Рішення

від 18.04.2024 по справі 905/51/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.04.2024р. Справа №905/51/22

за позовом: Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 42014230)

до відповідача: Акціонерного товариства «Укртелеком» (01601, м.Київ, бул.Тараса Шевченка, 18, код ЄДРПОУ 21560766) в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» (49101, м.Дніпро, вул.Херсонська, 26, код ЄДРПОУ 25543196)

про зобов`язання вчинити певні дії та стягнення неустойки в сумі 34853,38 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

Секретар судового засідання: Білогубова В.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, м.Маріуполь звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро про:

- зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути нежитлове приміщення за договором оренди №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.01.2017р., яке розташовано за адресою м.Маріуполь, вул.Пилипа Орлика 83/23, загальною площею 134 кв. м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили;

- стягнення з Акціонерного товариства «Укртелеком» на користь Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради неустойки за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року в сумі 34853,38 грн відповідно до укладеного договору оренди приміщення від 01.01.2017р. №7327-Ц/12Е300-489/18, яке розташоване по вул.Пилипа Орлика 83/23 у м.Маріуполь Донецької області загальною площею 134 кв. м для використання під діяльність Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком» розміщення АТС.

Ухвалою суду від 17.01.2022р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі №905/51/22, позов вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Згідно з ухвалою суду в протокольній формі від 17.02.2022р. було продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено розгляд справи на 24.03.2022р.

Проте, зазначене судове засідання не відбулось у зв`язку із введенням в Україні військового стану та призупиненням роботи господарського суду Донецької області.

Ухвалою суду від 23.02.2024р. підготовче судове засідання призначено на 14.03.2024р.

Розгляд справи на стадії підготовчого провадження відкладався.

Ухвалою суду від 28.03.2024р. закрито підготовче провадження та призначено справу №905/51/22 до судового розгляду по суті на 18.03.2024р.

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, з 05:30 24.02.2022р. на території України введено воєнний стан строком на 30 діб.

Дію воєнного стану в Україні неодноразово було продовжено. Востаннє Указом Президента України №49/2024 від 05.02.2024р., строк дії воєнного стану на території України продовжено з 05:30 14.02.2024р. строком на 90 діб.

Наказом №20 від 28.02.2022р. голови господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Донецької області» у зв`язку із загрозою життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, керуючись ст.3 Конституції України, ст.29 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», рішенням Ради суддів України №9 від 24.02.2022р., враховуючи положення Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р., розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», установлено особливий режим роботи господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану та запроваджено тимчасово, до усунення обставин, які зумовили загрозу життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників суду, в умовах воєнної агресії проти України, обмеження доступу до приміщення суду.

Розпорядженням №9-р від 15.04.2022р. господарського суду Донецької області, у зв`язку з широкомасштабною збройною агресію проти України, відповідно до ст.3 Конституції України, ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Указів Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №64/2022 та «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.03.2022р. №133/2022, рішень Ради суддів України №9 від 24.02.2022р. та №10 від 14.03.2022р., розпоряджень Харківської обласної військової адміністрації, прийнятих відповідно до ст.8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», враховуючи наказ голови господарського суду Донецької області «Про встановлення особливого режиму роботи господарського суду Донецької області в умовах воєнного стану» від 28.02.2022р. №20 та тимчасовим обмеженням доступу до приміщення суду з 18.04.2022р. запроваджено роботу господарського суду Донецької області у віддаленому режимі.

У відповідності до спільного розпорядження голови та керівника суду №6-р від 25.05.2023р., з урахуванням рішення №1 від 13.06.2022р. зборів суддів господарського суду Донецької області, з метою недопущення випадків загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів і працівників суду, продовжено особливий режим роботи суду (дистанційно або в приміщенні суду (за необхідності та в умовах безпеки), тимчасове обмеження доступу до приміщення суду.

Приймаючи до уваги наведене, а також безпекову ситуацію у м.Харкові, спір вирішено з об`єктивних причин з перевищенням строку, визначеного ч.3 ст.177, ч.2 ст.195 Господарського процесуального кодексу України.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що строк дії укладеного між сторонами договору №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.01.2017р. оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя, закінчився 31.10.2020р. Проте, об`єкт оренди відповідачем вчасно не повернутий, внаслідок чого існують підстави для зобов`язання його вчинити відповідні дії у судовому порядку. Окрім того, за твердженням позивача, стягненню з відповідача підлягає неустойка за фактичне користування приміщенням в сумі 34853,38 грн, нарахована за період з листопада 2020 року по вересень 2021 року.

