Ухвала
від 17.04.2024 по справі 916/1117/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua


УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"17" квітня 2024 р. Справа № 916/1117/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

при розгляді справи за позовом: Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро" (73000, Херсонська обл., м. Херсон, вул. І. Вазова, буд.1)

про стягнення 440 357,31 грн та витребування майна

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

15.03.2024 Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адепт-Агро", в якій просить суд:

- витребувати у ТОВ "Адепт-Агро" на користь АТ КБ "Приватбанк" транспортний засіб: марка - Toyota Highlander Hybrid 2,5 e-CVT-Elegance, 5TDLB3CHX0S049830, рік виробництва - 2021;

- стягнути з ТОВ "Адепт-Агро" на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованість за договором фінансового лізингу № HECFFLOWWPUAA-1 вiд 20.07.2021, яка складається з: 436 767,85 грн несплачене відшкодування частини вартості предмету лізингу, за фактичний строк користування, 3 589,46 грн заборгованiсть за винагородою за користування предметом лізингу, а разом 440357,31 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним між сторонами договором фінансового лізингу №HECFFLOWWPUAA-1 вiд 20.07.2021 в частині відшкодування вартості майна, сплати винагороди, що мало наслідком розірвання договору в односторонньому порядку та є підставою для звернення до суду.

Ухвалою суду від 20.03.2024 відкрито провадження у справі №916/1117/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на "17" квітня 2024 р. об 11:30.

Ухвала суду від 20.03.2024 була направлена позивачу та представнику позивача до електронних кабінетів та доставлена 22.03.2024, про що свідчать довідки про доставку електронного листа, наявні у матеріалах справи.

Вказана ухвала також направлена на юридичну та електронну адреси відповідача, втім, поштове повідомлення повернулося до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.

В судове засідання 17.04.2024 позивач та відповідач не з`явилися, про причини неявки у судове засідання суд не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічну підставу залишення позову без розгляду містить п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, відповідно до якої суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання або неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою.

Наведені положення статей 202, 226 ГПК України в чинній редакції не пов`язують можливість залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами виключно в разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, однак звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Отже, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні, кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2-4 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала. Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Як вже було зазначено судом, позивач в судове засідання 17.04.2024 не з`явився.

При цьому, позивач про дату та час розгляду справи №916/1117/24 був повідомлений ухвалою суду від 20.03.2024 шляхом доставки електронного листа до електронного кабінету Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", а також до електронного кабінету представника останнього, що підтверджується довідками про доставку електронного листа від 22.03.2024, наявними у матеріалах справи.

Відповідно до ч.5 ст.6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їхні офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Зміст вказаної процесуальної норми свідчить про те, що для цілей ГПК України офіційною електронною адресою є електронна адреса, зареєстрована в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі.

Вказаний висновок також узгоджується з правовою позицією щодо належного виклику учасника справи засобами електронної пошти, викладеною Верховним Судом у постановах від 01 червня 2022 року у справі № 761/42977/19 (провадження № 61-1933св22) та від 26 жовтня 2022 року у справі № 761/877/20 (провадження № 61-11706св21) та від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18 (провадження № 61-8101св22).

Таким чином, суд зазначає, що повідомлення Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про час та місце розгляду справи шляхом доставки ухвал суду на електронну адресу, зареєстровану в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі, є належним.

Втім, не з`явившись у судове засідання 17.04.2024, позивач про поважність причини неявки у судове засідання суд не повідомив, заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача також не надав.

За приписами ч. 4 ст. 11 ГПК України при розгляді справ суд застосовує Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте, право на суд не є абсолютним, і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи. За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Приймаючи до уваги наведене, оскільки позивач, якого належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, у судове засідання 17.04.2024 не з`явився, не повідомивши при цьому про причини відсутності та не надавши клопотання про розгляд справи без його участі, суд дійшов висновку, що позовна заява Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" підлягає залишенню без розгляду.

Суд зауважує, що оцінка правомірності дій суду щодо залишення позовної заяви без розгляду у разі нез`явлення позивача до суду, без повідомлення про причини неявки та ненадання клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, зокрема, була предметом розгляду Верховним Судом у справах №916/81/17, №916/2982/16.

Вказана позиція цілком підтримана у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.01.2023 у справі №9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).

При цьому, висновки Верховного Суду в силу положень ст. 236 ГПК України є обов`язковими для суду першої інстанцій при застосуванні норм права.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до ч. 4 ст. 226 ГПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч.1 ст.226, ст.234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" у справі №916/1117/24 залишити без розгляду.

Ухвала набирає чинності 18.04.2024 та може бути оскаржена в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 18.04.2024р.

Суддя Ю.М. Щавинська

СудГосподарський суд Одеської області
Дата ухвалення рішення17.04.2024
Оприлюднено22.04.2024
Номер документу118453754
СудочинствоГосподарське
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань лізингу

Судовий реєстр по справі —916/1117/24

Ухвала від 17.04.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

Ухвала від 20.03.2024

Господарське

Господарський суд Одеської області

Щавинська Ю.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні