Постанова

від 16.04.2024 по справі 314/718/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.04.2024 Справа № 314/718/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 314/718/24

Провадження №22-ц/807/858/24

Головуючий в 1-й інстанції Капітонов Є.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С. В.,суддів:Крилової О. В., Полякова О. З.,секретарБєлова А. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кофанова Андрія Валентиновича на ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2024 року, постановлену у м. Вільнянськ у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Павлівської сільської ради Запорізького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідачів з вищезазначеною позовною заявою. Предметом позову позивач визначає рішення - висновок опікунської ради Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, яким позивачеві відмовлено у наданні згоди на призначення позивача опікуном.

Ухвалою Вільнянського районногосуду Запорізькоїобласті від26лютого 2024року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Павлівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, Виконавчого комітету Павлівської сільської ради Запорізького району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову: ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування рішення, зобов`язання до вчинення певних дій.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ОСОБА_1 вособі представника адвокатаКофанова АндріяВалентиновича звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що висновки суду першої інстанції щодо неприпустимості оскарження рішення органу опіки і піклування є необґрунтованими, враховуючи неможливість захисту порушеного немайнового права в межах справи, що розглядається в окремому провадженні, а також враховуючи, що право на таке оскарження передбачено ст. 79 ЦК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 6 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В силу вимог ст. 379ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що обставини можливості призначення особи опікуном, входять до обсягу правових питань, що підлягають вирішенню за наслідками розгляду цивільної справи про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, а докази в межах відповідної категорії справ не можуть бути окремим предметом цивільного спору за цивільним судочинством. Заява відносно законності рішення, яке є предметом оцінки (доказом) в межах розгляду іншої цивільної справи, не може визначатись як предмет спору окремо в межах цивільного судочинства, а отже така заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Прийняття до розгляду та надання оцінки доказу в межах іншого провадження, яке не охоплює загальний предмет цивільного розгляду можливість призначення особи опікуном в межах справи про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна, на переконання судді не відповідає завданню цивільного судочинства (ч.1 ст.2 ЦПК України), а отже є неприпустимим.

Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції.

Відповідно до статей 6, 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

У відповідності з пп. 4 п. «б», ч.1 ст. 34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить зокрема делеговані повноваження вирішення у встановленому законодавством порядку питань опіки і піклування.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦК України рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та піклування, або до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 СК України рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання, якщо протягом десяти днів від часу його винесення заінтересована особа не звернулася за захистом своїх прав або інтересів до суду.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Питання щодо призначення опікуном над недієздатною особою вирішується в судовому порядку, згідно вимог глави 2 Розділу ІV Цивільного процесуального кодексу України, що передбачає окреме провадження, за поданням органу опіки та піклування.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Таким чином, розгляд справ в порядку окремого провадження виключає можливість наявності будь-якого спору.

Враховуючи викладене, слід зазначити, що позивач у цій справі позбавлений можливості захистити свої права, щодо можливості бути призначеним опікуном над недієздатною особою у межах справи, що розглядається в порядку окремого провадження. Між тим, право позивача, щодо оскарження рішення органу опіки та піклування, передбачено законодавчо і може бути реалізовано шляхом подачі відповідного позову.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального та матеріального законодавства, що призвело до неправильного вирішення питання, а тому така ухвала, відповідно до ст. 379 ЦПК України, підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Кофанова Андрія Валентиновича задовольнити.

Ухвалу Вільнянського районного суду Запорізької області від 26 лютого 2024 року у цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду процесуального питання.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 18 квітня 2024 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков