Постанова

від 17.04.2024 по справі 332/916/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 17.04.2024 Справа № 332/916/24

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-ц/807/787/24 Головуючий у 1-й інстанції: Яцун О.С.

Є.У.№332/916/24 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючої: Кочеткової І.В.,

суддів: Бєлки В.Ю.,

Подліянової Г.С.

секретар: Камалова В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Шелудько Оксана Олександрівна до Селянського (фермерського) господарства «Ай-Петрі» про стягнення винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги (гонорар) та стягнення коштів, необхідних для покриття витрат, пов`язаних з виконанням доручення,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 ,в інтересахякого діє адвокатШелудько ОксанаОлександрівна, на ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року,

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Селянського (фермерського) господарства «Ай-Петрі» про стягнення винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги (гонорар) та стягнення коштів, необхідних для покриття витрат, пов`язаних з виконанням доручення.

15 лютого 2024 року разом із позовом подано заяву про забезпечення вказаного позову.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову вказав, що 03.07.2020 між сторонами у справі укладено договір про надання правничої (правової) допомоги, за умовами якого адвокат Скуратов Д.В. взяв на себе зобов`язання надавати клієнту (С(Ф)Г «Ай-Петрі» відповідачу) правову допомогу, в тому числі, але не виключно, шляхом представництва інтересів клієнта у судах, складання процесуальних документів до суду. Загальний обсяг повноважень визначено вказаним договором.

20.07.2020 між сторонами у справі укладено додатковий договір до вищезазначеного договору. Даний додатковий договір конкретизував певний обсяг надання правової допомоги, номер господарської справи за якою надається правова допомога, строк дії договору, порядок та строки розірвання договору, вартість та строки оплати гонорару, порядок та умови оплати гонорару успіху.

Договір від 03.07.2020 і додатковий договір від 20.07.2020 чітко визначали кожен етап, як надання правової допомоги адвокатом, так і його оплату клієнтом.

07.07.2021 господарським судом Запорізької області винесено рішення у справі №908/2887/20, згідно якого місцевий господарський суд погодився з доводами адвоката Скуратова Д.В. і визнав за Селянським (фермерським) господарством «Ай-Петрі» право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0003 га, а також визнав недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою», яким вирішено: «Державний акт на право постійного користування землею визнати таким, що втратив чинність».

В подальшому вказане судове рішення залишено без змін, згідно постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Поданий ОСОБА_1 позов стосується обставин невиконання відповідачем умов договору в частині оплати заборгованість за правову допомогу, а саме представлення адвокатом інтересів Клієнта 21.07.2021 у господарському суді Запорізької області по справі №908/2887/20 та заборгованості за правову допомогу, а саме складання та подання адвокатом в інтересах відповідача відзиву від 01.09.2021 на апеляційну скаргу у цій же справі.

Необхідність забезпечення позову обґрунтовується тим, що відразу після прийняття господарським судом Запорізької області рішення у справі №908/2887/20, що стало позитивним для відповідача, останній замість виконання взятого на себе обов`язку по оплаті погоджених сторонам сум гонорару, вирішило скласти листа адвокату, повідомити його про одностороннє розірвання договору і подякувати останньому за виконану роботу.

Позивач зазначає, що відповідачем вчиняються дії щодо зменшення своїх активів перед кредитором. Окрім того, відповідач свідомо знав, підтверджував надання послуг, але не виконував свої фінансові зобов`язання за договором, протягом дії договору С(Ф)Г «Ай-Петрі» постійно підвереджувало якість та об`єм наданих послуг, підписувала акти, інформацію про надані послуги, немало ніколи заперечень щодо наданих адвокатом послуг і вказувало про це не лише підписанням документів за договором, а і у судах, звертаючись, в тому числі, з заявами про компенсацію (розподіл судових витрат), але в подальшому, отримавши для себе бажаний результат, саме такий який визначено договором та додатковим договором № 2 (п. 9) стало очевидним, що вказане селянське господарство в особі його керівника не збиралось виконувати взяті на себе зобов`язання по оплаті погоджених сторонам сум, і на теперішній час стало очевидним, що виконання таких зобов`язань не передбачалось і на момент підписання договору та додаткових договорів до нього.

У позивача є чіткі переконання про здійснення наразі С(Ф)Г «Ай-Петрі» заходів щодо відчуження належного їм на праві власності майна, задля уникнення останнім майнової відповідальності і такі чіткі переконання підтверджено вже вчиненими заходами господарства.

