Постанова

від 18.04.2024 по справі 902/1213/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Справа № 902/1213/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Павлюк І.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 (суддя Яремчук Ю.О.)

за позовом Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

до Хмільницької міської ради Виконавчого комітету

про стягнення 89 200,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 позов задоволено. Стягнуто з Хмільницької міської ради (Виконавчий комітет) (вул. Столярчука, буд. 10, м. Хмільник, Вінницька обл., 22000, код ЄДРПОУ 34422134) на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області (вул. 600-річчя, буд. 19, м. Вінниця, Вінницька обл., 21021, код ЄДРПОУ 37979894) 89 200,00 грн шкоди та 2 684,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору. Видано наказ.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 Хмільницька міська рада Виконавчого комітету звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд апеляційної інстанції поновити строк для подання апеляційної скарги, прийняти апеляційну скаргу до розгляду та відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.2023 року по справі № 902/1213/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апелянт зазначає, що оскаржуване рішення судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, без дослідження наявності факту шкоди або безпосередньої вини апелянта у інкримінованому йому позивачем порушенні норм законодавства, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Також вказує, що місцевим судом не було враховано те, що до апелянта від жителів міста Хмільника неодноразово надходили заяви/скарги про наявність аварійно-небезпечних дерев по місту Хмільнику. Особливу увагу жителі та відвідувачі міста Хмільника звертали на загальноміську територію - вулиці міста, відпочинкові зони.

Додатково зазначає, що як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду, судом у його мотивувальній частині констатовано завдання шкоди виключно з наявності протоколу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за порушення ним вимог ст. 153 КУпПА та ст. 40 Закону України "Про рослинний світ".

Листом №902/1213/23/8314/23 від 19 грудня 2023 витребувано з Господарського суду Вінницької області матеріали справи №902/1213/23. 02.01.2024 року матеріали справи №902/1213/23 надійшли до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 - залишено без руху. Запропоновано скаржнику протягом 10-ти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки.

18.01.2024 у справі № 902/1213/23 від Хмільницької міської ради Виконавчого комітету надійшло клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23.01.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Хмільницької міської ради Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23.

Запропоновано позивачу у строк до 15.02.2024 надати суду обґрунтований відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому статтею 263 ГПК України та докази надсилання копії цього відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Роз`яснено учасникам справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Копію ухвали доставлено учасникам справи в електронні кабінети системи "Електронний суд" ЄСІТС та направлено на електронні адреси, відомості про які наявні в матеріалах справи (а.с. 92, т. 1).

13.02.2024 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23, в якому останній вважає що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини справи, перевіривши їх поданими доказами, яким надано необхідну оцінку. Судом встановлено, що порушення вимог природоохоронного законодавства підтверджуються актом перевірки, постановою про накладення адміністративного стягнення. Зазначене не спростоване відповідачем у справі, а тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

22.02.2024 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Хмільницької міської ради Виконавчого комітету надійшла відповідь на відзив в якій останній просить прийняти позицію Хмільницької міської ради, відкрити апеляційне провадження у справі. Скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.2023 року по справі № 902/1213/23 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

14.03.2024 на електронну адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від Державної екологічної інспекції у Вінницькій області надійшли додаткові пояснення у справі де позивач звертає увагу, що на претензію відповідь надавав Виконавчий комітет, а позовна заява містить код ЄДРПОУ, який чітко ідентифікує до якої саме юридичної особи спрямовані позовні вимоги, а тому просить залишити судове рішення господарського суду Вінницької області від 07.11.2023 у справі № 902/1213/23 без змін, а скаргу Хмільницької міської ради без задоволення.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги стосовно дотримання норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

Підставою позову визначено порушення законодавства з питань благоустрою населених пунктів та охорони навколишнього природного середовища, а саме, невжиття Хмільницькою міською радою Виконавчим комітетом заходів з охорони зелених насаджень, при проведенні формувального обрізання дерев в кількості 10 штук породи тополя на землях загального користування по вул. С. Муравського, біля будинків №№ 5, 7, АДРЕСА_1 , що призвело до пошкодження дерев до ступеня припинення росту. Внаслідок чого завдано шкоду в розмірі 89 200,00 грн.

