Рішення

від 15.04.2024 по справі 904/896/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.04.2024м. ДніпроСправа № 904/896/24

за позовом Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Жовті Води, Кам`янський район, Дніпропетровська область в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро, Міністерства освіти і науки України, м. Київ

до Верхньодніпровської міської Ради, м. Верхньодніпровськ Кам`янський район, Дніпропетровська область

про визнання незаконним і скасування рішення, скасування державної реєстрації та припинення права комунальної власності на земельну ділянку, площею 35 га

Суддя Ярошенко В.І.

Секретар судового засідання Бублич А.В.

Представники:

прокурор: Шустова В.А.;

від позивача-1: не з`явився;

від позивача-2: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕДУРА

Жовтоводська окружна прокуратура Дніпропетровської області в особі Головного управління Держагеокадастру у Дніпропетровській області, Міністерства освіти і науки України звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Верхньодніпровської міської ради, в якому просить суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії дев`ятого скликання Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» № 202-5/IX від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 35,2311 га, кадастровий номер 1221085500:01:126:0001;

- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 35,2311 га, (кадастровий номер 1221085500:01:126:0001), номер запису про право власності/довірчої власності: 41970463, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Ухвалою суду від 07.03.2024 позовну заяву Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в особі Головного управління Держагеокадастру у Дніпропетровській області, Міністерства освіти і науки України залишено без руху.

13.03.2024 від Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 18.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.04.2024.

Ухвалою суду від 19.03.2024 виправлено допущену описку в ухвалі від 18.03.2024 по справі № 904/896/24. Викладено абзац 3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 18.03.2024 у справі № 904/896/24 в наступній редакції: "Призначити підготовче засідання, яке відбудеться 03.04.2024 о 10:20 год у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в залі судового засідання (кабінеті) № 1-303 за адресою: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1."

01.04.2024 від Верхньодніпровської міської ради надійшла заява про визнання позову.

Ухвалою суду від 03.04.2024 закрито підготовче провадження. Справу призначено до розгляду в засіданні на 15.04.2024.

В підготовче засідання 15.04.2024 з`явився прокурор. Представники позивача-1, представник позивача-2 та представник відповідача в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце були повідомлені належним чином. Раніше відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

В ході судового засідання 15.04.2024 розглянуто справу по суті, встановлено обставини справи та досліджено наявні у матеріалах справи докази.

В судовому засіданні 15.04.2024 у нарадчій кімнаті ухвалено судове рішення в порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України з оформленням вступної та резолютивної частин.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція прокурора

В обґрунтування позову прокуратура посилається на незаконно прийняте рішення Верхньодніпровською міською радою від 11.03.2021 № 202-5/ІХ "Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність". Також прокуратура посилається на незаконність державної реєстрації земельної ділянки площею 35, 2311 га (кадастровий номер 1221085500:01:126:0001), номер запису про право власності/довірчої власності: 41970463, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Позиція позивача-1

Позивач-1 не скористався своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

Позиція позивача-2

Позивач-2 не скористався своїм процесуальним правом на подання письмових пояснень.

Позиція відповідача викладена у відзиві на позовну заяву

Відповідач визнає позовні вимоги в повному обсязі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Відповідно до Державного акту на право постійного користування землею від 19.08.1992, виданого головою Верхньодніпровської районної ради народних депутатів, Професійно-технічному училищу № 80 м. Верхньодніпровська (СПТУ-80) передано у постійне користування 222, 3 га землі в межах згідно з планом землекористування для розміщення учбового сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до пункту 1.2 Статуту ДПТНЗ «КЦППРКБА», затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України № 307 від 24.02.2017, згідно із наказом Міністерства освіти і науки України від 03.03.2007 № 178 «Про вдосконалення мережі професійно-технічних навчальних закладів Дніпропетровської області» Професійно-технічне училище № 24 м. Дніпродзержинська реорганізовано шляхом зміни типу та перейменовано на Державний професійно-технічний навчальний заклад «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», який відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 06.02.2009 № 70 «Про припинення юридичної особи професійно-технічного училища № 80 м. Верхньодніпровська Дніпропетровської області» реорганізовано із збереженням повного найменування шляхом приєднання до нього Професійно-технічного училища № 80 м. Верхньодніпровська.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 30.11.2016 № 1452 «Про зміну назви професійно-технічних навчальних закладів м. Кам`янське» Державному професійно-технічному навчальному закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» змінена назва та встановлено повне найменування: Державний професійно-технічний навчальний заклад «Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту».

