Рішення

від 08.04.2024 по справі 918/5/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Справа № 918/5/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А.,

за участі секретаря судового засідання Костюкович Ю.С.,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО"

про витребування з незаконного володіння комплексу гідротехнічних споруд (дамб захисних),

у судовому засіданні приймали участь:

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Тисевич Л.В., ордер серія АІ № 1584041 від 05.04.2024 р.;

від прокуратури -Котяй І.В.

Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У судовому засіданні 8 квітня 2024 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В січні 2024 року (на конверті, в якому прийшла позовна заява до суду, вбачається, що відправлення оформлено 29.12.2023 року) керівник Вараської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" (далі - відповідач), в якій просить:

- витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" (код ЄДРПОУ 41056950) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325) комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), загальною площею 170 859 кв.м., що знаходиться за адресою: Більськовільська сільська рада, Володимирецького р-ну, Рівненської обл. та складається з наступних об`єктів: Дамба захисна - 1 (35 275,6 кв.м.); Дамба захисна - 2 (22 753,1 кв.м.); Дамба захисна - 3 (10 545,6 кв.м.); Дамба захисна - 4 (15 043,4 кв.м.); Дамба захисна - 5 (27 924,5 кв.м.); Дамба захисна - 8 (14 311,7 кв.м.); Дамба захисна - 9 (13 794 кв.м.); Дамба захисна - 10 (4 181,3 кв.м.); Дамба захисна - 11 (2 955,5 кв.м.); Дамба захисна - 12 (4 644 кв.м.); Дамба захисна - 13 (2 968,8 кв.м.); Дамба захисна - 14 (3 060,4 кв.м.); Дамба захисна - 15 (3 074,4 кв.м.); Дамба захисна - 16 (1 243,6 кв.м.); Дамба захисна - 17 (3 032,4 кв.м.); Дамба захисна - 18 (2 985,5 кв.м.); Дамба захисна - 19 (2 982,4 кв.м.); Шлюз - а1; Шлюз - а2; Шлюз - а3; Шлюз - а4; Шлюз - а5; Шлюз - а1; Шлюз - a11; Шлюз - а12; Шлюз - а13; Шлюз - а14; Шлюз - а15; Шлюз - а16; Шлюз - а17; Шлюз - а18; Шлюз - а19; Шлюз - а20; Шлюз - а21; Шлюз - а22; Шлюз - а23; Шлюз - а24; Шлюз - а25; Шлюз - а26; Шлюз - а27; Шлюз - а28; Рибовловлювач - а29 (82,8 кв.м.), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 936824856208.

Крім того прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481 грн 00 коп.

До позовної заяви керівником Рівненської окружної прокуратури долучено платіжну інструкцію від 25 грудня 2023 року № 2501 про оплату судового збору за подання даної позовної заяви до Господарського суду Рівненської області в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 9 січня 2024 року позовну заяву керівника Вараської окружної прокуратури від 26.12.2023 року № 52-2039вих-23 залишено без руху та встановлено керівнику Вараської окружної прокуратури строк на усунення недоліків позовної заяви - 5 (п`ять) днів з дня отримання даної ухвали та спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду:

- заяви із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача;

- заяви із зазначенням ціни позову з врахуванням п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України;

- доказів про доплату судового збору за подання даної позовної заяви виходячи з вартості майна, про витребування якого заявлено позов.

17 січня 2024 року від керівника Вараської окружної прокуратури на адресу суду надійшла заява від 15.01.2024 року № 52-110вих-24 про усунення недоліків, до якої долучено копію відповіді № 418242 про відсутність зареєстрованого електронного кабінету ЄСІТС в Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" та копію платіжної інструкції від 11 січня 2024 року № 28 (оплачено 12 січня 2024 року) про доплату судового збору за подання даної позовної заяви в розмірі 15 543 грн 00 коп.

Ухвалою суду від 22 січня 2024 року позовну заяву керівника Вараської окружної прокуратури від 26.12.2023 року № 52-2039вих-23 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 26 лютого 2023 року.

Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року підготовче засідання відкладено на 18 березня 2024 року.

15 березня 2024 року від позивача на електронну адресу суду надійшли пояснення від 05.03.2024 року № 52-0401-691, відповідно до яких просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та розгляд справи здійснювати без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях за наявними в матеріалах справи документами.

15 березня 2024 року на адресу суду надійшов оригінал вищезазначених пояснень.

Ухвалою суду від 18 березня 2024 року підготовче провадження у даній справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті на 28 березня 2024 року.

27 березня 2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 26.03.2024 року про повернення до стадії підготовчого провадження, в якому просив прийняти дане клопотання до розгляду та приєднати до матеріалів справи, задовольнити клопотання ТОВ "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" про повернення справи до стадії підготовчого провадження, повернути розгляд справи № 918/5/24 на стадію підготовчого провадження, поновити ТОВ "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" строк на подачу відзиву на позовну заяву шляхом встановлення розумних строків для такої подачі.

