Рішення

від 11.03.2024 по справі 911/2389/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2024 р. м. Київ Справа № 911/2389/23

Господарський суд Київської області в складі

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Марценюк О.М.

розглянувши справу № 911/2389/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток», смт Калинівка

Васильківського району Київської області

до Відділу освіти Гребінківської селищної ради, смт Гребінки Білоцерківського

району Київської області

про визнання договору укладеним та стягнення 310 594,49 грн

за участю представників:

від позивача: Дзенік С.І., адвокат, довіреність б/н від 01.03.2023;

від відповідача: Борисенко А.М., адвокат, ордер серії АІ № 1395650 від 04.09.2023

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Відділу освіти Гребінківської селищної ради (далі-відповідач) з вимогами визнати укладеним Договір про постачання теплової енергії від 27.03.2023 та стягнути 310 594,49 грн.

Мотивуючи позовні вимоги, позивач стверджує про наявність у відповідача обов`язку щодо укладення договору на постачання теплової енергії на умовах проекту договору, запропонованого позивачем, та ухиленням відповідача від його підписання, а також про наявність у відповідача заборгованості з оплати поставленої теплової енергії у січні 2023 року, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 256 949,00 грн, з огляду на наявність якої позивачем нараховані 2 619,00 грн 3 % річних, 3 871,21 грн інфляційних нарахувань та пені - 47 155,28 грн.

Разом з позовною заявою позивачем подано клопотання від 03.08.2023 (вх. № суду 14935/23 від 03.08.2023) про витребування у відповідача доказів, зокрема, копію договору про постачання теплової енергії № 11 від 25.01.2022, оскільки у позивача відсутній оригінал вказаного договору, а наявна копія поганої якості.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.08.2023 відкрито провадження у справі № 911/2389/23, розгляд справи в порядку загального позовного провадження призначений у підготовчому засіданні на 06.09.2023; на підставі ст. 81 Господарського процесуального кодексу України витребувано у Відділу освіти Гребінківської селищної ради копію договору про надання теплової енергії № 11 від 25.01.2022, укладеного між Відділом освіти Гребінківської селищної ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Екотеплорозвиток".

06.09.2023 через канцелярію суду відповідачем, на виконання вимог ухвали суду від 16.08.2023, разом із супровідним листом (вх. № 16895/23), надана копія Договору про надання теплової енергії № 11 від 25.01.2022.

Ухвалою суду від 06.09.2023 підготовче засідання у справі № 911/2389/23 було відкладено на 11.10.2023.

21.09.2023 через канцелярію господарського суду від Відділу освіти Гребінківської селищної ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову зазначав про те, що Договір № 11 від 25.01.2022 був укладений на бюджетний період 2022 року до кінця календарного року і, що дія договору закінчилась 31.12.2022, при цьому відповідач зазначав про відсутність у нього заборгованості та підписанням між сторонами всіх актів наданих послуг за 2022 рік. Відповідач зазначав про те, що ним не замовлялись послуги у 2023 році, а між сторонами відсутні будь-які переддоговірні переговори щодо укладення договору на постачання теплової енергії на 2023 рік. Поруч з цим, відповідач звертав увагу суду про невірно обраний позивачем спосіб захисту в частині немайнової вимоги, який не може призвести до відновлення порушеного права позивача.

06.10.2023 через канцелярію господарського суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву від 04.10.2023 (вх. № 19011/23), в якій позивач зазначає про те, що відповідач направляючи позивачу листи № 98/10-01-01 від 27.03.2023, № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-0-20 від 26.05.2023 із зауваженнями стосовно повітряно-температурного режиму, фактично визнає факт отримання ним теплової енергії у січні 2023 року, а за відсутності у відповідача вмотивованої відмови від їх підписання та заперечень, акти виконаних робіт за січень 2023 року на суму 192 528,50 грн та на суму 64 366,50 грн, вважаються підписаними з боку відповідача. Разом з цим, позивач зазначав про відсутність повідомлень з боку відповідача про недоліки повітряно-температурного режиму, аж до отримання відповідачем спірних актів.

Ухвалою господарського суду від 11.10.2023 відкладено підготовче засідання на 01.11.2023; витребувано у позивача роздруківку на паперовому носії з подобовим обсягом постачаємої теплової енергії за період з 01.01.2023 по 31.01.2023 з пам`яті теплового лічильника Multical 601 (602) заводський номер 69573884.

