Рішення

від 11.04.2024 по справі 907/200/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2024 м. Ужгород Справа № 907/200/21

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

за участю секретаря судового засідання Піпар А.Ю.

Розглянув матеріали справи:

за позовом Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ», м. Запоріжжя

до відповідача Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», м. Ужгород

за участю у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Закарпатської обласної ради, м. Ужгород

про стягнення 9 857 817,54 грн, в тому числі 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань та 120 095,07 грн - 3% річних (з урахуванням уточнень до позовної заяви)

За участю представників:

позивача - Фофанов Я.Л., адвокат, довіреність №29 від 15.02.2024;

відповідача - Росоха Т.Й., довіреність № 3 від 08.08.2023;

третьої особи - Сигидін О.І. в порядку самопредставництва.

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Мотор Січ» (далі - ПАТ «Мотор Січ» та/або позивач) звернулося до суду з позовом до Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» (далі - ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» та/або відповідач) про стягнення 9 936 434,20 грн, в тому числі 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 506 078,25 грн пені, 539 010,02 грн інфляційних нарахувань та 126 560,90 грн трьох процентів річних.

Уточненою позовною заявою позивач просить стягнути з відповідача 9 857 817,54 грн, в тому числі 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480 214,95 грн пені, 492 722, 49 грн інфляційних нарахувань та 120 095, 07 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30.04.2021 відкрито провадження у справі №907/200/21 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 03.06.2021 року.

В ході підготовчого розгляду справи ухвалою суду від 19.08.2021 до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Закарпатську обласну раду.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 11.10.2022, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 29.05.2023, позов задоволено, стягнуто з Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на користь Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» 8 764 785,03 грн заборгованості за надані послуги, 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань, 120 095,07 грн - 3% річних 147 867,26 грн в повернення сплаченого судового збору.

Постановою Верховного Суду від 17.10.2023 в даній справі рішення Господарського суду Закарпатської області від 11 жовтня 2022 року та постанову Західного апеляційного господарського суду від 29 травня 2023 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/200/21 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 листопада 2023 року.

Ухвалою від 14 листопада 2023 року суд прийняв справу до провадження, постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначив підготовче засідання на 08 грудня 2023 року.

У підготовчому засіданні 08 грудня 2023 року, за участю представників позивача (Фофанов Я.Л.) та третьої особи (Сигидін О.І.), суд оголосив перерву до 25 січня 2024 року, зважаючи на відповідне клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання задля надання можливості ознайомитися з відзивом на позов відповідача.

Надалі, в підготовчому засіданні 25 січня 2024 року судом оголошувалася перерва в до 12 лютого 2024 року та до 29 лютого 2024 року з огляду на подані учасниками справи клопотання.

За наслідками проведеного у справі підготовчого провадження, з огляду на вирішення у підготовчому засіданні зазначених у частині 2 ст. 182 ГПК України питань, що підлягали з`ясуванню судом, ухвалою суду від 29.02.2024 постановлено підготовче провадження закрити та призначити судовий розгляд справи по суті на 20.03.2024 року.

В судовому засіданні 20.03.2024 судом заслухано вступне слово учасників справи, досліджено наявних в матеріалах справи докази та з метою надання учасникам справи можливості підготуватися до судових дебатів оголошено перерву в судовому засіданні до 11.04.2024 року.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримує з визначеній в позовній заяві та у додаткових поясненнях підстав.

Відповідач та третя особа в судових засіданнях заперечують проти задоволення позовних вимог з означених в заявах по суті підстав.

Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення по даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовуються тією обставиною, що відповідач своєчасно не виконав умови укладеного між сторонами спору Договору від 24.05.2019 №35/19 (зі змінами, внесеними Додатковою угодою від 01.06.2019 №1) в частині взятих на себе договірних зобов`язань щодо оплати за надані послуги, внаслідок чого в нього виникла та обраховується заборгованість перед позивачем. Крім того, у зв`язку із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеня, інфляційні нарахування та три процента річних за період із 16.09.2020 року по 01.03.2021 року.

Крім того, при новому розгляді справи позивач відповідно до письмових пояснень від 06.12.2023 за №162/СПЗ/15 надано додаткові обґрунтування позовних вимог відносно Програми підвищення ефективності функціонування відповідача на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, а також погодження умов договору, за якими акцентує увагу, що Закарпатська обласна рада намагалась визнати недійсним з моменту укладення договір від 24.05.2019 р. № 35/19 (в додатками та доповненнями), проте рішенням Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2022р. по справі №907/407/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 відмовлено Закарпатській обласній раді в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, що підтверджує чинність та законність договору №35/19 від 24.05.2019 та додаткової угоди №1 від 01.06.2019 до нього, а обставини судової справи №907/407/21 є преюдиційними для розгляду означеної справи.

Зауважує, що рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608 була затверджена «Програма підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки», в рамках якої 02.05.2019 листом за №01-21/180 Закарпатська обласна рада звернулась до керівництва АТ «Мотор Січ» з проханням/запитом поновлення прямих авіарейсів з ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ та виразила готовність відшкодувати з обласного бюджету фінансові ризики та витрати позивача, пов`язані з здійсненням відповідних авіарейсів.

Пояснює, що АТ «Мотор Січ» своєю відповіддю (лист вих.№АК-1029 в 03.05.2019) виразило готовність та надало згоду на продовження взаємовигідного співробітництва стосовно виконання регулярних рейсів повітряним сполученням Ужгород-Київ-Ужгород та листом від 08.05.2019 за №01-21/180 Закарпатська обласна рада інформувала про винесення на розгляд депутатського корпусу питання можливої фінансової підтримки регулярного (щоденного) рейсу за маршрутом: Ужгород-Київ-Ужгород.

Доводить, що саме з метою виконання вищенаведених домовленостей 24.05.2019 між сторонами у справі укладено договір № 35/19.

Акцентує увагу, що на шістнадцятій сесії VII скликання Закарпатської обласної ради було прийнято наступні рішення, а саме:

- №1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки(зі змінами)»;

- №1532 від 26.09.2019 «Про збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», якими було встановлено, зокрема, розмір грошових витрат з бюджету на означені цілі - 9 000 000,00 грн та збільшено статутний капітал відповідача на 14 000 000,00 грн та підтверджується виконання та фінансування, затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608 Програми та в будь-якому разі відсутність фінансування не звільняє відповідача вів зобов`язань за договором.

Наголошує, що Закарпатська обласна рада, Закарпатська обласна державна адміністрація та ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород» визнали дію договору як чинного, здійснювали його погодження вищенаведеними листами та фактичними діями щодо прийняття авіарейсів та відправку авіарейсів за маршрутом, прийняття аеропортових зборів та інших платежів від позивача, що в свою чергу підтверджує чинність договору, який був виконаний в повному обсязі.

Зауважує, що Господарським судом Закарпатської області в рішенні від 19.01.2022 у справі №907/407/21, що набрало законної сили, встановлена обставина, що укладення зазначеного договору не перевищує повноважень директора ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород», згідно Статуту останнього, та не потребував узгодження з Закарпатською обласною радою, а останньою вчинено юридично значимі дії, спрямовані на схвалення відповідного правочину.

Заперечення (відзив) відповідача.

Відповідач у відзиві на позовну заяву від 04.12.2023 №817/01-15, поданому при новому розгляді справи заперечує проти задоволення позовних вимог та зауважує, що відповідно до п. 3.5. укладеного між сторонами договору обов`язок Замовника оплатити послуги Виконавця виникає за умови забезпечення виконання Закарпатською обласною радою Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №60, в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом "Ужгород-Київ-Ужгород".

Доводить, що Закарпатська обласна рада не забезпечила виконання вищевказаної Програми в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом "Ужгород-Київ-Ужгород" та не надала відповідачу відповідну державну допомогу, про що свідчить рішення Антимонопольного комітету України від 24.06.2020 за №414-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу», а відсутність будь-якої із вищенаведених умов Договору, необхідних для здійснення оплати наданих послуг за Договором, свідчить про те, що грошове зобов`язання по оплаті наданих позивачем послуг у відповідача не виникло.

Зауважує, що між Закарпатською обласною радою, як органом місцевого самоврядування, та позивачем існували попередні (до укладення Договору) домовленості щодо забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом "Ужгород-Київ-Ужгород", а також забезпечення фінансування цих повітряних перевезень за рахунок коштів місцевого бюджету за відповідною Програмою щодо надання державної допомоги, про що свідчать листи, які містяться у матеріалах судової справи, а при укладенні вищевказаного договору, позивачу було відомо про порядок оплати його послуг за рахунок коштів державної допомоги, які будуть надані відповідачу у відповідності до Програми, і він, готуючи (розробляючи) та підписуючи Договір погодився на вищевказані умови договору, про що свідчать надані позивачем листи, адресовані до Закарпатської обласної ради щодо відсутності фінансової підтримки згідно з попередніми домовленостями (лист позивача від 16.09.2019 №2100, лист Закарпатської обласної ради від 02.05.2019 №01-21/180).

Зазначає, що умови укладеного між сторонами договору розроблялись позивачем та були надіслані позивачем на адресу відповідача для підписання, а отже в силу зазначених у відзиві на позов правових позицій Верховного Суду, умови Договору повинні тлумачитись на користь відповідача і позивач повинен нести ризик, пов`язаний з неясністю будь-якої умови Договору.

Письмові пояснення.

Третьої особою у справі при новому розгляді справи надано суду письмові пояснення від 29.11.2023 за №1724/01.1-31, згідно з якими Закарпатська обласна рада просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Пояснює, при цьому, що відповідно до наказу Державної авіаційної служби України від 15.05.2019 № 594 «Про повітряну лінію з незначним повітряним рухом», повітряну лінію «Київ-Ужгород-Київ» з незначним повітряним рухом, було визначено суспільно важливою для міста Ужгород та Закарпатської області та Закарпатська обласна рада, ведучи перемовини з ПАТ «Мотор Січ» щодо можливості надання авіакомпанією послуг із виконання авіарейсів повітряними суднами за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» (або «Ужгород-Київ-Ужгород»), своїми листами висловлювала готовність розробити механізм, спрямований на компенсацію збитків Позивача (у разі їх наявності) шляхом відшкодування різниці між фактично понесеними витратами авіаперевізника та прибутками, отриманими ПАТ «Мотор Січ» від продажу авіаквитків.

Акцентує увагу, що рішенням ради від 16.05.2019 № 1471 «Про внесення змін до напрямів діяльності та заходів на 2019 рік із виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки (зі змінами)», для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії «Київ-Ужгород-Київ» з обласного бюджету було виділено 3 000 000 грн, а також третьою особою було розроблено рішення № 1532 від 26.09.2019 «Про збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» та рішення Закарпатської обласної ради № 1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608», метою яких було надання підтримки в забезпеченні безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України.

Позатим зауважує, що відповідно до статті 9 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» Закарпатською обласною радою було подано повідомлення про нову державну допомогу до Антимонопольного комітету України, рішенням від 24.06.2020 якого за № 414-р «Про результати розгляду справи про державну допомогу», яким:

- визнано, що державна підтримка у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, що надається на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608» на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 9 000 000 грн є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання»;

- визнано, що державна допомога у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, що надається на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608» на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 9 000 000 грн є недопустимою для конкуренції відповідно до статті 11 Закону України «Про державку допомогу суб`єктам господарювання».

Таким чином, доводить, що Закарпатській обласній раді було надано розпорядження (вказівку) про заборону незаконної державної допомоги, визнану недопустимою для конкуренції, що мала бути надана у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, а у 2020 році Закарпатська обласна рада втратила можливість виконати пункт 14 Додатку 3 до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608 (зі змінами, внесеними рішенням від 26.09.2019 № 1529) з огляду на закінчення бюджетного періоду, в якому передбачалося здійснювати такі бюджетні призначення.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

24 травня 2019 року між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ», як Виконавцем та Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород», як Замовником укладено Договір №35/19 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Виконавець зобов`язується виконати авіарейси за розкладом повітряними судами, в подальшому - «ПС», по маршруту: Ужгород-Київ-Ужгород (Київ-Ужгород-Київ). Частота виконання рейсів та графік руху ПС по узгодженню сторін обумовлюються в додатку до дійсного Договору.

Відповідно до укладеного сторонами додатку №1 до Договору встановлено частоту виконання рейсів «Ужгород-Київ-Ужгород» - тричі на тиждень по 1, 3 і 5 дням тижня з 03.06.2019.

Згідно з п. 1.2. Договору Замовник здійснює оплату виконавцю за виконання авіарейсів згідно параграфу 4 даного Договору.

Попередня вартість одного рейсу без врахування обслуговування пасажирів, багажу і харчування, на дату підписання Договору, ПС ЯК-40 (резерв Ан-24, Ан-140, Ан-74) складає 7985 доларів США, без урахування ПДВ 20%. При цьому, в попередній вартості рейсу та при розрахунку фактичних витрат врахована та буде враховуватися вартість одної блок-години (час роботи літака з моменту запуску двигунів на землі в аеропорту вильоту і до їх повної зупинки після зарулювання на стоянку в аеропорту призначення) в розмірі 650 доларів США, без врахування ПДВ 20%. В розрахунку фактичної вартості застосовується фактично відпрацьований час, згідно польотного завдання, помножене на вартість блок-часу (п. 4.2. Договору).

Відповідно до п. 4.4. Договору, вартість визначається у відповідності з фактичними витратами виконавця за кожний виконаний авіарейс на підставі польотних завдань та виставлених рахунків від сторонніх організацій, пов`язаних із забезпеченням перевезень.

На підставі п. 4.5. Договору, взаєморозрахунки між сторонами здійснюються у два етапи:

- перший етап взаєморозрахунків проводиться за попередніми підсумками минулого місяця на підставі реєстру рейсів у відповідності з польотними завданнями. Реєстр рейсів формується виконавцем на 6-7 день після закінчення звітного місяця та спрямовується разом зі сформованим рахунком замовнику із розрахунку вартості одного рейсу згідно п. 4.2. Договору. Замовник протягом п`яти банківських днів після отримання рахунку здійснює перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця;

- другий етап взаєморозрахунків проводиться по фактичним підсумкам звітного місяця. Протягом 25 календарних днів місяця, наступного за звітнім, виконавець направляє замовнику звіт про фактичні витрати, пов`язані з виконанням перевезень, акт виконаних робіт і рахунок фактичної вартості рейсів. Рахунок формується з урахуванням раніше перерахованої замовником суми. За запитом замовника виконавець направляє на адресу замовника копії документів, що підтверджують фактичні витрати на рейси замовника. Щомісяця, у строк до 30-го числа місяця, наступного за звітнім, замовник підписує акт виконаних робіт або надсилає обґрунтовану відмову на адресу виконавця (a.kosinskaya@flymotorsich.com), інакше послуги виконавця будуть вважатися виконаними. Замовник протягом п`яти робочих днів після підписання документів направляє один примірник акту виконаних робіт на адресу виконавця і здійснює кінцевий розрахунок на розрахунковий рахунок виконавця за звітний місяць.

Розділом 7 Договору визначено, що Договір вступає в силу з дати його підписання обома сторонами. Договір діє до 31 грудня 2019 року. Договір рахується продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна із Сторін за 30 днів до закінчення його дії не заявила про свої наміри про припинення дії даного Договору.

Додатковою угодою №1 від 01.06.2019 (далі - Додаткова угода) сторони дійшли згоди викласти Договір №35/19 від 24.05.2019 у наступній редакції, відповідно до п.п. 1.1., 1.1.1. якої на виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, керуючись ст. 96 Повітряного кодексу України та наказом Державіаслужби від 15.05.2019 про визнання повітряної лінії «Ужгород-Київ-Ужгород» з незначним повітряним рухом такою, що є суспільно важливою для міста Ужгород та Закарпатської області, сторони уклали цей Договір про наступне: виконавець на умовах регулярності та безперервності зобов`язується виконувати рейси (авіарейси) повітряними суднами (надалі - ПС) за повітряною лінією: Ужгород-Київ-Ужгород, а замовник зобов`язується оплатити виконання таких авіарейсів в порядку та на умовах, що визначені цим Договором.

Частота виконання рейсів, графік руху визначається сторонами в Додатках до цього Договору, які є його невід`ємною частиною (п. 1.1.2. Договору в редакції Додаткової угоди).

Пунктом 2.1. Договору (в редакції Додаткової угоди) встановлено, що за надання послуг за цим Договором замовник сплачує 243 797,94 грн, у тому числі ПДВ 20%, за один виконаний виконавцем рейс за вирахуванням фактичної виручки від продажу авіаквитків на рейс.

Розділом 3 Договору в редакції Додаткової угоди визначений порядок розрахунків та, зокрема, обумовлено, що замовник оплачує послуги виконавця за підсумками кожного звітного місяця, виходячи із кількості виконаних виконавцем рейсів у звітному місяці, якщо сторонами не буде узгоджено інший звітний період, або якщо виконавець надасть замовнику звіт про надані послуги та акт приймання-передачі наданих послуг за більший період.

Протягом 25 календарних днів місяця, наступного за звітним, виконавець готує та надає замовнику звіт про надані послуги та акт приймання-передачі наданих послуг.

На вимогу замовника виконавець також надає звіт про фактичні витрати, пов`язані з виконанням умов Договору.

Замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та підписати акти приймання-передачі наданих послуг протягом 10 календарних днів з дати отримання звіту про надані послуги та акту приймання-передачі наданих послуг або надати мотивовану відмову. Якщо замовник відмовився підписати акти виконаних робіт без надання мотивованої відмови, послуги вважаються наданими і отриманими замовником в повному обсязі, а вартість послуг вважається узгодженою за період акта приймання-передачі наданих послуг.

Замовник зобов`язаний сплатити вартість наданих послуг у строк, що не перевищує 30 календарних днів з моменту прийняття наданих послуг, що оформлено актами приймання-передачі наданих послуг на підставі рахунків виконавця за умови забезпечення виконання Закарпатською обласною радою Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород».

