Рішення

від 18.04.2024 по справі 916/978/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/978/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛУБ"

про стягнення 599311,43 грн

Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛУБ" про стягнення 599311,43 грн заборгованості за договором фінансового лізингу від 14.09.2021 №HENOFLOWWXPD4-1, з яких - 544383,64 грн несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 54757,79 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 170грн штрафу.

Ухвалою від 11.03.2024 суд визнав справу малозначною та відкрив провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу строк, відповідно до ст. 251, 252 ГПК України, протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, для подання суду (з доказами надіслання іншим учасникам справи): відзив на позов з документальним обґрунтуванням викладених обставин, заяви з процесуальних питань (за наявності), належним чином засвідчені копій статутних та реєстраційних документів. Роз`яснено відповідачу, що відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання заяв по суті справи у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Позивач отримав ухвалу в електронному кабінеті 11.03.2024 відповідно до довідки про доставку електронного листа.

Місцезнаходженням відповідача є м. Нова Каховка Херсонської області вул. Фабрична 6В, що наразі є окупованою територією, на якій тимчасово не функціонують відділення АТ Укрпошта.

У зв`язку з цим копію ухвали надіслано відповідачу 12.03.2024 на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1, яка була зазначена в позові, що підтверджується довідкою.

Також інформацію щодо відкриття провадження у справі було розміщено до відома відповідача на сайті Господарського суду Одеської області 11.03.2024, що підтверджується роздруківкою з даного сайту.

Згідно з ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

З огляду на викладене, відповідача належним чином повідомлено про розгляд справи.

27.03.2024 представник відповідача - адвокат Веріковська Т.А. подала через підсистему Електронний суд заяву про надання доступу до електронної справи, яка була задоволена судом 01.04.2024 відповідно до відмітки відповідального працівника на заяві.

Однак, відзиву на позов у встановлений судом 15-денний строк відповідач не надав.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, суд

встановив:

14.09.2021 Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі - Позивач/Банк/Лізингодавець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛУБ" (далі - Відповідач/Лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № HEN0FLOWWXPD4-1 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1, 1.2 якого Банк зобов`язується набути у власність предмет лізингу(майно) та передати його в користування Лізингоодержувачу на строк, що зазначений в Договорі, а Лізингоодержувач зобов`язується сплатити Банку лізингові платежі в розмірі та порядку, визначеними цим Договором. Строк лізингу - 60 місяців, що обчислюється з дати підписання сторонами акту прийому-передачі майна, та який не може бути меншим одного року з моменту передачі майна лізингоодержувачу.

Відповідно до додатку № 1 до договору Лізингодавець на умовах фінансового лізингу передає у платне володіння та користування предмети лізингу, а саме: автомобіль марка - Opel, модель - Grandland X, виробництво - Імпортне; серійний номер - серийный номер НОМЕР_1, рік виробництва - 2020.

Договір було підписано із використанням електронного цифрового підпису в порядку, передбаченому Законами України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронний цифровий підпис», що підтверджується протоколом створення та перевірки кваліфікованого та удосконаленого електронного підпису.

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються цим Договором та Додатком № 2 до нього, та включають:

2.2.1. Винагороди, що підлягають сплаті одноразово у день укладення цього Договору:

- винагорода за відкриття рахунку "Фінансовий лізинг (оренда)" у розмірі 50 (п`ятдесят) гривень 00 копійок.

- винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0.5 (нуль цілих п`ять десятих) % від суми, зазначеної в п.2.1.1.2 цього Договору, що становить суму 2992.44 ( двi тисячі дев`ятьсот дев`яносто два ) гривень 44 копійок.

2.2.2. Винагороду за користування Майном у розмірі 11 (одинадцять ) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, на дату сплати чергового лізингового платежу згідно Додатку №2.

2.3. Для здійснення Лізингоодержувачем лізингових та інших платежів за цим Договором Банк відкриває рахунок № НОМЕР_2 (IBAN - НОМЕР_3), отримувач АТ КБ "ПРИВАТБАНК", МФО 352479. Лізингові платежі підлягають сплаті Лізингоодержувачем на зазначений рахунок, якщо інше прямо не встановлено цим Договором або домовленістю Сторін.