Відповідач у відзиві б/н від 10.02.2022р. проти задоволення позову заперечував у повному обсязі та зазначав, що не отримував лист позивача №26.4-73738-26.1 від 02.11.2020р. про повернення майна, внаслідок чого дія договору оренди №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.01.2017р. з урахуванням п.7.5 цього договору та ст.764 Цивільного кодексу України автоматично була продовжена до 30.09.2023р. За твердженням відповідача, після 31.10.2020р. він продовжував сплачувати орендну плату, позивач відповідні платежі приймав, що свідчить про існування між сторонами саме договірних правовідносин.

12.03.2024р. від позивача надійшли додаткові пояснення б/н від 12.03.2024р., а від відповідача клопотанням б/н від 12.03.2024р. про закриття провадження у справі на підставі підпункту 2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України в частині зобов`язання відповідача повернути спірне нежитлове приміщення.

Крім того, відповідач просив долучити до матеріалів справи докази, які на теперішній час свідчать про наявність підстав для закриття провадження у відповідній частині.

Долучені до клопотання докази приймаються судом до уваги, оскільки на момент подання відповідачем відзиву вони не існували та не могли бути подані заявником у встановлений господарським процесуальним законодавством строк.

Представники сторін у судове засідання 18.03.2024р. з розгляду справи по суті не з`явились, судом не викликались. У заяві б/н від 09.04.2024р. позивач просив суд розглянути справу за власної відсутності.

Стаття 42 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони.

Разом з тим, норми ст.43 вказаного процесуального кодексу України зобов`язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Як визначено у ч.1 ст.202 зазначеного нормативно-правового акту, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Статтею 216 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду оголосити перерву або відкласти розгляд справи по суті. При цьому, це є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, враховуючи суть спору, загальну тривалість розгляду справи, суд дійшов висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами, а відсутність у судовому засіданні представників сторін не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно з ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні за змістом приписи місить ч.1 ст.283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч.3 ст.283 Господарського кодексу України об`єктом оренди може бути нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення).

В силу норм ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

01.12.2017р. між Департаментом міського майна Маріупольської міської ради (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством «Укртелеком» (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди), що відноситься до комунальної власності м.Маріуполя, відповідно до п.1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення (будівлю, споруду), розташоване за адресою м.Маріуполь, вул.Пилипа Орлика, 83/23, загальною площею 134,30 кв. м згідно з технічним паспортом БТІ, для використання під діяльність Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» розміщення АТС 52.

У позовній заяві зазначається, що рішенням №7/30-2615 від 25.04.2018р. «Про внесення змін до структур та положень виконавчих органів міської ради», з 01.08.2018р. був припинений орган місцевого самоврядування Департамент міського майна Маріупольської міської ради у зв`язку із реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради.

Згідно з положенням про Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради, яке затверджено рішенням №8/4-205 від 26.02.2021р. міської ради, вказаний департамент є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та юридичних обов`язків Департаменту міського майна Маріупольської міської ради.

Отже, Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради є належним позивачем у справі.

Разом з тим, з 27.04.2021р. Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» перейменовано у Акціонерне товариство «Укртелеком», що суд також враховує при розгляді цієї справи.

За змістом п.п.4.1-4.3 договору розмір орендної плати визначається на підставі рішення Маріупольської міської ради від 24.04.2012р. №6/18-1851. За вказане у п.1.1 договору приміщення (будівлю, споруду) встановлений розмір орендної плати за базовий місяць (листопад 2017 року) 2129,96 грн. Розмір орендної плати за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє з 01.12.2017р. до 31.10.2020р. (п.7.1 договору).

З огляду на встановлений ст.204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги вказаний вище договір як належну підставу, у розумінні норм ст.11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

В силу норм ч.1 ст.795 Цивільного кодексу України передання наймачеві будівлі оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору.