Незастосування у встановленому порядку арешту на майно та коштів призведе, як до відчуження господарством майна так і можливим використанням грошових коштів боржником, використання яких на теперішній час не обмежено нічим і фактично ці обставини стануть підставою для неможливості, в тому числі, стягнення заборгованості і як наслідок повного і фактичного виконання судового рішення.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є уникнення можливого порушення у майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

На підставі викладеного, позивач просив суд задовольнити його заяву шляхом: накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми боргу 131158,16 грн., накладення арешту на належне відповідачеві на праві власності нерухоме та рухоме майно в межах суми боргу 131158,16 грн, в тому числі на наступне майно: 43/100 частки нерухомого майна: критий тік, реєстраційний номер майна 8886702, загальною вартістю 61487 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; майстерня, реєстраційний номер майна 32822640, загальною вартістю 11693 грн, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; ЗАВ-50 (зернопереробна будівля) літ. В, реєстраційний номер майна 1633374323209, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; ангар для зберігання сільськогосподарської продукції літ. Б, реєстраційний номер майна 1633348923209, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Ухвалою Заводського районного суду м.Запоріжжя від 16 лютого 2024 року відмовлено у задоволені заяви про забезпечення позову.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якійпосилаючись на порушення норм процесуального права та неповним з`ясуванням обставин справи, просить ухвалу суду скасувати, та постановити нову про задоволення його заяви про забезпечення позову.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що під час постановлення оскаржуваної ухвали, суд мав враховувати той факт, що суд першої інстанції не врахував можливість відповідача по справі в будь який момент та спосіб розпорядитись своїми коштами, які знаходяться на його рахунках, що унеможливить виконання судового рішення. Окрім того, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам, які були долучені до заяви та самим доводам заяви.

У відзиві на апеляційну скаргу голова Селянського (фермерського) господарства «Ай-Петрі» Мовчан О.Я. вказав, що на його думку оскаржувана ухвала постановлена судом першої інстанції з дотриманням норм права, підстав для її скасування не вбачає, просив апеляційний суд залишити її без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення. Проте, не заперечує проти задоволення позову накладенням арешту на рухоме майно, зазначене у заяві позивача.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, доводи представника позивача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на такі обставини.

Згідно зіст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відмовляючи у задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що заявником не надано жодних належних та допустимих доказів того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позов.

Такі висновки суду першої інстанції є помилковими з огляду на таке.

Відповідно до ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачені статтею 150ЦПК України заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Як роз`яснено у п.4постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.

Сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться у пункті 10постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від22грудня 2006року №9«Про практикузастосування судамицивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді заявпро забезпеченняпозову» заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкоджання спричинення значної шкоди позивачу.

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

З наведеного випливає, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому заявник не зобов`язаний подавати суду докази.

Вивчивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції розглядаючи заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову підійшов до її розгляду з надмірним формалізмом.

ОСОБА_1 зазначав,що вжебули спробивідповідача щодо зменшеннясвоїх активівперед кредитором,надав досуду копіїсудових рішеньпро вирішенняпроцесуальних питань,вказані діїдійсно можутьбути обґрунтованимприпущенням, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Судом першої інстанції не досліджувалось питання вжиття відповідачем заходів, які перешкоджатимуть або можуть утруднити виконання рішення суду, не надавалась оцінка доводам та доказам ОСОБА_1 .

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків та неправильно застосував норми матеріального права, що у відповідності до норм статті 376 ЦПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення та ухвалення нового про задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову.

У відповідності до висновків Верховного Суду, викладених у постанові №757/33742/19 від 07 грудня 2023 року, постанова суду апеляційної інстанції про забезпечення позову, ухвалена за наслідком перегляду відповідної ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, одночасно є і підставою виконання, і виконавчим документом, тому має відповідати встановленим законом вимогам до виконавчого документа.

Керуючись ст. ст.374,376,381-394 ЦПК України, апеляційний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .

Ухвалу Заводського районного суду м. Запоріжжя від 16 лютого 2024 року у цій справі скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Накласти арешт на належне Селянському (фермерському) господарству «Ай-Петрі» 43/100 частки нерухомого майна: критий тік, реєстраційний номер майна 8886702, загальною вартістю 61487 грн, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ; майстерню, реєстраційний номер майна 32822640, загальною вартістю 11693 грн., що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; ЗАВ-50 (зернопереробна будівля) літ. В, реєстраційний номер майна 1633374323209, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 ; ангар для зберігання сільськогосподарської продукції літ. Б, реєстраційний номер майна 1633348923209, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 05.12.1996 Жовтневим РВ УМВС України в Зааорізькій області, РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідач: Селянське (фермерське) господарство «Ай Петрі», юридична адреса:71621,Запорізька область Василівський район, с.Лобкове, вул..Гоголя,16, ЄДРПОУ: 31014720.

Копію ухвали для негайного виконання направити до Лівобережного відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (69006, м.Запоріжжя, проспект Металургів,6), а сторонам - до відома.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.

Постанова підлягає негайному виконанню з часу її постановлення. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред`явлення ухвали до виконання - три роки.

Повний текст постанови складено 18 квітня 2024 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: В.Ю. Бєлка

Г.С. Подліянова