30.10.2023 через канцелярію господарського суду від позивача, на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2023, надійшла заява від 30.10.2023 (вх. № 20483/23) з додатком.

В судовому засіданні 01.11.2023 судом оголошено перерву до 22.11.2023.

22.11.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові заперечення (вх. № 21873/23), в який відповідач не погоджуючись із позицією позивача зазначав, що акти отриманні відповідачем з листом позивача № 06/02/23 від 06.03.2023, на постачання теплової енергії у січні 2023 року, оформлені з порушенням вимог Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність» за відсутності обов`язкових реквізитів. Відповідач також зазначав про відмінності показів знятих з лічильника Multical 601 (602) заводський номер 69573884 та зазначених у спірних актів.

22.11.2023 через канцелярію господарського суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 21872/23) про проведення судової теплотехнічної експертизи. В обґрунтування свого клопотання відповідач зазначає про те, що відомості обліку споживання теплової енергії не можуть слугувати належними та допустимими доказами у справі і, що з метою з`ясування всіх обставин у справі № 911/2389/23 необхідні спеціальні знання у відповідній сфері.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання (вх. № 21872/23) про проведення судової теплотехнічної експертизи, з підстав його необґрунтованості.

В підготовчому засіданні 22.11.2023 судом оголошено перерву до 06.12.2023.

05.12.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення (вх. № 22556/23), в яких відповідач зазначав про те, що акти на постачання теплової енергії у січні 2023 року не можуть бути належними доказами у справі, оскільки не містять інформації про період за який здійснюється нарахування теплової енергії, що не відповідає вимогам Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

05.12.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 22557/23) про витребування доказів, зокрема Акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік.

05.12.2023 на електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання (вх. № 22543/23) про долучення до матеріалів справи заяви свідка ОСОБА_1 , виклик та допит його, та виклик та допит в якості свідка начальника Відділу освіти Гребінківської селищної ради.

Ухвалою суду від 06.12.2023 підготовче засідання відкладено на 06.12.2023.

15.12.2023 через систему «Електронний суд» від позивача надійшло клопотання (вх. № 5549/23) про приєднання доказів до матеріалів справи та письмові пояснення (вх. № 5564/23) на додаткові письмові заперечення відповідача.

18.12.2023 через систему «Електронний суд» (вх. № 5587/23) та через канцелярію суду (вх. № 23163/23) від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення та заперечення.

В підготовчому засіданні 18.12.2023, суд розглянувши клопотання (вх. №22543/23) дійшов висновку щодо його часткового задоволення та залучив до матеріалів справи заяву свідка ОСОБА_1 , відмовлено у виклику та допиті в якості свідка - ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю заяви свідка та ненадання добровільної згоди на допит; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача (вх. № 22557/23) про витребування доказів - Акту про прийняття вузла комерційного обліку на абонентський облік, з підстав його необґрунтованості.

Також, в підготовчому засіданні 18.12.2023 представник відповідача не підтримав клопотання (вх. № 21872/23) про проведення судової теплотехнічної експертизи, тому зазначене клопотання судом не розглядалось.

Ухвалою суду від 18.12.2023 закрито підготовче провадження у справі № 911/2389/23, справу призначено до розгляду по суті на 24.01.2024.

Ухвалами суду від 24.01.2024 та від 14.02.2024 розгляд справи по суті був відкладений на 14.02.2024 та на 04.03.2024 відповідно.

В судовому засіданні 04.03.2024 судом оголошено перерву з розгляду справи по суті на 11.03.2024.

11.03.2024 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли додаткові пояснення (виступ в дебатах).

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові та відповіді на відзив; представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, вважаючи заявлені вимоги необгрутованими та такими, що задоволенню не підлягають з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» (постачальник) та Відділом освіти Гребінківської селищної ради (споживач) за результатами переговорної процедури, що оформлено протоколом № 14 від 13.01.2022, укладено Договір про постачання теплової енергії № 11 від 25.01.2022.

За умовами п. 1.1 договору постачальник взяв на себе зобов`язання з поставки споживачу теплової енергії до об`єктів: ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс»», який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», який знаходиться за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А, в обсягах передбачених цим договором, а споживач зобов`язується отримувати та оплачувати поставлену теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, визначені договором.