Позиція відповідача викладена у заяві (вх. № канц. 01-34/10503/23 від 07.11.2023), в якій останній просить суд закрити провадження у справі, оскільки, позивач звернувся з позовом до суду зі спливом строку позовної давності.

Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено, що: на підставі звернення жителя с. Голодьки Хмільницького району від 31.08.2020, адресованого Інспекції 01.09.2020 № 287-Д/20, щодо знищення зелених насаджень в м. Хмільник, 09.09.2020 з виїздом на місце інспектор з охорони навколишнього природного середовища Грабарівський О.В. виявив, що при проведенні формувального обрізання дерев в кількості 10 штук породи тополя на землях загального користування по вул. С. Муравського, біля будинків №№ 5, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 порушено п. 9.1.11.1 "Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, що призвело до пошкодження дерев до ступеня припинення росту.

Встановлено, що роботи проводились на підставі акту обстеження зелених насаджень від 09.06.2020, згідно договору № 07-08-2020 від 07.08.2020, укладеного між Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради та фізичною особою-підприємцем Настасюком В.П.

У відношенні відповідальної особи, головного спеціаліста відділу житлово- комунального господарства Управління житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради Можаровського В.А., який не вжив заходів щодо охорони зелених насаджень, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2020 №012119. У відповідних графах адмінпротоколу ОСОБА_1 вину визнав.

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 14.09.2020 № 06/226 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 153 КУпАП. Штраф останнім сплачено у добровільному порядку.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" проведено розрахунок шкоди. Сума шкоди склала 89 200 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп.

28.03.2023 Хмільницькій міській раді було направлено претензію №1164/6/20 від 27.03.2023 щодо можливості досудового врегулювання спору шляхом відшкодування шкоди, завданої державі в розмірі 89 200, 00 грн. у добровільному порядку.

Виконавчий комітет Хмільницької міської ради надіслав Інспекції лист на претензію від 28.04.2023 № 747/01-18, яким претензію не визнав.

У відповіді від 23.05.2023 № 1936/12/23 на заперечення Інспекція обґрунтувала свою претензію, однак, станом на день подачі позову шкода відповідачем не відшкодована.

Таким чином Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулась до суду з позовом до Хмільницької міської ради Виконавчого комітету, оскільки вважає, що відповідачем завдана шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства в сумі 89 200 грн. 00 коп.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 позов задоволено. Стягнуто з Хмільницької міської ради на користь Державної екологічної інспекції у Вінницькій області 89 200,00 грн шкоди та 2 684,00 грн відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Не погоджуючись із рішенням Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 та мотивами суду першої інстанції, Хмільницька міська рада Виконавчого комітету звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке, порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

В розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Під захистом права розуміється державна примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути виражений як концентрований вираз змісту (суті) державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в іншій спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

За приписами ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

У відповідності до ст.5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Нормами чинного законодавства покладено обов`язок на підприємства, установи, організації і громадян обов`язок щодо збереження умов місцезростання об`єктів рослинного світу, до якого відносяться і дерева.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до п. е) ч.1 ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до ч.1 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.

Згідно п.з) ч.2 ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів.

Приписами частини четвертої вказаної статті визначено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього природнього середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відшкодування майнової шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

У відповідності до ч.ч. 1,2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 2 ст.1166 Цивільного кодексу України закріплено принцип презумпції вини, а саме - обов`язок доводити відсутність своєї вини покладено на особу, яка завдала шкоди.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою.

Тобто, для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою. Наявність всіх вищезазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоду (цивільне правопорушення).

Винне діяння - це усвідомлений, вольовий вчинок людини, зовні виражений у формі дії (активного поводження) або бездіяльності (пасивного поводження).

Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Бездіяльність - це пасивна форма поведінки особи, що полягає у невчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах. Бездіяльність тотожна дії за своїми соціальними та юридичними властивостями, тобто вона суспільно небезпечна і протиправна, є свідомим і вольовим актом поведінки людини.

Бездіяльність відрізняється від дії зовнішньою, фізичною стороною. При бездіяльності особа не робить певної дії, яку вона за даних конкретних умов повинна була і могла вчинити для запобігання заподіянню шкоди охоронюваним законом суспільним відносинам.

Наявність реальної можливості діяти певним чином полягає в тому, що особа в даній конкретній ситуації мала реальну можливість діяти, тобто виконати активні дії і запобігти тим самим негативним наслідкам. При оцінці можливості (чи неможливості) виконати покладені на особу обов`язки слід враховувати конкретну обстановку, умови місця і часу, зміст обов`язків, покладених на особу. Враховуються і її суб`єктивні можливості щодо виконання необхідних дій.

У спірних деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести належними та допустимими доказами факт заподіяння шкоди та її розмір, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та наявність причинно-наслідкового зв`язку між такою поведінкою та заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

У відповідності до п.1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 19.04.2017 №275 Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до підпункту 9 пункту 2 Розділу ІІ Положення, Інспекція відповідно до покладених завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства про охорону, утримання і використання зелених насаджень.

Державна екологічна інспекція складає протоколи про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом; пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і витрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

Державна екологічна інспекція у Вінницькій області є органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Колегією суддів встановлено, що при проведенні обстеження об`єктів зрізування надавач послуг ФОП Настасюк В.П. 31.08.2020 року повідомив про виявлення зелених насаджень, стан яких загрожує життю і здоров`ю громадян, які відпочивають біля ставка по вул. С. Муравського і які проходять через пішохідний місток з АДРЕСА_3 , які потребують негайного видалення з метою уникнення надзвичайної ситуації, травматизму людей та смертельних випадків, спричинених падінням дерев.

Відповідно Виконавчий комітет Хмільницької міської ради прийняв рішення "Про внесення змін до Рішення виконавчого комітету міської ради від 30 червня 2020 р № 200" від 10 вересня 2020 року № 281, в якому надав дозвіл на видалення восьми дерев ФОП Настасюку В.П..

Для проведення відповідних заходів по озелененню, формовочній обрізці, аварійному видаленню дерев, які перебували у незадовільному стані було укладено між Управлінням житлово-комунального господарства та комунальної власності Хмільницької міської ради та фізичною особою-підприємцем Настасюком В.П. договір № 07-08-2020 від 07.08.2020, за яким підрядною організацією, в тому числі, проводились роботи на підставі Акта обстеження зелених насаджень, складеного 09.06.2020 року.

Фізичною особою-підприємцем Настасюком В.П., як підрядником за вказаним вище договором проведено обрізку відповідних дерев у кількості 10 штук породи тополя на землях загального користування по вул. С. Муравського, біля будинків №№ 5, 7, АДРЕСА_1 .

09.09.2020 року відносно ОСОБА_1 , який працює на посаді головного спеціаліста відділу ЖКГ Управління ЖКГ та КВ міської ради м.Хмільник, було складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.09.2020 року №012119 за порушення останнім вимог ст. 153 КУпПА та ст. 40 Закону України "Про рослинний світ".

Йому інкриміновано те, що він не вжив заходів щодо охорони зелених насаджень м. Хмільник, а саме: при проведенні формувального обрізування дерев в кількості 10 штук тополі на землях загального користування по вул. Муравського біля будинків №5, №7, АДРЕСА_1 на території Хмільницької міської ради Хмільницького району Вінницької області, не дотримався рекомендацій п.9.1.11.1 "Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України", що призвело до пошкодження дерев до ступеня росту.