У пункті 2.1. Договору сторони узгодили те, що загальна вартість Майна за цим Договором становить 623425 грн. ( шiстьсот двадцять три тисячі чотириста двадцять п`ять гривень 0 копійок), ПДВ 124685грн. ( сто двадцять чотири тисячі шiстьсот вiсiмдесят п`ять гривень 0 копійок), усього до сплати 748110грн. ( сiмсот сорок вiсiм тисяч сто десять гривень 0 копійок)

20.09.2021 року між Банком та Відповідачем було складено Акт прийому майна на відповідальне зберігання, який 06.10.2021 року підписано сторонами із використанням кваліфікованого електронного підпису.

Передача Банком та прийом Лізингоодержувачем майна в лізинг здійснюється згідно акту прийому-передачі майна.

07.10.2021 року між Банком та Відповідачем було підписано із використанням кваліфікованого електронного підпису Акт прийому-передачі майна, відповідно до якого Банк передав, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг Майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 806 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом (ч. 3 ст. 806 ЦК України).

Частиною 1 статті 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов`язується відповідно до договору фінансового лізингу на строк та за плату, визначені таким договором, передати лізингоодержувачу у володіння та користування як об`єкт фінансового лізингу майно, що належить лізингодавцю на праві власності та набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем, або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, а також які передбачають при цьому додержання принаймні однієї з ознак (умов) фінансового лізингу, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 5 цього Закону.

Згідно із ч. 2 ст. 21 Закону України "Про фінансовий лізинг" лізингоодержувач зобов`язаний: 1) у разі якщо об`єкт фінансового лізингу відповідає встановленим договором фінансового лізингу умовам та специфікаціям, прийняти такий об`єкт, володіти та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору фінансового лізингу; 2) відповідно до умов договору фінансового лізингу своєчасно та в повному обсязі виконувати зобов`язання щодо утримання та експлуатації об`єкта фінансового лізингу, підтримувати його у справному стані; 3) своєчасно сплачувати передбачені договором фінансового лізингу лізингові та інші платежі; 4) надавати лізингодавцю доступ до об`єкта фінансового лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання, експлуатації та утримання у порядку та на умовах, передбачених договором фінансового лізингу; 5) письмово повідомляти лізингодавця про всі випадки виявлення несправностей об`єкта фінансового лізингу, його поломок або збоїв у роботі протягом строку дії договору фінансового лізингу, а у випадках та строки, передбачені таким договором, - також і продавця (постачальника) такого об`єкта; 6) письмово повідомляти лізингодавця про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування, а про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані об`єкта фінансового лізингу, - негайно, але не пізніше наступного робочого дня після дня настання зазначених обставин, подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором фінансового лізингу; 7) у разі закінчення строку, на який лізингоодержувачу передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), а також у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу та в інших випадках дострокового повернення об`єкта фінансового лізингу, повернути об`єкт фінансового лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння та користування, з урахуванням нормального зносу, або у стані, визначеному договором фінансового лізингу та супровідною документацією на об`єкт фінансового лізингу; 8) дотримуватися умов договорів страхування об`єкта фінансового лізингу; 9) надавати лізингодавцю за його запитом інформацію та документи щодо свого фінансового стану та змісту діяльності у порядку та строки, визначені договором фінансового лізингу та/або законом; 10) у разі тимчасової державної реєстрації об`єкта фінансового лізингу за лізингоодержувачем при закінченні строку, на який лізингоодержувачу було передано об`єкт фінансового лізингу у володіння та користування (якщо до лізингоодержувача не переходить право власності на об`єкт фінансового лізингу), або у разі дострокового розірвання договору фінансового лізингу зняти такий об`єкт з обліку та передати лізингодавцю реєстраційні документи на об`єкт фінансового лізингу.

Відповідно до п. 2.1.1. Загальна вартість Майна за цим Договором складається з:

2.1.1.1. авансового платежу Лізингоодержувача в рахунок викупу Майна, що становить 149622 ( сто сорок дев`ять тисяч шiстьсот двадцять два ) гривень 0 копійок (з ПДВ) та підлягає сплаті протягом 1 робочих днів з моменту підписання цього Договору.

