Рішення

від 18.04.2024 по справі 907/138/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2024 м. Ужгород Справа № 907/138/24

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», м. Київ

до відповідача Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Великобийганської сільської ради, с. Велика Бийгань, Закарпатська область

про стягнення 387 582,35 грн,

Секретар судового засідання - Райніш М.І.

Сторони не викликалися

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ:

Позивач заявив позов до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Великобийганської сільської ради з вимогою про стягнення 387 582,35 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, в т.ч. 198 498,17 грн основна заборгованість, 28 221,09 грн пеня, 80 605,31 грн 15% річних, 80 257,78 грн інфляційні втрати. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 610, 625, 633, 634 Цивільного кодексу України, Закон України «Про ринок електричної енергії».

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 13.02.2024 відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, встановлено учасникам спору процесуальні строки для подання заяв по суті спору, а також відповідачу строк у п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали для подання письмових заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить 5 813,74 грн судового збору.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, хоча був повідомлений своєчасно та належним чином (згідно з довідкою про доставку електронного листа від 13.02.2024), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Суд вказує про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив через канцелярію суду або шляхом направлення на адресу суду поштовим відправленням, відтак, беручи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими процесуальними правами, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, а неподання відповідачем відзиву на позов не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України). Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами дослідження та оцінки доказів, поданих сторонами у спорі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН.

Правова позиція позивача

Позивач просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач має заборгованість перед позивачем у розмірі 387 582,35 грн за поставлену електричну енергію, в т.ч. 198 498,17 грн основна заборгованість, 28 221,09 грн пеня, 80 605,31 грн 15% річних, 80 257,78 грн інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов публічного договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії». Згідно даних, отриманих від Оператора системи розподілу - ПрАТ «Закарпаттяобленерго», Відділ освіти Великобийганської сільської ради перебував на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії в період з 01.01.2021 по 31.03.2021.

Положеннями пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів. Пунктом 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Позивач зазначає, що загальний розмір несплаченої відповідачем електричної енергії за період лютий 2021 - березень 2021 складає 44 883 кВт*год.

Позивач зазначає, що належним чином виконав свої зобов`язання в частині постачання електричної енергії, що підтверджується Актами купівлі-продажу електроенергії за розрахункові періоди січень 2021 - березень 2021, проте Відділом освіти, культури, молоді та спорту Великобийганської сільської ради, в порушення умов п. 2.1 глави 2 Договору, не здійснено своєчасну та повну оплату спожитої (купленої) електричної енергії та не здійснено інші платежі згідно з умовами Договору, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість.

Наведене стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

Правова позиція відповідача

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

Як встановлено з матеріалів справи, між Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго», яке виконує функції постачальника «останньої надії», яке діє на підставі ліцензії на постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови НКРЕКП від 06.11.2018 №1344, розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 №1023-р (із змінами), відповідно до положень ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 (із змінами), та Відділом освіти, культури, туризму, молоді та спорту Великобийганської сільської ради (код ЄДРПОУ 44069687) було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРЕЕ, по оператору системи розподілу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго».

Укладений між сторонами Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» є публічним договором приєднання, розміщений на сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (https://uie.kiev.ua) та відповідно до ч. 8 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил вважається укладеним з початку фактичного користування електричною енергією споживачем (відповідачем у справі).

Згідно з п. 2.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в Додатку № 1 до договору (комерційна пропозиція). Пунктом 3.1. Договору визначено, що Постачальник здійснює постачання електричної енергії Споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії Споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених в п. 3.2. цієї глави.

Згідно з пунктом 13.1. Договору цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого Правилами роздрібного ринку електричної енергії, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб.

За даними ПрАТ «Закарпаттяобленерго», на якого покладено функції адміністратора комерційного обліку (відповідно до положень пункту 10 постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії»), Відділ освіти Великобийганської сільської ради було віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальником «останньої надії» з 01.01.2021 року, що підтверджується листами ПрАТ «Закарпаттяобленерго» від 29.01.2021 №154-25/675 та від 05.04.2021 №154-25/2261 з Повідомленнями про переведення Споживача.

