Постанова

від 15.04.2024 по справі 914/2618/16

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2024 р. Справа №914/2618/16(914/1194/23)

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого суддіМАТУЩАКА О.І.

суддів:ПЛОТНІЦЬКОГО Б.Д.

СКРИПЧУК О.С.

за участю секретаря судового засідання Телинько Я.П.

за участю представників сторін від:

апелянта: Гижко О.Л. адвокат;

відповідача-1: Малік Я.П., Лабатюк Я.М. адвокати;

відповідача-2, 4: Струць М.П. ліквідатор (арбітражний керуючий)

розглянувши апеляційну скаргуАкціонерного товариства Державний

експортно-імпортний банк України (вх. ЗАГС №01- 05/3185/23 від 13.10.2023)

на додаткове рішенняГосподарського суду Львівської області від 15.09.2023 (суддя Морозюк А.Я.)

у справі№914/2618/16(914/1194/23)

за позовом:Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України, м. Київ

до відповідачів: 1) Товариства з обмеженою відповідальністю Фалькон Агро Груп, м. Кропивницький;

2) Арбітражного керуючого Струця Миколи Петровича, м. Київ;

3)Української Універсальної біржі Капітал, м.Київ

4) Товариства з обмеженою відповідальністю

Протеїн-продакшн, м. Львів

провитребування майна та визнання правочинів недійсними

у межах справи№ 914/2618/16

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю Компанія Профстоун, с. Мила, Києво-Святошинський район, Київської області

пробанкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю Протеїн-продакшн, м. Львів

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

У провадженні Господарського суду Львівської області перебуває справа №914/2618/16 про банкрутство ТОВ Протеїн-Продакшн.

Господарський суд Львівської області рішенням від 29.08.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23) відмовив у задоволенні позову.

Додатковим рішенням від 15.09.2023 суд першої інстанції заяву ТОВ Фалькон Агро Груп про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про розподіл судових витрат задовольнив частково. Стягнув з АТ Державний експортно-імпортний банк України на користь ТОВ Фалькон Агро Груп 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

АТ Державний експортно-імпортний банк України подало апеляційну скаргу на зазначене додаткове рішення суду, в якій просило його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у стягненні витрат на правничу допомогу.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт вважає, що заявлені витрати не підтверджені та необґрунтовані, не співмірні зі складністю справи та не підлягають відшкодуванню за рахунок позивача з огляду на таке:

- в додатковому рішенні суд не вказав, на підставі яких доказів ним встановлено склад та розмір витрат на правничу допомогу;

- заявником не доведено, а судом не встановлено, на підставі якого з чотирьох долучених окремих договорів про надання правничої допомоги така надавалася;

- у наданих документах не визначено розміру погодинної ставки гонорару адвокатів, які брали участь у справі;

- в матеріалах справи відсутні докази надання послуг адвокатом Тиліпським Д.В.;

- не обґрунтована необхідність участі у справі декількох адвокатів, оскільки вказана справа не є складною.

ТОВ Фалькон Агро Груп подало письмові пояснення на апеляційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення без змін.

Покликається на такі обставини:

-заявником документально підтверджено розмір понесених витрат, оскільки до матеріалів справи долучено усі необхідні документи: копії договорів про надання правничої допомоги; копія акту приймання передачі послуг; копія довідки про перерахування 50% гонорару; копії документів, які підтверджують факт понесення додаткових витрат у зв`язку із прибуттям адвокатів у судові засідання;

-розмір гонорару визначено у фіксованому розмірі, а тому відсутня потреба у визначенні погодинної ставки розміру гонорару;

-судові витрати у розмірі 50 000 грн, які стягнув суд із позивача, є мінімально допустимими, адже відповідачем понесено витрати у розмірі 746 000 грн, що у 15 разів перевищує розмір стягнутих коштів. При цьому розмір витрат на правничу допомогу становить лише 1,5 % ціни позову;

-твердження апелянта про надання правничої допомоги адвокатами на підставі індивідуальної адвокатської діяльності не відповідає дійсності.

Інших клопотань та заяв, в порядку ст. 207 ГПК України, учасниками у справі заявлено не було.

Присутні в судовому засідання представники сторін та арбітражний керуючий (ліквідатор) відповідно підтримали доводи та заперечення, викладені у апеляційній скарзі та письмових поясненнях на таку.

Фактичні обставини справи та оцінка суду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відтак суд апеляційної інстанції досліджує оскаржуване додаткове рішення суду лише в частині задоволення заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу у розмірі 50 000 грн.

Статтями 123, 124 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи

Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ст. 126 ГПК України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч.8 ст.129 ГПК України).