Теплова енергія поставляється споживачу в обсягах - 850 гКал у вигляді гарячої води на потреби опалення (п. 2.1). Обсяги постачання теплової енергії за домовленістю сторін можуть бути збільшені або зменшені, що визначається додатковою угодою (п. 2.2). Початок та закінчення постачання теплової енергії визначається сторонами договору (п. 2.3).

Умовами п. 3.2 договору визначено, що загальна сума договору становить 1 997 500,00 грн, без ПДВ.

Відповідно до п.п. 4.2, 4.3, 4.4 договору розрахунковим періодом є календарний рік. Споживач до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом сплачує постачальнику вартість спожитої теплової енергії в розрахунковому періоді. Споживач сплачує постачальнику вартість спожитої теплової енергії на підставі рахунків, актів виконаних робіт (послуг) наданих постачальником. По одному примірнику оформлених актів виконаних робіт (послуг) споживач повертає постачальнику через п`ять днів після їх отримання.

Облік споживання теплової енергії проводиться за приладами обліку при їх наявності, а при відсутності розрахунковим способом (п. 7.1).

Умовами п. 11.1 договору визначено, що цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31.12.2022. Припинення дії договору не звільняє споживача від обов`язку повної сплати вартості спожитої теплової енергії (п. 11.3).

У пункті 11.4 договору між сторонами обумовлено, що договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік, якщо не менше ніж за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, про його припинення не буде письмове заявлено однією із сторін.

Як вбачається зі Схеми тепломережі до об`єктів теплопостачання за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт Гребінки, пр-т Науки, тепломережа розташована таким чином, що від однієї котельні з тепловим лічильником теплом забезпечуються три споживача, а саме: Відділ освіти Гребінківської селищної ради (ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс» та ДНЗ «Казочка»), КНП «Гребінківська центральна лікарня» та КНП «Васильківська ЦПМСД».

Сумарно об`єм та кількість теплової енергії розподілявся на вказаних споживачів пропорційно площі об`єктів (будівель/приміщень), які опалюються та виражається у відсотковому відношенні відповідно до наказу № 30/12-4 від 30.12.2022 Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток».

Керуючись встановленими показниками спожитої теплової енергії та тарифами позивачем було нараховано відповідачу до оплати у січні 2023 року за отриману теплову енергію, всього 256 895,00 грн:

- за актом надання послуг з постачання теплової енергії до об`єкта - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс, всього на суму 192 582,50 грн;

- за актом надання послуг з постачання теплової енергії до об`єкта - ДНЗ «Казочка», всього на суму 64 366,50 грн.

06.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» звернулось до Відділу освіти Гребінківської селищної ради з листом № 06/02/23, до якого додані проєкт договору на постачання теплової енергії на 2023 рік та акти надання послуг з постачання теплової енергії за січень 2023 по об`єктах - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс та ДНЗ «Казочка». У своєму листі № 06/02/23 від 06.03.2023 позивач просив відповідача підписати наданий договір та акти наданних послуг.

У відповідь листом від 27.03.2023 № 98/10-01-20 Відділом освіти Гребінківської селищної ради було повідомлено про отримання у 2022 році послуг неналежної якості та з порушенням повітряно-теплового режиму. Водночас відділ освіти повідомив про бажання обговорення розрахунків викладених в актах та змін до умов договору з подальшим його укладенням.

Листом № 19/04/23 від 19.04.2023 позивач звертався до відповідача, в якому просив підписати раніше наданий проект договору та акти виконаних робіт. При цьому, позивач зазначав про відсутність у відповідача будь-яких заперечень по суті, з приводу актів наданих послуг за січень 2023 року з постачання теплової енергії до об`єктів відповідача та зауважував, що у разі ненадання належним чином вмотивованої відмови від їх підписання такі акти вважаються підписаними з боку відповідача.

У відповідь листом № 133/10-01-20 від 24.04.2023 Відділ освіти зазначав про те, що у січні 2023 року постачання теплової енергії здійснювалось неналежним чином із порушенням вимог «Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти».

28.04.2023 позивач звернувся до відповідача з листом № 28/04/23, в якому просив підписати раніше наданий договір та акти виконаних робіт та провести оплату за отриману у січні 2023 року теплову енергію.

Відділ освіти Гребінківської селищної ради у листі № 181/10-01-20 від 26.05.2023 зазначав про те, що постачання теплової енергії на об`єктах споживача з листопада 2022 року по січень 2023 року здійснювалось неналежним чином з порушенням температурного режиму, що було зафіксовано відповідними актами.

