Рішення

від 08.04.2024 по справі 922/5023/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.04.2024м. ХарківСправа № 922/5023/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Рильової В.В.

при секретарі судового засідання Бойко О.Н.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 30; код ЄДРПОУ: 37188192) до Приватного акціонерного товариства "Кумір" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 1, квартира 4; код ЄДРПОУ: 23463791) про та за зустрічним позовом до про стягнення 125 315, 50 грн. Приватного акціонерного товариства "Кумір" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 1, квартира 4; код ЄДРПОУ: 23463791) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 30; код ЄДРПОУ: 37188192) стягнення 78 140,16 грн.за участю представників:

позивача за первісним (відповідача за зустрічним) Красовський В.Б.(ордер серії ВК №1110999 від 20.11.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №398 від 02.09.2005)

відповідача за первісним (позивача за зустрічним) Докашенко Д.В. (ордер серії АХ №1163393 від 16.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДП №3549 від 15.12.2017).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кростінді" звернулося до Господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Кумір" суми гарантійного платежу в розмірі 125 315,50 грн. за Договором оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019.

Також позивач просить суд покласти на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Кумір" витрати зі сплати судового збору та судові витрати за надання правничої (правової) допомоги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ТОВ "Кострінді" вказувало на те, що 13.08.2019 між ТОВ "Кростінді" та ПрАТ "Кумір" був укладений договір оренди №13/08/19-01, за умовами якого ПрАТ "Кумір" передало ТОВ "Кострінді" в оренду приміщення, яке знаходиться поруч з торговим центром та є його складовою частиною, а останнє зобов`язалося оплатити оренду та повернути приміщення з оренди, на умовах вказаного договору. На виконання умов договору, ТОВ "Кострінді" платіжним дорученням №12898 від 15.08.2019 (Т.1, а.с.44) та платіжним дорученням № 13272 від 03.10.2019 (Т.1., а.с.45) перерахувало ПрАТ "Кумір" гарантійний платіж у розмірі 95 001,99 грн., що за курсом гривні до долара США, узгодженим сторонами в договорі, становить 3 392,93 доларів США.

ТОВ "Кростінді" вказує на те, що через початок 24.02.2022 повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України і, зокрема, у м. Харків, фактично з першого дня воєнної агресії почалися активні бойові дії та масовані ракетні обстріли міста. Таким чином, з 24.02.2022 фактично припинив роботу заклад харчування "SHAWU_KHA" в орендованому приміщенні. Працівники не виходили на роботу, відвідувачі не приймалися, термінали оплати на працювали. З 01.03.2022 з 08:02 год. після ракетного удару по будівлі Харківської обласної державної адміністрації та площі Свободи, що на відстані менше 200 метрів від приміщення ресторану, орендовані приміщення зазнали значних ушкоджень внаслідок дії вибухової хвилі (вибито усі вікна, пошкоджено дах, меблі всередині закладу) і сталі взагалі непридатними для використання у господарській діяльності за призначенням, згідно умов договору оренди.

Лише після того, як розпочалася деокупація Харківської області та обласний центр став зазнавати менше обстрілів, менеджмент ТОВ "Кростінді" зміг повернутися у м. Харків і відразу, листом від 08.07.2022 за №08/07-22, товариство повідомило ПрАТ "Кумір" про припинення з 31.07.2022 орендних відносин за договором, запропонувало надати акт повернення приміщення, а також висловило вимогу про повернення гарантійного платежу. Не отримавши ніякої відповіді, ТОВ "Кростінді", листом від 03.08.2022 №03/08-22, повторно звернулося до ПрАТ "Кумір" з проханням надати до 15.08.2022 акти приймання-передачі приміщення та вимогою повернути гарантійний платіж. При цьому, ПрАТ "Кумір" було попереджено про те, що у випадку не надання до 15.08.2022 акту приймання-передачі приміщення, приміщення буде вважатися таким, що повернуто в належному стані відповідно до умов договору. 16.09.2022, листом №16/09-22 ПрАТ "Кумір" погодилось з ТОВ "Кростінді" щодо припинення договору оренди, однак акту приймання-передачі приміщень не надало для підписання, гарантійний платіж не повернуло. У зв`язку із не наданням ПрАТ "Кумір" акту приймання-передачі приміщення та не поверненням гарантійного платежу, 22.09.2022 листом №22/09-22 ТОВ "Кростінді" було направлено ПрАТ "Кумір" претензію з вимогою повернути гарантійний платіж, розмір якого з врахуванням умов пункту 14.6. договору, становить 125 315,50 грн. Окрім того, в претензії ТОВ "Кростінді" вкотре просило надати підписаний акт приймання-передачі приміщення. У відповіді на претензію, наданій листом від 29.09.2022 №29/09-22, ПрАТ "Кумір" вкотре погодилося щодо припинення орендних взаємовідносин, однак підписаного акту приймання-передачі приміщення так і не надало. При цьому, як вказує позивач, сторонами паралельно велися усно переговори щодо оформлення акту передачі приміщення з оренди і була домовленість щодо спільного огляду приміщення 29.09.2022. Однак, в узгоджену дату уповноважений представник ПрАТ "Кумір" не прибув, що підтверджується актом від 29.09.2022, складеним представником ТОВ "Кростінді", засвідченим підписами трьох свідків. В подальшому, сторонами було погоджено наступну дату огляду приміщення 21.10.2022. Однак особа, що прибула від ПрАТ "Кумір" (Ю.М.Татьянченко), не підтвердила документально свої повноваження на вчинення дій щодо огляду та підписання відповідних документів. Разом з тим, представником ПрАТ "Кумір" Ю.М. Татьянченко та директором ТОВ "Кростінді" М.С. Кириленко 21.10.2022 було оглянуто приміщення, складено та підписано протокол огляду приміщення №21/10-22 до договору оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019 ( т.1, арк.спр. 58). Проте, в день огляду приміщення - 21.10.2022 ПрАТ "Кумір" так і не було надано ТОВ "Кростінді" "Опис стану приміщення". У зв`язку з вищевказаним, 31.10.2022 листом №31/31-10-22 ТОВ "Кострінді" вкотре наголосило на недобросовісні дії ПрАТ "Кумір" та необхідності виконання зобов`язань за договором щодо оформлення прийняття приміщення (том 1,арк. спр. 59). Не отримавши належним чином оформлені документи щодо приймання-передачі приміщення, ТОВ "Кростінді" листом від 02.11.2022 №01.11/0-04 направило ПрАТ "Кумір" вимогу щодо виконання обов`язку за договором в частині прийняття приміщення та підписання акту приймання-передачі. Лише 08.11.2022 листом №08/11-22 ПрАТ "Кумір" підтвердило факт прибуття представника ТОВ "Кростінді" 21.10.2022 за адресою місцезнаходження приміщення та додало копію протоколу огляду приміщення до договору оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019 та Опис стану приміщення від 08.11.2022. Проте, як вказує ТОВ "Кростінді", опис стану приміщення, що є додатком та невід`ємною частиною протоколу огляду приміщення, датований 08.11.2022, тобто через 18 днів після здійснення огляду та підписання протоколу, що суперечить умовам п. 42.4.1. договору, зі змісту якого вбачається, що протокол огляду приміщення та опис стану приміщення мають бути складені та оформлені в один день, оскільки відповідно до п.1.1.29 договору протокол огляду приміщення є документом, підписаним сторонами, який містить опис стану приміщення. Відтак, складання опису стану приміщення через 18 днів після оформлення протоколу огляду приміщення не може засвідчувати стан приміщення на дату його огляду, оскільки за вказаний проміжок часу стан приміщення міг суттєво змінитися. Більш того, опис стану приміщення від 08.11.2022 складено відповідачем на 1 (одному) аркуші, а не 4 (чотирьох), як зазначено в протоколі огляду приміщення. Відповідно до п. 42.4.2 договору якщо на момент повернення приміщення будуть виявлені пошкодження приміщення або стан приміщення буде гірший ніж на момент передачі орендарю (з урахуванням нормального зносу), сторони після огляду приміщення зазначають виявлені недоліки (пошкодження) в протоколі огляду приміщення. У зв`язку із вищезазначеним, ТОВ "Кострінді" не погодилося підписувати надісланий ПрАТ "Кумір" опис стану приміщення від 08.11.2022, про що повідомило ПрАТ "Кумір" листом від 19.12.2022 за №19.12.22/01-22 з обґрунтуванням причин ( том 1, арк. спр. 65).

ТОВ "Кростінді" вказує, що з огляду на те, що на дату здійснення огляду приміщення та підписання сторонами протоколу - 21.10.2022, ПрАТ "Кумір" не зафіксовано недоліків (пошкоджень) з детальним їх описом, то приміщення вважається таким, що є не гіршим ніж на момент передачі орендарю, а відтак у ПрАТ "Кумір" виник обов`язок прийняти його та підписати акт приймання-передачі. Отже, за переконанням ТОВ "Кростінді", виникнення у ПрАТ "Кумір" обов`язку з прийняття приміщення з оренди від ТОВ "Кростінді" зумовило виникнення обов`язку з повернення останньому сплаченого ним гарантійного платежу, у розмірі (з врахуванням курсу гривні до долара згідно пункту 14.6. договору), погодженому сторонами. Усі вищезазначені фактичні обставини та докази на думку позивача за первісним позовом свідчать про протиправність дій ПрАТ "Кумір" з не повернення ТОВ "Кростінді" гарантійного платежу в сумі 125 315,50 грн за договором оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019, що своєю чергою зумовило необхідність звернення ТОВ "Кростінді" за захистом свого порушеного права до суду.

Ухвалою суду від 06.12.2023 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

27.12.2023 Приватним акціонерним товариством "Кумір" до Господарського суду Харківської області було подано зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кострінді", в якій ПрАТ "Кумір" просило суд стягнути з ТОВ "Кострінді" суму боргу з орендної плати за договором №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 20 563,20 грн., неустойку за договором оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 57 576,96 грн. Судові витрати, які складаються з 2 684,00 грн судового збору та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 18 000,00 грн., ПрАТ "Кумір" просило суд покласти на ТОВ "Кростінді".

Ухвалою суду від 08.01.2024, судом прийнято до розгляду зустрічний позов та об`єднано в одне провадження для спільного розгляду з первісним позовом у даній справі.

Звертаючись із зустрічним позовом до суду ПрАТ "Кумір" вказує на те, що проти задоволення первісного позову заперечує, вважає його безпідставним та необґрунтованим, вважає, що його права (ПрАТ "Кумір") порушено, з огляду на наступне.

Згідно п. 14.6 договору сторони домовились, що гарантійний платіж знаходиться у орендодавця до моменту закінчення строку дії договору і підлягає поверненню орендарю по закінченню строку оренди (вказаного в п. 8.4 договору) за умови проведення повного розрахунку із орендодавцем. При належному виконанні орендарем зобов`язань сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту повернення приміщення за умови відсутності будь-яких заборгованостей за цим договором. Відповідно до п. 8.4 договору строк його дії закінчився 31.07.2022. Письмового звернення (не пізніше, ніж за 3 (три) місяці до закінчення строку оренди за договором) від орендаря щодо укладення нового договору оренди до орендодавця не надходило (п. 9.2 договору). Нового договору оренди сторони не укладали. Не дивлячись на те, що строк дії договору закінчився, ТОВ "Кростнді" станом на 01.08.2022 приміщення не звільнило, як того вимагають умови договору, а продовжувало свою господарську діяльність у приміщенні. З початку повномасштабного збройного вторгнення російської федерації на територію України ТОВ "Кростінді" також жодним чином не повідомило ПрАТ "Кумір" щодо термінів звільнення приміщення. Інших звернень, листів, пропозицій, намірів від орендаря не надходило.

Вперше ТОВ "Кострінді" повідомило про намір повернути приміщення листом №08/07-22 від 08.07.2022. У відповідь на лист №08/07-22 від 08.07.2022, ПрАТ "Кумір" листом №16/09-22 від 16.09.2022 погодилося на пропозицію щодо повернення приміщення та зауважило, що відповідно до умов договору повернення приміщення орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту повернення приміщення, а до підписання акту повернення приміщення сторони зобов`язані підписати протокол огляду приміщення, в якому зазначаються детальний опис та характеристики приміщення. Також було запропоновано погодити дату та час зустрічі уповноважених представників підприємств з метою огляду стану приміщень та складання протоколу огляду приміщень. ПрАТ "Кумір" вказує на те, що сторонами не погоджувалась зустріч на 29.09.2023; надана орендарем до первісної позовної заяви в якості доказу копія документу "Акт ТОВ "Кростінді" про неприбуття представника ПрАТ "Кумір" для передачі приміщення" жодним чином не підтверджує домовленість сторін про таку зустріч і, тим більше, не свідчить про недобросовісність дій орендодавця; надана ТОВ "Кострінді" копія акту не може вважатись належним доказом. 28.09.2022 ПрАТ "Кумір" від ТОВ "Кострінді" отримало претензію №22/09-22 від 22.09.2022, в якій останнє вимагало повернути суму гарантійного платежу, посилаючись на те, що, у зв`язку з закінченням строку оренди, необхідність використання гарантійного платежу за своїм цільовим призначенням перестала бути необхідною, а порядок повернення приміщення, який включає підписання акту повернення приміщення, названо формальним. На зазначену претензію орендодавець надав обґрунтовану відповідь №29/09-22 від 29.09.2022, в якій зазначив, що відповідно до п. 1.1.5 договору "Гарантійний платіж" - гарантійна сума, що надається орендарем в забезпечення його зобов`язань з урахуванням положень ст. 14 даного договору. Тобто всіх зобов`язань орендаря, в тому числі і з повернення приміщення. Крім цього, орендодавцем було наголошено, що порядок повернення приміщення не є "формальним", оскільки він передбачає визначення стану майна орендодавця на момент повернення та, найголовніше, є істотною умовою договору, відповідно до ст. 284 ГК України. Згодом сторони погодили зустріч представників на об`єкті оренди на 21.10.2022. ПрАТ "Кумір" вказує на те, що сторони були пов`язані відносинами оренди одночасно за трьома договорами (площі приміщень відповідно складають 575 кв.м., 402 кв.м., 20,4 кв.м.), тому предметом зустрічі був огляд всіх орендованих відповідачем приміщень. Загальна площа орендованих відповідачем приміщень складала 997,4 кв.м. На зазначеній зустрічі сторонам не вдалося досягти її мети та представники сторін дійшли висновку, що скласти опис стану приміщень їм не вдасться, враховуючи велику площу приміщень, велику кількість виявлених недоліків та пошкоджень орендованих приміщень та обладнання, а також обмежену кількість часу на зустріч. Також було погоджено, що після зустрічі орендодавцем буде складено опис стану приміщень, який містить перелік пошкоджень та недоліків орендованих приміщень та обладнання, та буде направлено орендареві для погодження. ПрАТ "Кумір" також зазначає, що стан приміщення та його систем забезпечення знаходився в незадовільному стані. У результаті господарської діяльності орендаря та під час звільнення приміщень від майна орендаря, були здійснені чисельні пошкодження та руйнування, в тому числі під час демонтажу невід`ємних (невідокремлюваних) поліпшень, які завдали значної шкоди для приміщення і призвели до зменшення його ринкової вартості. Нанесені орендарем пошкодження під час відокремлення невід`ємних поліпшень неможливо вважати такими, що здійснені без нанесення шкоди приміщенню. Орендодавцем було складено опис від 08.11.2022 стану приміщення за договором та надіслано на адресу орендаря. Згодом, орендодавцем на адресу орендаря було надіслано вимогу №05/12-22 від 05.12.2022 про усунення встановлених недоліків та пошкоджень, викладених у описах до договорів, що були надіслані орендареві 11.11.2022. На зазначену вимогу орендар відповіді не надав. У відповідь на лист з описами стану приміщень, ТОВ "Кростінді" надіслало на адресу ПрАТ "Кумір" листа №19.12.22/01-22 від 19.12.2022, в якому повідомлялось, що орендар не підписуватиме отримані описи, оскільки орендарю не зрозумілі ті недоліки і пошкодження, що в них викладені, відсутня конкретика. Крім цього, у вищезазначеному листі орендарем запропоновано орендодавцю провести зустрічі 21, 23 та 26 грудня 2022 року, метою яких є обстеження приміщень, оцінювання пошкоджень і т.д. Проте, відправлено цього листа з пропозицією лише 24 грудня 2022 року, а отримано орендодавцем лише 29 грудня 2022 року. Тобто, орендар призначав зустріч сторін, на яку орендодавець об`єктивно не міг з`явитись, а орендар заздалегідь не збирався з`являтись. Відмова підписувати обумовлений опис стану приміщень та призначення удаваних зустрічей свідчить про недобросовісність дій відповідача за зустрвчним позовом. На наступну погоджену сторонами зустріч 13.02.2023 ПрАТ "Кумір" було підготовлено протокол огляду приміщення №13/02-23 до договору та опис стану приміщення №21/10-К - додаток до протоколу огляду приміщення №21/10-22 від 21.10.2022 до договору оренди №13/08/19-01 від 13.08.2019, який містив детальний перелік недоліків і пошкоджень з уточненнями характеру пошкоджень, включаючи фотографії (на 6 сторінках). У результаті зустрічі 13.02.2023 не було здійснено жодної із запропонованих орендодавцем цілей, прогресу в процедурі повернення орендованих приміщень не досягнуто. Причиною цього став до мінімуму обмежений довіреністю б/н від 10.02.2023 об`єм повноважень представника ТОВ "Кростінді" - Тимченко С.В.: бути присутньою на зборах, вести переговори, передавати/отримувати документи. Зазначеною довіреністю представнику заборонялось підписувати будь-які правочини чи документи, що створюють юридичні наслідки для орендаря. Тобто, керівництво ТОВ "Кростінді" заздалегідь не збиралось підписувати жодних документів. Таким чином, представник ТОВ "Кроситінді" Тимченко С.В. не стала будь-яким чином обговорювати стан приміщень (погоджувати, спростовувати, надавати зауваження щодо пошкоджень і т.д.) та підписувати протоколи/описи стану приміщень. Така недобросовісна поведінка ТОВ "Кростінді" знову свідчила про те, що останнє свідомо не збирається виконувати свої обов`язки за договором. Отже, ТОВ "Кростінді" більше року не виконувало жодних своїх обов`язків щодо повернення приміщень відповідно до договору та чинного законодавства, систематично ухилялось від підписання протоколу огляду з описами стану приміщень (як під час зустрічей, та і отримані шляхом поштових відправлень). Крім цього, орендарем не надано орендодавцю свого бачення чи пропозиції щодо усунення виявлених недоліків та пошкоджень орендованих приміщень і обладнання, а також не вчинено жодних дій, спрямованих на досягнення прогресу в процедурі повернення орендованих приміщень. Натомість орендодавець протягом всього часу листування, зустрічей та телефонних розмов наполягав на готовності до плідної співпраці та найскорішого залагодження всіх розбіжностей між підприємствами, забезпечив явку представників на всі погоджені зустрічі, а також увесь час підтримував належний допустимий порядок листування.