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:126:0001, площею 35, 2311 га, що розташована на території Зарічанської сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, 14.12.2017 зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України, з цільовим призначенням для дослідних та навчальних цілей.

14.12.2017 зареєстровано право постійного користування на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 за ДПТНЗ «КЦППРКБА» на підставі Державного акту на право постійного користування землею, номер 569, виданого 19.08.1992 Верхньодніпровською районною радою народних депутатів.

Земельна ділянка кадастровий номер 185500:01:126:0001, площею 35, 2311 га, належала до державної власності перебрала у постійному користуванні ДПТНЗ «Кам`янський центр та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», з цільовим призначення для ведення дослідних і навчальних цілей.

У той же час, встановлено, що у процесі децентралізації та передачі земельних ділянок із державної у комунальну власність вищевказана земельна ділянка неправомірно включена до складу земель комунальної власності відповідної територіальної громади.

Так, 12.05.2021 право державної власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 припинено та зареєстровано право комунальної власності на вказану земельну ділянку за Верхньодніпровською міською радою, що підтверджується даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Перехід права власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 відбувся у зв`язку з наступними обставинами.

Згідно з наказом ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ та акту приймання-передачі від 26.01.2021 з додатком до нього було передано у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради (Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області) земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 9 875, 1424 га на території Верхньодніпровської міської ради (Верхньодніпровської міської територіальної громади Кам`янського району Дніпропетровської області).

Вказаний наказ видано ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ зокрема на підставі клопотання виконавчого комітету Верхньодніпровської міської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області від 28.12.2020 № 1841.

Рішенням Верхньодніпровської міської ради № 202-5/ІХ від 11.03.2021 затверджено вищевказаний акт приймання-передачі та прийнято в комунальну власність Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, земельні ділянки загальною площею 9875,1424 га, зазначені в акті приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність від 26.01.2021, та на підставі чого у подальшому проведено державну реєстрацію права комунальної власності на вказані земельні ділянки.

Разом з тим, встановлено, що до загального обсягу переданих на підставі вищевказаного наказу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ та акту приймання-передачі від 26.01.2021 з додатком до нього земельних ділянок у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради передано, зокрема, земельну ділянку площею 35, 2311 га (кадастровий номер 1221085500:01:126:0001), яка перебуває на праві постійного користування ДПТНЗ «КЦППРКБА» з цільовим призначенням «для ведення дослідних і навчальних цілей».

Право комунальної власності на зазначену земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 12.05.2021 (номер запису про право власності/довірчої власності: 41970463).

Вищевказаний наказ ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області 26.01.2021 № 38-ОТГ та акт приймання-передачі від 26.01.2021, а також рішення Верхньодніпровської міської ради № 202-5/ІХ від 11.03.2021 «Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» є незаконними в частині передачі із державної в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 1221085500:01:126:0001, що і стало причиною звернення позивача до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо представництва прокурора

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Частинами 3, 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи Іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з положеннями ст.23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та Інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

У п.п. 3, 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України від 08.04.1999 № 3-рп/ 99 зазначається, що в основі інтересів держави є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, Інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, наведені вище норми законів та Рішення Конституційного Суду України, надають прокуророві право звертатися до суду з позовами про захист інтересів держави, обґрунтовуючи при цьому, в чому саме полягає таке порушення.

Таку саму позицію висловив Верховний Суд у постанові від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15.

Європейський суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у відповідному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 № 1604 (2003) «Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких Інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.

