Постанова

від 16.04.2024 по справі 333/1004/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.04.2024 Справа № 333/1004/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 333/1004/22

Провадження №22-з/807/43/24

ДОДАТКОВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.суддів:Бєлки В.Ю., Кочеткової І.В.,секретарБєлова А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

В лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, підстави якого протягом розгляду справи змінював, до ПП «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди. Просив поновити його на посаді водія автотранспортних засобів у ПП «АГРОМАШТОРГ», стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 01 січня 2022 року по день поновлення на роботі та 50000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, вирішити питання про судові витрати.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, моральної шкоди відмовлено.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 20 лютого 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07 листопада 2023 року у цій справі залишено без змін.

Приватне підприємство «АГРОМАШТОРГ» 23 лютого 2024 року подало заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки апеляційним судом не вирішено питання про стягнення з позивача на його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн., понесених в суді апеляційної інстанції.

ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 подав суду додаткові пояснення у справі, в яких заперечив проти задоволення заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на ненадання відповідачем доказів понесених витрат на правничу допомогу до судових дебатів, пропуск строку подання такої заяви, відсутність поважних причин пропуску такого строку.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи заяви, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 1 ст. 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані, зокрема: договір про надання правничої (правової) допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг, тощо); документи, що підтверджують оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням професійної правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження, тощо), а також документи на підтвердження надання адвокатом та отримання клієнтом професійної правничої допомоги (акт приймання-передачі), із детальним описом вчинених ним відповідних дій (не тільки щодо участі в судових засіданнях, а інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі, зокрема, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів тощо) Зазначені витрати позивача мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За приписами ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження №14-382цс-19) Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витратна професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Водночас частиною третьою статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес

Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інші проти України", від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Матеріалами справи підтверджено, що в суді апеляційної інстанції інтереси Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» представляв адвокат Мартиненко О.О. на підставі ордеру на надання професійної правничої (правової) допомоги серії АР № 1163571 від 08 січня 2024 року, який долучений до відзиву на апеляційну скаргу (т. 2, а.с. 133).

У відзиві на апеляційну скаргу Приватним підприємством «АГРОМАШТОРГ» в особі представника Мартиненко О.О. заявлено про орієнтовний розрахунок витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000 грн. (т.2, а.с.132).

На підтвердження розміру понесених витрат Приватним підприємством «АГРОМАШТОРГ» в особі представника Мартиненко О.О. до заяви про ухвалення додаткового рішення долучено:

- договір № 08/01/24 про надання правничої допомоги від 08 січня 2024 року, укладеного між адвокатом Мартиненком О.О. та приватним підприємством «АГРОМАШТОРГ» (т.2, а.с.172-173);

- детальний опис наданих послуг правничої допомоги по справі № 333/1004/22 від 22 лютого 2024 року за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2023 р. (т.2, а.с.174);

- Акт приймання-передання наданих послуг правничої допомоги за Договором № 08/01/24 від 08.01.2024 р. (т.2, а.с.175);

- видатковий касовий ордер від 23 лютого 2024 року за надання правничої допомоги згідно Договору № 08/01/24 від 08.01.2024 р. на загальну суму 10 000 грн. (т.2, а.с.176).

Відповідно до п. 1.2 Договору № 08/01/24 адвокат приймає на себе обов`язки представляти права і законні інтереси клієнта в Запорізькому апеляційному суді при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2023 р. у справі № 333/1004/22.

Клієнт несе обов`язки, зокрема, сплатити гонорар в розмірі та в строк згідно цього договору (п.3.2 Договору).

Обсяг правничої допомоги за даним договором складається з:

-підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2023 р. у справі № 333/1004/22;

-участі у судових засіданнях з розгляду апеляційної скарги, незалежно від їх кількості, до ухвалення Запорізьким апеляційним судом рішення за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 (п.5.2 Договору).

Розмір гонорару за цим договором складає 10 000,00 грн. (п.5.3 Договору).

Фіксований розмір гонорару Адвоката також враховує підготовку до засідання, час на прибуття до суду та очікування засідання, що є невідворотним, не залежить від волі чи бажання Адвоката, на що також витрачається робочий час Адвоката, коли він не може займатися іншою оплачуваною роботою (п.38 постанови ВС від 26.10.2022р., справа №910/4277/21, р.№107100592).

Оплата гонорару здійснюється клієнтом в грошовій формі через касу підприємства або шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок адвоката протягом трьох календарних днів з дати підписання Акту приймання-передання наданих послуг.

Відповідно до Акту приймання-передання наданих послуг правничої допомоги за Договором №08/01/24 від 08.01.2024 р., адвокатом були надані клієнту наступні послуги правничої допомоги:

1.підготовка відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2023 р.;

2.відправлення відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 07.11.2023 р. за допомогою системи електронний суд;

3.участь в судовому засіданні з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 , яке відбулося в Запорізькому апеляційному суді 20.02.2024 р. (т.2, а.с.175).

Зазначене узгоджується із детальним описом наданих послуг правничої допомоги по справі № 333/1004/22 (т.2, а.с.174).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 23 лютого 2024 року, ПП «АГРОМАШТОРГ» видало Мартиненко О.О. за надання правничої допомоги згідно Договору № 08/01/24 від 08.01.2024 р. десять тисяч гривень 00 коп. (т.2, а.с.176).

Законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений у довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта. На вказаному наголошено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у справі №280/5176/20 (п.94 постанови від 02.12.2021 року, р.№101608848). Згідно висновку КЦС ВС від 15.06.2021 року у справі №159/5837/19 (пр.№61-10459св20, р.№97700586) визначено, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною, чи тільки має бути сплачено.

Таким чином, є доведеним узгодження оплати послуг адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 10 000 грн.

В той же час у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2022 року у справі № 757/36628/16-ц.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України" від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

Подібні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інші проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» суд виходив із того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Відшкодуванню підлягають лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів враховує, що за надані адвокатом Мартиненком О.О. послуги в суді першої інстанції судом вже було стягнуто з позивача на користь Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» витрати на правничу допомогу в розмірі 15 000 грн; в суді апеляційної інстанції адвокатом Мартиненком О.О. фактично були надані такі послуги Приватному підприємству «АГРОМАШТОРГ»: підготовка відзиву на апеляційну скаргу, участь у судовому засіданні 20 лютого 2024 року тривалістю 31 хв.; у відзиві на заяву представник ОСОБА_1 - адвокат Шиш А.Б. посилався на те, що гонорар адвоката в загальній сумі 10 000 грн. з огляду на суть спору суперечить принципам справедливості та верховенства права.

Оцінюючи характер правової допомоги у цій справі щодо змісту виконаних робіт,необхідність надання адвокатом позивача послуг під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, витраченого адвокатом часу, обсягу наданих послуг та значенню справи, з урахуванням заперечень сторони позивача, колегія суддів дійшла висновку, що заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню до 3 000 грн.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення заяви Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3000 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 141, 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про ухвалення додаткового рішення - задовольнити частково.

Прийняти у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу додаткову постанову наступного змісту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства «АГРОМАШТОРГ» судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складений 18 квітня 2024 року.

Головуючий С.В. Кухар

Судді: В.Ю. Бєлка

І.В. Кочеткова