У зв`язку з вищезазначеним, ПрАТ "Кумір" 06.03.2023, в порядку п.п.42.4.2-42.4.3 договору здійснило повернення орендованих приміщень за договором в присутності представника орендаря інших приміщень Торгівельного центру "Кумір" та інших фізичних осіб, про що було складено відповідний протокол огляду приміщень та акт повернення орендованих приміщень за договором.

Таким чином, враховуючи всі вищезазначені обставини, ПрАТ "Кумір" вважає, що ТОВ "Кростінді" свідомо порушено свої зобов`язання за договором, орендоване приміщення в належному стані та в порядку, визначеному договором та чинним законодавством, не повернуто. Систематичне затягування часу та невиконання умов договору з безпідставним посиланням на неможливість такого виконання, свідчить про недобросовісність поведінки відповідача. Разом з цим, ПрАТ "Кумір" не порушувало свої зобов`язання щодо повернення гарантійного платежу за договором, оскільки такий обов`язок в орендодавця виникає лише після повернення приміщення орендарем на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі (повернення) приміщення згідно п. 14.6 договору. Посилання ТОВ "Кростінді" на настання форс-мажорних обставин, відповідно до Сертифікату Харківської ТПП №6300-23-4262 від 18.10.2023 про форс-мажорні обставини із датою закінчення 31.07.2022 та відповідно до Сертифікату Харківської ТПП №6300-23-4377 від 03.11.2023 , як на доказ відсутності вини орендаря та підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань за договором, ПрАТ "Кумір" вважає необґрунтованими, оскільки надані орендарем до суду Сертифікати Харківської торгово-промислової палати №6300-23-4262 та №6300-23-4377 про форс-мажорні обставини видані 18.10.2023 та 03.11.2023, тобто більш ніж через 20 місяців від дати, на яку посилається орендар як на момент настання форс-мажорних обставин для нього, що суперечить положенням ст. 35.3 договору. Враховуючи вищезазначене, а також те, що орендар порушив своє зобов`язання за договором щодо повернення орендованих приміщень, яке він мав здійснити до 31.07.2022, ПрАТ "Кумір" вимагає від ТОВ "Кростінді" сплати неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення, а саме з 01.08.2022 по 01.03.2023, а також сплати заборгованості з орендної плати за період з 24.02.2022 року до 31.07.2022 року.

Крім того, сторонами до суду були подані відзив на зустрічний позов, (том 1, арк. спр. 219), відповідь на відзив на зустрічний позов ( том 2, арк.спр. 1), заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позов (том 2, арк. спр.13).

Процесуальний рух справи відображено у відповідних ухвалах суду.

У судовому засіданні 08.04.2024 представник ТОВ "Кростінді" первісний позов підтримав у повному обсязі та просив суд його задовольнити. Проти зустрічного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні.

Представник ПрАТ "Кумір" у судовому засіданні 08.04.2024, у свою чергу, проти первісного позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Зустрічний позов підтримав та просив суд його задовольнити.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються первісні та зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову та про часткове задоволення зустрічного позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, 13.08.2019 між Приватним акціонерним товариством "Кумір" (далі - орендодавець, відповідач по первісному позову, позивач за зустрічним позовом, ПрАТ "Кумір") та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кростінді" (далі - орендар, позивач по первісному позову, відповідач за зустрічним позовом, ТОВ "Кростінді") був укладений договір оренди №13/08/19-01, відповідно до умов якого орендодавець зобов`язується передати в оренду приміщення, яке знаходиться поруч з торговим центром та є його складовою частиною, а орендар зобов`язується прийняти, оплатити оренду плату і повернути приміщення орендодавцю на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 2.2. Договору Орендарю не передається в оренду земельна ділянка, на якій знаходиться приміщення. Земельна ділянка, як прилягає до приміщення, ділянки може передаватись орендарю у користування на умовах визначених сторонами окремої угодою. Зокрема, сезонне розміщення літнього майданчика з метою організації обслуговування відвідувачів орендаря за межами приміщення, підлягає окремому попередньому письмовому погодженню з орендодавцем. Парковка, стоянка, та зупинка транспорту є громадськими і не передаються в оренду.

Згідно п .2.3 Договору Приміщення належить орендодавцю на праві приватної власності на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.10.2006, виданого на підставі розпорядження Харківської міської ради від 01.09.2006 №21.38, (Витяг з державного реєстру речових прав еа еерухоме майно №158154314 від 01.03.2019).

Відповідно до п.п. 3.1-3.4 договору, приміщенням є частина будівлі торгового центру, визначена у додатку А до договору. Місцезнаходження приміщення визначається згідно витягу з плану торгового центру (додаток А до цього договору) та відмічене кольором або штрихуванням. Площа приміщення, яке передається в оренду, складає: 20,4 кв.м. Вказана площа приміщення може бути змінена орендодавцем (збільшена або зменшена, але не більш ніж на 10% від площі, визначеної на момент підписання договору). При цьому площа приміщення не підлягає зменшенню, у т.ч. за рахунок встановлених орендарем стін, внутрішніх перегородок та перекриття та ін. Остаточна площа приміщень буде визначена сторонами договору у дозволі. Орендна плата та інші платежі, передбачені цим договором, будуть нараховуватись у відповідності до даних площі приміщення, вказаних в цьому пункті договору. Основні характеристики приміщення викладені в технічній специфікації приміщення (додаток Б до цього договору).