Враховуючи викладене, з урахуванням ролі прокуратури в демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст п. 3 ч.1 ст. 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст.129 Конституції України). Положення п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України відсилає до спеціального закону, яким мають бути визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді. Таким законом є Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч. 3 ст. 23 цього Закону прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Аналіз положень ст. 53 ГПК України у взаємозв`язку зі змістом ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави вважати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесено відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Саме до таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 20.09.2018 у справі № 924/1237/17, від 23.10.2018 у справі № 906/240/18.

Так, в дані справі, порушення інтересів держави відбулося через незаконне вибуття з державної власності земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка не підлягала передачі у комунальну власність, внаслідок порушення Відповідачами норм законодавства щодо набуття та реалізації права власності на землю, а саме незаконного прийняття у комунальну власність та незаконної реєстрації права комунальної власності на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з ч. 1 ст. 324 ЦК України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Частиною 2 статті 324 Земельного кодексу України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Частиною 2 ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що право державної власності на землю набувається І реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 15-1 Земельного кодексу України, до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.

Згідно з п. 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1302 від 09.12.2021 року, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної Інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Пунктом 50 вищезазначеного Положення передбачено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

Згідно з п. 1, п.п. 17 п. 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, затвердженого наказом Держгеокадастру № 603 від 23.12.2021, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством, на території Дніпропетровської області.

Підпунктом 29 п. 4 вищезазначеного Положення передбачено, що Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області здійснює державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності у частині додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель, в тому числі за: додержанням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; виконанням вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням; додержанням вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових договорів, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок.

Разом з тим відповідно до частини четвертої статті 122 Земельного кодексу України земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб передає центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи.

Наведене свідчить, що органи Держгеокадастру можуть виконувати, зокрема, дві абсолютно різні функції, а саме:

функції розпорядника земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності від імені власника, яким є держава Україна, з усіма повноваженнями власника на захист прав власності;

функції органу державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.11.2018 у справі № 920/1/18, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18 та від 25.10.2019 у справі № 13/199/19 та інших.

Таким чином, земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею відноситься до земель державної власності сільськогосподарського призначення та право державної власності на неї повинно реалізуватися державою через органи Держгеокадастру і відповідно захист інтересів держави у цій сфері має здійснюватися цими органами. Органом, що здійснює розпорядження зазначеною земельною ділянкою державної форми власності сільськогосподарського призначення є Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області.

Як зазначалось вище земельна ділянка кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 є об`єктом державної власності, віднесена до категорії земель сільськогосподарського призначення, знаходиться у постійному користуванні державного навчального закладу, відноситься до його матеріально-технічної бази і використовується у навчальному процесі.

Пунктом «в» частини третьої статті 22 Земельного кодексу України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України,

Земельні ділянки, як і інші об`єкти матеріально-технічної бази закладів освіти (будівлі, споруди, комунікації, обладнання, транспортні засоби та інші матеріальні цінності) призначені для забезпечення виконання закладом вимог і стандартів освіти та ліцензійних умов.

Частиною 3 статті 80 Закону України «Про освіту» передбачено, що основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Отже, порушення порядку переходу сільськогосподарських земель державної форми власності, які використовувалися у навчальних цілях ДПТНЗ «КЦППРКБА», у комунальну власність може призвести до їх нецільового використання або передачі у приватну власність громадянам без збереження їх цільового призначення.

Тому у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави у сфері земельних відносин, а також у сфері охорони права громадян на освіту шляхом недопущення вибуття із державної власності земельної ділянки для навчальних І дослідних цілей.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про освіту» засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа) здійснює контроль за фінансово-господарською діяльністю закладу освіти.

Відповідно до підпункту 89 пункту Положення про Міністерство освіти і науки України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 16.10.2014 (далі Положення), Міністерство освіти і науки України (далі - МОН) здійснює управління об`єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Згідно з підпунктом 3-4 пункту 5 Положення МОН з метою організації своєї діяльності контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, а також організовує планово-фінансову роботу в апараті МОН, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Як вже зазначалось, до переходу у комунальну власність право власності на земельну ділянку кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно було зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України. Водночас, жодних даних щодо надання дозволу Міністерством освіти і науки України на передачу зазначеної земельної ділянки у комунальну власність відсутні.