Крім того 27 березня 2024 року від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання від 26.03.2024 року про відкладення розгляду справи, в якому просив визнати причини неявки в судове засідання поважними, розглянути клопотання ТОВ "Агрофірма "Велесово Неро" про повернення до стадії підготовчого провадження без участі представника відповідача, відкласти розгляд справи на іншу дату, повідомити про місце, дату і час наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 28 березня 2024 року у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" від 26.03.2024 року про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено; у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" від 26.03.2024 року про повернення до стадії підготовчого провадження в частині поновлення строку на подачу відзиву на позовну заяву шляхом встановлення розумних строків для такої подачі також відмовлено; клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" від 26.03.2024 року про відкладення розгляду справи задоволено та розгляд справи відкладено на 8 квітня 2024 року.

У судовому засіданні 8 квітня 2024 року прокурор у справі підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 8 квітня 2024 року позов заперечив. Зокрема зазначив, що 24.03.2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" було придбано у ТОВ "Рівне ТОРГ ЗАХІД" (код ЄДРПОУ 40412202) частину комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні), загальна площа якого становить 170859 кв.м., який знаходиться на території Більськовільської сільської ради Володимирецького району Рівненської області. Купівлю продаж було оформлено нотаріально та посвідчено приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу, договори зареєстровані в реєстрі за № 371 та № 374. Також представник відповідача зазначив, що вказаний об`єкт нерухомості зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 936824856208, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є публічною, а відомості з Державного реєстру речових прав є відкритими і доступними. Представник відповідача стверджує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" є добросовісним набувачем гідротехнічних споруд. Крім того представником відповідача заявлено усну заяву про застосування строку позовної давності.

Позивач у судове засідання 8 квітня 2024 року не з`явився, про дату, час і місце даного засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою за підписом відповідального працівника суду про доставку електронного листа, а саме ухвали суду від 28.03.2024 року, до електронного кабінету Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (а.с. 203). В той час в поясненнях від 05.03.2024 року № 52-0401-691 позивач просив розгляд справи здійснювати без участі представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

У той же час повторне відкладення розгляду справи може призвести до виходу за межі встановлених чинним ГПК України строків розгляду господарських спорів та порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора у справі та представника відповідача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 ст. 53 ГПК України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Згідно ч. 5 ст. 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Обираючи форму представництва прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999 року у справі про представництво інтересів в арбітражному судочинстві, яке відповідно до ст. 69 Закону України "Про Конституційний Суд України" є обов`язковим. Згідно з вказаним рішенням інтереси держави можуть збігатися, так і не збігатися з інтересами державних органів. Поняття "інтереси держави" є оціночним і у кожному конкретному випадку прокурор самостійно визначає, в чому саме відбулося або має відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту.

Поняття "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі № 806/1000/17).

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція), кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Предметом безпосереднього регулювання статті 1 Першого протоколу є втручання держави в право на мирне володіння майном, зокрема, й позбавлення особи права власності на майно шляхом його витребування на користь держави.

У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/WestAllianceLimited" проти України" від 23 січня 2014 року) також напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. ЄСПЛ констатує порушення статті 1 Першого протоколу, якщо хоча б одного критерію не буде додержано.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися "значною свободою (полем) розсуду". Втручання держави в право на мирне володіння майном може бути виправдане за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності.

Як зазначено в позовній заяві, в ході приватизації ДП "Тепличний комбінат" не ввійшли до статутного капіталу та залишились на балансі ПАТ "Тепличний комбінат": ставок № 1 (інвентарний номер 10320026), ставок № 2 (інвентарний номер 10320027), ставок накопичувач (інвентарний номер 10320028), незавершене капітальне будівництво ставка № 4, що знаходяться в с. Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл. Органом управління вказаного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (далі - Регіональне відділення).

Також прокурором зазначено, що державним реєстратором 28.03.2016 року за Лук`янчуком М.В., без відома власника, зареєстровано право власності на комплекс гідротехнічних споруд, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Березина, які є складовими вказаних ставків.

Крім того державне майно, що під час приватизації ДП "Тепличний комбінат" не ввійшло до статутного капіталу та залишилось на балансі новоствореного ПАТ "Тепличний комбінат", органом управління якого є Регіональне відділення було незаконно відчужене та вибуло з володіння держави.

За таких обставин "суспільним", "публічним" інтересам відповідає звернення прокурора до суду з вимогою про витребування гідротехнічних споруд (дамби захисні) з метою відновлення порушеного права володіння держави на належне їй майно.

Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Поняття "орган уповноважений державою здійснювати відповідні повноваження" визначено, як орган державної влади або орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Не здійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається, а здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду у справі № 822/1169/17 від 19.07.2018 року, а також у Довідці за результатами узагальнення судової практики застосування суддями Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду законодавства, що визначає особливості правового статусу прокурора в господарському процесі, з 01.01.2018 по 06.11.2018.