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2019 року. Строк дії вважається продовженим на один календарний рік, якщо жодна із сторін Договору за один місяць до закінчення строку його дії письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору (п. 10.1. Договору в редакції Додаткової угоди).

Також судом встановлено, що укладенню між сторонами Договору передувало листування АТ «Мотор Січ» та Закарпатської обласної ради щодо укладення означеного відповідно до якого, зокрема, з листів №01-21/180 від 02.05.2019 Закарпатської обласної ради та №АК-1029 від 03.05.2019 АТ «МОТОР СІЧ» вбачається, що третьою особою у даній справі, серед іншого, висловлювалась пропозиція позивачу розглянути можливість виконання авіакомпанією прямих авіарейсів з аеропорту «Ужгород» за маршрутом: Ужгород - Київ з можливістю відшкодування з обласного бюджету фінансових ризиків та витрат авіакомпанії, на що у відповідь АТ «Мотор Січ» висловлено готовність та намір продовжувати співробітництво стосовно регулярних рейсів повітряним сполученням.

Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Договору (зі змінами до нього) позивачем у період із червня по жовтень 2019 року було надано відповідачу послуги з авіаперевезень на загальну суму 8 764 785,03 грн, на підтвердження чого суду надано акти виконаних робіт від 16.10.2019, 21.10.2019 та 18.11.2019, звіти про надані послуги №2384/к від 09.10.2019, №2453/к від 21.10.2019 та №2676 від 15.11.2019, а також рахунки №561 від 16.10.2019 на суму 5 232 046,92 грн, №580/1 від 21.10.2019 на суму 1 926 036,79 грн та №623 від 18.11.2019 на суму 1 606 701,32 грн.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором №35/19 від 24.05.2019 (зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 01.06.2019) в частині повної та своєчасної оплати вартості наданих йому послуг із авіаперевезень стало підставою для звернення позивача до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 8 764 785,03 грн, на яку позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань та 120 095,07 грн - 3% річних.

Скасовуючи судові рішення у даній справі та направляючи справу №907/200/21 на новий розгляд до суду першої інстанції Верховний суд в постанові від 17.10.2023 зазначив про необхідність встановлення у спірних правовідносинах наступних обставин:

- в чому полягає забезпечення виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства "Міжнародний аеропорт "Ужгород" на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608;

- хто є головним розпорядником коштів на здійснення заходів з виконання даної Програми та який порядок її реалізації;

- чи передбачено у бюджеті місцевої ради грошові кошти на реалізацію Програми;

- чи дотримано законодавчий порядок здійснення закупівлі.

Також Верховний суд в постанові від 17.10.2023 у справі №907/200/21 звернув увагу, що під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати зазначене в цій постанові з обов`язковим дослідженням правової природи договору від 24.05.2019 №35/19 у взаємозв`язку з статтею 55, 63 Господарського кодексу України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Законом України «Про публічні закупівлі».

На виконання означених вказівок Верховного суду Господарським судом Закарпатської області встановлено, що рішенням Закарпатської обласної ради №608 від 22.12.2016 затверджено Програму підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки (надалі - Програма) метою якої відповідно до її розділу 2 є продовження діяльності та підвищення ефективності функціонування 3ОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород»; дотримання вимог сертифікаційної придатності аеропорту та його служб; підтримання у належному стані матеріально-технічної бази підприємства; створення позитивного іміджу аеропорту для авіакомпаній за рахунок високого рівня обслуговування літаків, чіткої та кваліфікованої роботи всіх служб підприємства; збільшення обсягів авіаційних перевезень та розширення географії маршрутів; розширення сфери надання послуг з непрофільної діяльності; створення умов для інвестиційної привабливості підприємства.

Згідно з розділом 4 Програми фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів обласного та державного бюджету (державного фонду регіонального розвитку) та інших інвестиційних програм, а також доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород». Ресурсне забезпечення Програми, підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017 - 2020 роки наведено у додатку 2 до Програми.

Відповідно до Додатку 1 до Програми (паспорту Програми), Додатку 2 до Програми (Ресурсне забезпечення) передбачено фінансування (реалізацію) заходів Програми за рахунок коштів обласного бюджету, Державного бюджету України та доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород».

Рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 №1417 внесено зміни до напрямів діяльності та заходів на 2019 рік з виконання Програми шляхом викладення п. 13 Додатку 3 до Програми (Напрями діяльності та заходи на 2019 рік) в новій редакції, згідно з якою передбачалася фінансова підтримка, у тому числі для інших першочергових видатків для забезпечення безперебійної роботи комунального підприємства та забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України в орієнтовному розмірі 7 400 000,00 грн.

Крім того, відповідно до рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529:

- внесено зміни до Програми шляхом доповнення мети Програми - у випадку необхідності, компенсація фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ», яка визначена такою, що має суспільно важливий характер відповідно до статті 96 Повітряного кодексу України;

- викладено в новій редакції Додатки 1-3 до Програми, відповідно до якої заходи Програми фінансуються (реалізуються) за рахунок коштів обласного бюджету, Державного бюджету України та доходів ЗОКП «Міжнародний аеропорт «Ужгород», а в частині забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» джерелом фінансування є кошти Закарпатського обласного бюджету в розмірі 9 000 000,00 грн.

У зв`язку з викладеним, з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ -Ужгород-Київ» відповідно до рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532:

- збільшено статутний капітал Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 14 000 000,00 грн на виконання Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017 -2020 роки;

- дозволено Закарпатському обласному комунальному підприємству «Міжнародний аеропорт Ужгород» використати внесок у статутний капітал на приріст обігових коштів.

В подальшому, відповідно до рішення Антимонопольного комітету України №414-р від 24.06.2020 «Про результати розгляду справи про державну допомогу» визнано, що державна підтримка у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, що надається на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 1529 від 26.09.2019 «Про внесення змін до Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017 - 2020 роки, затвердженої рішенням обласної ради від 22 грудня 2016 року № 608» на період з 01.01.2019 по 31.12.2019 у сумі 9 000 000 грн, є державною допомогою відповідно до Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» та така державна допомога є недопустимою для конкуренції відповідно до статті 11 Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання».