Таким чином, враховуючи, що у даному випадку підлягають захисту також інтереси держави пов`язанні з незаконним вибуттям із державної власності земельної ділянки для навчальних і дослідних цілей, що належить на праві постійного користування державному навчальному закладу другим уповноваженим органом у спірних правовідносинах є Міністерство освіти і науки України.

Так, Дніпропетровською обласною прокуратурою, з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді, направлено запит за № 24-1024 вих-22 від 01.11.2022 на адресу Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про надання інформації щодо підстав зміни форми власності (з державної на комунальну), зокрема, земельної з кадастровим номером 1221085500:01:126:0001, яка на праві постійного користування належить ДПТНЗ «КЦППРКБА».

З інформації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 30.11.2022 № 10-4-0.61-5040/2-22 прокуратурі повідомлено, у тому числі, що заходи претензійно-позовного характеру з порушених у запиті питань Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не вживались.

Враховуючи, що Головне управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області не повідомило прокуратуру про намір здійснювати захист інтересів держави порушених неправомірним вибуттям земельної ділянки із державної власності, Жовтоводською окружною прокуратурою відповідно до ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено повідомлення від 06.02.2024 № 55-447ВИХ-24.

Таким чином, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області вже обізнано з тим фактом, що спірна земельна ділянка вибула з державної власності, проте жодного заходу реагування ним вжито не було.

При цьому прокуратурою з огляду на приписи ст. 122 Земельного кодексу України вказаним органам державної влади, які у спірних правовідносинах виконують функцію розпорядника сільськогосподарськими землями державної форми власності, запропоновано вчинити дії, спрямовані на відновлення порушеного права держави шляхом подання позову.

Ураховуючи згадані вище обставини щодо обізнаності Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про порушення прав держави як власника спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення та беручи до уваги формальний характер наданих на запит прокуратури відповідей, можна дійти обґрунтованого висновку про те, що невжиття цими компетентними органами заходів до повернення спірної земельної ділянки у державну власність шляхом пред`явлення відповідного позову має кваліфікуватися як бездіяльність цих органів.

Про необхідність вжиття заходів направлених на захист інтересів держави пов`язаних з незаконним вибуттям із державної власності земельної ділянки освітнього призначення, яка належить до матеріально-технічної бази державного навчального закладу прокуратурою ґрунтовно поінформовано Міністерство освіти і науки України.

Листом від 12.01.2023 за вих № 24-39 вих. 23 Дніпропетровська обласна прокуратура направила запит на адресу Міністерства освіти і науки України, в порядку статті 23 Закону України «Про прокуратуру», в якому повідомило, що право власності на земельну ділянку з кадастровими номером 1221085500:01:126:0001, що закріплена за ДПТНЗ «КІДШТРКБА» на праві постійного користування, та було зареєстровано за державою в особі Міністерства освіти і науки України перейшло до комунальної власності всупереч вимогам законодавства. Також прокурор просив надати інформацію стосовно надання Міністерством освіти і науки України дозволу ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на передачу з державної в комунальну власність вказаної земельної ділянки освітнього призначення, а також про вжитті заходи претензійно - позовного характеру направлені на захист порушених інтересів держави.

Міністерством освіти і науки України відповіді на запит прокуратури до теперішнього часу не надало.

З урахуванням встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що прокурором дотримано встановленого законом порядку представництва в суді, правильно та обґрунтовано заявлено позов в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та Міністерства освіти і науки України.

Щодо визнання незаконним та скасування рішення

Згідно з підпунктами "б", "в" ч. 1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є зокрема:

- територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

- держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Частиною 1 статті 374 Цивільного кодексу України передбачено, що суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.

Відповідно до ч. 4 ст. 374 Цивільного кодексу України права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 117 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать зокрема земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна державної власності, а також земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, крім випадків передачі таких об`єктів у комунальну власність.