Частинами 2 та 3 статті 326 ЦК України передбачено, що від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб`єктами.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Встановлено, що комплекс гідротехнічних споруд, що знаходяться за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Березина, право власності на які 28.03.2016 року зареєстровано державним реєстратором за Лук`янчуком М.В. є складовими ставка № 1 (інвентарний номер 10320026), ставка № 2 (інвентарний номер 10320027), ставка накопичувач (інвентарний номер 10320028), незавершеного капітального будівництва ставка № 4, які в ході приватизації ДП "Тепличний комбінат" не ввійшли до статутного капіталу та залишились на балансі ПАТ "Тепличний комбінат".

Відповідно до абзацу 4 частини 1 статті 4 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" визначено, що суб`єктами управління об`єктами державної власності є, в тому числі, Фонд державного майна України.

Фонд державного майна України (далі - Фонд) є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності (ст. 1 Закону України "Про Фонд державного майна України").

Абзацом 13 пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" визначено, що Фонд у сфері приватизації державного майна бере та передає функції управління майном державних підприємств.

Відповідно до п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про Фонд державного майна України", до основних завдань Фонду належить реалізація державної політики у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності; здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Положенням про регіональне відділення Фонду державного майна України, яке затверджене наказом Фонду державного майна України 15.05.2012 року № 678, визначено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України (далі - регіональне відділення) утворюється в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління.

Регіональні відділення підпорядковуються Фонду. Фонд, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є територіальним органом Фонду державного майна України, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, оцінки, використання та відчуження державного майна, управління об`єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об`єктів державної власності, що належать до сфери його управління (ч. 1 Положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 42.08.2019 року № 810).

Пунктом 5 частини 4 Положення визначено, що одним із основних завдань Регіонального відділення є здійснення контролю у сфері організації та проведення приватизації державного майна, відчуження державного майна у випадках, встановлених законодавством, передачі державного майна в оренду та користування; повернення у державну власність державного майна, що було приватизоване, відчужене або вибуло з державної власності з порушенням законодавства; управління корпоративними правами держави, які перебувають у сфері його управління.

Окрім цього, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.03.2001 року № 357 на регіональні відділення Фонду державного майна України покладені функції з управління державним майно, яке не увійшло до статутних фондів господарських товариств, але залишилось на їх балансі, за територіальною ознакою - місцем розташування господарських товариств.

Фонд державного майна України листом від 19.12.2017 року № 10-21-2428 надав Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Київській області копію плану приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Тепличний комбінат", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 29.12.2016 року № 2341, та перелік майна, яке у процесі приватизації ДП "Тепличний комбінат" не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат".

Таким чином, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є органом управління державним майном, яке під час приватизації ДП "Тепличний комбінат" не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат".

З огляду на викладене, у правовідносинах що виникли, саме Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави.

Вараською окружною прокуратурою, у відповідності до вимог ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", скеровано на адресу Регіонального відділення Фонду державного майна України відповідний лист № 52-1691вих- 23 від 07.11.2023 року, яким повідомлено про наявні порушення та наявність підстав для витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" комплексу гідротехнічних споруд (дамб захисних).

З 07.11.2023 року - моменту отримання відомостей про державну реєстрацію права власності за Лук`янчуком М.В. на комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), та подальше переданий частини вказаного комплексу у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО", Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях не вжито заходів цивільно-правового характеру спрямованих на захист інтересів держави.

У відповідь на лист Вараської окружної прокуратури від 07.11.2023 року № 52-1691вих-23, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях листом № 51-04:01-4323 від 13.12.2023 року зазначено, що в зв`язку з недостатністю фінансування з Державного бюджету України витрат пов`язаних зі сплатою судового збору Регіональне відділення просить Вараську окружну прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування та розглянути можливість звернення з позовом в інтересах держави щодо скасування права власності на комплект гідротехнічних споруд (дамби захисні), що знаходяться за адресою с. Березина, Володимирецького району, Рівненської області та їх витребування на користь держави.

Вказане свідчить про бездіяльність органів, уповноважених на захист інтересів держави у даних правовідносинах, а тому наявні підстави для вжиття заходів представницького характеру Вараською окружною прокуратурою.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зробила правовий висновок про те, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва інтересів держави в суді, однією з яких є бездіяльність компетентного органу (п. 37 Постанови).

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк (п. 38).

Аналогічні правові висновки зазначено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 30.07.2020 року у справі № 904/5598/18.

Отже, достовірно знаючи про факт вибуття з державної власності державного майна, що під час приватизації ДП "Тепличний комбінат" не ввійшло до статутного капіталу та залишилось на балансі новоствореного ПАТ "Тепличний комбінат", Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях, протягом тривалого часу - з 7 листопада 2023 року по даний час, не вживало заходів щодо витребування з незаконного володіння комплексу гідротехнічних споруд (дамб захисних) за відсутністю поважних причин, що свідчить про його бездіяльність.