Згідно даних, отриманих від Оператора системи розподілу - ПрАТ «Закарпаттяобленерго», Відділ освіти Великобийганської сільської ради перебував на постачанні електричної енергії постачальником «останньої надії в період з 01.01.2021 по 31.03.2021 (копії звітів ОСР щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку споживачів постачальника «останньої надії» ДПЗД «Укрінтеренерго» містяться в матеріалах справи).

Положеннями розділу 16 «Комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» встановлено, що інформування Споживача, з яким укладено Договір, про зміни в умовах Договору, про закінчення терміну його дії, зміну цін, надсилання рахунків на оплату (із вкладенням сканованої копії рахунку у форматі PDF), попереджень про припинення постачання електричної енергії (із вкладенням сканованої копії попередження у форматі PDF) також може здійснюватися шляхом надсилання інформації/документів засобами електронного зв`язку на електронну адресу Споживача.

У випадку надсилання повідомлень і документів електронною поштою Сторони використовують наступні адреси електронної пошти: Постачальника - pon@uie.kiev.ua; Споживача - зазначена на веб-сайті Споживача та/або надана Постачальнику Споживачем у будь-який спосіб (офіційним листом, в довільній формі на адресу Постачальника, телефонограмою), та/або надана Постачальнику Оператором системи розподілу (передачі).

Такі документи вважаються направленими однією Стороною та офіційно отриманими іншою Стороною без додаткового оформлення на паперовому носії.

Позивач зазначає, що здійснював надсилання документів Відділу освіти Великобийганської сільської ради як споживачу за допомогою засобів електронного зв`язку на офіційну адресу електронної пошти velikabigany.osvita@ukr.net та на поштову адресу: вул. Головна, 61, с. Велика Бийгань, Берегівський район, Закарпатська область, 90232.

Відтак, ДПЗД «Укрінтеренерго» отримав від Відповідача підписаний Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» №l від 29.03.2021, Додаток №1 до Договору «Комерційної пропозиції №3» від 07.06.2019 р., Протокол проведення переговорів щодо закупівлі електричної енергії на умовах постачальника «останньої надії» та Додаткову угоду №1 про закупівлю послуг з постачання електричної енергії.

У відповідності до п. 4.4. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору) визначено, що Акт купівлі-продажу електричної енергії (надалі Акт купівлі-продажу) складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії Споживачем, отриманих від оператора системи.

Після завершення розрахункового періоду та отримання даних від оператора системи Постачальник надсилає на адресу електронної пошти Споживача скановану версію Акту купівлі-продажу, підписаного зі свого боку. Споживач в триденний термін після отримання сканованої версії Акту купівлі-продажу зі свого боку підписує його та направляє скановану версію Акту купівлі-продажу на адресу електронної пошти Постачальника.

Оригінал Акту купівлі-продажу у двох примірниках надсилається поштою на поштову адресу Споживача.

Підписаний з боку Споживача один екземпляр оригіналу Акту купівлі-продажу в триденний термін повертається на поштову адресу Постачальника.

У разі наявності зауважень до Акту купівлі-продажу, Споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. Уповноважені особи Постачальника та Споживача терміново проводять переговори з метою усунення розбіжностей, при цьому Споживач або Постачальник залучають ОС для врегулювання спірного питання. У разі якщо Сторони не дійшли згоди у вирішенні суперечки, Споживач вирішує спірне питання в порядку, що визначений Кодексом комерційного обліку електричної енергії та іншими актами законодавства, що регулюють зазначені спірні відносини. До усунення розбіжностей Сторони керуються даними, що зазначені в Акті купівлі-продажу, з подальшим коригуванням даних після врегулювання розбіжностей.

У разі неповернення Споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу Акту купівлі-продажу у встановлені строки або його не підписання з боку Споживача у встановлений термін, документ вважається узгодженим та підтвердженим Споживачем та приймається Постачальником як узгоджений.

Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від Постачальника до Споживача, є узгоджений сторонами Акт купівлі-продажу, оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі (абз. 9 п. 4.4. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 (Додаток 1 до Договору).

Ціна, порядок обліку та оплати електроенергії сторонами визначено в Розділі 5 Договору, Додатку 1 до Договору.

Зокрема, відповідно до п. 5.1. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього Договору.

Спосіб визначення ціни (тарифу) за електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції Постачальника (п. 5.2. Договору).

Положеннями п.п. 5.3., 5.7. Договору визначено, що ціна (тариф) на електричну енергію визначається Постачальником, що формується ним відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором та має зазначатися Постачальником у рахунках на оплату спожитої електричної енергії за цим Договором, у тому числі у разі її зміни.

Відповідно до змісту п.п. 1.1., 1.2. Додатку 1 до Договору (комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019) ціна на електричну енергію формується згідно Порядку формування ціни, за якою здійснюється постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», затвердженого постановою НКРЕКП від 05.10.2018 № 1179. Постачальник оприлюднює ціни на електричну енергію на веб-сайті ДПЗД «Укрінтеренерго» (www.uie.kiev.ua) не пізніше ніж за 1 день до їх застосування.

Розрахунковим періодом за Договором є календарний місяць (п. 5.8. Договору).

Умовами п. 5.10. Договору та п. 4.1. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 визначено, що споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

Орієнтована вартість розраховується шляхом множення прогнозованого обсягу споживання електричної енергії на ціну, за якою здійснюється постачання електричної енергії постачальником. Прогнозований обсяг споживання електричної енергії визначається на підставі даних, отриманих постачальником від оператора системи розподілу (передачі) (далі - ОСР).

Остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому місяці здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в Акті купівлі-продажу, та сумарно оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ (п. 4.2. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019).

Відповідно до п. 4.3. комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику.

Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом).

У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Судом встановлено, що загальний розмір спожитої Відповідачем електричної енергії постачальника «останньої надії» за даними ОСР за періоди: січень 2021 - березень 2021 в загальному обсязі складає 54 193 кВт*год. Загальний розмір несплаченої відповідачем електричної енергії за період: лютий 2021 - березень 2021 складає 44 883 кВт*год.

На підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від оператора системи розподілу ПрАТ «Закарпаттяобленерго», ДПЗД «Укрінтеренерго» було виставлено Відділу освіти Великобийганської сільської ради:

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року, отриманого супровідним листом від 08.02.2021 р. №154-25/900/1 (порядковий №5283 - 5298) - рахунок №00044069687/06/001/13565 від 23.02.2021 та Акт №007748 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 р. від 31 січня 2021 року, на обсяг споживання електричної енергії - 9 310 кВт.*год., на загальну суму 43 191,29 грн (з ПДВ). Заборгованість Відділом освіти Великобийганської сільської ради була погашена із простроченням строку сплати - 31.03.2021 року.

- ??на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2021 року отриманого супровідним листом від 05.03.2021 р. №154-25/1543 (порядковий №346-361) - рахунок №000044069687/06/002/17129 від 22.03.2021 та Акт №011308 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2021 р. від 28 лютого 2021 року на обсяг споживання електричної енергії - 35 801 кВт.*год., на загальну суму 155 429,33 грн (з ПДВ). Заборгованість за цим рахунком відповідачем не була погашена.

??- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2021 року, отриманого супровідним листом від 05.04.2021 р. №154-25/2219 (порядковий №1785-1800) - рахунок №000044069687/06/003/18469 від 12.04.2021 та Акт №012604 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 р. від 31 березня 2021 року на обсяг споживання електричної енергії - 9 082 кВт.*год., на загальну суму 43 068,84 грн (з ПДВ). Заборгованість за цим рахунком відповідачем не була погашена.

З урахуванням наведеного, заборгованість Відділу освіти Великобийганської сільської ради перед позивачем за спожиту електричну енергію становить - 198 498,17 грн (з урахуванням ПДВ) за період січень-березень 2021, що підтверджується Розрахунком заборгованості за спожиту електричну енергію.

З метою вирішення спору в позасудовому порядку, 04 грудня 2023 року ДПЗД «Укрінтеренерго» направляло Відділу освіти Великобийганської сільської ради на електронну пошту Вимогу про сплату штрафних санкцій та боргу за спожиту електричну енергію №44/11-006343 від 29.11.2023, однак відповідач заборгованість не сплатив.

За таких обставин, позивач стверджує, що наявна заборгованість відповідача за Договором становить 387 582,35 грн, з яких 198 498,17 грн основна заборгованість, 28 221,09 грн пеня, 80 605,31 грн 15% річних, 80 257,78 грн інфляційні втрати, що стало підставою для звернення з позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України (надалі також - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами статей 525, 526 цього Кодексу зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначені Законом України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг).

Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону України «Про ринок електричної енергії» правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником «останньої надії».

Відповідно до частини першої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач має право, зокрема: купувати електричну енергію для власного споживання за двосторонніми договорами та на організованих сегментах ринку, за умови укладення ним договору про врегулювання небалансів та договору про надання послуг з передачі електричної енергії з оператором системи передачі, а у разі приєднання до системи розподілу - договору про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу; або купувати електричну енергію на роздрібному ринку у електропостачальників або у виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії на об`єктах розподіленої генерації, за правилами роздрібного ринку.

За приписами статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» це - визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

За приписами частини першої статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1023-р від 12.12.2018 (з подальшими змінами та доповненнями) ДП «Укрінтеренерго» визначено постачальником «останньої надії» з 01.01.2019 до 31.12.2023. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №1344 від 06.11.2018 ДП «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

За вимогами частин 6-10 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Електропостачальник, неспроможний постачати електричну енергію, має повідомити про дату припинення постачання електричної енергії постачальника «останньої надії», споживачів, Регулятора, оператора системи передачі та оператора системи розподілу.

Постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Порядок заміни електропостачальника на постачальника «останньої надії» визначається правилами роздрібного ринку.

Відповідні Правила роздрібного ринку електричної енергії (надалі Правила), затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №312.

Відповідно до пункту 1.2.9 Правил №312 (тут і надалі в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», який розробляється постачальником «останньої надії» на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Зокрема, відповідно до пункту 8 статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4. Правил договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу.

Отже, аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що у разі настання обставин, визначених у частині першій статті 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» надає послуги з постачання електричної енергії та відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 цього Закону не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу, а факт приєднання Споживача до публічного договору постачання електричної енергії від постачальника «останньої надії» відбувається по факту споживання електричної енергії без укладення договору з іншим електропостачальником.

Відповідно до частин першої, другої статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням наведеним у частині першій статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що між сторонами у справі було укладено Договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» на умовах публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» та комерційної пропозиції, розробленої з урахуванням вимог Цивільного кодексу України та відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», положень ПРЕЕ, по оператору системи розподілу Приватного акціонерного товариства «Закарпаттяобленерго».

Факт укладення публічного договору постачання електричної енергії постачальника «останньої надії» відповідно до наведеного вище законодавства пов`язується з початком фактичного постачання електричної енергії споживачу постачальником «останньої надії» (за наявності нормативно визначених умов та з віднесенням оператором системи розподілу такого споживача до портфоліо постачальника «останньої надії»), а не з датою повідомлення споживача про укладення такого договору.

При цьому, відповідно до п. 3.4.1. Правил Постачальник «останньої надії» повідомляє споживача про умови постачання, ціну на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника шляхом оприлюднення зазначеної у цьому пункті інформації на своєму офіційному веб-сайті.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що нарахування позивачем заборгованості за спожиту відповідачем електроенергію відбувалося на підставі звітів про фактичний (корисний) відпуск електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів постачальника «останньої надії»: - на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року, отриманого супровідним листом від 08.02.2021 р. №154-25/900/1 (порядковий №5283 - 5298) - рахунок №00044069687/06/001/13565 від 23.02.2021 та Акт №007748 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період січень 2021 р. від 31 січня 2021 року, на обсяг споживання електричної енергії - 9 310 кВт.*год., на загальну суму 43 191,29 грн (з ПДВ); - ??на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2021 року отриманого супровідним листом від 05.03.2021 р. №154-25/1543 (порядковий №346-361) - рахунок №000044069687/06/002/17129 від 22.03.2021 та Акт №011308 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період лютий 2021 р. від 28 лютого 2021 року на обсяг споживання електричної енергії - 35 801 кВт.*год., на загальну суму 155 429,33 грн (з ПДВ); - на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2021 року, отриманого супровідним листом від 05.04.2021 р. №154-25/2219 (порядковий №1785-1800) - рахунок №000044069687/06/003/18469 від 12.04.2021 та Акт №012604 купівлі-продажу електроенергії за розрахунковий період березень 2021 р. від 31 березня 2021 року на обсяг споживання електричної енергії - 9 082 кВт.*год., на загальну суму 43 068,84 грн (з ПДВ).

Отже, факт поставки позивачем електричної енергії відповідачу у спірний період підтверджено документально, а останнім не спростовано належними доказами.

Водночас за приписами пункту 3 частини першої статті 57 Закону України «Про ринок електричної енергії» електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Таке право електропостачальника передбачено і підпунктом 1 пункту 7.1. Договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Поряд з тим, за приписами пункту 1 частини третьої статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» відповідач, як споживач зобов`язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів. Такий обов`язок забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору покладено на відповідача (споживача) і підпунктом 2 пункту 6.2. договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін ).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за поставленому йому постачальником «останньої надії» електричну енергію у розмірі 198 498,17 грн.

За таких обставин, сума основної заборгованості перед позивачем станом на час звернення із позовом та вирішення даного спору становить 198 498,17 грн, яка відповідачем належними та допустимими доказами не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо пені

Згідно з приписами ст. ст. 216 - 218 Господарського кодексу України (надалі також - ГК України), учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (частина перша статті 230 ГК України).

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.

У п. 6.1. Комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019 визначено, що за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даної комерційної пропозицією, Постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Право Постачальника нараховувати пеню визначено також і в п. 5.11. Договору.

Згідно з підпунктом 16 пункту 1 постанови від 25.02.2022 № 332 НКРЕКП на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування, зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії».

Суд встановив, що пеня нарахована Відповідачу до запровадження в Україні воєнного стану по 23.02.2022 року (включно).

Судом здійснено перерахунок пені в межах заявлених періодів, тому сума пені, що підлягає до задоволення, складає 28 221,09 грн.

Щодо 15% річних

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох відсотків річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до «Комерційної пропозиції № 3 від 07.06.2019 для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є Додатком 1 до Договору, а саме положеннями розділу 7 «Додаткові зобов`язання Споживача», було встановлено збільшення розміру процентів до 15% у зв`язку з простроченням сплати боргу.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки і виявив, що розрахунки правильні, у зв`язку з чим задоволенню підлягають 15 відсотків річних в межах суми 80 605,31 грн.

Щодо інфляційних втрат

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, також не є штрафною санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Однак, відповідно до пункту 3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» від 17.12.2013 №14 інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.

З огляду на це, суд перевірив здійснені позивачем розрахунки, в зв`язку з чим вимога про стягнення в межах заявленої в позовних вимогах суми інфляційних втрат 80 257,78 грн, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Отже, станом на момент подання позовної заяви, заборгованість відповідача з урахуванням додаткових нарахувань становить 387 582,35 грн.

Положеннями статей 13-14 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, розглянувши спір на підставі поданих суду доказів, суд дійшов висновку про його задоволення в розмірі 387 582,35 грн заборгованості за поставлену електричну енергію, в т.ч. 198 498,17 грн основна заборгованість, 28 221,09 грн пеня, 80 605,31 грн 15% річних, 80 257,78 грн інфляційні втрати.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, на відповідача покладається 5 813,74 гривень витрат на оплату судового збору.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 80, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги - задоволити повністю.

2. Стягнути з Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Великобийганської сільської ради (вул. Головна, буд. 61, с. Велика Бийгань, Берегівський район, Закарпатська область, 90232, код в ЄДРПОУ: 44069687) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул. Кирилівська, 85, м. Київ, 04080, код в ЄДРПОУ: 19480600) 387 582,35 грн (триста вісімдесят сім тисяч п`ятсот вісімдесят дві гривні 35 коп.) заборгованості за поставлену електричну енергію, в т.ч. 198 498,17 грн (сто дев`яносто вісім тисяч чотириста дев`яносто вісім гривень 17 коп.) основна заборгованість, 28 221,09 грн (двадцять вісім тисяч двісті двадцять одна гривня 09 коп.) пеня, 80 605,31 грн (вісімдесят тисяч шістсот п`ять гривень 31 коп.) 15% річних, 80 257,78 грн (вісімдесят тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 78 коп.) інфляційні втрати, а також 5 813,74 грн (п`ять тисяч вісімсот тринадцять гривень 74 коп.) витрат позивача з оплати судового збору за подання позовної заяви.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст судового рішення складено 18.04.2024

Cуддя Андрейчук Л. В.