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначає Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (далі - Закон), згідно зі статтею 26 якого адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті 1 Закону, згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, відповідач-1 на підтвердження своїх витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 755 825,52 грн. надав копію договору №21/04-23 про надання правничої допомоги від 21.04.2023, укладеного між ТОВ «Фалькон Агро Груп» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням "ЕКВІТІ". Умовами договору передбачено, що Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання захищати права і законні інтереси клієнта та надавати клієнту необхідну юридичну допомогу, яка полягає в наступному: представництво інтересів клієнта у справі №914/2618/16 (914/1194/23) в Господарському суду Львівської області та підготовка документів для подачі до суду першої інстанції всіх необхідних процесуальних документів, в т.ч. але не виключно, відзиву на позовну заяву, інших заяв по суті справи, клопотань, скарг та інших необхідних процесуальних документів (п.п. 1.1.1 п. 1.1).

За умовами пунктів 1.2, 1.3 договору в процесі виконання цього договору Адвокатське об`єднання здійснює представництво, в особі своїх співробітників. Пунктом 3.1 договору визначено, що за надання послуг, передбачених 1.1.1 цього договору, замовник зобов`язується сплатити на користь виконавця винагороду, розмір якої є фіксованим і становить 746 000,00 грн., що еквівалентно 20 000 доларів США. Пунктом 3.3 договору передбачено, що замовник приймає послуги за Актом прийому передачі послуг.

Також відповідач-1 надав копії трьох договорів №12/05-23, №12/05-23-1 та №12/05-23-2 про надання юридичної допомоги від 12.05.2023, укладені між ТОВ «Фалькон Агро Груп» та адвокатами Лабатюком Я.М., Маліком Я.П., Тиліпським Д.М., копію акту прийому-передачі робіт (послуг) від 30.08.2023 по договору №21/04-23 про надання правничої допомоги від 21.04.2023, копію довідки АБ "Південий" №2620/2600/26884/2023-БТ від 31.08.2023, копії свідоцтва Лабатюка Я.М.(Серія КС №6925/10 від 05.09.2018), Маліка Я.П. (Серія КС №9702/10 від 18.12.2020), ОСОБА_1 (Серія КС №6241/10 від 06.10.2017) про право на заняття адвокатською діяльністю, витяг з Єдиного реєстру адвокатів, якими підтверджує право здійснювати ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Тиліпським Д.М. адвокатську діяльність згідно згаданих свідоцтв, а також перебування їх у трудових відносинах із Адвокатським об`єднанням «ЕКВІТІ», ряд роздруківок рейтингу щодо юридичних компаній, копії посадкових документів, роздруківку з сайту готелю, судову практику.

За умовами договорів №12/05-23, №12/05-23-1 та №12/05-23-2 про надання юридичної допомоги від 12.05.2023 (п. 1.1) адвокат приймає на себе зобов`язання захищати права і законні інтереси клієнта та надавати йому необхідну юридичну допомогу, що надається адвокатом та Адвокатським об`єднанням "ЕКВІТІ" на підставі договору №21/04-23 про надання юридичної допомоги від 21.04.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23); (п. 3.1.) за надання юридичної допомоги, визначеної п. 1.1. договору, клієнт зобов`язується сплатити на користь Адвокатського об`єднання "ЕКВІТІ" винагороду, порядок сплати та розмір якої визначається договором №21/04-23 про надання юридичної допомоги від 21.04.2023; (п. 4.1) Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року.

Наведеним спростовуються доводи апелянта про те, що в матеріалах справи наявні 3 договори, які свідчать про надання правничої допомоги адвокатами індивідуально, а не в якості представників Адвокатського об`єднання "ЕКВІТІ". Вказані окремі договори між відповідачем та адвокатами були укладені в рамках та на виконання основного договору №21/04-23 про надання правничої допомоги. Так, п. 1.1. договорів №12/05-23, №12/05-23-1 та №12/05-23-2 про надання юридичної допомоги від 12.05.2023, укладених між ТОВ «Фалькон Агро Груп» та адвокатами Лабатюком Я.М., Маліком Я.П., Тиліпським Д.М., прямо передбачено, що адвокат приймає на себе зобов`язання захищати права і законні інтереси клієнта та надавати йому необхідну юридичну допомогу, що надається адвокатом та Адвокатським об`єднанням "ЕКВІТІ" на підставі договору №21/04-23 про надання юридичної допомоги від 21.04.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23). Окрім цього, витягом з Єдиного реєстру адвокатів та наказом АТ "ЕКВІТІ" №4-к від 05.10.2022 підтверджується перебування вказаних адвокатів у трудових відносинах із Адвокатським об`єднанням «ЕКВІТІ».

Також суд апеляційної інстанції вважає безпідставними доводи апелянта, щодо того, що у вказаних трьох договорах не визначено розмір оплати за надані послуги окремо адвокатам, оскільки оплата послуг адвокатів визначається на підставі основного договору.