За приписами ч.1 ст.13 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (у редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передача об`єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п.2.1 договору вступ орендаря у тимчасове платне володіння та користування приміщенням (будівлею, спорудою) здійснюється на підставі договору оренди нежитлового приміщення (будівлі, споруди) міської комунальної власності з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі вказаного нежитлового приміщення (будівлі, споруди).

Як свідчать матеріали справи, 01.12.2017р. на виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 134,30 кв. м, що підтверджується актом прийому-передачі.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.612 вказаного кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За приписами ч.2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За змістом ст.764 наведеного нормативно-правового акту, якщо наймач продовжує володіти та/або користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до п.7.5 договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про розірвання або зміну договору протягом місяця після закінчення його терміну, він вважається продовженим на той же термін і на тих же умовах, які були передбачені цим договором. Таким чином договір продовжується і у подальшому.

Істотне значення має зміст такої заяви, оскільки вона обов`язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди та факт її надсилання однією стороною іншій.

Якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Однак, за наявності вказаних вище умов, договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Для продовження дії договору не вимагається обов`язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.

Доказів прийняття рішення позивачем про відмову в продовженні договору оренди комунального майна до матеріалів справи не представлено.

Суд розглядає справи не інакше як на підставі доказів, поданих учасниками справи (ч.1 ст.14 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч.1 ст.73 цього кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Виходячи з викладених вище вимог законодавства та умов погодженого сторонами договору оренди, факт надсилання позивачем відповідачу заяви про припинення договору оренди в межах одного місяця після закінчення терміну дії договору входить до предмета доказування в цій справі.

У позовній заяві Департамент по роботі з активами Маріупольської міської ради посилається на те, що листом №26.4-73738-26.1 від 02.11.2020р. позивач повідомив відповідача про необхідність повернення орендованого приміщення.

Разом з тим, відповідний лист, а також докази його направлення відповідачу, у матеріалах справи відсутні. Будь-яких інших доказів повідомлення відповідача про відсутність у орендодавця наміру продовжувати строк дії договору позивачем не надано.

Отже, позивачем не доведено, що він звертався до відповідача з заявою про припинення або зміну умов договору оренди від 01.12.2017р.

Крім того, за період з січня 2021 року по січень 2022 року сторонами складені та підписані акти виконання послуг, а саме №4118/3 від 14.01.2021р., №4118/3 від 10.02.2021р., №4118/3 від 10.03.2021р., №4118/3 від 12.04.2021р., №4118/3 від 17.05.2021р., №4118/3 від 09.06.2021р., №4118/3 від 22.07.2021р., №4118/3 від 10.08.2021р., №4118/3 від 10.09.2021р., №4118/3 від 11.10.2021р., №4118/3 від 09.11.2021р., №4118/3 від 10.12.2021р., №4118/3 від 10.01.2022р.

Також, позивачем виставлені відповідні рахунки, які були отримані відповідачем.

В матеріалах справи наявні платіжні доручення про сплату за договором оренди №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.12.2017р., а саме: №890 від 25.01.2021р. на суму 2556,97 грн, №1768 від 03.02.2021р. на суму 2579,98 грн, №4878 від 29.03.2021р. на суму 2613,52 грн, №4879 від 29.03.2021р. на суму 2639,66 грн, №7040 від 05.05.2021р. на суму 2684,53 грн, №14162 від 15.09.2021р. на суму 8185,72 грн, №16267 від 20.10.2021р. на суму 5487,87 грн, №18813 від 06.12.2021р. на суду 2774,08 грн, №18707 від 06.12.2021р. на суму 2799,05 грн, №170 від 05.01.2022р. на суму 2821,44 грн, №1695 від 02.02.2022р. на суму 2838,37 грн.

Вказані дії судом розцінені як такі, що спрямовані на продовження правовідносин сторін за договором оренди майна, а відтак підстави для стягнення з відповідача неустойки за прострочення повернення нежитлового приміщення відсутні.

Одночасно, до суду надійшли письмові пояснення в яких представник відповідача зазначив, що внаслідок збройної агресії російська федерація здійснила тимчасову окупацію частини території України, в тому числі і міста Маріуполь, а відтак відповідач втратив можливість користуватись орендованим приміщенням. З 01.04.2022р. Акціонерне товариство «Укртелеком» повністю зупинило свою господарську діяльність в м.Маріуполі.