У розділі 8 договору сторони погодили, що цей договір набуває чинності з моменту його укладення та закінчується в останній день строку оренди. Закінчення чи дострокове припинення строку дії договору не звільняє сторін від виконання зобов`язань, а також від відповідальності за порушення договору, якщо такі зобов`язання чи порушення виникли чи сталися під час дії договору.

Відповідно до п. 8.2. Договору Орендодавець зобов`язується передати, а орендар прийняти приміщення в оренду в дату початку, що підтверджується підписанням сторонами акту прийому-передачі приміщення. У разі прострочення виконання вказаного зобов`язання орендар зобов`язаний сплатити орендодавцеві штраф у розмірі 50 (п`ятдесяти) відсотків основної орендної плати за перший місяць строку оренди, штраф, передбачений даним пунктом договору, не оплачується орендарем, якщо прострочення виконання вказаного зобов`язання сталося з вини орендодавця.

В цілях цього договору датою початку є 01.09.2019 (п.8.3. Договору).

Строк оренди починає обчислюватися з дати підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення та закінчується 31.07.2022 включно (п.8.4 Договору)

З моменту укладення цього договору все попереднє листування, документи, договори про наміри і переговори між сторонами з питань, що стосуються умов цього договору, втрачають силу (п.8.5 Договору)

Згідно п. 1.1.5 договору - гарантійний платіж - гарантійна сума, що надається орендарем в забезпечення його зобов`язань з урахуванням положень ст. 14 даного договору.

Згідно п.п. 14.1 - 14.3 договору, протягом 3 (трьох) календарних днів з дати укладання цього договору орендар зобов`язаний сплатити орендодавці гарантійний платіж. Під гарантійним платежем слід розуміти платіж по забезпеченню виконання зобов`язань орендаря за цим договором, який сплачується орендодавцеві в розмірі основної орендної плати та експлуатаційних витрат за 2 (два) місяці строку оренди. Розмір гарантійного платежу складає 95 001,98 грн. з ПДВ.

Відповідно до п. 14.6 договору, сторони домовилися, що гарантійний платіж знаходиться у орендодавця до моменту закінчення строку дії договору і підлягає поверненню орендарю по закінченню строку оренди (вказаного в п. 8.4. договору) за умови проведення повного розрахунку із орендодавцем. При належному виконанні орендарем зобов`язань сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту повернення приміщення за умови відсутності будь-яких заборгованостей за цим Договором. Повернення суми гарантійного платежу (еквівалент в доларі США, визначений на дату укладення договору) здійснюється у гривні. У разі, якщо в день повернення орендарю суми гарантійного платежу курс гривні до долару США зміниться у порівнянні з вказаним у п. 1.1.14 цього договору, в сторону його збільшення чи зменшення, то для визначенні суми гарантійного платежу, яка підлягає поверненню орендарю, орендодавцем буде використовуватися міжбанківський курс гривні до долара США, який визначається відповідно до даних попиту ("Ask") міжбанківського валютного ринку на момент його закриття, згідно даних, розміщених на веб-порталі інформаційної системи "УкрДілінг".

У розділі 42 договору сторони встановили наступне.

Відповідно до п. 42.1 Договору при припиненні договору орендар зобов`язаний звільнити приміщення від належного йому майна і повернути приміщення орендодавцю в останній день строку оренди. У разі залишення орендарем майна в приміщенні після припинення договору, орендодавець має право не підписувати акт повернення приміщення до моменту фактичного вивезення майна орендарем. При цьому орендар має доступ до приміщення до моменту фактичного підписання сторонами акту повернення приміщення.

Безпосередньо перед закінченням строку оренди, орендар за свій рахунок: робить заміну пошкодженого або знищеного майна орендодавця в приміщенні на нове, схожого типу і якості, якщо таке майно було пошкоджено або знищено з вини орендаря; виправляє всі пошкодження (недоліки) приміщення, в тому числі викликані демонтажем майна орендаря (п. 42.2 Договору).

За 3 (три) дні до звільнення приміщення (якщо інший строк не погоджений сторонами) орендар зобов`язаний за власний рахунок заклеїти вітринну частину приміщення самоклеючою плівкою або папером ВІuеВаск (БлюБэк) для рекламно оформлюючих робіт із зображенням, попередньо погодженим з орендодавцем, та в день звільнення приміщення передати орендодавцю всі ключі від приміщення. Така заклейка здійснюється орендарем не пізніше 10 (десятої) години 00 (нуль) хвилин та не раніше 22 (двадцять другої) години 00 (нуль) хвилин. Звільнення приміщення орендарем повинно відбуватися з дотриманням порядку передбаченого цим договором, правилами торгового центру та іншими локальними нормативними актами що діють на території торгового центру.(п. 42.3 Договору).

Повернення приміщення орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту повернення приміщення, який підписується сторонами. Орендар повинен повернути приміщення в тому стані, в якому він його отримав, з урахуванням нормального зносу, в тому числі передати всі невід`ємні поліпшення (п.42.4 Договору).

До дати повернення приміщення з оренди (підписання акту повернення приміщення) орендар зобов`язаний підписати протокол огляду приміщення (або до дати повернення приміщення з оренди надати письмову мотивовану відмову від його підписання), в якому зазначаються детальний опис та характеристики приміщення, а також технічний стан та показники устаткування та обладнання, що встановлені у приміщенні (п. 42.4.1 Договору).

Якщо на момент повернення приміщення будуть виявленні пошкодження приміщення або стан приміщення буде гірший ніж на момент передачі орендарю (з урахуванням нормального зносу), сторони, після огляду приміщення зазначають виявлені недоліки (пошкодження) в протоколі огляду приміщення. У разі немотивованої відмови орендаря підписувати протокол огляду приміщення, такий протокол може бути підписаний за участю представника орендаря інших приміщень торгового центру чи будь-якої третьої особи і буде мати повну юридичну силу. У разі не усунення орендарем недоліків (пошкоджень) приміщення, зазначених у протоколі огляду приміщення, орендодавець має право не підписувати акт повернення приміщення (в цьому випадку застосовуються правила п. 29.2 договору) до того моменту, коли орендар усуне виявлені недоліки (пошкодження) приміщення. Орендар зобов`язаний усунути виявлені недоліки (пошкодження) приміщення за власний рахунок не пізніше 2 (двох) календарних днів з дати складання протоколу огляду приміщення, якщо інший строк не узгоджений сторонами (п.42.4.2 Договору).

У випадку якщо орендар не усуне недоліки (пошкодження) приміщення, виявлені під час огляду приміщення зазначені в протоколі огляду приміщення та у разі відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від його підписання після спливу 2 (двох) календарних днів з дати складання такого протоколу огляду приміщення, орендодавець вправі усунути такі пошкодження самостійно за рахунок орендаря (в тому числі за рахунок гарантійного платежу) (п.42.4.3 Договору).

Відповідно до п. 42.5 Договору з моменту підписання сторонами акту повернення приміщення всі ризики випадкової загибелі або пошкодження приміщення покладаються на орендодавця, окрім випадку коли орендар затримав повернення приміщення орендодавцю.

Згідно п. 42.6 Договору у випадку, якщо орендарем не буде вивезено все своє майно із приміщення в останній день строку оренди, сторони домовились, що такі дії (бездіяльність) орендаря розцінюватимуться сторонами, як залишення орендарем в приміщенні після закінчення строку оренди сміття (будь-які рухомі речі). Орендар підписанням цього договору надає беззаперечну та безумовну згоду на знищення залишеного в приміщенні після закінчення строку оренди сміття у будь-якій момент на розсуд орендодавця, але не раніше 2 (двох) календарних днів після останнього дня строку оренди. У цьому випадку орендар не має будь-яких претензій до орендодавця щодо відшкодування будь-яких збитків (сплати компенсацій тощо) пов`язаних із знищенням такого майна орендаря, як сміття.

Пунктом 42.7 Договору встановлено, що орендар зобов`язаний здійснювати оплату всіх платежів, передбачених цим договором, до моменту підписання сторонами акту повернення приміщення, окрім випадків, коли підписання такого акту неможливе з документально доведеною вини орендодавця.