Звертаючись до суду із відповідним позовом, з вимогами про визнання укладеним Договору про постачання теплової енергії від 27.03.2023 та стягнення 310 594,49 грн, позивач зазначає про те, що між ним та відповідачем не досягнуто згоди щодо обов`язку з підписання договору, а у відповідача наявна заборгованість за січень 2023 року з оплати за отриману теплову енергію, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом.

Відділ освіти Гребінківської селищної ради заперечуючи проти позову зазначав про те, що Договір № 11 від 25.01.2022 був укладений на бюджетний період 2022 року до кінця календарного року і, що дія договору закінчилась 31.12.2022, при цьому відповідач зазначав про відсутність у нього заборгованості та підписання між сторонами всіх актів наданих послуг за 2022 рік і, що послуги на наступний 2023 календарний рік відділом освіти не замовлялись, між сторонами відсутні будь-які переддоговірні переговори щодо укладення договору на постачання теплової енергії на 2023 рік. Разом з цим, відповідач зазначав про неналежну якість отриманих у січні 2023 року послуг з постачання теплоенергії та порушення повітряно-температурного режиму.

Правовідносини між сторонами в сфері виробництва, транспортування та постачання теплової енергії регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Закон України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 та іншими нормативно-правовими актами України.

Згідно з ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінська-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Статтею 275 ГК України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Згідно з приписами ст. 193 Господарського кодексу України ст. 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов`язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до приписів ст.ст. 3, 4 Закону України "Про теплопостачання" відносини між суб`єктами діяльності у сфері теплопостачання регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 року № 1198 затверджені Правила користування тепловою енергією (надалі - Правила), пунктом 2 яких встановлено, що правила є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

Зокрема, в Законі України "Про теплопостачання" та у вказаних Правилах надано визначення поняттю споживач, а саме споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору (Закон); споживач теплової енергії - фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (Правила).

Теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

В розумінні Закону України «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, споживачем теплової енергії є фізична або юридична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору.

Користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією (далі - договір), крім підприємств, що виробляють та використовують теплову енергію для цілей власного виробництва. Теплова енергія постачається безперервно, якщо договором не передбачено інше (п. 29 Правил).

Споживач теплової енергії зобов`язаний: вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил (п. 40 Правил).

Таким чином, підставою для виникнення у відповідача зобов`язань з оплати послуг з постачання теплової енергії без укладеного договору є, насамперед, факт надання відповідних послуг, а також доведення обсягу та вартості таких послуг належними та допустимими доказами, адже споживання теплової енергії не може бути безоплатним.

Статтею 14 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що прилад обліку теплової енергії - засіб вимірювальної техніки, що має нормовані метрологічні характеристики і тип якого занесений до реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, на основі показань якого визначається обсяг спожитої теплової енергії; теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу; постачання теплової енергії (теплопостачання) - господарська діяльність, пов`язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору.

Діяльність у сфері теплопостачання може здійснюватися суб`єктами господарської діяльності у сфері теплопостачання всіх організаційно-правових форм та форм власності, зокрема, на основі договорів оренди, підряду, концесії, лізингу та інших договорів. Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (ч.ч. 1, 5, 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").

Враховуючи вищевикладене, суд констатує, що незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу п.п. 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії.

При цьому, судом враховано правовий висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17, від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, згідно якого, споживач, який фактично споживає теплову енергію, не вчинивши дій з відключення від послуг теплопостачання відповідно до Правил користування тепловою енергією, не може бути звільнений від оплати вартості спожитої теплової енергії, як особа, що допустила господарське правопорушення у відносинах теплопостачання.

У постанові Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду від 25.03.2019 року у справі № 910/12510/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого: "укладення договору з теплопостачання є не правом споживача послуг, а його обов`язком а сам лише факт не укладення такого договору не може слугувати підставою для звільнення споживача від сплати за фактично спожиту теплову енергію в спірний період".

Отже, навіть за відсутності договору, втім, при належному підтвердженні факту постачання теплової енергії споживачу, останній не звільняється від обов`язку оплати за фактично спожиту теплову енергію.

Споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункти 24, 25 Правил № 630).

Відповідач не надав доказів відключення від теплопостачання приміщень ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А у січні 2023 року. Доказів того, що у січні 2023 року навчальні заклад відповідача отримували теплову енергію від іншого постачальника, а не від позивача до суду не надано.

В судовому засіданні 04.03.2023 допитано свідка ОСОБА_1 , який є 100 % власником ТОВ «Екотеплорозвиток», та який зазначав про те, що ним особисто велись перемовини щодо надання послуг відповідачу із начальником відділу освіти ОСОБА_2 та селищним головою ОСОБА_3 . Також, свідком було зазначено про те, що протягом 2022 року та у січні 2023 року ТОВ «Екотеплорозвиток» надавались послуги із теплопостачання до закладів Відділу освіти Гребінківської селищної ради, а саме: ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А.

Згідно з ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання» у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку. Пунктом 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198, визначено, що розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показань вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку. Пункт 40 Правил користування тепловою енергією передбачає, що споживач зобов`язаний дотримуватися вимог договору, а саме вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач здійснює господарську діяльність з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії у Київській області на підставі статуту та розпорядження № 521 від 18.09.2018 «Про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з виробництва, постачання та транспортування теплової енергії у Київській області».

Так, як зазначає позивач, ним у січні 2023 року було надано відповідачу послуги з постачання теплової енергії на об`єктах. На підтвердження факту постачання та споживання теплової енергії у січні 2023 року в нежитлові приміщення - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А, а також її обсягу, позивач надав до матеріалів справи акти надання послуг з постачання теплової енергії на суму 192 582,50 грн та на суму 64 366,50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи вказані акти підписано лише позивачем.

Мотивованої відмови відповідача від підписання відповідних актів матеріали справи не містять.

Судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача щодо повноти та якості отриманих послуг, а лише в березні 2023 року, тобто, після отримання послуг з постачання теплової енергії у січні 2023 року та листа № 06/02/23 від 06.03.2023, в якому позивач просив відповідача, зокрема, здійснити оплату заборгованості за січень 2023 року, зазначив про невідповідність температурного режиму.

В доказ надання послуг неналежної якості, до матеріалів справи додані акти перевірки температурного режиму в приміщенні закладів у січні 2023 року, підписані комісією з боку відповідача.

В той же час, відповідно до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману ним теплову енергію у строки, встановлені договором або законом.

Пунктом 18 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, визначено, що розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.

Згідно ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов`язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Виходячи зі змісту наведених вище статей, оплаті зі сторони замовника підлягає саме надана послуга, факт реального надання якої підлягає доведенню належними та допустимими доказами відповідно до ст.ст 73-79 ГПК України.

Так, судом встановлено, що акти надання послуг з постачання теплової енергії на суму 192 582,50 грн та на суму 64 366,50 грн в приміщення відповідача - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А, а також її обсягу, підписано лише позивачем та відповідно надано на підпис відповідачу, що підтверджується листом № 06/02/23 від 06.03.2023, до якого додано вказані акти.

Отримання відповідачем актів надання послуг з постачання теплової енергії не заперечується відповідачем, та підтверджується листами № 98/10-01-20 від 27.03.2023, № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-01-20 від 26.05.2023.

Крім того, листами № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-01-20 від 26.05.2023 відповідач сам вказував про отримання від позивача послуг з постачання теплової енергії у січні 2023 року, але зазначав про неналежну якість послуг.

Відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу спірних актів з мотивованою відмовою від їх підписання. Листи відповідача № 98/10-01-20 від 27.03.2023, № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-01-20 від 26.05.2023, на які він посилається у відзиві, не є за своєю суттю відмовою від підписання актів.

Суд зазначає, що пасивна бездіяльність відповідача в частині відсутності реагування на одержані від позивача акти не є добросовісною поведінкою суб`єкта господарювання та відповідно не зумовлює відсутність у нього обов`язку з оплати наданих позивачем послуг.

Не підписання відповідачем спірних актів не спростовує факту надання позивачем послуг теплової енергії на зазначені в таких актах суми, оскільки факт надання позивачем вказаних послуг підтверджується показниками лічильника.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач був обізнаний про існування заборгованості, зокрема, позивачем до позову долучено копії відповідних доказів з яких вбачається, що відповідач отримував відповідні спірні акти. Факт надання позивачем послуг у січні 2023 року підтверджується доданими до позову матеріалами та відповідачем належними доказами не спростовано.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Отже, документами, які підтверджують виконання позивачем зобов`язання з надання послуг відповідачу, а також виникнення у відповідача зобов`язання з їх оплати, є акти надання послуг, які є первинними бухгалтерськими документами в розумінні вказаних положень законодавства та засвідчують факт здійснення сторонами господарських операцій і містять інформацію про вартість послуг.