У зв`язку з наведеним, Антимонопольним комітетом України зобов`язано Закарпатську обласну раду припинити незаконну державну допомогу шляхом приведення рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529 у відповідність із Законом України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» та цим рішенням в двомісячний строк, а в разі передачі коштів на виконання незаконної державної допомоги - вжити заходи з їх повернення та зобов`язано ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» у разі отримання коштів на виконання незаконної державної допомоги - забезпечити їх повернення.

Водночас, матеріали справи не містять будь-яких доказів виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529 в частині реального виділення з обласного бюджету грошових коштів на забезпечення виконання Програми, в тому числі з метою компенсації фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» та/або внесення Закарпатською обласною радою до статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» грошових коштів з метою виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532.

Крім того, судом встановлено, що укладення між сторонами договору відбувалося без застосування процедури публічних закупівель та Закону України «Про публічні закупівлі», про що зазначено, серед іншого, в рішенні Антимонопольного комітету України №414-р від 24.06.2020 «Про результати розгляду справи про державну допомогу», що, в свою чергу, слугувало підставою про висновку про недотримання четвертого критерію Altmark (рішення Європейського суду від 24.07.2003 № 280/00 Altmark Trans Gmbh, Regierungsprasidium Magdeburg v Nahverkehrsgesell - schaft Altmark Gmbh) при надані Закарпатською обласною радою державної допомоги.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

Судом здійснюється новий розгляд справи після скасування попередніх судових рішень по цій справі Верховним Судом.

Відповідно до статті 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

За положеннями ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст.509,526 Цивільного кодексу України.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Матеріали справи свідчать, що укладений між сторонами у справі договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За змістом ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за Договором в сумі 8 764 785,03 грн за виконані АТ «Мотор Січ» в період з червня по жовтень 2019 року включно авіарейси за маршрутом повітряної лінії Київ-Ужгород-Київ, на підтвердження чого суду надано акти виконаних робіт від 16.10.2019, 21.10.2019 та 18.11.2019, звіти про надані послуги №2384/к від 09.10.2019, №2453/к від 21.10.2019 та №2676 від 15.11.2019, а також рахунки №561 від 16.10.2019 на суму 5 232 046,92 грн, №580/1 від 21.10.2019 на суму 1 926 036,79 грн та №623 від 18.11.2019 на суму 1 606 701,32 грн.

Водночас, з урахуванням обставин, що встановлені судом на виконання вказівок Верховного суду, що викладені в постанові від 17.10.2023 у даній справі вбачається, що за змістом п. 3.5. Договору (в редакції Додаткової угоди до нього) умовою оплати Замовником (відповідачем) вартості наданих послуг є забезпечення виконання Закарпатською обласною радою Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт «Ужгород» на 2017-2020 роки, що затверджена Рішенням Закарпатської обласної ради від 22.12.2016 №608, в частині забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород».

Відповідно до зазначених в описовій частині даного рішення обставин судом встановлено, що виконання означеної Програми в частині, що стосується забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород» за умовами Програми повинно здійснюватися за рахунок обласного бюджету Закарпатської області, що в системному зв`язку з умовами укладеного між сторонами Договору дає підстави для переконливого висновку, що в розумінні бюджетного законодавства головним розпорядником бюджетних коштів відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 2, п. 3 ч. 2 ст. 22 Бюджетного кодексу України, за рахунок яких відповідач, як Замовник за договором, повинен був здійснювати оплату послуг Виконавця (позивача у справі) є Закарпатська обласна рада в особі виконавчих органів ради, які визначені рішенням про місцевий бюджет ради.

При цьому, відповідач не є відповідним виконавчим органом Закарпатської обласної ради в розумінні ст. 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а порядок взаємовідносин Закарпатської обласної ради з Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» врегульовано в ст. 17 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відповідно до ч. 1 якої відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Матеріалами справи підтверджується, що рішеннями Закарпатської обласної ради (як головного розпорядника бюджетних коштів) від 26.09.2019 №1529, від 26.09.2019 за №1532 внесено зміни до «Програми підвищення ефективності функціонування Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 2017-2020 роки», затвердженої рішенням Закарпатської обласної ради №608 від 22.12.2016 відповідно до яких викладено Програму та Додаток 3 до програми в новій редакції, за якою фінансове забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород», а відтак, і виконання умов укладеного між сторонами Договору в частині оплати Замовником наданих Виконавцем послуг, - здійснюється за рахунок обласного бюджету Закарпатської області, у зв`язку з чим постановлено збільшити статутний капітал Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» на 14 000 000,00 грн.

Позатим, суду не надано доказів виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529 в частині реального виділення з обласного бюджету грошових коштів на забезпечення виконання Програми, в тому числі з метою компенсації фінансових втрат авіаперевізників для забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом «Київ-Ужгород-Київ» та/або внесення Закарпатською обласною радою до статутного капіталу ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» грошових коштів з метою виконання рішення Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 за №1532, а відповідно до рішення Антимонопольного комітету України №414-р від 24.06.2020 державну підтримку у формі збільшення статутного капіталу Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» для компенсації збитків акціонерному товариству «Мотор Січ» з метою забезпечення безперервності та регулярності повітряних перевезень при обслуговуванні повітряної лінії за маршрутом Київ - Ужгород - Київ, - визнано недопустимою для конкуренції.

З урахуванням наведеного та на виконання вказівок Верховного суду в даній справі судом встановлено, що Закарпатською обласною радою відповідно до рішень Закарпатської обласної ради від 26.09.2019 №1529, від 26.09.2019 за №1532, з метою фінансового забезпечення виконання регулярного рейсу за маршрутом «Ужгород-Київ-Ужгород» планувалося збільшити розмір статутного капіталу відповідача, за рахунок чого ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» повинно було виконувати власні зобов`язання за укладеним з позивачем Договором, водночас, доказів реального виконання даних рішень третьої особи, як і виділення з обласного бюджету Закарпатської області грошових коштів на реалізацію Програми суду не надано, а сама державна підтримка, яка повинна була надаватися Закарпатською обласною радою в цій частині визнана антимонопольним органом недопустимою для конкуренції, що в силу положень Закону України «Про державну допомогу суб`єктам господарювання» виключає можливість її надання.