Крім цього, Велика Палата Верховного Суду України у рішеннях від 16.04.2019 року у справі № 910/3486/18, від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 та від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18 зазначає, що сам факт не звернення до суду уповноваженого органу державної влади з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити державні інтереси, свідчить про наявність у прокурора обґрунтованих підстав для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 20.10.2020 року у справі № 915/1022/18 зазначив, що невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

З огляду на зазначене, суд зробив висновок, що, звертаючись до суду із позовом у даній справі, прокурор відповідно до вимог статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обґрунтував наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в суді, визначив, у чому саме полягає порушення інтересів держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, які, попри те, не здійснює захист прав та інтересів держави у спірних правовідносинах.

Згідно з правилами статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, наказом Фонду державного майна України від 25.07.2016 року № 1421 прийнято рішення про приватизацію Державного підприємства "Тепличний комбінат", (код ЄДРПОУ 39583662), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69.

В подальшому наказом Фонду від 29.12.2016 року № 2341 затверджено план приватизації єдиного майнового комплексу державного підприємства.

Відповідно до затвердженого плану, під час приватизації ДП "Тепличний комбінат", не ввійшло до статутного капіталу та залишилось на балансі новоствореного Публічного акціонерного товариства "Тепличний комбінат" (код ЄДРПОУ 39583662), що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69, майно визначене п. 3.6 розділу III "Оцінка об`єкта приватизації" Плану приватизації єдиного майнового комплексу ДП "Тепличний комбінат". Органом управління вказаного майна є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

В ході приватизації не ввійшли до статутного капіталу та залишились на балансі ПАТ "Тепличний комбінат": ставок № 1 (інвентарний номер 10320026), ставок № 2 (інвентарний номер 10320027), ставок накопичувач (інвентарний номер 10320028), незавершене капітальне будівництво ставка № 4, що знаходяться в с. Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл.

В зв`язку з розпочатою процедурою ліквідації ПАТ "Тепличний комбінат", на підставі наказу Регіонального відділення від 12.07.2019 року № 457, згідно з Договором № 3 безоплатного зберігання державного майна, акту приймання-передачі від 15.07.2019 року з балансу ПАТ "Тепличний комбінат" на безоплатне зберігання, без права використання Товариству з обмеженою відповідальністю "НІДБІЛД" передане державне майно, в тому числі ставок № 1 (інвентарний номер 10320026), ставок № 2 (інвентарний номер 10320027), ставок накопичувач (інвентарний номер 10320028), незавершене капітальне будівництво ставка № 4.

Відповідно до наказу Регіонального відділення від 04.08.2022 року № 356-вс, способом управління державним майно, яке в процесі приватизації ДП "Тепличний комбінат" не увійшло до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат", але залишилось у нього на балансі, в тому числі щодо ставка № 1, ставка № 2, ставка-накопичувача, незавершеного капітального будівництва ставка № 4 підсобного с/г с. Березина, визначено передання в оренду.

Згідно паспорту рибного господарства в с.Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл., виготовленого ДП "Проектно-вишукувальний інститут "Рівнедіпроводгосп" в 2005 році, наданого Регіональним офісом водних ресурсів у Рівненській області встановлено, що для регулювання і підтримання на заданому рівні об`ємів води в складі рибного господарства до якого входять ставок №1 (інвентарний номер 10320026), ставок № 2 (інвентарний номер 10320027), ставок накопичувач (інвентарний номер 10320028), незавершене капітальне будівництво ставка № 4 функціонують дамби обвалування, водозабірні, перепускні та скидні споруди, які є складовими ставків.

Разом з тим, 28.03.2016 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області Русіним Олександром Віталійовичем прийнято рішення 29135991, яким проведено державну реєстрацію права власності на комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), що знаходяться за адресою: с. Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл., які є складовими частинами ставка № 1, ставка № 2, ставка накопичувана, незавершеного капітального будівництва ставка № 4, що в процесі приватизації ДП "Тепличний комбінат" не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат", але залишилось у нього на балансі.

Зокрема державним реєстратором зареєстровано право власності на наступні об`єкти: Дамба захисна - 1 (35 275,6 кв.м.); Дамба захисна - 2 (22 753,1 кв.м.); Дамба захисна - 3 (10 545,6 кв.м.); Дамба захисна - 4 (15 043,4 кв.м.); Дамба захисна - 5 (27 924,5 кв.м.); Дамба захисна - 8 (14 311,7 кв.м.); Дамба захисна - 9 (13 794 кв.м.); Дамба захисна - 10 (4 181,3 кв.м.); Дамба захисна - 11 (2 955,5 кв.м.); Дамба захисна - 12 (4 644 кв.м.); Дамба захисна - 13 (2 968,8 кв.м.); Дамба захисна - 14 (3 060,4 кв.м.); Дамба захисна - 15 (3 074,4 кв.м.); Дамба захисна - 16 (1 243,6 кв.м.); Дамба захисна - 17 (3 032,4 кв.м.); Дамба захисна - 18 (2 985,5 кв.м.); Дамба захисна - 19 (2 982,4 кв.м.); Шлюз - а1; Шлюз - а2; Шлюз - а3; Шлюз - а4; Шлюз - а5; Шлюз - а1; Шлюз - a11; Шлюз - а12; Шлюз - а13; Шлюз - а14; Шлюз - а15; Шлюз - а16; Шлюз - а17; Шлюз - а18; Шлюз - а19; Шлюз - а20; Шлюз - а21; Шлюз - а22; Шлюз - а23; Шлюз - а24; Шлюз - а25; Шлюз - а26; Шлюз - а27; Шлюз - а28; Рибовловлювач - а29 (82,8 кв.м.), з одночасним відкриттям розділу щодо об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 895689656208.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, підставою для державної реєстрації об`єкту нерухомості слугував технічний паспорт виданий Комунальним підприємством "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" Рівненської обласної ради № 268 від 07.11.2013 року.

Разом з тим, відповідно до листа КП "Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації" POP № 84 від 28.06.2022 року, встановлено що технічний паспорт за № 268 від 07.11.2013 року по с. Березина нинішнього Вараського та колишнього Володимирецького району Рівненської області не виготовлявся.

Право приватної власності на об`єкт нерухомості - комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), державним реєстратором прав на нерухоме майно Русіним О.В., було зареєстровано за ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

В подальшому 11.05.2016 року ОСОБА_1 , як засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД" (код ЄДРПОУ 40412202), внесено комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні) до статутного капіталу товариства. В зв`язку з цим, на підставі акту оцінки вартості та приймання-передачі майна, що вноситься до статутного капіталу ТОВ "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД" від 11.05.2016 року, державним реєстратором прийнято рішення № 29625935 від 17.05.2016 року про зміну власника комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні) на ТОВ "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД".

02.06.2016 року державним реєстратором Русіним О.В., прийнято рішення № 29860653 про поділ вказаного об`єкту нерухомого майна. Також, в той же день, тобто 02.06.2016 року державним реєстратором Русіним О.В. прийнято рішення № 29860134 про реєстрацію об`єкту нерухомого майна - комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні) загальною площею 170 859 кв.м, що знаходиться за адресою: Більськовільська сільська рада, Володимирецького р-ну, Рівненської обл. та складається з наступних об`єктів: Дамба захисна - 1 (35 275,6 кв.м.); Дамба захисна - 2 (22 753,1 кв.м.); Дамба захисна - 3 (10 545,6 кв.м.); Дамба захисна - 4 (15 043,4 кв.м.); Дамба захисна - 5 (27 924,5 кв.м.); Дамба захисна - 8 (14 311,7 кв.м.); Дамба захисна - 9 (13 794 кв.м.); Дамба захисна - 10 (4 181,3 кв.м.); Дамба захисна - 11 (2 955,5 кв.м.); Дамба захисна - 12 (4 644 кв.м.); Дамба захисна - 13 (2 968,8 кв.м.); Дамба захисна - 14 (3 060,4 кв.м.); Дамба захисна - 15 (3 074,4 кв.м.); Дамба захисна - 16 (1 243,6 кв.м.); Дамба захисна - 17 (3 032,4 кв.м.); Дамба захисна - 18 (2 985,5 кв.м.); Дамба захисна - 19 (2 982,4 кв.м.); Шлюз - а1; Шлюз - а2; Шлюз - а3; Шлюз - а4; Шлюз - а5; Шлюз - а1; Шлюз - a11; Шлюз - а12; Шлюз - а13; Шлюз - а14; Шлюз - а15; Шлюз - а16; Шлюз - а17; Шлюз - а18; Шлюз - а19; Шлюз - а20; Шлюз - а21; Шлюз - а22; Шлюз - а23; Шлюз - а24; Шлюз - а25; Шлюз - а26; Шлюз - а27; Шлюз - а28; Рибовловлювач - а29 (82,8 кв.м.), з одночасним відкриттям об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 936824856208.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО", (код ЄДРПОУ 41056950) 24.03.2017 року укладеного договір купівлі-продажу № 371 про продаж частки комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні), а також договір № 374 про продаж частки комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні), які були посвідчені приватним нотаріусом Рівненського районного нотаріального округу Рівненської області Самсонюк О.А.

Внаслідок цього право власності на об`єкт нерухомого майна - комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні) загальною площею 170 859 кв.м. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО".

Окрім цього встановлено, що 02.06.2016 року державним реєстратором Русіним О.В. також прийнято рішення № 29859904 про реєстрацію іншої частини поділеного комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні) загальною площею 49 715 кв.м., з одночасним відкриттям об`єкту нерухомого майна - реєстраційний номер 936791356208.