Таким чином, виходячи зі змісту положень статей 509, 901, 903 ЦК України, обов`язок замовника оплатити послуги виникає з факту їх надання, а не з факту оформлення передачі послуг актом приймання-передачі виконаних робіт.

Як було встановлено судом, отримання відповідачем актів надання послуг з постачання теплової енергії за січень 2023 року не заперечується відповідачем, та підтверджується листами № 98/10-01-20 від 27.03.2023, № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-01-20 від 26.05.2023.

Більш того, листами № 133/10-01-20 від 24.04.2023, № 181/10-01-20 від 26.05.2023 відповідач сам вказував про отримання від позивача послуг з постачання теплової енергії у січні 2023 року, проте вказував на отримання таких послуг з порушенням температурного режиму, отже посилання відповідача про оформлення актів з порушенням Закону України «статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при підтвердженні відповідачем особисто отримання таких послуг не можуть братись судом до уваги.

Разом з цим, твердження відповідача щодо не проведення переговорів щодо укладення договору на постачання теплової енергії відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" суд зазначає наступне.

Законом України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону "Про публічні закупівлі".

Учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об`єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Дані норми вказують, що саме на замовника покладається обов`язок проводити закупівлі, a не на учасника (виконавця послуг).

Також відповідачем не надано доказів, що у січні 2023 року відповідач звертався до позивача з вимогою припинити постачання теплової енергії до приміщень відповідача - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А.

Таким чином, вищевикладене спростовує посилання відповідача на викладені у відзиві обставин.

На підставі вищевикладеного, враховуючи те, що відповідач не виконав своїх зобов`язань щодо оплати послуг з постачання теплової енергії у січні 2023 року до приміщень - ОНЗ «Гребінківський навчально-виховний комплекс», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23 та ДНЗ «Казочка», за адресою: Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр-т Науки, 23-А, отримання яких відповідачем не спростовано, позовна вимога про стягнення заборгованості в сумі 256 949,00 грн є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з цим, звертаючись з відповідним позовом, позивач також просить суд стягнути з відповідача 2 619,00 грн 3 % річних, нарахованих з 29.03.2023 по 31.07.2023, 3 871,21 грн інфляційних нарахувань, за період: квітень 2023 року - липень 2023 року та пені - 47 155,28 грн, за період з 29.03.2023 по 31.07.2023 з посиланням на п. 8.2.2 договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд дійшов висновку, що такий проведений арифметичний вірно, а отже вимога про стягнення 2 619,00 грн 3 % підлягає задоволенню. Що ж до вимог про стягнення інфляційних втрат, суд перевіривши наданий позивачем розрахунок, враховуючи те, що позивачем такий розрахунок проведено не вірно, здійснив власний розрахунок, за яким з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні нарахування в сумі 2 306,29 грн, які підлягають задоволенню судом.

Щодо стягнення 47 155,28 грн пені суд відзначає наступне.

У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини 4 статті 231 ГК України встановлюється законом, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі.

Законодавець пов`язує можливість застосування штрафних санкцій за порушення строків виконання зобов`язань саме з умовами їх встановлення за договором за відсутності законодавчого врегулювання розміру таких санкцій.

Разом з тим, частиною 6 статті 231 ГК України визначено можливість встановлення у відсотках до облікової ставки НБУ як одиниці вимірювання такої санкції. Однак, саме зобов`язання зі сплати пені має визначатися згідно з укладеним сторонами договором, інакше буде порушуватися принцип свободи договору, оскільки сторони вправі і не передбачати будь-яких санкцій за порушення строків розрахунку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 908/1501/18.

Згідно з ч. 1 ст. 546, ч. 1 ст. 547, ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватись пенею (неустойка), що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Звертаючи до господарського суду, позивач у прохальній частині позовної заяви просить суд визнати укладеним Договір про постачання теплової енергії від 27.03.2023.

При цьому, мотивуючи вимоги про стягнення пені, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню на підставі п. 8.2.2 Договору № 11 від 25.01.2022.

