Рішення

від 18.04.2024 по справі 910/1828/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.04.2024Справа № 910/1828/24Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи

за позовом Фізичної особи-підприємця Коберника Володимира Миколайовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Опт"

про стягнення 52 720,00 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець Коберник Володимир Миколайович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Імперіал Опт" про стягнення 52 720,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем не виконано взяті на себе зобов`язання відповідно до договору поставки нафтопродуктів № 10/08-21 від 10.08.2021, а тому попередньо сплачені позивачем кошти підлягають поверненню.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

У відповідності до статті 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 19.02.2024 надіслано відповідачу в його Електронний кабінет та отримано останнім 19.02.2024.

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина перша статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач повідомлений належним чином та мав реальну можливість ознайомитись з ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2024.

Станом на 18.04.2024 відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подачу відзиву на позов.

Згідно з частиною другою статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Сторонами у справі 10.08.2021 укладено договір поставки нафтопродуктів № 10/08-21, за умовами пункту 1.1. якого відповідач зобов`язався передати в погоджені сторонами строки нафтопродукти (бензин автомобільний, дизельне паливо), а відповідач - прийняти та оплатити товар.

Відповідно до пункту 3.1. договору поставка товару здійснюється окремими партіями за заявками позивача, на підставі яких відповідачем виставляється рахунок-фактура на оплату кожної партії товару. Номенклатура, кількість, ціна товару в партії визначаються у видаткових накладних на поставку партії товару.

Пунктами 3.4., 3.5. договору передбачено, що при передачі товару позивачу відповідач зобов`язаний видати товарно-транспортну накладну. Товар вважається переданий відповідачем і прийнятий позивачем по якості - відповідно до технічних умов та інших нормативно-технічних актів, по кількості - відповідно до видаткових накладних на партію товару у відповідності з вибраним базисом поставки партії товару.

Згідно з пунктом 4.1. договору ціна на товар є договірною та визначається на кожну партію поставки товару в рахунках-фактурах та видаткових накладних постачальника, які є невід`ємною частиною цього договору.

Сторони по закінченню кожного місяця проводять звірку розрахунків за відвантажений товар. Акт звірки передається постачальнику, підписаний та затверджений належним чином до 10 (десятого) числа місяця, наступного за звітним (пункт 4.10. договору).

Відповідно до пункту 4.11. договору якщо за результатами звірки взаєморозрахунків буде встановлено, що сума грошових коштів, яка надійшла від покупця за товар, перевищує вартість відвантаженого товару - постачальник повертає покупцю протягом 2 (двох) банківських днів надлишкові грошові кошти.

Як стверджує позивач, ним на підставі договору № 10/08-21 здійснено перерахування на користь відповідача коштів у розмірі 57 720,00 грн, однак відповідачем не здійснено поставку палива. У той же час, відповідачем здійснено часткове повернення коштів в розмірі 5 000,00 грн, а тому за останнім лічиться заборгованість з повернення суми оплати за непоставлений товар в розмірі 52 720,00 грн.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Реалізація суб`єктами господарювання товарів негосподарюючим суб`єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Частинами 1 та 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до норм частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як встановлено судом, позивачем на виконання умов договору № 10/08-21 перераховано відповідачу грошові кошти на підставі рахунків № 14 від 11.01.2022, № 89 від 10.02.2022, що підтверджується платіжними дорученнями № 280 від 11.01.2022 та № 305 від 10.02.2022 з загальному розмірі 57 720,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем здійснено повернення оплати на суму 5 000,00 грн згідно з листа № 01/05.

Отже, як вказує позивач, у відповідача існує заборгованість перед позивачем у розмірі 52 720,00 грн.

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивачем з метою повернення надміру перерахованих коштів в розмірі 52 720,00 грн складено лист № 02/09 від 12.09.2023, однак доказів направлення такого листа на адресу відповідача до матеріалів справи не надано.

Долучений акт звірки взаємних розрахунків за період з січня по серпень 2023 року між сторонами за договором поставки нафтопродуктів № 10/08-21 від 10.08.2021 підписано лише позивачем, доказів направлення відповідачу означеного акту до матеріалів справи також не надано.

Отже, позивачем не дотримано умов пункту 4.10 договору поставки нафтопродуктів № 10/08-21 від 10.08.2021.

Таким чином, судом установлено, що строк повернення коштів за договором поставки нафтопродуктів № 10/08-21 від 10.08.2021 не настав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача коштів в розмірі 52 720,00 грн є передчасною та не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, статтею 123, статтею 129, статтями 232-233, статтями 237- 238, статтею 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Т.Ю. Кирилюк