В подальшому ТОВ "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД" шляхом укладення договору купівлі-продажу № 545 про продаж частки гідротехнічної споруди (дамби захисної), та договору купівлі-продажу № 547 про продаж А частки гідротехнічної споруди (дамби захисної), вказана частина поділеного комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні) загальною площею 49 715 кв.м. була відчужена на користь ОСОБА_2

16.02.2023 року рішенням Володимирецького районного суду по справі № 556/2824/22, за позовом Вараської окружної прокуратури вказане майно було витребуване з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зокрема в ході розгляду судом вказаної справи було встановлено, що 28.03.2016 року державним реєстраторомправ на нерухоме майно Володимирецького районного управління юстиції Рівненської області Русіним О.В. прийнято рішення 29135991, яким проведено державну реєстрацію права власності на комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), що знаходяться за адресою:с.Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл., які є складовими частинами ставка № 1, ставка № 2, ставка накопичувана, незавершеного капітального будівництва ставка № 4 виключно лише на підставі підробленого технічного паспорту.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до положень ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

Перелік документів, які є підставою для державної реєстрації права власності встановлений ч. 1 ст. 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закону). Так, державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться виключно на підставі документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

Особливості процедури державної реєстрації прав власності на нерухоме майно визначені Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1127 від 25.12.2015 року (далі - Порядку № 1127). Так п.п. 41-72 Порядку №1127 встановлено перелік документів, що надаються додатково окрім документів встановлених ст. 27 Закону.

Пунктами 41, 43, 44, 52, 54, 63, 64, 65 Порядку № 1127 визначено випадки коли для державної реєстрації права власності поміж іншого додатково надається технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Відповідно до п. 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, що затверджена Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 від 24.05.2001 року, технічний паспорт - документ, що складається на основі матеріалів технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, містить основні відомості про нього (місцезнаходження (адреса), склад, технічні характеристики, план та опис об`єкта, ім`я/найменування власника/замовника, відомості щодо права власності на об`єкт нерухомого майна, відомості щодо суб`єкта господарювання, який виготовив технічний паспорт тощо) та видається замовнику.

Таким чином, технічний паспорт не є правовстановлюючим документом, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна а лише описує об`єкт та визначає його складові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі № 752/9104/22.

Технічний паспорт не входить до переліку документів встановлених ч. 1 ст. 27 Закону, які є підставою для державної реєстрації прав власності та інших речових прав, при цьому технічний паспорт є документом, що в випадках встановлених Порядком № 1127 надається разом з іншими документами для проведення державної реєстрації прав власності.

Згідно з п. 1-3 ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом.

Однак, зазначені вимоги не були виконані державним реєстратором, про що свідчить прийняте ним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за ОСОБА_1 комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні), що розташовані за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Березина, лише на підставі технічного паспорту.

Окрім цього встановлено, що технічний паспорт за АДРЕСА_1 не виготовлявся.

Таким чином, для реєстрації права власності на комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), що розташовані за адресою: Рівненська обл., Володимирецький р-н, с. Березина, було використано неіснуючий, а фактично підроблений документ, яким є технічний паспорт № 268 від 07.11.2013 року.

Вказані обставини, зокрема були встановленнірішенням Володимирецького районного суду Рівненської області, справа № 556/2824/22, від 16.02.2023 року.

Як наслідок, державним майном, що під час приватизації ДП "Тепличний комбінат" не ввійшло до статутного капіталу та залишилось на балансі новоствореного ПАТ "Тепличний комбінат", органом управління якого є Регіональне відділення, без законних на те підстав незаконно заволодів ОСОБА_1 . Окрім цього, в наслідок наступних незаконних правочинів одна частина майна перейшла в володіння до ОСОБА_2 , а інша в володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "ВЕЛЕСОВО НЕРО".

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", відомості державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом.

У зв`язку із цим виникає необхідність у відновлені порушеного права державної власності.

Відповідно до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду володіння рухомими та нерухомими речами відрізняється: якщо для володіння першими важливо встановити факт їх фізичного утримання, то володіння другими може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації права власності на це майно в установленому законом порядку. Факт володіння нерухомим майном може підтверджуватися, зокрема, державною реєстрацією права власності на це майно в установленому законом порядку (принцип реєстраційного підтвердження володіння). Такі висновки сформульовані у постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18, пункти 43, 89) і в подальшому системно впроваджені у практику Верховного Суду (див. ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 грудня 2019 року у справі № 372/1684/14-ц).

Відомості державного реєстру прав на нерухоме майно презюмуються правильними, доки не доведено протилежне, тобто державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи (постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 липня 2019 року у справі № 48/340 (провадження № 12-14звг19, пункт 6.30), від 12 березня 2019 року у справі № 911/3594/17 (провадженням 12-234гс18, пункт 4.17), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 (провадження № 12-80гс20, пункт 6.13)).

Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Пунктом 3 частини 1 ст. 388 ЦК України встановлено, що якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до висновків викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункти 62-65) володіння нерухомим майном досягається без його фізичного утримання або зайняття, як це властиво для багатьох видів рухомого майна (крім бездокументарних цінних паперів, часток у статутному капіталі ТОВ, інших нематеріальних об`єктів тощо), а державна реєстрація права власності на нерухоме майно підтверджує фактичне володіння ним. Тобто суб`єкт, за яким зареєстроване право власності, визнається фактичним володільцем нерухомого майна. При цьому державна реєстрація права власності на нерухоме майно створює спростовувану презумпцію наявності в суб`єкта і права володіння цим майном (як складової права власності).