Після закінчення строку оренди або у разі розірвання або припинення договору, всі відокремлювані поліпшені приміщення, які виконані або встановлені орендарем або за рахунок орендаря, якщо їх можливо відокремити без шкоди для приміщення, будівлі, конструкцій, стін і інших елементів торгового центру, є власністю орендаря і можуть бути ним вилучені без письмового погодження з орендодавцем, якщо інше не буде узгоджено сторонами (п.42.8 Договору).

Відповідно до п. 42.9 Договору орендар не має права на компенсацію вартості поліпшень здійснених орендарем за свій рахунок, які неможливо відокремити від приміщення без його пошкодження, а також не має права на зарахування їх вартості в рахунок оплати орендної плати, незалежно від наявності згоди орендодавця на здійснення таких поліпшень. Сторони погодилися, що поліпшеннями, які неможливо відокремити від приміщення без нанесення йому шкоди є, включаючи, але не обмежуючись вказаними, вітринні вікна, скляні або інші прозорі і непрозорі стіни або частини приміщення, підвісні стелі, система пожежної сигналізації і системи спринклерного автоматичного пожежогасіння, лічильники електроенергії і води, а також інші поліпшення, які неможливо відокремити від торгового центру без нанесення йому шкоди.

Орендар не має права викупу приміщення (п.42.10 Договору).

Орендодавець не несе відповідальності за збереження майна орендаря, яке знаходиться в приміщенні орендаря, у тому числі в разі повернення приміщення після закінчення строку оренди або дострокового повернення приміщення (п.42.11 Договору).

Договір підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками.

За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 ЦК України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов`язує сторони виконувати зобов`язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами першою та шостою статті 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині першій статті 284 ГК України законодавець як істотні умови договору оренди, визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.

За частиною першою статті 773 ЦК України на наймача покладений обов`язок користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

Частиною першою статті 763 ЦК України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Аналогічні за змістом положення містить частина четверта статті 284 ГК України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (частина четверта статті 291 ГК України).

Як встановлено судом та не заперечується сторонами спірний договір оренди припинив свою дію 31.07.2022.

Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Частиною першою статті 785 ЦК України передбачено, що в разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Позивач по первісному позову вказує на те, що строк дії договору оренди закінчився 31.07.2022, волевиявлення сторін на продовження строку дії договору або укладення нового договору оренди відсутнє; орендар припинив фактичне використання приміщення з 24.02.2022; позивач по первісному позову, як орендар за договором, вжив усіх можливих дій та заходів щодо передачі майна орендодавцю; несвоєчасна передача орендарем майна відбулася не з його вини та волі, а зумовлена об`єктивними непередбачуваними обставинами - воєнними діями, масованими ракетними обстрілами міста Харкова, які є форс-мажором; орендодавець вчиняв недобросовісні дії, що призвело до свідомого затягування процедури огляду та прийняття приміщення.

Проте, суд не погоджується з такими твердженнями позивача по первісному позову, оскільки, як зазначалося вище по тексту рішення, при припиненні договору орендар зобов`язаний звільнити приміщення від належного йому майна і повернути приміщення орендодавцю в останній день строку оренди (п. 42.1 Договору).

Відповідно до п. 42.4 Договору повернення приміщення орендарем орендодавцю здійснюється на підставі акту повернення приміщення, який підписується сторонами.

Крім того, пунктом 42.4.1 Договору встановлено, що до дати повернення приміщення з оренди (підписання акту повернення приміщення) орендар зобов`язаний підписати протокол огляду приміщення (або до дати повернення приміщення з оренди надати письмову мотивовану відмову від його підписання), в якому зазначаються детальний опис та характеристики приміщення, а також технічний стан та показники устаткування та обладнання, що встановлені у приміщенні.

Виходячи з наведених положень Договору, вбачається, що ТОВ "Кростінді" перед закінченням строку оренди мало здйснити певні дії з підготовки приміщення до повернення з оренди, визначені п. 42.2, 42.3, 42.4. Проте, позивач за первісним позовом не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ним виконано всі умови договору, визначені п. 42.2, 42.3, 42.4.. ТОВ "Кростінді" не надано доказів того, що орендоване ним приміщення, на час повернення з оренди перебуває в належному стані: відсутні будь-які документи, складені ТОВ "Кростінді" або залученими ним спеціалістами щодо стану приміщення на час повернення з оренди. Крім того, ТОВ "Кростінді", в порядку положень пункту 42.4.1 Договору, не надало доказів того, що ним зі своєї сторони було підписано протокол огляду приміщення, в якому зазначено детальний опис та характеристики приміщення, а також його технічний стан та надано/направлено такий опис на підпис відповідачу за первісним позовом.

Всупереч цьому, позивач за первісним позовом, нехтуючи положеннями укладеного договору, та звертаючись до ПАТ "Кумір" з листом від 08.07.2022 щодо закінчення строку дії договору № 13/08/19-01 від 13.08.2019 одразу, просить відповідача за первісним позовом надати для підписання Акт повернення приміщень. Крім того, в претензії (вих.№22/09-22 від 22.09.2022), позивач за первісним позовом зазначає що пункт 42.4.1 Договору є формальним та містить формальну умову щодо зобов`язання орендарем підписати протокол огляду приміщення, оскільки зазначені в ньому умови не врегульовані діючим законодавством України, а визначені в пункті 42.4.1. приписи не містять умов щодо строків та часу проведення огляду приміщення.(Т.1, а.с.54).

Вказане твердження ТОВ "Кростінді", спростовується наступним.

Відповідно до ч.1. ст. 284 ГК України істотними умовами договору оренди є: об`єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Отже, однією з істотних умов договору оренди є умови повернення майна з оренди.

Крім того, як вказує ТОВ "Кростінді" в позовній заяві, у діях позивача (за первісним позовом) відсутній умисел чи необережність щодо несвоєчасного вжиття необхідних заходів. Натомість, всупереч пункту 42.4.1. Договору, ТОВ "Кростінді", як орендарем, не було вжито жодної з основних умов, як Договору, так і норм діючого законодавства, щодо прискорення повернення орендованого приміщення, шляхом направлення підписаного протоколу огляду приміщення відповідачу за первісним позовом.

Крім того, з матеріалів справи більш вірогідним вбачається, що орендоване майно має недоліки, про те сторонами не було досягнуто згоди щодо його фактичного стану.

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Суд зазначає, що питання про наявність/відсутність недоліків орендованого майна має досліджуватися виходячи з усієї сукупності обставин і доказів, з`ясованих і досліджених у справі, враховуючи їх вирогідність і взаємозв`язок, у відповідності до статті 86 ГПК України.

Виходячи з наданих як позивачем, так і відповідачем за первісним позовом суду доказів, щодо стану орендованого приміщення ( в тому числі і фотознімки), суд зазначає, що більш вирогідним є той факт, що орендоване майно на час повернення з оренди має недоліки.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Кростінді" заперечувало щодо проведення оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності , з яким, ПрАТ "Кумір" укладено Договір. Проте, ТОВ " Кростінді" не залучив свого спеціаліста, щодо проведення оцінки майна чи експерта, яким би було надано висновок, щодо стану приміщення.

Відповідно до п. 14.6 договору, сторони домовилися, що гарантійний платіж знаходиться у орендодавця до моменту закінчення строку дії договору і підлягає поверненню орендарю по закінченню строку оренди (вказаного в п. 8.4. договору) за умови проведення повного розрахунку із орендодавцем. При належному виконанні орендарем зобов`язань сума гарантійного платежу підлягає поверненню орендарю протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами акту повернення приміщення за умови відсутності будь-яких заборгованостей за цим договором.

При цьому, згідно п. 42.4.3 договору, у випадку якщо орендар не усуне недоліки (пошкодження) приміщення, виявлені під час огляду приміщення зазначені в протоколі огляду приміщення та у разі відсутності письмової мотивованої відмови орендаря від його підписання після спливу 2 (двох) календарних днів з дати складання такого протоколу огляду приміщення, орендодавець вправі усунути такі пошкодження самостійно за рахунок орендаря (в тому числі за рахунок гарантійного платежу).

Виходячи з наведеного вище, судом встановлено, що перед закінченням строку оренди позивач за первісним позовом мав здйснити певні дії з підготовки приміщення до повернення з оренди, визначені п. 42.2, 42.3, 42.4. Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що позивачем за первісним позовом виконано всі умови договору, визначені п. 42.2, 42.3, 42.4.. ТОВ "Кростінді" не надано доказів того, що орендоване ним приміщення, на час повернення з оренди перебуває в належному стані: відсутні будь-які документи, складені ТОВ "Кростінді" або залученими ним спеціалістами щодо стану приміщення на час повернення з оренди. Крім того, ТОВ "Кростінді", в порядку положень пункту 42.4.1 Договору, не надало доказів того, що ним зі своєї сторони було підписано протокол огляду приміщення, в якому зазначено детальний опис та характеристики приміщення, а також його технічний стан та надано/направлено такий опис на підпис відповідачу за первісним позовом. Всупереч умовам договору, а саме пунктів 42.4.1 не підписав протокол огляду приміщення, який він за умовами договору зобов`язаний був підписати, в своєму листі відповідачу від 22.09.2022 визнає умови пункту 42.4.1 "формальними". Також, позивач за первісним позовом неодноразово відмовлявся підписувати опис стану приміщень. Більш того, на заплановану 13.02.2023 року зустріч сторін від ТОВ "Кростінді" прибула представник Тимченко С.В., повноваження якої у відповідності довіреності б/н від 10.02.2023 були суттєво обмежені, оскільки представник не була уповноважена цією довіренністю на підписання договорів, будь - яких інших правочинів чи інших документів, що створюють та/або можуть створювати будь - які юридичні наслідки для товариства, окрім тих, що прямо вказані в цій довіреності. Вказана довіреність видана стороком по 13.02.2023 (Т.2, а.с.30 зворотня сторона). Не погоджуючись з запропонованим відповідачем за первісним позовом проведенням оцінки майна, позивач за первісним позовом не залучив свого спеціаліста, щодо проведення оцінки майна чи експерта, яким би було надано висновок, щодо стану приміщення.

Крім того, судом встановлено, що на час звернення до суду з первісним позовом оформлення повернення приміщення з оренди шляхом підписання акта приймання-передачі нерухомого майна після закінчення строку договору в порядку п. 42.1, 42.2 саме сторонами договору (ТОВ "Кростінді" та ПАТ "Кумір") не відбулось.

Виходячи з наведених вище обставин, враховуючи погоджені сторонами умови договору щодо повернення майна з оренди та умови договору щодо повернення гарантійного платежу в сукупності, суд доходить висновку що визначені п. 14.6 та 42.4.3 договору умови для повернення гарантійного платежу на час розгляду справи відсутні.

Щодо посилань ТОВ "Кростінді" на форс-мажорні обставини, які засвідчуються наданими до матеріалів справи сертифікатом Харківської торгово - промислової палати №6300-23-4262 від 18.10.2023, сертифікатом Харківської торгово - промислової палати №6300-23-4377 від 03.11.2023, суд зазначає таке.

Згідно п.35.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виникли після укладання цього Договору без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін та які сторони ен могли за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити до підписання Договору, і які не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути).

Відповідно до п.35.2 форс - мажорні обставини включають, зокрема, збройні конфлікти (оголошені війни, блокади, акти тероризму), які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Пунктом 35.3. Договору встановлено , що сторона, яка піддалася дії форс - мажорних обставин, не пізніше ніж на 3 (третій) календарний день зобов`язана надіслати письмове повідомлення іншій стороні про факт, дату виникнення, очікувану тривалість та характер форс- мажорних обставин, суть впливу на сторону. Належним документальним підтвердженням інформації, яка міститься у повідомленні є відповідний документ Торгово - промислової палати України (її регіонального предстаництва), який сторона, у чякої виникли форс - мажорні обставини, зобов`язана надати іншій стороні не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання згаданого вище у цьому пункті повідомлення.

У випадку порушення вимог п.35.3 Договору сторона, яка посилається на форс - мажорні обставини, втрачає право посилатися на такі обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 35.5 Договору).

Як свідчать матеріали справи, за відповідним зверненням позивача Харківська Торгово-промислова палата видала сертифікат № 6300-23-4262 від 18.10.2023 та № 6300-23-4377 від 03.11.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили).(Т.1 а.с.68-72).

Отже, сертифікати ТПП позивачем отримано лише 18.10.2023 та 03.11.2023, тобто більш ніж через рік після закінчення строку дії договору ( 31.07.2022), доказів повідомлення відповідача за первісним позовом про настання форс-мажорних обставин, в строк, визначений договором, позива за первісним позовом не надав, отже в порядку п.35.3 Договору ТОВ "Кростінді" втрачає право посилатися на такі обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором. Крім того, відповідно до ст 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили, а не від виконання обов`язку щодо умов повернення майна з оренди, погоджених сторонами у договорі.

Отже, повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи за первісними позовними вимогами, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності в частині первісного позову, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" щодо повернення гарантійного платежу в сумі 125 315,50 грн.

Щодо зустрічного позовову ПрАТ "Кумір", суд зазначає наступне.

Судом встановлено, та сторонами не заперечується, що договір № 13/08/19-01 від 13.08.2019 діяв до 31.07.2022.

Відповідно до п.10.2 Договору розмір основної орендної плати за 1 місяць складає суму у гривнях, яка розраховується за наступною формулою: основна орендна плата = площа приміщення х (орендна ставка х Індекс К1 х Індекс К2) + ПДВ, де площа приміщення - площа приміщення, вказана у п.3.3 Договору.Відповідно до п.3.3 Договору площа приміщення, яка передається в оренду складає 20,4 кв.м.

Відповідно до п.10.6 Договору орендна плата разом з ПДВ складає 4 112,64 грн.

Як стверджує ПрАТ "Кумір" строк заборгованості ТОВ "Кростінді" з орендної плати становить 5 місяців: з 01.03.2022 до 31.07.2022 (строк закінчення договору). Розмір заборгованості з оредної плати за повних 5 місяців становить: 4 112,64 х 5 = 20 563,20 грн.

Заперечуючи проти нарахування заборгованості з орендної плати, ТОВ "Кростінді" посилається на неможливість використання ним орендованого приміщення за цільовим призначенням у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

На підтвердження форс-мажорних обставин ТОВ "Кростінді" до позовної заяви додано сертифікат Харківської торгово - промислової палати №6300-23-4262 від 18.10.2023, сертифікат Харківської торгово - промислової палати №6300-23-4377 від 03.11.2023, наказ ТОВ "Кростінді" № 01/2к від 24.02.2022, витяг з єдиного реєстру досудових розслідувань за номером кримінального провадження : 12023221200002332 від 14.09.2023, постанову про визнання юридичної особи потерпілим та залучення представника потерпілого до участі у кримінальному провадження від 18.09.2023.

Суд зазначає, що питання щодо форс - мажорних обставин визначено розділом № 35 Договору "Форс - мажор".

Так, згідно п.35.1. Договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов цього Договору дії форс - мажорних обставин (обставин непереборної сили), що виникли після укладання цього Договору без вини сторін, поза їх волею або всупереч волі чи бажанню сторін та які сторони ен могли за умови вжиття звичайних для цього заходів передбачити до підписання Договору, і які не можна при всій турботливості та обачності відвернути (уникнути).

Відповідно до п.35.2 форс - мажорні обставини включають, зокрема, збройні конфлікти (оголошені війни, блокади, акти тероризму), які унеможливлюють виконання сторонами цього договору або тимчасово перешкоджають такому виконанню.

Пунктом 35.3. Договору встановлено , що сторона, яка піддалася дії форс - мажорних обставин, не пізніше ніж на 3 (третій) календарний день зобов`язана надіслати письмове повідомлення іншій стороні пр офакт, дату виникнення, очікувану тривалість та характер форс- мажорних обставин, суть впливу на сторону. Належним документальним підтвердженням інформації, яка міститься у повідомленні є відповідний документ Торгово - промислової палати України (її регіонального предстаництва), який сторона, у чякої виникли форс - мажорні обставини, зобов`язана надати іншій стороні не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту надіслання згаданого вище у цьому пункті повідомлення.