2.1.1.2. загальної суми лізингових платежів у частині, що йде на викуп переданого Лізингоодержувачу Майна, 598488 ( п`ятьсот дев`яносто вiсiм тисяч чотириста вiсiмдесят вiсiм) гривень 0 копійок (з ПДВ), згідно з Додатком № 2 до цього Договору.

2.1.2. Сторони погодили, що в разі обґрунтованої зміни вартості Майна Продавцем, згідно з укладеним між ним та Банком Договором купівлі-продажу, пропорційно змінюється вартість Майна, що зазначена в п.2.1 цього Договору. При цьому Банк надає Лізингоодержувачу документи про сплату ним Продавцю коштів в розмірі іншому, ніж це зазначено в п. 2.1 цього Договору. Додаткового узгодження про зміну розміру вартості Майна не потрібно

Розмір, структура, строки сплати лізингових платежів встановлюються Додатком №2 до Договору (п. 2.2 Договору).

Відповідно до п. 2.2.1. Договору - винагорода за обслуговування операції фінансового лізингу у розмірі 0.5 (нуль цілих п`ять десятих) % від суми, зазначеної в п.2.1.1.2 цього Договору, що становить суму 2992.44 ( двi тисячі дев`ятьсот дев`яносто два ) гривень 44 копійок.

Пунктом 2.2.2 Договору на Відповідача покладено обов`язок сплачувати винагороду за користування Майном у розмірі 11.00 (одинадцять) % річних від суми залишку несплаченої вартості Майна, виходячи з фактичної кількості днів користування Майном, та 360 днів у році, в дату сплати винагороди, якою є 25-е число кожного поточного місяця.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 193 ГК України закріплено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 7.2.9. Договору лізингу на Лізингоодержувача було покладено зобов`язання здійснювати лізингові платежі в розмірі та строки, що зазначені в Додатку 2 , не зменшувати суму лізингових платежів, а також не затримувати виплату чергового лізингового платежу, якщо дані зміни не погоджені Сторонами та не передбачені договорами про внесення змін до цього Договору.

Відповідно до п. 6.1.7. Договору лізингу Лізингодавець має право достроково розірвати цей Договір та вимагати погашення заборгованості згідно з умовами цього Договору.

У відповідності до пункту 9.1.2. Договору лізингу договір може бути розірвано за ініціативою Банка в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це Лізингоодержувача в наступних випадках:

- невиконання Лізингоодержувачем будь-якого зобов`язання, передбаченого п.п.7.2.1- 7.2.5, п. 7.2.8 цього Договору.

- економічно необґрунтованого зменшення розміру активів на 30 і більше процентів у порівнянні з розміром активів, зазначеним у відповідній річній звітності за попередній рік, якщо порушення не буде усунуто впродовж 30 (тридцяти) календарних днів;

- падіння фінансового класу (з урахуванням ознак, що свідчать про високий кредитний ризик), розрахованого Банком, згідно з вимогами НБУ, про що Банк письмово повідомляє Лізингоодержувача, якщо порушення не буде усунуто впродовж 30 (тридцяти) календарних днів;

- від`ємного значення капіталу, що може негативно вплинути на спроможність Лізингоодержувача виконувати свої зобов`язання, якщо порушення не буде усунуто впродовж 30 (тридцяти) календарних днів;

- визнання Лізингоодержувача банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури; - повної або часткової несплати лізингового платежу згідно з умовами цього Договору, якщо прострочення сплати становить більше 60 (шістдесяти) календарних днів;

- якщо Майно знищене, пошкоджене і не може бути відновлене, незалежно від того чи був такий випадок визнаний страховим;

- якщо Сторони не дійшли згоди з питань, визначених п.2.4. цього Договору;

- коли здійснення ідентифікації та/або верифікації Лізингоодержувача, у т.ч. встановлення даних, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), є неможливим; якщо у Банка виникає сумнів стосовно того, що Лізингоодержувач виступає від власного імені; у випадку відмови Лізингоодержувача у наданні інформації щодо структури власності, з якої можливо встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» та ст. 64 Закону України «Про банки та банківську діяльність»;

- якщо Майно є спецтехнікою і воно протягом 90 днів з моменту передачі Майна Лізингоодержувачу не зареєстровано згідно з вимогами законодавства України за документами, наданими Постачальником Майна, далі будь-який з випадків - "Подія Дефолту".