Особа, за якою зареєстроване право власності на нерухоме майно, є його володільцем. У випадку незаконного, без відповідної правової підстави заволодіння нею таким майном, право власності (включаючи права володіння, користування та розпорядження) насправді і далі належатиме іншій особі - власникові. Останній має право витребувати це майно з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності.

Тому заволодіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на нього ще не означає, що такий володілець набув право власності (права володіння, користування та розпорядження) на це майно. Власник, якого незаконно, без відповідної правової підстави, позбавили володіння нерухомим майном шляхом державної реєстрації права власності на це майно за іншою особою, не втрачає право володіння нерухомим майном. Така особа внаслідок державної реєстрації за нею права власності на нерухоме майно стає його фактичним володільцем (бо про неї є відповідний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно). Але не набуває право володіння на відповідне майно, бо воно, будучи складовою права власності, і далі належить власникові. Саме тому він має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави, ним заволоділа.

З огляду на викладене, володіння нерухомим майном, яке посвідчується державною реєстрацією права власності, може бути правомірним або неправомірним (законним або незаконним). Натомість право володіння як складова права власності неправомірним (незаконним) бути не може. Право володіння як складова права власності на нерухоме майно завжди належить власникові майна.

Враховуючи те, що комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), що знаходяться за адресою: с. Березина, Володимирецького р-ну, Рівненської обл., які є складовими частинами ставка № 1, ставка № 2, ставка накопичувана, незавершеного капітального будівництва ставка № 4, що в процесі приватизації ДП "Тепличний комбінат" не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат", незаконно, без відповідної правової підстави, в супереч волі власника, вибули з державної власності, а тому наявні правові підстави для їх витребування з незаконного володіння.

Слід зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, ланцюга договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей 387 і 388 ЦК України, є неефективними. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц (провадження № 14-2цс21, пункт 148), 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18, пункти 85, 86), від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 38), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 34), від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18 (провадження №14-125цс20, пункт 74) та інших.

Оскільки вчинення дій щодо первинної реєстрація права власності за ОСОБА_1 є незаконним, то і всі інші дії щодо спірного майна, а саме: внесення останнім, як засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "РІВНЕ ТОРГ ЗАХІД", комплексу гідротехнічних споруд (дамби захисні) до статутного капіталу товариства, укладення договорів купівлі-продажу 08.06.2016 року № 371 та № 374 про продаж частки гідротехнічної споруди (дамби захисної), - є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, обраний позивачем спосіб захисту є ефективним, а позовні вимоги підтверджені та обґрунтовані.

Як вже зазначалось, представником відповідача заявлено усну заяву про застосування строку позовної давності.

Так, статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ч. 3 та ч. 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За загальним правилом ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, за змістом ст. ст. 256, 257, 261 ЦК України позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

І в разі пред`явлення позову особою, право якої порушене, і в разі пред`явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, позовна давність починає обчислюватися з одного й того самого моменту, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів або інтересів територіальної громади.

Це правило пов`язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об`єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 року у справі № 910/18560/16, якщо у передбачених законом випадках у разі порушення або загрози порушення інтересів держави з позовом до суду звертається прокурор від імені органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позовну давність слід обчислювати з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше, ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17.

Вараською окружною прокуратурою на підставі ст. 131-1 Конституції України та ст. ст. 23, 24 Закону України "Про прокуратуру" під час вивчення матеріалів кримінального провадження № 12021186230000187 від 07.10.2021 року встановлено порушення інтересів держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях.

В свою чергу, доказів того, що прокурор довідався або міг довідатися про обставини, які стали підставою для звернення до суду з даним позовом, раніше, судом не встановлено та учасниками справи не надано.

В матеріалах справи наявний лист Фонду державного майна України від 14.07.2022 року № 51-08.01-1480 щодо надання інформації на лист Вараської окружної прокуратури від 05.07.2022 року № 52-589вих-22 щодо об`єктів нерухомого майна, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат".

Також в матеріалах справи наявний лист Фонду державного майна України від 09.08.2022 року № 51-08.01-1728 щодо надання інформації на лист Вараської окружної прокуратури від 03.08.2022 року № 52-692вих-22 щодо об`єктів нерухомого майна, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат".

Крім того в матеріалах справи наявний лист Фонду державного майна України від 22.08.2022 року № 10-33-11212 щодо надання інформації на лист Вараської окружної прокуратури від 11.08.2022 року № 52-732вих-22 щодо об`єктів нерухомого майна, які у процесі приватизації не увійшли до статутного капіталу ПАТ "Тепличний комбінат".