Суд відзначає про те, що таке тлумачення прохальної частини позовної заяви, поруч із підставою стягнення пені (п. 8.2.2 Договору від 25.01.2022) не дає підстав для застосування такого виду відповідальності, як пеня.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 47 155,128 грн. пені задоволенню не підлягають.

Щодо вимоги позивача про визнання укладеним Договір про постачання теплової енергії від 27.03.2023, суд відзначає наступне.

06.03.2023, 19.04.2023, 24.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» зверталось до Відділу освіти Гребінківської селищної ради з листами № 06/02/23, № 19/04/23, № 28/04/23, в яких просило підписати Договір б/н про постачання теплової енергії та один повернути позивачу на його адресу. Договір був доданий позивачем до листа № 06/02/23 від 06.03.2023.

Однак, запропонований позивачем проект відповідачем не погоджено та не підписано; водночас відділ освіти повідомляв про бажання обговорення змін до умов договору з подальшим його укладенням.

Вказане стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом, в якому позивач просить суд визнати укладеним між Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» та Відділом освіти Гребінківської селищної ради Договір про постачання теплової енергії від 27.03.2023 на умовах проекту договору поданого позивачем.

Суд може захистити цивільне право та інтерес у спосіб або зміни правовідношення, або припинення правовідношення ( абзаци 6, 7 ч. 2 ст. 16 ЦК України). Зазначені способи захисту застосовуються у спорах, що виникають на стадії зміни або розірвання вже укладеного договору.

Суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що передбачений іншим законом ( абз. 11 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Таким законом є Господарський кодекс України у статті 20 якого передбачено можливість захисту права та законного інтересу шляхом встановлення правовідносин. Зазначений спосіб захисту застосовується у спорах, що виникають на стадії укладення саме господарського договору, і такі спори підвідомчі господарським судам.

Господарський договір може бути укладено між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами ( ч. 1 ст. 179 ГК України).

Частина 3 ст. 179 ГК України передбачає випадки, коли укладення господарського договору є обов`язковим для сторін в силу прямої вказівки закону щодо обов`язковості укладення договору для певних категорій суб`єктів господарювання.

Згідно з правилом ч. 1 ст. 641 ЦК України, до якої відсилає ч. 7 ст. 179 ГК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору.

Так, 06.03.2023, 19.04.2023, 24.04.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» зверталось до Відділу освіти Гребінківської селищної ради з листами № 06/02/23, № 19/04/23, № 28/04/23, в яких просило підписати договір, в наданій редакції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 у справі №32/563 зазначено, що норми Господарського кодексу України визначають загальний порядок укладення господарських договорів.

Так, статтею 181 Господарського кодексу України передбачено загальний порядок укладання господарських договорів, відповідно до якого господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.

Відповідно до частини першої статті 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів, які є обов`язковим на підставі закону, розглядаються судом.

У частині 2 цієї статті Кодексу передбачено, що день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Зі змісту зазначеної статті вбачається, що переддоговірним є спір, який виникає у разі, якщо сторона ухиляється або відмовляється від укладення договору в цілому або не погоджує окремі його умови. При цьому передати переддоговірний спір на вирішення суду можливо лише тоді, коли хоча б одна із сторін є зобов`язаною його укласти через пряму вказівку закону. В інших випадках спір про укладення договору чи з умов договору може бути розглянутий господарським судом тільки за взаємною згодою сторін або якщо сторони зв`язані зобов`язанням укласти договір на підставі існуючого між ними попереднього договору. У разі вирішення судом переддоговірного спору з дотриманням вказаних вимог днем укладення договору вважається день набрання чинності відповідним рішенням суду, враховуючи, що в такому випадку договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення (правова позиція Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду, викладена у постанові 16 березня 2021 року у справі № 911/178/20).

Вирішивши такий спір, суд у відповідності до приписів частини дев`ятої статті 238 ГПК України вказує в резолютивній частині рішення умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір з посиланням на поданий позивачем проект договору.

Проекті договору про постачання теплової енергії, позивач пропонує укласти датою - 27.03.2023, а в п. 11.1 пропонує укласти його в наступній редакції: «Цей договір набуває чинності з дня його підписання та діє по 31.12.2023. Сторони встановили, що у зв`язку із фактичним початком надання постачальником послуг з постачання теплової енергії споживачу, у відповідності із п. 3 ст. 631 ЦК України, умови даного договору, в частині розрахунків (оплати) за поставлену споживачу теплову енергію, поширюються на період з 01.01.2023».