Актом прийому-передачі робіт (послуг) від 30.08.2023 по договору №21/04-23 про надання правничої допомоги від 21.04.2023, сторони підтвердили, що Адвокатським об`єднанням на надання відповідачу-1 правничої допомоги затрачено 119 годин, а саме: на підготовку та написання відзиву на позовну заяву (аналіз та опрацювання матеріалів справи, дослідження позовної заяви, формування стратегії захисту, пошук релевантної судової практики) - 53 год., на клопотання про застосування правових наслідків спливу строку позовної давності (аналіз командою юристів доцільності подання клопотання, написання та направлення клопотання) - 4,5 год., на заперечення на клопотання про забезпечення доказів заяву (дослідження та надання правової оцінки доводам позивача, пошук релевантної судової практики, написання та відправлення заперечення) - 6 год., на заперечення на відповідь на відзив (дослідження та надання правової оцінки доводам позивача, пошук релевантної судової практики, написання заперечення) - 11,5 год., на клопотання про участь в режимі відеоконференції для 4 судових засідань - 6 год, на участь адвокатів у судових засіданнях (16.05.2023 участь двох представників в судовому засіданні в приміщені суду (враховано час, затрачений на відрядження), 12.06.2023 один представник в режимі відеконференції, 13.06.2023 два представники в режимі відеконференції, 08.08.2023 один представник в режимі відеконференції, 29.08.2023 два представники в режимі відеконференції) - 38 год.

Також в Акті прийому-передачі робіт (послуг) від 30.08.2023 зазначено, що загальна вартість наданих послуг відповідно до положень п. 3.1 договору №21/04-23 про надання юридичної допомоги від 21.04.2023, становить 746 000,00 грн., та що підписанням цього акту сторони підтверджують, що послуги надані та виконані в повному обсязі, оформлені належним чином і сторони претензій одна до одної по наданих послугах не мають.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи апелянта в частині того, що у наданих документах не визначено розміру погодинної ставки гонорару адвокатів, які брали участь у справі.

Так, частинами 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру або погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» як "форма винагороди адвоката", але в розумінні ЦК України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Так, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (правова позиція Великої Палата Верховного Суду, викладена у постановах від 16.11.2022 у справі №922/1964/21, від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.).

З врахуванням викладеного, оскільки на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції відповідачем надало копію договору про надання правничої допомоги, яким визначено фіксований розмір витрат на правничу допомогу, то вказане дозволяє встановити зміст, обсяг та вартість наданих послуг.

Окрім цього, суд апеляційної інстанції зазначає, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України).

Водночас до матеріалів справи відповідачем-1 долучено довідку АБ "Південний" №2620/2600/26884/2023-БТ від 31.08.2023, згідно якої вбачається перерахування на рахунок Адвокатського об`єднання "ЕКВІТІ" 373 000,00 грн.

З урахуванням викладеного, колегією суддів відхиляються доводи апелянта про те, що відповідачем-1 не доведено понесення таких витрат та не доведено визначеної суми витрат, щодо застосування критеріїв реальності адвокатських витрат, розумності їх розміру та пропорційності до предмета спору.

Матеріалами справи підтверджується, що представництво інтересів ТОВ «Фалькон Агро Груп» здійснювалось адвокатом Лабатюком Я.М. на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №6925/10 від 05.09.2018 та адвокатом Маліком Я.М. на підставі свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю №9702/10 від 18.12.2020. Представники ТОВ «Фалькон Агро Груп» Лабатюк Я.М. та Малік Я.М. брали участь у п`ятьох судових засіданнях, а саме: 16.05.2023 участь двох представників в судовому засіданні в приміщені суду, 12.06.2023 один представник в режимі відеконференції, 13.06.2023 два представники в режимі відеконференції, 08.08.2023 один представник в режимі відеконференції, 29.08.2023 два представники в режимі відеконференції.

Крім цього, подані документи від ТОВ «Фалькон Агро Груп», а саме: відзив на позовну заяву (52 аркуші та додатки), заява про застосування строків позовної давності (4 аркуші), заперечення на заяву про забезпечення доказів (6 аркушів та додатки), заперечення на відповідь на відзив (19 аркушів та додатками), підписані адвокатом Лабатюком Я.М.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема у рішеннях у справах: East/West Alliance Limited проти України зазначено, що заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; Лавенто проти Латвії від 28.11.2002 р. зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду в своїй постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 дотримується позиції, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Водночас у ч. 5 наведеної норми встановлено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №910/15621/19.

Враховуючи встановлені обставини у цій справі, беручи до уваги розмір задоволених вимог про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для стягнення з АТ Державний експортно-імпортний банк України на користь ТОВ Фалькон Агро Груп 50 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати є обґрунтованими та відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності.

Відповідно до ст. ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відтак додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення.

Керуючись ст. ст. 11, 74, 129, 244, 269, 270 - 271, 275 - 276, 281 - 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Державний експортно-імпортний банк України залишити без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 15.09.2023 у справі №914/2618/16(914/1194/23) без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до Верховного Суду.

Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Головуючий суддяО.І. МАТУЩАК

СуддіБ.Д. ПЛОТНІЦЬКИЙ

О.С. СКРИПЧУК