16.02.2023 року рішенням Володимирецького районного суду по справі № 556/2824/22 за позовом Вараської окружної прокуратури було витребуване з незаконного володіння ОСОБА_2 на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях гідротехнічну споруду (дамба захисна), загальна площа якої становить 49 715 кв.м., що знаходиться за адресою Більськовільська сільська рада, Володимирецького р-ну, Рівненської обл. та складається з наступних об`єктів: Дамба захисна - 4 (17 480 кв. м); Дамба захисна - 6 (10714,3 кв.м), Дамба захисна - 7 (21 345,7 кв.м), Шлюз - аб, Рибовловлювач - а7 (170 кв.м), Шлюз - а8, Шлюз - а9, Шлюз - а10, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 936791356208 (Вказаний позов надійшов до Володимирецького районного суду Рівненської області 30.12.2022 року).

Прокуратура повідомляла Регіональне відділення листом від 07.11.2023 року № 52-1691вих-23 про виявлені порушення та наявність підстав для витребування з незаконного володіння спірного майна.

Як встановлено вище, жодних інших доказів обізнаності органу управління спірним державним майном про виявлені порушення, окрім як отримання листа від Вараської окружної прокуратури від 05.07.2022 року № 52-589вих-22, суду не надано, суд приходить до висновку, що Регіональному відділенню про порушення закону, прав і охоронюваних законом інтересів держави, на захист яких спрямований даний позов, стало відомо лише у липні 2022 року, тобто з моменту отримання запитів прокурора.

Прокурором не пропущено трирічний строк для звернення до суду, оскільки останній звернувся з даним позовом в січні 2024 року (на конверті, в якому прийшла позовна заява до суду, вбачається, що відправлення оформлено 29.12.2023 року).

Відтак, відсутні підстави для відмови в позові у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Частиною 3 статті 30 ГПК України встановлено, що спори, які виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Враховуючи викладене, зокрема те, що право власності на нерухоме майно, що є предметом позову на даний час зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" та знаходиться на території Більськовільської сільської ради Вараського району (раніше Володимирецького району) Рівненської області вказаний позов підсудний Господарському суду Рівненської області.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За результатами з`ясування обставин, на які прокурор посилався як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги керівника Вараської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" про витребування з незаконного володіння комплексу гідротехнічних споруд (дамб захисних) є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

В позовній заяві прокурор просить стягнути з відповідача на користь Рівненської обласної прокуратури понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2 481 грн 00 коп.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні даного позову Рівненською обласною прокуратурою було сплачено 18 024 грн 00 коп. судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією від 25 грудня 2023 року № 2501 на суму 2 481 грн 00 коп. та платіжною інструкцією від 11 січня 2024 року № 28 на суму 15 543 грн 00 коп.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору у розмірі 18 024 грн 00 коп. покладаються на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" (код ЄДРПОУ 41056950) на користь держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській, Черкаській та Чернігівській областях (код ЄДРПОУ 43173325) комплекс гідротехнічних споруд (дамби захисні), загальною площею 170 859 кв.м., що знаходиться за адресою: Більськовільська сільська рада, Володимирецького р-ну., Рівненської обл. та складається з наступних об`єктів: Дамба захисна - 1 (35 275,6 кв.м.); Дамба захисна - 2 (22 753,1 кв.м.); Дамба захисна - 3 (10 545,6 кв.м.); Дамба захисна - 4 (15 043,4 кв.м.); Дамба захисна - 5 (27 924,5 кв.м.); Дамба захисна - 8 (14 311,7 кв.м.); Дамба захисна - 9 (13 794 кв.м.); Дамба захисна - 10 (4 181,3 кв.м.); Дамба захисна - 11 (2 955,5 кв.м.); Дамба захисна - 12 (4 644 кв.м.); Дамба захисна - 13 (2 968,8 кв.м.); Дамба захисна - 14 (3 060,4 кв.м.); Дамба захисна - 15 (3 074,4 кв.м.); Дамба захисна - 16 (1 243,6 кв.м.); Дамба захисна - 17 (3 032,4 кв.м.); Дамба захисна - 18 (2 985,5 кв.м.); Дамба захисна - 19 (2 982,4 кв.м.); Шлюз - а1; Шлюз - а2; Шлюз - а3; Шлюз - а4; Шлюз - а5; Шлюз - а1; Шлюз - a11; Шлюз - а12; Шлюз - а13; Шлюз - а14; Шлюз - а15; Шлюз - а16; Шлюз - а17; Шлюз - а18; Шлюз - а19; Шлюз - а20; Шлюз - а21; Шлюз - а22; Шлюз - а23; Шлюз - а24; Шлюз - а25; Шлюз - а26; Шлюз - а27; Шлюз - а28; Рибовловлювач - а29 (82,8 кв.м.), який зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 936824856208.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "ВЕЛЕСОВО НЕРО" (код ЄДРПОУ 41056950) на користь Рівненської обласної прокуратури (33028, Рівненська обл., місто Рівне, вул. 16 липня, буд. 52, код ЄДРПОУ 02910077, р/р UA228201720343130001000015371, МФО 820172, код класифікації видатків бюджету 2800, банк: Державна казначейська служба м. Київ) 18 024 (вісімнадцять тисяч двадцять чотири) грн 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18 квітня 2024 року.

Суддя Політика Н.А.