Суд, при цьому, в цілому погоджується з позицією позивача, що відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання та аналогічна правова позиція викладена в постанова Верховного Суду України від 22 березня 2017 року у справі № 3-77гс17, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справах № 925/246/17, № 925/974/17, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 911/4249/16.

Водночас, виконуючи вказівки Верховного суду, що викладені в постанові від 17.10.2023 у даній справі судом встановлено невідповідність укладеного між сторонами Договору приписам Закону України «Про публічні закупівлі», який відповідно до преамбули даного Закону (тут і надалі - в редакції на час укладення сторонами договору №35/19 від 24.05.2019) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади та метою якого є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 63 ГК України залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти, зокрема, комунальні підприємства, що діють на основі комунальної власності територіальної громади.

Залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

Унітарне підприємство створюється одним засновником, який виділяє необхідне для того майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства. Унітарними є підприємства державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об`єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника (ч.ч. 3, 4 ст. 63 ГК України).

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 78 ГК України комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.

Орган, до сфери управління якого входить комунальне унітарне підприємство, є представником власника - відповідної територіальної громади і виконує його функції у межах, визначених цим Кодексом та іншими законодавчими актами.

Майно комунального унітарного підприємства перебуває у комунальній власності і закріплюється за таким підприємством на праві господарського відання (комунальне комерційне підприємство) або на праві оперативного управління (комунальне некомерційне підприємство).

За встановленими Господарським судом Закарпатської області у рішенні від 19.01.2022 у справі №907/407/21 обставинами, які є преюдиційними відносно відповідача у даній справі відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» засновано на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), а його засновником та власником є Закарпатська обласна рада (пункти 1.1. та 1.2. Статуту Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород», затвердженого рішенням Закарпатської обласної ради від 16.05.2019 № 1479, у редакції, що діяла на момент підписання Договору №35/19 від 24 травня 2019 року).

Підприємство створено на підставі рішення Закарпатської обласної ради № 340 від 07.11.2001 на базі цілісного майнового комплексу ДП «Міжнародний аеропорт Ужгород», що передано у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міст області, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 297-р від 26.07.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність» та Наказу Міністерства транспорту України № 658 від 01.10.2001 «Про передачу цілісних майнових комплексів аеропортів цивільної авіації з державної у комунальну власність».

За змістом п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» замовниками в розумінні даного Закону є органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об`єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак:

- юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів;

- органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи;

- у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.

До замовників також належать юридичні особи та/або суб`єкти господарювання, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання та відповідають хоча б одній з таких ознак:

- органам державної влади, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування належить частка у статутному капіталі суб`єкта господарювання в розмірі більше ніж 50 відсотків або такі органи володіють більшістю голосів у вищому органі суб`єкта господарювання чи правом призначати більше половини складу виконавчого органу або наглядової ради суб`єкта господарювання;

- наявність спеціальних або ексклюзивних прав.

Таким чином, за встановленими у справі обставинами відповідач - Закарпатське обласне комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Ужгород» є комунальним унітарним підприємством в розумінні приписів ГК України, яке створене Закарпатською обласною радою, засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області (комунальній власності Закарпатської області), засновником та власником відповідача є Закарпатська обласна рада та, відповідно, до договорів, укладених відповідачем як Замовником, що здійснює діяльність в окремих сферах господарювання, підлягають застосування положення Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням сфери застосування даного Закону відповідно до його статті 2.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» цей Закон застосовується:

- до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

- до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Діяльністю в окремих сферах господарювання відповідно до абз. 7 п.4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» є, зокрема, надання послуг автостанцій, портів, аеропортів, послуг з аеронавігаційного обслуговування польотів повітряних суден.

Згідно з ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.

За змістом п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про публічні закупівлі» закупівля може здійснюватися шляхом застосування однієї з таких процедур: відкриті торги; конкурентний діалог; переговорна процедура закупівлі.

Замовник здійснює процедури закупівлі, передбачені частиною першою цієї статті, шляхом використання електронної системи закупівель.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Учасник - переможець процедури закупівлі під час укладення договору повинен надати дозвіл або ліцензію на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання такого дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законодавством.

Забороняється укладання договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель, крім випадків, передбачених цим Законом.

Приписами ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

За встановленими у справі обставинами предметом укладеного між сторонами Договору було надання позивачем, як Виконавцем послуг з виконання авіарейсів за розкладом повітряними судами по маршруту (Київ-Ужгород-Київ) та оплата Замовника за виконання відповідних авіарейсів.

Досліджуючи поширення встановленого в ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» ліміту вартості предмета закупівлі (1 мільйон гривень - товари, послуги та 5 мільйонів гривень - роботи) як критерій застосування до спірних правовідносин Закону України «Про публічні закупівлі» суд враховує, що відповідно до п. 4.2. Договору встановлено попередню вартість одного рейсу (без врахування обслуговування пасажирів, багажу і харчування) на суму 7985 доларів США, що з урахуванням встановленого на 24.05.2019 НБУ офіційного курсу долара США до гривні (26,3357 грн за 1 долар США), становить 210 290,56 грн - вартість одного рейсу.

