Постанова

від 10.04.2024 по справі 904/4352/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2024 року м.Дніпро Справа № 904/4352/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Кощеєва І.М. ( доповідач )

суддів: Чус О.В., Дарміна М.О.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від позивача: Пясецький Д.В.

від відповідача: Тер-Товмасян Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу в режимі відеоконференції

Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 р.

( суддя Золотарьова Я.С., м. Дніпро, повний текст рішення складено 14.12.2023 р.)

у справі

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", м. Київ

до

Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради,

м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення боргу у розмірі 3 753 134, 23 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради та просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 753 134,23 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про постачання природного газу № 5566-НГТ-5 від 29.06.2021 р. в частині своєчасності оплати наданих послуг. Позивач вказує, що у період жовтень 2021 - квітень 2022 року, він передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 7 027 644,09 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу, однак оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 3 274 509,86 грн. Станом на момент пред`явлення позову Відповідач має основну заборгованість, в розмірі 3 753 134, 23 грн.

Позивач заперечив щодо доводів відповідача, викладених у відзиві та зазначив, що на виконання умов Договору від 29.06.2021 № 5566-НГТ-5 Позивачем було поставлено Відповідачу природний газ, який було використано відповідачем для власних потреб у період з жовтня 2021 по квітень 2022. Позивач також заперечив щодо твердження Відповідача про різницю в тарифах. Так Позивач вказав, що Постанова КМУ № 1430 визначала механізм, порядок та умови надання саме у 2022 році субвенції з державного бюджету на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, а підставою для проведення розрахунків мав стати відповідний договір про організацію взаєморозрахунків.

Відповідач зазначає, що він є постачальником теплової енергії для населення та комунальних закладів м. Кривого Рогу і тарифи на постачання теплової енергії залишились незмінними. Фактично, з введенням воєнного стану внаслідок широкомасштабного вторгнення російської федерації мав місце надзвичайно низький рівень розрахунків споживачів за надані КП Кривбастеплоенерго КМР послуги. Вказана заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і вододовідведення за спожиті енергоносії №1730-111 від 03.06.2016 р. Водночас Відповідачем узгоджено та належним чином оформлено з Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 7 504 417,94 грн. Однак, станом на 28.09.2023 р. кошти, передбачені законодавством на компенсацію різниці в тарифах, яка виникла починаючи з 01.06.2021 р., до Відповідача не надходили. З огляду на викладене Відповідач вважає, що він не має відповідати за порушення зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого природного газу за Договором постачання природного газу.

У запереченнях на відповідь на відзив Відповідач вказав, що така заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій існує в силу наявності специфіки регуляторної політики держави по визначенню тарифів, що свідчить про відсутність вини відповідача перед газопостачальною компанією.

2. Короткий зміст оскаржуваного судового рішення у справі.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 р. позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" основний борг у розмірі 3 753 134,23 грн та судовий збір у розмірі 56 297,01 грн.

3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції Комунальне підприємство "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду у повному обсязі та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, Скаржник вважає, що оскаржуване рішення господарського суду є таким, що постановлено судом першої інстанції з не правильним застосуванням норм матеріального права, що призвело до неправомірного стягнення з КП «Кривбастеплоенерго» КМР на користь ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» грошових коштів в розмірі 3 753 134,23 грн як заборгованості за поставлений природний газ, та з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого судом було не повно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що в підсумку свідчить про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення та наявність визначених ст. 277 ГПК України підстав для його скасування в апеляційному порядку.

Водночас, на думку Скаржника, в даному випадку неоплата Відповідачем поставленого природного газу в розумінні ст. 610 ЦК України не є порушенням господарського зобов`язання. До січня 2022 року підприємство не мало заборгованості перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за Договором постачання природного газу №5566-НТГ-5. КП «Кривбастеплоенерго» КМР просило суд врахувати, що вказана заборгованість підлягає врегулюванню відповідно до Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і вододовідведення за спожиті енергоносії» з наступними змінами та доповненнями ( далі - Закон України № 1730-111 ), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Станом на 01.09.2023 р. Комунальне підприємство «Кривбастеплоенерго» КМР з метою реалізації положень Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 932 «Про затвердження Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах» (зі змінами) узгодило та належним чином оформило з Територіальною комісією з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах Дніпропетровської обласної державної адміністрації розрахунки обсягів заборгованості з різниці в тарифах на загальну суму 7 504 417,94 грн. Однак, наразі кошти, передбачені законодавством на компенсацію різниці в тарифах, яка виникла починаючи з 01.06.2021 р., до КП «Кривбастеплоенерго» КМР не надходили. КП «Кривбастеплоенерго» КМР звернувся до Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, в якому просив повідомити строки перерахування компенсації різниці в тарифах теплогенеруючим підприємствам ( копія листа від 25.09.2023 р. за вих. № 370 наявна в матеріалах справи). Відповідач не отримував відповідь на вказаний лист.