У випадку порушення вимог п.35.3 Договору сторона, яка посилається на форс - мажорні обставини, втрачає право посилатися на такі обставини, як на підставу для звільнення від відповідальності за невиконання взятих на себе зобов`язань за цим Договором (п. 35.5 Договору).

Відповідно до ч. 2ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності. Так, норма ч. 2ст. 218 ГК України передбачає, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Статтею 617 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Щодо нарахування орендної плати відповідач вказує, що відповідно до ч. 6 статті 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за найм (оренду) майна за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Оцінюючи заперечення відповідача з посиланням на наявність форс-мажорних обставин, пов`язаних з введенням воєнного стану на території України, що позбавило можливість відповідача за зустрічним позовом здійснювати підприємницьку діяльність, отримувати прибуток та здійснювати розрахунки з орендної плати, суд вважає за необхідне зазначити, що настання форс-мажору не є підставою для зміни умов договору та звільнення від виконання зобов`язання. Навіть, якщо під час війни сторона не може своєчасно виконати свої зобов`язання за договором - це не є підставою для звільнення від відповідальності за таке невиконання.

Посилаючись на форс-мажор як на підставу для звільнення від відповідальності, Відповідачу потрібно довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання такого зобов`язання. Одного лише посилання на наявність форс-мажору є недостатньо. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 30.11.2021 у справі №913/785/17.

Слід зазначити, що засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) є однією з функцій ТПП, затверджених Статутом ТПП України таЗаконом України «Про торгово-промислові палати України».

Засвідчення форс-мажорних обставин є послугою в розумінніЦивільного кодексу України, яку ТПП надає для фізичних та юридичних осіб.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» торгово-промислова палати України засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14,141 Закону України «Про торгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.

З наведеного вбачається, що форс-мажорні обставини мають індивідуальний персоніфікований характер щодо конкретного договору та його сторін. Відтак сертифікат видається заінтересованому суб`єкту господарювання на підставі його звернення. Іншого порядку засвідчення форс-мажорних обставин не визначено.

Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов`язань, а обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на неможливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання та військовими діями.

Тож сторона, що посилається на форс-мажорні обставини, повинна надати докази за чотирма складовими події «форс-мажору»: подія (форс-мажорна обставина); непередбачуваність обставин; причинно-наслідковий зв`язок між обставиною (подією) і неможливістю виконання стороною своїх конкретних зобов`язань; неможливість виконання і альтернативного виконання

Як свідчать матеріали справи, за відповідним зверненням позивача Харківська Торгово-промислова палата видала сертифікат № 6300-23-4262 від 18.10.2023 та № 6300-23-4377 від 03.11.2023 про форс-мажорні обставини (обставини непереробної сили).(Т.1 а.с.68-72).

Суд, оцінюючи дані сертифікати в якості доказів, зазначає, що з тексту Сертифікату неясно та незрозуміло, яким чином встановлювалась неможливість використання орендованого приміщення у спірний період, оскільки для даного висновку надані ті самі документи, які надані позивачем до матеріалів справи: копії Договору оренди № 13/08/19-01 від 13.08.2019, копії листів ТОВ "Кростінді", копії акту про неприбуття представника ПрАТ "Кумір, копії наказу ТОВ "Кростінді" № 01/2к від 24.02.2022, копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, копії витягу з книги обліку розрахункових операцій на РРО №3000729889Р/5 та Указ Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022р, із змінами внесеними Указами Президента України від 14.03.2022р. №133/2022, від 18.04.2022р. №259/2022, від 17.05.2022р, №341/2022, від 12.08.2022р. №573/2022, від 07.11.2022р. №757/2022, від 01.05.2023р. №254/2023, 451/2023 №3275-ІХ.

Також, у вказаних сертифікатах, не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між подіями, які перелічені у Сертифікатах та висновком про неможливість використання приміщення.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано доказів, які б підтверджували вплив агресії РФ на неможливість виконання зобов`язання за спірним договором, неможливість використання приміщення, відсутність фізичного доступу до орендованих приміщень у період дії договору оренди, та неможливість виконання зобов`язання щодо оплати оренди приміщення за Договором перебуває у прямому причинному зв`язку із обставинами військового стану та/або воєнними діями.

Крім того, наказ ТОВ "Кростінді" №01/2к від 24.02.2022 "Про припинення роботи" є внутрішнім документом самого товариства, який не підтверджує жодним чином те, що орендоване приміщення не могло використовуватися позивачем за первісним позовом.

Також, матеріали справи свідчать , що у листі (вих.№ 08/07-22 від 08.07.2022) ТОВ "Кростінді" окремо просило повідомити ПрАТ "Кумір" час та спосіб повернення ключів від приміщення, та прізвище представника ПрАТ "Кумір" повноважного прийняти ключі від приміщення (Т.1. а.с.46-47). Вказана обставина, дає суду підстави дійти висновку, що у ТОВ "Кростінді" були ключі від орендованого приміщення, а тому не має доказів в підтвердження того, що орендоване приміщення не використовувалося позивачем за первісним позовом у спірний період. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази того, що в орендоване приміщення не було доступу, там було відсутнє електро- чи водопостачання, що перешкоджало його використаанню за призначенням.

Надання ТОВ "Кростінді" до суду листа ТОВ "Арко - профі " від 20.07.2023, відповідно до якого остання передача даних згідно з еквайрингом реєстратора розрахункових операцій Марія -304Т, фіскальний номер 3000259035 здійснювалася 23.02.2022, свідчить лише про те, що розрахункові операції після 23.02.2022 не здійснювалися, проте не є доказом того, що орендоване приміщення не використовувалося за інших потреб.

Крім того, в порушення вимог п.35.3 Договору (сторона, яка піддалася дії форс - мажорних обставин не пізніше ніж на 3 (третій) календарний день зобов`язана надіслати письмове повідомлення іншій стороні пр офакт, дату виникнення, очікувану тривалість та характер форс- мажорних обставин, суть впливу на сторону), ТОВ "Кростінді" не надіслало орендодавцю ані відповідного повідомлення, ані документу Торгово - промислової палати України, доказів надсилання цих документів, у передбачені Договором строки, до суду не надало.

Посилаючись на неповідомлення орендарем орендодавця про настання форс- мажорних обставин, в порядку п.35.3 Договору, ТОВ "Кростінді" посилається на активні бойові дії в місті Харкові, які зробили неможливим дотримання 3 - денного строку на повідомлення про настання форс - мажорних обставин. Такі твердження ТОВ "Кростінді" оцінюються судом критично, з огляду на те, що в позовній заяві позивач сам вказував на те, що менеджмент ТОВ "Кростінді" після початку деокупації Харківської області частково зміг повернутися у місто Харків, тобто до цього моменту, менеджемент та керівництво позивача перебувало поза межами міста Харкова, що давало позивачу змогу надіслати листа відповідачу та повідомити про настання форс - мажорних обставин з будь-якого міста крани, а не лише з м.Харкова.

Відтак, посилання позивача на форс-мажорні обставини у вигляді воєнного стану в даному випадку визнаються судом недоведеними та необґрунтованими.

Частиною 1 ст. 286 ГК Українии передбачено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Згідно із ч. 5 ст. 762 ЦК України, ч. 3 ст. 285 ГК України, орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

В силу ч.1 ст.193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Отже, заборгованість ТОВ "Кростінді" по орендній платі за період з 01.03.2022 року по 31.07.2022 року становить 20 563,20 грн.

Факт наявності заборгованості "ТОВ Кростінді" не спростований, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, врахувавши всі обставини справи, аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких істотних суперечностей, суд дійшов висновку про задоволення зустрічних позовних вимог ПрАТ "Кумір" в частині стягнення з ТОВ "Кростінді" орендної плати за Договором №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 20 563,20 грн.

