Рішення

від 18.04.2024 по справі 911/232/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/232/24

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосойпродакшн»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС Україна»про стягнення 198576,87 грн.без повідомлення (виклику) сторін

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосойпродакшн» (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС Україна» (далі відповідач) про стягнення 198576,87 грн., з яких 130600 грн. основний борг, 56480,17 грн. інфляційні втрати, 11496,70 грн. 3% річних.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки від 04.01.2021 № 040121-1 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно перелічених у позовній заяві видаткових накладних у встановлений договором строк.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.02.2024 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 05.03.2024 для подачі відзиву на позовну заяву та інші документи, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 19.03.2024 та встановлено відповідачу строк до 02.04.2024 для подачі заперечення на відповідь на відзив. Запропоновано відповідачу надати суду у строк встановлений для подання відзиву докази належного виконання своїх зобов`язань за договором поставки від 04.01.2021 № 040121-1 щодо здійснення розрахунку за поставлений товар згідно перелічених у позовній заяві видаткових накладних у встановлений договором строк; контррозрахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та 3% річних.

Відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір поставки від 04.01.2021 № 040121-1 (далі договір), відповідно до умов якого позивач постачальник зобов`язався передати у власність (поставляти), а відповідач покупець приймати та оплачувати товар (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору найменування, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру та загальна вартість товару, буде визначатися сторонами у специфікаціях та/або накладних, які будуть формуватися постачальником на підставі заявок покупця з подальшим виставленням рахунків-фактур для здійснення оплати товару.

Згідно з п. 2.1 договору ціни на товар встановлюються в національній валюті України та погоджуються сторонами у специфікації та/або видатковій накладній до цього договору. Ціна включає в себе ПДВ 20%.

Загальна вартість (ціна) договору визначається сумарною ціною всього товару, поставленого постачальником на виконання умов цього договору згідно специфікацій та/або видаткових накладних (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору визначено, що покупець здійснює 100% оплату після поставки товару, в строк 1 робочий день.

Відповідно до п. 3.4 датою фактичного постачання товару є дата підписання видаткової накладної уповноваженою особою покупця.

Договір набирає чинності в момент підписання його представниками сторін і діє до 31.12.2021, а в частині зобов`язань, які виникли під час дії договору до повного їх виконання (п. 8.1 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 327210 грн., що підтверджується наступними видатковими накладними: від 03.02.2021 № 6 на суму 108030 грн., від 05.02.2021 № 9 на суму 106080 грн., від 15.02.2021 № 14 на суму 113100 грн., які підписані в двосторонньому порядку повноваженими представниками сторін та скріплені печатками товариств, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач своїх договірних зобов`язань щодо здійснення розрахунку по переліченим вище видатковим накладним в повному обсязі не виконав, у зв`язку з чим, за ним на час розгляду даної справи рахується борг в розмірі 130600 грн. різниця між перерахованими грошовими коштами та загальною вартістю поставленого товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не виникає з характеру відносин сторін.

Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладених між сторонами договорів, відповідач не виконав своїх договірних зобов`язань щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, в зв`язку з чим, за ним на час розгляду справи рахується борг в розмірі 130600 грн. Доказів сплати вказаного боргу відповідач суду не надав.

Згідно з вимогами ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 130600 грн. заборгованості.

Враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов`язання щодо здійснення повного розрахунку за поставлений товар, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з прострочених сум грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.

Згідно розрахунку позивача інфляційні втрати з прострочених сум за загальний період прострочення з 09.02.2021 по 22.01.2024 складають 56480,17 грн. та 3% річних за загальний період прострочення з 09.02.2021 по 22.01.2024 складають 11496,70 грн.

Відповідач власний контррозрахунок суду не надав.

Здійснений позивачем розрахунок інфляційних втрат та 3% річних є арифметично вірним, відповідає вказаним нормам законодавства та обставинам справи, а тому вимога в цій частині позову є доведеною та обґрунтованою, а відтак підлягає задоволенню.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача в розмірі 130600 грн. перед позивачем на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, а також враховуючи допущення відповідачем прострочення виконання грошового зобов`язання, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 130600 грн. основного боргу, 56480,17 грн. інфляційних втрат, 11496,70 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на відповідача.

Керуючись ст. 1291 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 232-233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосойпродакшн» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС Україна» про стягнення 198576,87 грн., з яких 130600 грн. основний борг, 56480,17 грн. інфляційні втрати, 11496,70 грн. 3% річних задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДДС Україна» (вул. Соборності, 58, м. Миронівка, Миронівський р-н, Київська обл., 08801, ідентифікаційний код 43901454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екосойпродакшн» (вул. Медична, 14, кв. 7, м. Кам`янське, Дніпропетровська обл., 51931, ідентифікаційний код 43392027) 130600 (сто тридцять тисяч шістсот) грн. основного боргу, 56480 (п`ятдесят шість тисяч чотириста вісімдесят) грн. 17 коп. інфляційних втрат, 11496 (одинадцять тисяч чотириста дев`яносто шість) грн. 70 коп. 3% річних, 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України, в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 18.04.2024.

Суддя Ю.В. Подоляк