 304,32 грн., жовтень 2021 року 612,47 грн., листопад 2021 року 613,31 грн., грудень 2021 року 621,51 грн., січень 2022 року 618,51 грн., лютий 2022 року 614,44 грн., березень 2022 року 623,48 грн., квітень 2022 року 619,93 грн., травень 2022 року 629,67 грн., червень 2022 року 634,91 грн., липень 2022 року 637,21 грн., серпень 2022 року 647,81 грн., вересень 2022 року 648,03 грн., жовтень 2022 року 648,03 грн., листопад 2022 року 648,03 грн., грудень 2022 року 648,03 грн., січень 2023 року 648,03 грн., лютий 2023 року 648,03 грн.

Заст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Отже оцінивши докази у справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження ухилення ОСОБА_2 від сплати аліментів та сплати заборгованості по аліментах на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 . При цьому суд враховує те, що відповідач про наявність виконавчого документа дізнався лише восени 2021 року, разом з цим з січня 2019 року за заявою ОСОБА_2 щомісячно здійснювалося перерахування аліментів на користь позивача. Разом з цим, суд звертає увагу, що виникнення заборгованості зі сплати відповідачем аліментів виникло у зв`язку із закриттям позивачем карткового рахунку та відсутності відомостей про актуальні реквізити для перерахування коштів.

З огляду на викладене суд доходить до висновку, що стверджувати про те, що заборгованість зі сплати аліментів утворилась з вини ОСОБА_2 у суду підстав немає, а відповідно підстави стягувати неустойку (пеню) відсутні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України суд вирішує питання розподілу судових витрат. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволені позову, судові витрати у даній справі покладаються на позивача по справі.

Керуючись ст.ст.4,7, 12,13, 76-81,89, 141, 258-259, 263-265, 273, 354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки (пені) за пророчення сплати аліментів відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 18.04.2024.

Інформація про учасників справи відповідно до п.4 ч.5 ст.265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ).

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місцяпроживання: АДРЕСА_3 ).

Суддя: А.Б.Алєксєєнко