Факт порушення природоохоронного законодавства було зафіксовано інспектором з охорони навколишнього природного середовища Грабарівським О.В., який, на підставі звернення жителя с. Голодьки Хмільницького району від 31.08.2020, адресованого Інспекції 01.09.2020 № 287-Д/20 щодо знищення зелених насаджень в м. Хмільник, 09.09.2020 з виїздом на місце виявив, що при проведенні формувального обрізання дерев в кількості 10 штук породи тополя на землях загального користування по вул. С. Муравського, біля будинків №№ 5, АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 порушено п. 9.1.11.1 "Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 № 105, що призвело до пошкодження дерев до ступеня припинення росту.

Крім того, виявлено незаконну рубку 8 дерев породи тополя, що пізніше, при проведенні Інспекцією перевірки відповідача у справі, за наслідками якої складено акт №536/ВН від 17.09.2020, цей факт було спростовано за наявністю ордеру на видалення 8 дерев породи тополя як аварійних.

За наслідками проведеного заходу по формувальному обрізуванню дерев, що призвело до пошкодження дерев до ступеня припинення росту, державним інспектором встановлено відповідальну особу, яку притягнуто до адміністративної відповідальності.

Про наявність шкоди від знищення дерев прописано у відповідних графах адміністративного протоколу.

У процесі притягнення до адміністративної відповідальності відповідальна особа надала свої пояснення, якими зі змістом протоколу погодився, що відображено у протоколі та підписано порушником. Штраф сплачено у добровільному порядку.

Зазначене порушення пізніше було відображене в акті перевірки, що є також доказом у справі.

У відповідності з постановою Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 № 559 "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів" проведено розрахунок шкоди. Сума шкоди склала 89 200 (вісімдесят дев`ять тисяч двісті) грн. 00 коп.

28.03.2023 позивачем направлено відповідачу претензію № 1164/6/20 від 27.03.2023 щодо можливості досудового врегулювання спору шляхом відшкодування шкоди, завданої державі в розмірі 89 200,00 грн. у добровільному порядку.

Виконавчий комітет Хмільницької міської ради надіслав Інспекції лист на претензію від 28.04.2023 № 747/01-18, яким претензію не визнав, натомість надіслано Інспекції фото стану пошкоджених дерев з гілками, де чітко видно, що дерева зрізані до стовпа.

У відповіді від 23.05.2023 № 1936/12/23 на заперечення Інспекція обґрунтувала свою претензію, однак, станом на день подачі позову шкода відповідачем не відшкодована.

Згідно п. 4 примітки до додатку 1 до Постанови Кабміну №559 від 08.04.1999 (зі змінами) "Про такси для обчислення розміру шкоди, завданої зеленим насадженням у межах міст" зазначено, що до категорії пошкоджених до ступеня припинення росту належать дерева з переломом стовбура, обдиром кори понад 30 відсотків його периметра незалежно від довжини за висотою стовбура, обшморгом крони більше половини її довжини, обдиром та обломом скелетних коренів понад половину периметра стовбура, а також повалені дерева та ті, що мають нахил, спричинений дією антропогенних факторів, більше 30 відсотків від вертикальної осі, та зрубані та викорчувані чагарники.

Колегія суддів звертає увагу, що мова йде не про висоту всього дерева, а про довжину крони: крона починається від першого розгалуження гілок на стовбурі.

Пунктом 9.1.11.1 "Правил утримання зелених насаджень в населених пунктах України", затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України від 10.04.2006 №105 визначено, що формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин (колоноподібної, конусоподібної, кулеподібної тощо), рівномірного розташування скелетних гілок, а також дерев, пересаджених з лісу (з асиметричною витягнутою вгору кроною).

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони. Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в`яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

У відповідності до п.10) ч.1 ст.26 Закону України "Про рослинний світ" охорона рослинного світу забезпечується, зокрема, встановленням юридичної відповідальності за порушення порядку охорони та використання природних рослинних ресурсів.

Згідно абз.5 ч.2 ст.40 Закону України "Про рослинний світ" відповідальність за порушення законодавства про рослинний світ несуть особи, винні у протиправному знищенні або пошкодженні об`єктів рослинного світу.

При цьому, за зобов`язанням, що виникає внаслідок заподіяння шкоди ст.ст.614 та 1166 Цивільного кодексу України передбачають презумпцію вини правопорушника.