В порушення умов Договору Лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування.

Також, Лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

В порушення умов Договору Лізингоодержувач не здійснював відшкодування вартості майна, у зв`язку з чим у останнього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такого відшкодування.

Також, Лізингоодержувач не сплачує винагороду за користування майном, у зв`язку з чим у нього утворилась прострочена заборгованість зі сплати такої винагороди.

Останній лізинговий платіж Лізингоодержувач здійснив 12.02.2022. Після цього лізингові платежів Відповідачем не вносилися, що підтверджується копією виписки по рахунку № НОМЕР_2

Частина 1 статті 651 ЦК України визначає, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, або законом. Аналогічне положення міститься у частині 1 статті 188 ГК України.

09.12.202 року за вих. від 07.12.2022 №E.65.0.0.0/3-221207/30391 Лізингоодержувачу було надіслано повідомлення про розірвання Договору фінансового лізингу № HEN0FLOWWXPD4-1 з 20.12.2022. Оскільки, територія за якою зареєстрованний Відповідач є тимчасово окупованою територію, повідомлення Лізингоодержувачу було надіслано на електронну адресу Відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1, що погоджена та зазначена сторонами у пункті 11.1 Договору (додається).

Відповідно до п. 11.1. Договору лізингу «для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що …. повідомлення електронною поштою було відправлено на адресу електронної пошти відповідної сторони. Адреса, згадана для обміну повідомленнями, така: … адреса Лізингоодержувача: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1 Для доказу вручення повідомлення або документа буде достатнім довести, що доставка була здійснена особисто або що конверт, що містить повідомлення або документ, мав вірно вказану адресу і був відправлений.

Відповідно до пунктів 10.1.2 Договору лізингу цей договір підлягає розірванню за ініціативою банку в односторонньому порядку шляхом письмового повідомлення про це лізингоодержувача у випадку повної або часткової несплати лізингового платежу лізингоодержувачем, якщо прострочення сплати становить більше 30 (тридцяти) днів.

Таким чином, з 20.12.2022 року Договір лізингу розірвано Позивачем в односторонньому порядку.

На підтвердження заборгованості позивачем надано виписки по рахункам. Так, за розрахунком позивача борг відповідача становить 599311,43 грн, з яких - 544383,64 грн несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування, 54757,79 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, 170грн штрафу.

Станом на час розгляду справи, відповідач не надав суду доказів сплати боргу.

З огляду на викладене, суд задовольняє позовні вимоги про стягнення 544383,64 грн несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та 54757,79 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу.

Щодо вимог позивача про стягнення 170 грн штрафу, то суд відмовляє в їх задоволенні оскільки, позивач не обгрунтував, на підставі якої норми закону або договору він просить стягнути цю суму. З огляду у суду взагалі відсутня можливість перевірити обгрунтованість цих вимог.

Враховуючи викладене, заявлений позивачем позов підлягає частковому задоволенню в сумі 544383,64 грн несплаченого відшкодування частини вартості предмету лізингу за фактичний строк користування та 54757,79 грн заборгованості за винагородою за користування предметом лізингу, всього 599141,43грн.

Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.

Відповідно до ч. 1, 9 ст. 129 ГПК України судові витрати в розмірі сплаченого судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 7191,74/599311,43*599141,43грн=7189,70грн.

На підставі вищевикладених норм права, керуючись ст.ст. 129, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАНСКЛУБ" (код 38869640, м. Нова Каховка Херсонської області вул. Фабрична 6В) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (код 14360570, м. Київ вул. Грушевського 1Д) 599141,43грн заборгованості 7189,70грн витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позову відмовити

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 18 квітня 2024 р.

Суддя В.В. Литвинова