Рішення

від 18.04.2024 по справі 907/126/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. УжгородСправа № 907/126/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дубрава», м. Львів

до відповідача фізичної особи-підприємця Жамкочян Надії Павлівни, м. Ужгород

про стягнення 168 666,83 грн,

Секретар судового засідання Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до фізичної особи-підприємця Жамкочян Надії Павлівни про стягнення 168 666,83 грн заборгованості за договором купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року. Позов заявлено з посиланням на статті 525, 526, 530, 612 Цивільного кодексу України, статті 173, 193 Господарського кодексу України.

Ухвалою суду від 09.02.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення виявлених у ній недоліків.

На адресу Господарського суду Закарпатської області 20.02.2024 надійшла заява вх. №02.3.1-02/1237/24, за наслідками розгляду якої суд дійшов висновку, що позивач усунув виявленні у позовній заяві недоліки.

Ухвалою від 21.02.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 3028,00 грн судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвала суду була надіслана на його офіційну юридичну адресу), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість у розмірі 168 666,83 грн за договором купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору та законодавства, Покупець свої зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 74 621,28 грн. Із врахуванням проведеного Кредитором заліку взаємної заборгованості на суму 23 760,00 грн, заборгованість відповідача становить 168 666,83 грн.

Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не сплачена, позивач звернувся з позовом до Господарського суду.

Правова позиція Відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дубрава» (надалі Продавець, Кредитор) та фізичною особою-підприємцем Жамкочян Надією Павлівною (надалі Покупець, Боржник) укладено договір купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року (надалі Договір).

За умовами Договору, Продавець зобов`язується продати, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах (п. 1.1. Договору).

Ціна товару договірна і визначається в кожному окремому випадку поставки. Загальна сума даного договору становить суму всіх поставок по накладних документах згідно цього договору (п. 2.1., 2.2. Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору, оплата Покупцем поставленого товару здійснюється шляхом безготівкового перерахунку суми поставки на розрахунковий рахунок Продавця протягом 14 (чотирнадцяти) днів з дати поставки. Датою поставки вважається дата одержання Покупцем обумовленого даним договором товару, згідно товарних накладних, підписаних та завірених сторонами. Розрахунок вважається здійсненим після того, як Продавець підтвердить його одержання та правильність.

Відповідно до п. 8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. В разі відсутності за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього Договору будь-яких заяв щодо припинення дії Договору, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік на таких самих умовах.

Судом встановлено, що ТОВ «Дубрава» у 2022 році поставило, а ФОП Жамкочян Н.П. прийнято товару на загальну суму 267 048,11 грн (в т.ч. ПДВ), що підтверджується видатковими накладними №13 від 12.01.2022 на суму 89 050,87 грн, №57 від 01.02.2022 на суму 36 202,40 грн та №83 від 10.02.2022 на суму 141 794,84 грн, які підписані сторонами і скріплені їх печатками.

Також позивач надав ТТН №Р13 від 12.01.2022, ТТН №Р57 від 01.02.2022, ТТН №Р83 від 10.02.2022, виписку по особовому рахунку ТОВ «Дубрава» та Акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.11.2023.

Позивач зазначає, що в порушення умов Договору та законодавства, Покупець свої зобов`язання по оплаті виконав частково на суму 74 621,28 грн. Із врахуванням проведеного Кредитором заліку взаємної заборгованості на суму 23 760,00 грн, заборгованість становить 168 666,83 грн.

У зв`язку з цим, товариство з обмеженою відповідальністю «Дубрава» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Стаття 193 Господарського кодексу України регламентує, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дубрава» та фізичною особою-підприємцем Жамкочян Надією Павлівною укладено договір купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року, за умовами якого Продавець зобов`язується продати, а Покупець належним чином прийняти та оплатити товар в асортименті, кількості та за ціною, вказаними в накладних документах.

Відповідно до п. 8.1 Договору, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014, а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. В разі відсутності за 30 (тридцять) днів до закінчення строку дії цього Договору будь-яких заяв щодо припинення дії Договору, даний Договір вважається пролонгованим на наступний рік на таких самих умовах.

З огляду на те, що в матеріалах справи не міститься жодних заяв щодо припинення дії Договору, даний Договір вважається пролонгованим і чинним на момент розгляду спору.

Згідно із ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 204 Цивільного кодексу України зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Загальними положеннями про купівлю-продаж визначено обов`язок Покупця оплати товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до змісту п. 1 ст. 694 ЦК України визначено, що договором може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не в повній мірі оплачено товар за видатковими накладними №13 від 12.01.2022 на суму 89 050,87 грн, №57 від 01.02.2022 на суму 36 202,40 грн та №83 від 10.02.2022 на суму 141 794,84 грн, які підписані сторонами і скріплені їх печатками. Із врахуванням часткової оплати та проведеного Кредитором заліку взаємної заборгованості, заборгованість відповідача становить 168 666,83 грн.

Враховуючи вище зазначені обставини та те, що відповідач не надав суду жодного доказу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, свого контррозрахунку позовних вимог, хоча мав можливість скористатись своїми процесуальними правами та надати документи в обґрунтування своєї позиції по суті заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості в розмірі 168 666,83 грн є документально доведеними та обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 ст. 73 ГПК України унормовано, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до задоволення в заявленому розмірі.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 3 028,00 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 11, 13, 14, 73 - 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця Жамкочян Надії Павлівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дубрава» (Львівська область, місто Львів, вул. Бузкова, 2, 79035, код ЄДРПОУ 20791920) 168 666,83 грн (сто шістдесят вісім тисяч шістсот шістдесят шість гривень 83 коп.) заборгованості за договором купівлі-продажу № 0304/2 від 03 квітня 2014 року, а також 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повний текст судового рішення складено 18.04.2024

Суддя Л.В. Андрейчук