Пунктом 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" (Закон № 5245-У1 від 06.09.2012 із змінами) передбачено, що з дня набрання чинності цим законом (з 01.01.2013) у державній власності залишаються, в тому числі, земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні органів державної влади, державних підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, державних галузевих академій наук.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" №1423-ІХ від 28.04.2021 внесено зміни до Земельного кодексу України та відповідно до абзацу 1 п. 24 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України, зміст якого визначає, що з дня набрання чинності цим пунктом (27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук).

Згідно з п. ж, п. з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать: земельні ділянки, закріплені за державними закладами професійної (професійно-технічної) освіти; земельні ділянки, закріплені за державними закладами вищої освіти.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, а також статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 307, Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" (код ЄДРПОУ 02541527), який є правонаступником прав та обов`язків Державного професійно-технічного навчального закладу «Дніпродзержинський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту», є установою державної форми власності з моменту його реєстрації 29.12.2002 та до теперішнього часу, а отже закріплена за закладом земельна ділянка не могла бути передана у комунальну власність.

Відповідно до пункту 1.1. статуту Державного професійно-технічного навчального закладу "Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту", затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 24.02.2017 № 307 (далі - статут) Державний професійно-технічний навчальний заклад "Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту" є підпорядкованим Міністерства освіти і науки державним професійно-технічним навчальним закладом другого атестаційного рівня, що забезпечує реалізацію права громадян на здобуття професійно-технічної та повної загальної середньої освіти.

Згідно з пунктом 7.8 статуту для забезпечення підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації робітничих кадрів та молодших спеціалістів Центр використовує навчально-матеріальну базу та земельні ділянки відповідно до паспортів, технічної документації, витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, актів на право постійного користування землею, інших правовстановлюючих документів.

Майно Центру, в тому числі: навчально-виробничі, побутові, культурно-освітні, оздоровчі, спортивні будівлі та споруди, гуртожиток, комунікації, обладнання, засоби навчання, транспортні засоби та інші об`єкти є об`єктами державної власності, що закріплюються за Центром на праві оперативного управління (пункт 7.9 статуту).

З огляду на викладене, вбачається, що включення Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області до акту приймання-передачі із державної у комунальну власність Верхньодніпровської міської ради (затвердженого наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ) земельної ділянки з кадастровим номером 1221085500:01:126:0001, площею 35, 2311 га, яка на праві постійного користування закріплена за державним навчальним закладом, є таким, що порушує матеріальні норми чинного законодавства України.

Як визначено Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19, зокрема у пунктах 7.6 - 7.9: "У цій справі прокурор пред`явив, зокрема, вимогу про визнання незаконним та скасування наказу ГУ Держземагентства у Харківській області, відповідачем визначив ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Отже, в частині цієї позовної вимоги позов фактично пред`явлений державою (в особі прокурора) до неї самої (в особі ГУ Держгеокадастру у Харківській області) (пункт 7.6.).

Зазначене не відповідає частині першій статті 45 ГПК України, відповідно до якої сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Отже, позивач і відповідач не можуть збігатися, оскільки такий збіг унеможливлює наявність спору (пункту 7.7.).

Подібних висновків, але щодо участі органів державної влади в адміністративному процесі Велика Палата Верховного Суду дійшла в постанові від 13 листопада 2019 року у справі № 826/3115/17 (пункт 7.8.).

Разом з тим позивач у межах розгляду справи може посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконними та скасування, оскільки такі рішення за умови їх невідповідності закону не зумовлюють правових наслідків, на які вони спрямовані (див. пункт 52 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 922/614/19. Подібні за змістом висновки сформульовані Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, також у постановах від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16, від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18) (пункт 7.9.)".

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 26.01.2021 № 38-ОТГ щодо передання Верхньодніпровській міській територіальній громаді земельній ділянок, рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев`ятого скликання п`ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" та акт приймання - передачі від 26.01.2021 є такими, що суперечать інтересам держави та не відповідають вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про освіту".