Стосовно зустрічних позовних вимог ПрАТ "Кумір" щодо стягнення з ТОВ "Кростінді" неустойки у розмірі 57 576,96 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 29.2 договору, якщо орендар займає приміщення після припинення дії договору, то до моменту повернення приміщення (що підтверджується відповідним актом) він зобов`язаний оплачувати неустойку у розмірі подвійної плати за користування приміщенням (подвійний розмір орендної плати та експлуатаційних витрат) за кожен день прострочення повернення приміщення орендодавцю, а також вносити інші платежі (в тому числі витрати на комунальні послуги) і відшкодувати збитки, понесені орендодавцем, включаючи збитки і штрафні санкції, які виплачуються орендодавцем в зв`язку з порушенням його зобов`язань з вини орендаря щодо приміщення перед третіми особами, якщо сторонами окремо не погоджено інше.

За змістом статей 610, 611, 612 ЦК України невиконання зобов`язання у погоджений сторонами в договорі строк є порушенням зобов`язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового обов`язку, що узгоджується з нормами статті 610 ЦК України та статті 216 ГК України.

Користування майном за договором оренди є правомірним, якщо воно відповідає його умовам та положенням чинного законодавства, які регулюють такі правовідносини з урахуванням особливостей предмета найму та суб`єктів договірних правовідносин.

Відносини найму (оренди) у разі неправомірного користування майном можуть регулюватися умовами договору, що визначають наслідки неправомірного користування майном, та нормами законодавства, які застосовуються до осіб, які порушили зобов`язання у сфері орендних відносин.

Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов`язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку, і обов`язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей759,762,763 Цивільного кодексу України, статей283,284,286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов`язальних) відносин за договором у наймача (орендаря) виникає новий обов`язок - негайно повернути наймодавцеві річ.

Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов`язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов`язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов`язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.

Відтак, користування майном після припинення договору оренди є таким, що здійснюється не відповідно до його умов - неправомірне користування майном, у зв`язку з чим вимога щодо орендної плати за користування майном за умовами договору, що припинився (у разі закінчення строку, на який його було укладено тощо), суперечить змісту правовідносин за договором найму (оренди) і регулятивним нормамЦивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, є самостійною формою майнової відповідальності у сфері орендних правовідносин, яка застосовується у разі (після) припинення договору оренди - якщо наймач не виконує обов`язку щодо негайного повернення речі, і є належним способом захисту прав та інтересів орендодавця після припинення вказаного договору, коли користування майном стає неправомірним.

Для притягнення орендаря, що порушив зобов`язання, до зазначеної відповідальності необхідна наявність вини (умислу або необережності) відповідно до вимогстатті 614 Цивільного кодексу України.

Тому, яким би способом у договорі оренди не регламентувалися правовідносини між сторонами у разі невиконання (несвоєчасного виконання) наймачем (орендарем) обов`язку щодо повернення речі з найму (оренди) з її подальшим користуванням після припинення такого договору, проте ці правовідносини не можуть врегульовуватись іншим чином, ніж визначено частиною 2статті 785 Цивільний кодекс України(зокрема, з установленням для наймача (орендаря) будь-якого іншого (додаткового) зобов`язання, окрім того, що передбачений вказаною нормою).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 57 576,96 грн. нараховану за період з 01.08.2022 по 01.03.2023.

При цьому, позивач за зустрічним позовом вказує на те, що 06.03.2023, в порядку п.п. 42.4.2-42.4.3. договору він здійснив повернення орендованих приміщень за договором в присутності представника орендатора інших приміщень Торгівельного центру "Кумір" та інших фізичних осіб, про що було складено відповідний протокол огляду приміщень та акт повернення орендованих приміщень за договором.

Суд зазначає, що протокол огляду приміщення повинен був бути підписаний сторонами до 31.07.2022, орендар був зобов`язаний звільнити приміщення 31.07.2022 та, відповідно, акт повернення майна з оренди мав бути підписаний сторонами 31.07.2022. Викладене дає суду підстави дійти висновку, що позивач за зустрічним позовом, як орендодавець, був обізнаний про обставини справи з 31.07.2022, проте акт повернення майна з оренди, відповідно до п.42.4.2 договору, орендодавцем був складений лише 06.03.2023, тобто через 7 місяців.

Доказів того, що у передбачений договором термін орендодавець намагався повернути майно з оренди, а орендар у свою чергу умисно цього обов`язку не виконував та продовжував користуватись спірним приміщенням, позивачем за зустрічним позовом суду не надано. Втім, як неустойка нарахована орендодавцем починаючи з 01.08.2022.

Також суд вважає за необхідне наголосити на тому, що матеріали справи містять протокол огляду приміщення №21/10-22 від 21.10.2022, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками товариств (т.1, а.с.58). У вказаному протоколі зазначено, що спірне орендоване приміщення звільнено від майна орендаря, вказаний факт сторонами не заперечується. Доказів того, що після 01.08.2022 року ТОВ "Кростінді" користувалось спірним приміщенням матерали справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що перший лист (вих.№08/07-22), яким ТОВ "Кростінді" просило ПрАт "Кумір" надати для підписання акти повернення приміщень за вказаними договорами та повернути ТОВ "Кростінді" суму сплаченого гарантійного платежу було направлено на юридичну адресу ПрАТ "Кумір" 08.07.2022 (Т.1, а.с.48-49) Проте, відповідь на вказаний лист була надана відповідачем за первісним позовом лише 16.09.2022, тобто більш ніж через два місяці після звернення ТОВ "Кростінді" (Т1., а.с.50-51). Суд зазначає, що вказаний факт свідчить про невчинення своєчасних дій з боку ПрАТ "Кумір" щодо повернення позивачем за первісним позовом спірного орендованого приміщення.

Згідно із статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойка, стягнення якої передбачено частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і для притягнення наймача, який порушив зобов`язання, до такої відповідальності необхідна наявність його вини (умислу або необережності) відповідно до вимог статті 614 Цивільного кодексу України.

Суд наголошує на тому, що передбачена частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України неустойка є подвійною платою за користування річчю за час прострочення, а не штрафною санкцією в розумінні ст 230 Господарського кодексу України.

З матеріалів справа вбачається, що між сторонами договору після 31.07.2022 року протягом значного періоду часу велось листування щодо призначення зустрічей для огляду приміщення та підписання опису стану приміщення та акту повернення майна з оренди. Проаналізувавши зміст численного листування, суд дійшов висновку щодо навності вини обох сторін в недосягненні згоди щодо вчинення вказаних дій вчасно, у строки, визначені умовами договору, що в свою чергу виключає можливісь стверджувати про наявність беззаперечних доказів вини лише ТОВ "Кростінді" в неповерненні орендованого приміщення у значний проміжок часу після закінчення строку дії договору.

Отже, підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову в частині стягнення з ТОВ "Кростінді" неустойки за Договором №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 57 576,96 грн.

Принцип змагальності полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов`язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18 липня 2006 року у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Так, решта доводів учасників процесу, їх письмових пояснень, поданих до матеріалів справи документів та наданих усних пояснень представників сторін були ретельно досліджені судом, і наведених вище висновків суду не спростовують.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, керуючись статті 129 ГПК України, суд зазначає наступне.

Враховуючи висновки суду про відмову в задоволенні первісного позову, витрати, понесені позивачем за первісним позовом залишаються за ТОВ "Кростінді".

Враховуючи висновки суду про часткове задоволення зустрічного позову, судові витрати, понесені ПрАт "Кумір" за зустрічним позовом покладаються на ТОВ "Кростінді" (відповідач за зустрічним позовом) пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 5, 12, 13, 14, 15, 42, 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 256, 257, 259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" відмовити повністю.

Зустрічний позов Приватного акціонерного товариства "Кумір" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 30; код ЄДРПОУ: 37188192) на користь Приватного акціонерного товариства "Кумір" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 1, квартира 4; код ЄДРПОУ: 23463791) суму боргу з орендної плати за Договором №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 20563,20 грн.

В іншій частині зустрічного позову ПрАТ "Кумір" щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" неустойки за Договором №13/08/19-01 від 13.08.2019 у розмірі 57576,96 грн. - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кростінді" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Римарська, будинок 30; код ЄДРПОУ: 37188192) на користь Приватного акціонерного товариства "Кумір" (місцезнаходження: 61057, місто Харків, вулиця Чернишевська, будинок 1, квартира 4; код ЄДРПОУ: 23463791) витрати зі сплати судового збору в сумі 697,84 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено "18" квітня 2024 р.

СуддяВ.В. Рильова

Справа №922/5023/23