Позатим, з урахуванням встановленої в Додатку №1 до Договору черговості рейсів (тричі на тиждень (двічі на день рейсу), починаючи з 03.06.2019) та відповідно до визначеного в п. 7.2. Договору терміну його дії - до 31 грудня 2019 року дає підстави для висновку, що ціна Договору (вартість усіх рейсів в період дії Договору, які повинні бути сплачені Замовником на користь Виконавця) становить 38 272 881,92 грн (210 290,56 грн (вартість одного рейсу) * 182 (91 - кількість днів рейсів в період з 03.06.2019 по 31.12.2019 * 2 рейси Ужгород-Київ та Київ-Ужгород на день)), що з урахуванням вимог ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» свідчить про необхідність обов`язкового застосування законодавства про публічні закупівлі сторонами Договору №35/19 від 24.05.2019 (на момент його укладення) та заборону укладення такого Договору без проведення процедури закупівлі (ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Оцінюючи аргументи сторін з посиланням на визнання повітряної лінії Ужгород-Київ-Ужгород суспільно важливою для міста Ужгород та Закарпатської області з посиланням на наказ Державної авіаційної служби України від 15.05.2019 № 594 «Про повітряну лінію з незначним повітряним рухом», суд враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 96 Повітряного кодексу України суспільно важливі повітряні перевезення забезпечуються авіаперевізником з метою надання послуг з повітряних перевезень із дотриманням встановлених вимог щодо тривалості, регулярності, місткості і тарифів, яких авіаперевізник не став би дотримуватися у разі, якби він керувався тільки власними комерційними інтересами.

Приписами частин 2, 3 статті 96 Повітряного кодексу України визначено, що уповноважений орган з питань цивільної авіації може прийняти рішення про обслуговування певної повітряної лінії з незначним повітряним рухом, який є важливим для міста або регіону, в рамках виконання зобов`язання, що має суспільно важливий характер, з дотриманням авіаперевізником встановлених вимог, зокрема щодо безперервності та регулярності повітряних перевезень, обсягу та рівня оплати за здійснення повітряних перевезень. Відповідне повідомлення з цього приводу публікується у друкованих офіційних медіа.

Якщо жоден з авіаперевізників не погоджується на обслуговування такої повітряної лінії, уповноважений орган з питань цивільної авіації може оголосити відкритий конкурс для українських авіаперевізників або для іноземних авіаперевізників, якщо це передбачено міжнародними договорами України, з метою визначення авіаперевізника чи авіаперевізників, які готові виконувати зобов`язання, що мають суспільно важливий характер.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2014 № 520, Державна авіаційна служба є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури, який реалізує державну політику у сфері цивільної авіації та використання повітряного простору України та є уповноваженим органом з питань цивільної авіації

Таким чином, згідно з чинним законодавством Державна авіаційна служба України має такі дискреційні повноваження щодо:

- надання певній повітряній лінії статусу повітряної лінії з незначним повітряним рухом, який є важливим для міста або регіону;

- прийняття рішення про обслуговування такої лінії певним авіаперевізником, у тому числі за результатами проведеного конкурсу;

- встановлення вимог до обслуговування такої лінії, зокрема щодо тривалості, регулярності, місткості та інших параметрів обслуговування повітряної лінії, а також тарифів, обсягу та рівня оплати за здійснення повітряних перевезень пасажирів на такій лінії.

При цьому, суду не надано жодних доказів прийняття Державною авіаційною службою України рішення про визначення АТ «Мотор Січ» авіаперевізником для обслуговування суспільно важливої повітряної лінії Ужгород-Київ-Ужгород, що давало б суду підстави вважати пріоритетними норми Повітряного кодексу України перед положеннями Закону України «Про публічні закупівлі», а сам аналіз змісту ст. 96 Повітряного кодексу України у взаємозв`язку з приписами Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про необхідність визначення такого авіаперевізника за результатами конкурсу у випадку укладення авіаперевізником договору з Замовником, що відповідає критеріям Закону України «Про публічні закупівлі».

Таким чином, за встановленими у справі обставинами укладений між сторонами Договір №35/19 від 24.05.2019 є договором про закупівлю в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», проте укладений його сторонами без застосування визначених даним Законом процедур закупівлі (відкриті торги, конкурентний діалог, переговорна процедура).

Водночас, як вже зазначалось вище, укладення договору про закупівлю без проведення процедури закупівлі є грубим порушенням ч. 7 ст. 2, ч. 3 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та не відповідає встановленим в ст. 3 даного Закону принципами здійснення закупівель, як-то: добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії та ефективності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників; об`єктивної та неупередженої оцінки тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Суд, при цьому, констатує, що матеріали справи не містять доказів укладення сторонами Договору за переговорною процедурою закупівлі в розумінні ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі», як-то наявності підстав для застосування такої процедури (ч. 2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»), підтвердження Виконавцем відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до ст. 16 даного Закону (ч. 1 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»), дотримання учасниками закупівлі переговорної процедури (ч.ч. 3, 4 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю є нікчемним у разі, зокрема, його укладення з порушенням вимог частини четвертої статті 36 цього Закону.

З врахуванням викладеного, судом встановлено, що при укладенні Договору сторонами порушено ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме укладено договір без застосування процедури закупівлі, умови якого не відповідають тендерній пропозиції (за результатами проведення аукціону)/ціни пропозиції учасника (при переговорній процедурі), що в силу приписів ч. 1 ст. 37 ГПК України свідчить про нікчемність укладеного між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» та Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» Договору №35/19 від 24.05.2019 року.

При цьому, сам факт виконання позивачем Договору не має значення для встановлення його нікчемності, а відтак, пояснення позивача в цій частині не можуть братися судом до уваги.

Критично оцінюються судом також і аргументи позивача про наявність в керівника відповідача достатніх повноважень для укладення з позивачем Договору №35/19 від 24.05.2019 року та про преюдиційність обставин, що встановлені судами під час розгляду справи №907/407/21 щодо підтвердження дійсності такого Договору, позаяк підставою для висновку суду в даній справі про нікчемність Договору №35/19 від 24.05.2019 року не є дефект повноважень керівника Замовника при його підписанні, а встановлена судом невідповідність умов Договору вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», а відповідність умов Договору означеному закону не була предметом розгляду та оцінки судами під час розгляду справи №907/407/21.

Згідно вже усталених висновків Верховного Суду (див., зокрема, постанови від 26.11.2019 у справі № 922/643/19, від 10.12.2019 у справі № 910/6356/19, від 31.05.2022 у справі № 910/18584/20) преюдиціальність означає обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили, в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Водночас, відповідно до правового висновку, який міститься у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі № 910/19256/16 при застосовуванні частини 4 статті 75 ГПК України варто враховувати, що преюдиціальні факти слід відрізняти від оцінки іншим судом певних обставин.