01.09.2022р. відповідач на електронну адресу Донецької обласної військової адміністрації направив лист №1511 про дострокове припинення договорів оренди, зокрема договору №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.12.2017р.

Виходячи з приписів п.6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна», під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо припинення орендарем договору оренди.

Відповідно до п.5 постанови №634 від 27.05.2022р. Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», договори оренди державного та комунального майна в період воєнного стану можуть бути достроково припинені за заявою орендаря, поданою ним орендодавцю на адресу електронної пошти, зазначену в договорі оренди. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря, а її PDF-копія надіслана з електронної адреси орендаря, зазначеної в договорі оренди.

Якщо договір не містить інформації про адресу електронної пошти сторін і при цьому майно перебуває на визначеній території, заява про припинення договору подається відповідній обласній військовій адміністрації за місцезнаходженням орендованого майна засобами поштового зв`язку, електронного документообігу або на офіційну електронну адресу. Заява вважається належно поданою, якщо вона підписана уповноваженою особою орендаря та надіслана на адресу обласної військової адміністрації зазначеними в цьому пункті засобами зв`язку. Обласна військова адміністрація вживає заходів для подання заяви орендаря (у тому числі оригінальних примірників документів у разі їх наявності) орендодавцю відразу після появи можливості її подання.

Якщо сторони договору позбавлені можливості підписати акт повернення майна з оренди, майно вважається повернутим з моменту настання однієї з таких подій:

отримання орендодавцем заяви орендаря про дострокове припинення договору;

отримання обласною військовою адміністрацією за місцезнаходженням орендованого майна заяви орендаря про дострокове припинення договору, якщо майно перебуває на визначеній території і за умови, що договір оренди не містить інформації про електронну пошту сторін, а за місцезнаходженням орендодавця відсутня можливість вручення листа.

Виходячи з викладеного, відповідач вважає, що нежитлове приміщення, повернення якого є предметом позову в цій справі, є таким, що повернуто позивачеві.

Від позивача надійшла заява в якій, на підставі п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України, позивач просить закрити провадження у справі щодо частини позовних вимог, а саме відносно повернення нежитлового приміщення за актом приймання-передачі, виходячи з того, що такий предмет спору фактично відсутній внаслідок реалізації відповідачем права передбаченого п.5 постанови №634 від 27.05.2022р. Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».

Враховуючи викладене вище, суд приймає заяву позивача про закриття провадження у справі щодо вимоги про повернення нежитлового приміщення за договором оренди №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.12.2017р. та закриває провадження у справі в цій частині.

Згідно зі ст.129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в сумі 2270 грн, сплачений по відношенню до вимог про стягнення 34853,38 грн, підлягає віднесенню на позивача.

Разом з тим, за змістом ч.4 ст.231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

У письмових поясненнях б/н від 12.03.2024р. позивача викладено клопотання про повернення судового збору, сплаченого по відношенню до вимоги про повернення нежитлового приміщення.

З огляду на наведене, враховуючи висновки суду щодо наявності підстав для часткового закриття провадження у справі, приймаючи до уваги наявність відповідного клопотання, судовий збір в сумі 2270 грн підлягає поверненню Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради з Державного бюджету України.

При вирішенні питання про повернення судового збору у цій частині судом враховано правову позицію, яка викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 06.09.2021р. у справі №910/8775/20, від 19.02.2020р. у справі №903/181/19.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.86, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Закрити провадження у справі №905/51/22 за позовом Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради, м.Маріуполь до Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Київ в особі Дніпропетровської філії Акціонерного товариства «Укртелеком», м.Дніпро про зобов`язання Акціонерного товариства «Укртелеком» повернути нежитлове приміщення за договором оренди №7327-Ц/12Е300-489/18 від 01.01.2017р., яке розташовано за адресою м.Маріуполь, вул.Пилипа Орлика 83/23, загальною площею 134 кв. м за актом прийому-передачі впродовж 30 календарних днів з моменту набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повернути Департаменту по роботі з активами Маріупольської міської ради з Державного бюджету України (87555, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, код ЄДРПОУ 42014230) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2270 грн, сплачений на підставі платіжного доручення №1153 від 16.12.2021р.

Видати наказ.

Повний текст рішення складено 18.04.2024р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.О.Паляниця