Отже, рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев`ятого скликання п`ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:126:0001, площею 35, 2311 га, є таким, що явно суперечить положенням ст. 117 Земельного кодексу України, пункту 4 розділу П "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", а також положенням Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" № 1423-IX від 28.04.2021.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Частиною 10 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Частиною 1 статті 155 Земельного кодексу України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кексу України передбачено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Пунктом "г" частини 3 статті 152 Земельного кодексу України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

З урахуванням вищенаведених положень Цивільного та Земельного кодексу України, а також Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев`ятого скликання п`ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" в частині прийняття із державної у комунальну власність земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:126:0001, площею 35, 2311 га, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у відповідній частині.

Щодо скасування державної реєстрації

Перебування земельної ділянки кадастровий номер 1221085500:01:126:0001 у комунальній власності прямо заборонено положеннями ст. 117 Земельного кодексу України.

Водночас, право комунальної власності на зазначену земельну ділянку у Верхньодніпровської міської ради виникло, саме на підставі рішення Верхньодніпровської міської ради від 11.03.2021 № 202-5/ІХ (дев`ятого скликання п`ятої сесія) "Про затвердження Актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність" та акту приймання-передачі до нього від 26.01.2021, а отже поновлення права державної власності на зазначену земельну ділянку має здійснюватися шляхом скасування вказаного рішення в частині прийняття земельної ділянки в комунальну власність.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Таким чином, на підставі викладеного, у даних спірних правовідносинах, також ефективним логічним та послідовним способом захисту прав власника земельної ділянки - держави, в особі Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області є скасування державної реєстрації права комунальної власності з одночасним припинення речових прав, відповідно до цього Закону.

За викладеного, суд вбачає підстави задовольнити позовні вимоги повністю.

Крім того, відповідач заявлені до нього позовні вимоги прокурора визнав у повному обсязі, про що зазначив у поданому до суду відзиві.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 46 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

За приписом частини першої статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частинами першою, четвертою статті 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє (ч. 6 ст. 46, ч. 7 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України).

Відзив на позовну заяву 26.03.2024 № 799/0/2-24, в якому відповідач просив суд прийняти визнання позовних вимог, підписаний секретарем Верхньодніпровської міської ради В.М. Чумаченко, на яку повноваження міського голови покладені відповідно до Розпорядження Верхньодніпровської міської ради Кам`янського району Дніпропетровської області від 13.03.2024 № 34-В «Про відпустку Верхньодніпровського міського голови Лебідя Г.М.».

Тож, визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує прав чи інтересів інших осіб, у зв`язку з чим приймається судом та є підставою для ухвалення рішення про задоволення позову.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частина перша статті 130 цього Кодексу передбачає, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Прокурор, звертаючись з даним позовом, сплатив судовий збір у сумі 4 844, 80 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 235 від 09.02.2024.

Отже, оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги в повному обсязі, прокурору відповідно до частини першої статті 130 Господарського процесуального кодексу України підлягає поверненню з державного бюджету судовий збір у сумі 2 422, 40 грн (4 844, 80 х 50%).

Інші 50% судового збору в сумі 2 422, 40 грн, з урахуванням нормативних приписів частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення п`ятої сесії дев`ятого скликання Верхньодніпровської міської ради «Про затвердження актів приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної власності у комунальну власність» № 202-5ЛХ від 11.03.2021 в частині прийняття в комунальну власність земельної ділянки площею 35, 2311 га, кадастровий номер 1221085500:01:126:0001.

Скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Верхньодніпровської міської територіальної громади, в особі Верхньодніпровської міської ради, на земельну ділянку площею 35, 2311 га, (кадастровий номер 1221085500:01:126:0001), номер запису про право власності/довірчої власності: 41970463, з одночасною зміною права власності на вказану земельну ділянку за Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 39835428).

Стягнути з Верхньодніпровської міської ради (51600, Дніпропетровська область, Кам`янський район, м. Верхньодніпровськ, просп. Шевченка, 21; ідентифікаційний код 04052595) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) 2 422, 40 грн витрат зі сплати судового збору.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38; ідентифікаційний код 02909938) з Державного бюджету України 2 422, 40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп), що складає 50 відсотків від суми судового збору, сплаченого Дніпропетровською обласною прокуратурою згідно із платіжною інструкцією від 09.02.2024 № 235.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 18.04.2024

Суддя В.І. Ярошенко