Відповідно до приписів частини сьомої статті 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

Звільнення від доказування, навіть у разі наявності преюдиційних обставин встановлених у рішенні суду, не може мати абсолютного характеру і не може сприйматися судами як неможливість спростування під час судового розгляду обставин, які зазначені в іншому судовому рішенні. Господарські суди не повинні сприймати як обов`язкові висновки щодо фактичних обставин справи, наведені у чинних судових рішеннях у інших господарських справах. Для спростування преюдиційних обставин, передбачених статтею 75 ГПК України, учасник господарського процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами встановленими ГПК України. Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу.

Отже, господарський суд під час розгляду конкретної справи на підставі встановлених ним обставин (у тому числі з урахуванням преюдиційних обставин) повинен самостійно оцінювати обставини (факти), які є предметом судового розгляду та ухвалити рішення з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм (постанова Верховного суду від 02.08.2022 №904/5665/21).

Якщо суд дійде висновку про те, що обставини у справі, що розглядається, є інакшими, ніж установлені під час розгляду іншої господарської справи, то справу належить вирішити відповідно до тих обставин, які встановлені безпосередньо судом, який розглядає справу (постанова Верховного суду від 30.08.2022 у справі №904/1427/21).

Суд зауважує, що предметом позовних вимог у справі №907/407/21 було визнання недійсним Договору №35/19 від 24.05.2019 року з підстав відсутності в керівника Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» необхідного обсягу повноважень (згоди Закарпатської обласної ради) на підписання такого Договору, а дотримання сторонами Договору законодавства про публічні закупівлі судами під час розгляду справи №907/407/21 не досліджувалося.

Відповідно до змісту рішення Господарського суду Закарпатської області від 19.01.2022 та постанови Західного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №907/407/21 судом встановлено укладення 24.05.2019 року між Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» та Закарпатським обласним комунальним підприємством «Міжнародний аеропорт Ужгород» Договору №35/19, додаткової угоди до нього, прийняття Закарпатською обласною радою рішень №1529, №1532 від 26.09.2019, досліджено зміст Статуту ЗОКП «Міжнародний аеропорт Ужгород» та наявність переписки між Закарпатською обласною радою, Закарпатською ОДА та АТ «Мотор Січ», яка передувала укладенню Договору та супроводжувала його виконання.

Саме ці обставини можуть вважатися преюдиційними для даної справи, а не правова оцінка, яка надана судами таким обставинам під час розгляду справи №907/407/21, оскільки у них йдеться не про встановлення фактів, а про оцінку судом обставин конкретної справи, а будь-яких преюдиційних фактів щодо застосування законодавства про публічні закупівлі при укладенні Договору №35/19 від 24.05.2019 року судові рішення у справі №907/407/21 не містять.

За диспозицією ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В силу приписів ч. 1 ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Резюмуючи наведене, з урахуванням вказівок Верховного суду, що викладені в постанові від 17.10.2023 у даній справі, судом встановлено порушення сторонами Договору законодавчого порядку здійснення закупівлі у вигляді укладення Договору №35/19 від 24.05.2019 року без проведення процедури закупівлі, що є грубим порушенням ч. 7 ст. 2, ч.ч. 3, 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» та відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про публічні закупівлі» свідчить про нікчемність такого договору, у зв`язку з чим заявлені Публічним акціонерним товариством «Мотор Січ» вимоги про стягнення з відповідача 8 764 785,03 грн заборгованості, 480 214,95 грн пені, 492 722,49 грн інфляційних нарахувань та 120 095,07 грн - 3% річних на підставі нікчемного в силу закону договору, - не підлягають до задоволення судом.

Поряд з цим, суд звертає увагу позивача на положення ч. 2 ст. 216 ЦК України відповідно до якої у випадку, якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

З урахуванням викладеного, при умові завданні ПАТ «Мотор Січ» збитків у зв`язку з вчиненням Договору №35/19 від 24.05.2019 року, - такі можуть бути відшкодовані винною стороною при умові доведення їх наявності, розміру, протиправної поведінки винної сторони, причинно-наслідкового зв`язку.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 76-80 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку про недоведеність та безпідставність позовних вимог, а відтак в задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати сторін по сплаті судового збору (позивача за подання позовної заяви та відповідача за подання апеляційної та касаційної скарг) на підставі ч.9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом порівну на сторін у справі, позаяк саме з їх неправильних дій (внесення змін до Договору всупереч вимог Закону України «Про публічні закупівлі») і виник даний спір між сторонами.

Позатим, відповідно до ч. 11 ст. 129 ГПК України у випадку покладення судових витрат на обидві сторони, суд може зобов`язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. В такому випадку сторони звільняються від обов`язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що матеріалами справи підтверджується понесення позивачем судових витрат у вигляді сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 147 867,26 грн, а відповідача - за подання апеляційної та касаційної скарг - 517 535,44 грн, а загалом на суму 665 402,70 грн, з урахування покладення судом означених судових витрат порівну на обидві сторони у справі (по 332 701,35 грн), стягненню з позивача на користь відповідача підлягає сума грошових коштів в розмірі 184 834,09 грн (332 701,35 грн-147 867,26 грн).

Крім того, зайво сплачений позивачем судовий збір (у зв`язку з уточненням позовних вимог в бік зменшення) в розмірі 1179,25 грн може бути повернутий з Державного бюджету України Публічному акціонерному товариству «Мотор Січ» в порядку п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за його клопотанням.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Мотор Січ» (69068, м. Запоріжжя, просп. Моторобудівників, буд. 15, код ЄДРПОУ 14307794) на користь Закарпатського обласного комунального підприємства «Міжнародний аеропорт Ужгород» (88017, м. Ужгород, вул. Собранецька, буд. 145, код ЄДРПОУ 31315735) 184 834,09 грн (сто вісімдесят чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні 09 копійок) в повернення сплаченого судового збору.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 18 квітня 2024 року.

Суддя Лучко Р.М.