Відповідно до п.п.1), 2) ч.1 ст.16 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" на об`єктах благоустрою забороняється: виконувати роботи без дозволу в разі, якщо обов`язковість його отримання передбачена законом; самовільно влаштовувати городи, створювати, пошкоджувати або знищувати газони, самовільно висаджувати та знищувати дерева, кущі тощо.

Колегія суддів вважає доведеним той факт, що в діях відповідача має місце порушення приписів Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".

З метою встановлення розміру шкоди, заподіяної внаслідок пошкодження зелених насаджень позивачем здійснено відповідний розрахунок.

Відповідачем розрахунок шкоди не заперечений та не спростований.

Під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров`я тощо).

У відносинах, що розглядаються, шкода - це не тільки обов`язкова умова, але і міра відповідальності, оскільки за загальним правилом завдана шкода відшкодовується в повному обсязі (мова йдеться про реальну шкоду та упущену вигоду).

Згідно п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559 (зі змінами внесеними згідно постановами Кабінету Міністрів України №1289 від 28.12.2001 та №111 від 01.02.2012) встановлено, що розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів, обчислюється за таксами, що затверджені цією постановою, посадовими особами інспекторського складу Державної екологічної інспекції та її територіальних органів та інших спеціально уповноважених органів виконавчої влади, яким надано право розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Розрахунок здійснено Державним інспектором державної екологічної інспекції у Вінницькій області Половинчук С.І. - та перевірено старшим державним інспектором екологічної інспекції у Вінницькій області - Маланським С.М., що повністю відповідає вимогам Постанови Кабінету Міністрів України від 08.04.1999 №559.

Розрахунок шкоди направлений на адресу відповідача разом з претензією про сплату заборгованості за підписом заступника начальника Державної екологічної інспекції у Вінницькій області Ющука О.Д., що відповідає вимогам ст.222 ГК України.

Таким чином, на думку суду, наведені обставини у їх сукупності, підтверджують протиправну поведінку відповідача, яка полягає у незаконному пошкоджені дерев та завдання шкоди навколишньому природному середовищу на загальну суму 89 200,00 грн.

Вина відповідача полягає у пошкодженні дерев без дотримання порядку, встановленого чинним законодавством, що призвело до завдання державі збитків, які підлягають відшкодуванню.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме порушення з боку відповідача законодавства про охорону навколишнього середовища, у вигляді пошкодження дерев до ступеня припинення росту, стало причиною завдання рослинному світу та навколишньому природному середовищу майнової шкоди у розмірі 89 200, 00 грн.

Тобто вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарський суд виходить з презумпції вини правопорушника (відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.11.2021 у справі № 922/1705/20, від 18.12.2020 у справі № 922/3414/19).

На час прийняття рішення відповідачем не надано суду доказів сплати ним коштів в сумі 89 200,00 грн на відшкодування шкоди заподіяної внаслідок пошкодження дерев.

Таким чином суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Щодо клопотання відповідача про застосування строку позовної давності колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі статтями 257, 258 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення ст. 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або за наявності поважних причин її пропущення - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму).

Окрім цього, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц).

Так, 24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 було введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який наразі триває.

17 березня 2022 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів щодо дії норм на період воєнного стану", яким було внесені зміни до Цивільного кодексу України, а саме: розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 40-44, ст. 356) доповнено пунктом 19 такого змісту: "19. У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії".

Враховуючи наведене колегія суддів вважає, що позов пред`явлено в межах строку позовної давності, визначеної згідно ст. 258 ЦК України.

Частиною 3 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

За таких обставин, колегія суддів вважає доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Хмільницької міської ради Виконавчого комітету на рішення Господарського суду Вінницької області від 07.11.23р. у справі № 902/1213/23 - залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не може бути оскаржена в касаційному порядку окрім випадків передбачених п.2 ч.3 ст. 287 ГПК України.

3. Матеріали справи №902/1213/23 повернути до Господарського суду Вінницької області

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Павлюк І.Ю.