Частина 3 статті 651 ЦК України передбачає право сторін встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Водночас, такого погодження сторонами на попередній період судом не встановлено, то відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2023.

Враховуючи те, що вимогою позивача є переддоговірний спір, то відповідно, і договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, то днем укладення договору вважається день набрання чинності рішенням суду у даній справі.

Такий висновок зробив Верховний Суд у постанові від 30.09.2021 в аналогічній справі №906/1205/20.

У переддоговірному спорі, який виник щодо договору, укладання якого є обов`язковим в силу закону, фактично судовим рішенням утверджуються права та обов`язки для сторін цього договору, зміст яких є обов`язковим в силу вимог закону або такі, що погоджені сторонами.

Оскільки такого погодження сторонами на попередній період судом не встановлено, то відповідно, у суду відсутні підстави застосовувати умови договору до правовідносин, що виникли між сторонами з 01.01.2023.

Враховуючи наведене вище, суд відмовляє у задоволені позову про визнання укладеним договору про постачання теплової енергії від 27.03.2023.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Що стосується заявлених до стягнення з відповідача 20 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, які позивач просить стягнути з відповідача, суд зазначає наступне.

Так, звертаючись до господарського суду із позовною заявою, позивач просив суд покласти на відповідача судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги. В обґрунтування відшкодування витрат по оплаті послуг адвоката, позивачем були надані Договір про надання правничої допомоги № 01/03/23 від 01.03.2023, укладений між Адвокатським бюро «Дзеніка Сергія» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток», Додаток № 1 від 01.08.2023 до договору, рахунок № 01/08/23 від 01.08.2023, банківська виписка з особистого рахунка про перерахування позивачем та рахунок адвокатського бюро 20 000,00 грн, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ № 00372 від 03.12.2018, ордер серії АА № 1335635 від 03.08.2023.

Як вбачається з п. 3.1 Договору № 01/03/23 від 01.03.2023, за правову допомогу, визначену договором, замовник сплачує адвокатському бюро винагороду (гонорар) в розмірі та в порядку визначеному у додатках до договору, які є невід`ємними частинами договору.

У Додатку № 1 від 01.08.2023 до договору між АБ «Дзеніка Сергія» та ТОВ «Екотеплорозвиток» обумовлено, що винагорода (гонорар) за правову допомогу встановлюється у розмірі 20 000,00 грн, що включає в себе: вивчення документів, обрання та підготовка правової позиції клієнта у справі, надання консультацій; підготовка та надання до Господарського суду Київської області позовної заяви про стягнення заборгованості; супровід справи у суді, підготовка процесуальних документів (клопотань, заяв, пояснень, відповіді на відзив тощо).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За приписами ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частинною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що положення цієї глави (глави 63 «Послуги. Загальні положення» підрозділу 1 розділу III Книги п`ятої цього Кодексу) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Разом з цим, за змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд зазначає, що заявлений розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат, при цьому, відповідачем не подано до суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу у заявленому позивачем розмірі.

Таким чином, оскільки віднесення вищевказаних витрат до складу судових передбачено законом, надання послуг адвокатським об`єднанням підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про включення витрат відповідача на професійну правничу допомогу до складу судових витрат у даній справі.

Разом з цим, враховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі № 911/2389/23, судові витрати пов`язані із наданням правничої допомоги також підлягають частковому задоволенню та покладаються судом на Відділ освіти Гребінківської селищної ради в сумі 8 431,39 грн, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу освіти Гребінківської селищної ради (08662, Київська область, Білоцерківський район, смт. Гребінки, пр. Науки, 2, код ЄДРПОУ 43973801) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Екотеплорозвиток» (08623, Київська область, Васильківський район, смт Калинівка, вул. Центральна, 57, код ЄДРПОУ 42399351) 256 949 (двісті п`ятдесят шість тисяч дев`ятсот сорок дев`ять) грн 00 коп заборгованості, 2 306 (дві тисячі триста шість) грн 29 коп інфляційних нарахувань, 2 619 (дві тисячі шістсот дев`ятнадцять) грн 00 коп 3 % річних, 3 928 (три тисячі дев`ятсот двадцять вісім) грн 11 коп судового збору та 8 431 (вісім тисяч чотириста тридцять одну) грн 39 коп судових витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

3. В іншій частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 17.04.2024.

Суддя О.О. Христенко