Рішення

від 10.04.2024 по справі 461/1680/24

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/1680/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2024 року м.Львів

Галицький районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді Радченка В.Є.,

при секретарі Штогрині В.-Н.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення спеціаліста 1 категорії інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Жидяка Володимира Андрійовича серії РАП № 2122172986 від 29.01.2024 р. про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Свої вимоги мотивує наступним. Позивач зазначає, що 19.02.2024 року отримав постанову про накладення адміністративного стягнення РАП № 2122172986 від 29.01.2024 р., з якої вбачається, що водієм транспортного засобу Toyota Hilux, д.н.з. НОМЕР_3 , порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 № 1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 340 грн. Зазначає, що в постанові вказано, що зупинку здійснено за адресою: АДРЕСА_2 , що не відповідає дійсності, оскільки автомобіль знаходився навпроти будинку № 13. Позивач стверджує, що в цей період повернувся зі своєю матір`ю ОСОБА_2 , яка з ним проживає, з лікарні. Остання є особою з інвалідністю другої групи. Окрім того, зазначає, що до постанови про адміністративне правопорушення долучено фотоматеріали із зазначенням дати 09.01.2024 та часом 13.54.01 год., з яких автомобіль стоїть на тротуарі відповідно до вимог пункту 15.10. Правил дорожнього руху, для руху пішоходів залишено більше 2 метрів. Позивач вказує, що знак 3.34 Правил дорожнього руху передбачає, що транспортні засоби, що рухаються за встановленими маршрутами за наявності під знаком 3.34 «Зупинку заборонено» таблички 7.18 «Крім осіб з інвалідністю». Проте інспектором Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради не враховано наведені обставини. Тому вважає постанову незаконною та просить скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 28.02.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Львівської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Надано позивачу 10-ти денний строк для усунення недоліків позовної заяви.

07.03.2024 року на адресу Галицького районного суду м. Львова надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 12.03.2024 відкрито провадження у справі.

20.03.2024 року протокольною ухвалою суду Львівську міську раду замінено на належного відповідача Департамент міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради.

Позивач в судове засідання з`явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав на адресу суду заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з ч.1ст.2КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно дост. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Згідно із ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Статтею 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу

Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Судом встановлено наступне. 29.01.2024 року спеціалістом 1 категорії інспектором з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Жидяком Володимиром Андрійовичем винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2122172986 до повідомлення серії ЛВ № 00545058 від 09.01.2024 року 13 год. 53 хв. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

З оскаржуваної постанови вбачається, що 09.01.2024 року о 13 год. 53 хв. водієм транспортного засобу Toyota Hilux, д.н.з. НОМЕР_3 , порушено вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 № 1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Так, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України).

Відповідно до п. 1.1 Правил останні відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Крім того, у п. 1.5 ПДР України, вказано, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пунктом 2.3 Правил визначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний зокрема: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху.

Пунктом 3.34 ПДР України передбачено, що "Зупинку заборонено". Забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до п. 8.2.1 ПДР України дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам Державного стандарту.

Для систематизації установки дорожніх знаків, приведення їх до єдиного зразка, доведення основних вимог до них, в Україні існує ДСТУ 4100:2021 «Безпека дорожнього руху. Знаки дорожні. Загальні технічні умови. Правила застосування».

Пунктом 14.5.29 ДСТУ 4100:2021 передбачено, що знак 3.34 «Зупинку заборонено» застосовують, щоб заборонити зупинку і стоянку транспортного засобу. Його встановлюють з того боку дороги, на якому вводять заборону. На ділянках доріг, де кількість смуг для руху в одному напрямку дві і більше, знак 3.34 потрібно застосовувати там, де, залежно від інтенсивності руху (таблиця 36) під час об`їзду транспортних засобів, що зупинилися, створюється підвищена небезпека зіткнення. У випадку по вул. Свенціцького одна смуга з бетонними обмежувачами, які і виконують дію знаку зупинка заборонена.

Також передбачено, що у населених пунктах дорожні знаки 3.34-3.37 повинні застосовуватися з табличками 7.2.2-7.2.6, 7.4.1-7.4.7, 7.5.1-7.5.6, 7.18 (доступ зупинки стоянки інвалідів). Допускається застосувати знак 3.34 разом з розмітною 1.4. Тобто, знак 3.34, який встановлений без табличок «Зона дії знака» і біля якого немає жовтої лінії, не відповідає прийнятим правилам дорожнього руху і ДСТУ 4100-2021.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.283 КУпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідност.252 КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статейКУпАП, дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статям283і284 КУпАП.

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Нормами ч.ч. 1-3 ст. 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

У відповідності до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку встановлених законом.

Ст. 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.

У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, на підтвердження винуватості позивача у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП, доказів суду відповідачем не надано.

Як вбачається з постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2122172986 від 29.01.2024 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимоги пункту 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.01.2001 № 1306 в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено». Однак, позивачем було дотримано правила дорожнього руху. Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, відповідач не довів правомірності свого рішення.

Відповідно до вимог п.3 ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, місцевий загальний суд, як адміністративний, має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень.

Відтак, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши додані до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративної постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа - закриттю.

Враховуючи наявніу справідокази,які недоводять винуватості ОСОБА_1 у скоєнніправопорушення,передбаченого ч.1ст.122КУпАП,постановапро накладення адміністративного стягнення серії РАП № 2122172986 від 29.01.2024 р. підлягає скасуванню, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП - закриттю.

Згідно із частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд стягує на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту міськоїмобільності тавуличної інфраструктуриЛьвівської міськоїради сплачений ним при зверненні до суду судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Керуючись ч. 3 ст.243, ст. 286 КАС України, суд, -

ухвалив:

Задоволити позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 44448833) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення.

Скасувати постанову спеціаліста 1 категорії інспектора з паркування відділу контролю за дотриманням правил паркування та тимчасового затримання транспортних засобів управління безпеки департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради Жидяка Володимира Андрійовича серії РАП № 2122172986 від 29.01.2024 р. про накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 грн. на ОСОБА_1 .

На підставі п.3 ч.3ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань із Департаменту міської мобільності та вуличної інфраструктури Львівської міської ради (адреса місцезнаходження: 79008, м. Львів, пл. Ринок, 1, код ЄДРПОУ 44448833) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) судові витрати на оплату судового збору в розмірі 605,60 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено15.04.2024 р.

Суддя В.Є. Радченко