При цьому Скаржник зазначає, що КП «Кривбастеплоенерго» КМР вчинив всі належні від нього дії щодо отримання субвенції щодо врегулювання заборгованості з різниці в тарифах та для погашення заборгованості підприємства перед ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг». Однак таке фінансування напряму залежить від наявності грошових коштів в державному бюджеті і жодного разу з 2021 року КП «Кривбастеплоенерго» КМР не отримало грошових коштів як субвенцій щодо врегулювання вказаної заборгованості. Отже Відповідач вчинив всі залежні від нього заходи для недопущення господарського правопорушення, а тому на підставі ст. 218 ГК України не має відповідати за порушення зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого природного газу за Договором постачання природного газу № 5566-НТГ-5.

На переконання Скаржника законодавець визнає, що така заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій існує в силу наявності специфіки регуляторної політики держави по визначенню рівня тарифів для певної категорії споживачів, що свідчить про відсутність вини теплопостачальних та теплогенеруючих компаній в утворенні заборгованості перед газопостачальними організаціями, зокрема і КП «Кривбастеплоенерго» КМР перед ТОВ «Газопостачальна організація «Нафтогаз Трейдинг» за Договором постачання природного газу № 5566-НТГ-5 від 29.06.2021 р. на загальну суму 3 753 134,23 грн, а тому вимоги ТОВ «Газопостачальна організація «Нафтогаз Трейдинг» про стягнення з КП «Кривбастеплоенерго» КМР заборгованості за вказаним договором є безпідставними, необгрунтованими та такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, в зв`язку з чим не підлягають задоволенню.

5. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.

Позивач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 263 ГПК України та не надав суду відзиву на апеляційну скаргу, що згідно ч. 3 ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

6. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.01.2024 р. для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєв І.М. ( доповідач ), судді Чус О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.01.2024 р. витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи/копії матеріалів справи № 904/4352/23. Розгляд питання про залишення апеляційної скарги без руху, про повернення апеляційної скарги, відмову у відкритті апеляційного провадження або про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 р. у справі № 904/4352/23 відкладено до надходження матеріалів оскарження до суду апеляційної інстанції.

17.01.2024 р. матеріали справи № 904/4352/23 надійшли до Центрального апеляційного господарського суду.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.01.2024 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 р. у справі № 904/4352/23. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 10.04.2024 р..

Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2024 р. судове засідання у справі № 904/4352/23, призначене на 10.04.2024 р., вирішено провести з представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

Від представника Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради до суду надійшла заява про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та Підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.01.2024 р. судове засідання у справі № 904/4352/23, призначене на 10.04.2024 р., вирішено провести з представником Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду ( зал судового засідання № 511 ) в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів в підсистеми ЄСІТС.

У судовому засіданні 10.04.2024 р. була оголошена вступна та резолютивна частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

7. Встановлені судом обставини справи.

29.06.2021 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю Газопостачальна компанія Нафтогаз Трейдинг ( Постачальник ) та Комунальним підприємством Кривбастеплоенерго Криворізької міської ради ( Споживач ) було укладено договір № 5566-НГТ-5 постачання природного газу (далі - Договір).

Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору (п.1.1 договору).

Природний газ, що постачається за цим Договором, використовується Споживачем для власних потреб, або в якості сировини, а не для перепродажу (п.1.2 договору).

З червня 2021 року до червня 2022 року в кількості 619, 920 тис.куб.метрів. На період з червня 2022 року до червня 2023 року та на період з червня 2023 року до червня 2024 року замовлені обсяги визначаються Сторонами окремими додатковими угодами до цього Договору. У випадку, якщо Сторони не узгодили замовлені обсяги газу на зазначені періоди та не підписали відповідні додаткові угоди, Постачальник має право розірвати Договір в односторонньому порядку. У такому випадку Постачальник надсилає рекомендованим листом відповідне письмове повідомлення Споживачу про розірвання цього Договору, при цьому Договір буде вважатися розірваним здати, визначеної Постачальником у такому повідомленні (п.2.1.1-2.1.2 договору).

Приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

Пунктом 4.1.1 сторони визначили, що ціна обсягів газу, визначених в п.2.1 цього договору як обсяг (фіксований) визначається наступним:

В період з 01.06.2021 р. до 31.05.2022 р. ціна природного газу за 1 000 куб.м. газу без ПДВ - 6 183,33 грн... всього ціна газу за 1000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед, обсягів газу в період з 01.06.2022 р. до 31.05.2022 р. становить 7 583,89 грн.

Впродовж дії договору між сторонами укладались додаткові угоди ( № 1-13 ) до договору постачання природного газу.

Відповідно до пункту 5.1 Договору ( в редакції Додаткової угоди № 10/1 від 17.01.2022 р. до Договору ), оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: П. 5.1.1. Оплата вартості обсягу природного газу, що фактично був переданий Постачальником у розрахунковому періоді відповідно до акту/актів приймання-передачі природного газу, окрім Обсягу І (фіксованого), здійснюється Споживачем в повному об`ємі (100% вартості) до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання газу. П. 5.1.2. Оплата 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу Обсягу І (фіксованого) здійснюється Споживачем до останнього числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, в якому було здійснено постачання природного газу. П. 5.1.3. Остаточний розрахунок за фактично переданий у розрахунковому періоді природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% вартості фактично переданого природного газу Обсягу І (фіксованого).

На виконання умов зазначеного Договору, Позивач, у період жовтень 2021 - квітень 2022 року, передав у власність Відповідача природний газ на загальну суму 7 027 644,09 грн, що підтверджується відповідними актами приймання-передачі природного газу.

Оплату за переданий газ Відповідач здійснив лише частково на суму 3 274 509, 86 грн (відповідно до довідок АТ Ощадбанк від 05.07.2023 р. № 16/2-09/32491/2023 та довідкою АБ Укргазбанк від 11.07.2023р. № 15932/25678/2023).

На час прийняття рішення, доказів оплати за поставлений природний газ у повному обсязі сторонами до матеріалів справи не надано.

За наслідками розгляду позову господарським судом прийнято оскаржуване рішення у даній справі.

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2). Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а рішення господарського суду залишити без змін, виходячи з наступного.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між Позивачем та Відповідачем виникли правовідносини з постачання природного газу.

Предметом доказування у даній справі є факт здійснення господарської операції з поставки природного газу, а також факт здійснення оплати за таку поставку та розмір заборгованості, яка не сплачена. Вказані обставини встановлюються шляхом дослідження відповідного договору поставки природного газу, актів приймання- передачі природного газу ( в яких сторони узгодили обсяг поставленого газу та його вартість у відповідному місяці ) та доказів оплати ( що можуть підтвердити суму здійсненої Відповідачем оплати (якщо б такі були)).

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 ЦК України ).

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 265 ЦК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно із ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовами договору передбачено строки, розмір та порядок оплати постачання газу. Враховуючи зміст пункту 5.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 10/1 від 17.01.2022 до Договору), строк оплати за поставлений природний газ є таким, що настав.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення" ( далі - Закон № 1730) визначено комплекс організаційних та економічних, заходів, спрямованих, на. забезпечення. сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення.

Згідно зі статтею 2 цього Закону, дія Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.

Відхиляючи заперечення Скаржника проти позову з посиланням на положення Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", суд першої інстанції слушно зазначив, що положення зазначеного Закону не припиняють і не зупиняють грошові зобов`язання Відповідача, а прийняття судом рішення про стягнення не позбавляє можливості Відповідача врегулювати власну заборгованість відповідно до вказаного Закону шляхом отримання субвенцій з Державного бюджету.

Відтак, оскільки станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від сторін не надійшло, колегія суддів апеляційного суду погоджується з судом першої інстанціїх, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами.

Викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі "Руїз Торіха проти Іспанії", ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів Скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" ( Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006 р. ).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі суд дійшов висновку, що Скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

З огляду на приписи ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини від 23.02.2006 р." Конвенція застосовується судами України як частина національного законодавства, а практика ЄСПЛ, через рішення якого відбувається практичне застосування Конвенції, застосовується судами як джерело права.

Отже, доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм матеріального та процесуального права судом попередньої інстанцій під час прийняття оскаржуваного процесуального документу не знайшли свого підтвердження.

За змістом ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно із ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин та з урахуванням меж розгляду апеляційної скарги в порядку ст. 269 ГПК України, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

10. Судові витрати.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, згідно вимог ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на Скаржника.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 269, 270, 273, 275 - 285, 287 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Кривбастеплоенерго" Криворізької міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.12.2023 р. у справі № 904/4352/23 - залишити без змін.

Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 18.04.2024 р.

ГоловуючийсуддяІ.М. Кощеєв

СуддяО.В. Чус

Суддя М.О. Дармін