Рішення

від 08.04.2024 по справі 924/144/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

м. Хмельницький

"08" квітня 2024 р. Справа № 924/144/24

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Плантс Юей" м. Київ

до Приватного підприємства "ГВМ-Агро" с. Іванівка Ярмолинецького району Хмельницької області

про стягнення 511245,00грн

Без участі представників учасників справи

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України додаткове рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

ВСТАНОВИВ:

25.03.2024 Господарським судом Хмельницької області прийнято рішення у справі №924/144/24, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Плантс Юей" м. Київ до Приватного підприємства "ГВМ-Агро" с. Іванівка Ярмолинецького району Хмельницької області про стягнення 511245,00грн задоволено.

В судовому засіданні 25.03.2024, до закінчення судових дебатів, відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України, представником позивача було зроблено заяву про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу та повідомлено, що докази понесених витрат на правничу допомогу будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.

27.03.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача адвоката Василюка Є.В. надійшла заява (вх.№05-08/1250/24), в якій просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 85562,25грн витрат на професійну правничу допомогу. До заяви додано докази, в підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою суду від 28.03.2024 призначено судове засідання для розгляду заяви представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі на 14:30год. 08.04.2024.

04.04.2024 на електронну адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх.№05-08/1349/24) про зменшення витрат на правову допомогу. У клопотанні відповідач зазначає про те, що під час розгляду справи №924/144/24 позивачем та його представником подавались до суду лише позовна заява (яка є невеликою за обсягом аркушів) та відповідь на відзив на позов. Відповідач вважає, що подані процесуальні документи не вимагали значних затрат часу.

Доказів додаткового та усестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин, вивчення документів, судової практики - позивачем не надано та з матеріалів справи не вбачається. Позовна заява та відповідь на відзив на позов є нескладними та не містять особливих доводів, а обсяг додатків невеликий.

У своєму клопотанні, відповідач вказує про те, що не отримував від позивача заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, а також доказів на підтвердження понесених витрат.

Відповідач вважає, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, неспівмірним зі складністю справи, часом витраченим на надання таких послуг (незначний обсяг юридичної та технічної роботи щодо підготовки справи до розгляду у господарському суді та безпосередній розгляд справи). Також наголошує, що заявлені до відшкодування витрати не відповідають критерію реальності таких витрат та просить суд зменшити заявлений розмір витрат на правову допомогу до 1000грн.

08.04.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/2578/24), в якій просить здійснювати розгляд заяви про стягнення витрат на правничу допомогу без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 08.04.2024 не з`явився, про поважність причин неявки суд не повідомив.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, судом враховується, що відповідно до вимог статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, згідно з пунктом третім частини першої, судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В підтвердження заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 85562,25грн представником позивача надано належним чином завірені копії Договору про надання правової допомоги №29/01 від 29.01.2024, укладеного між адвокатом Василюком Є.В. та ТОВ "Грін Плантс Юей"; Додаткової угоди від 29.01.2024 до Договору; Акту приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2024 (додаток до Додаткової угоди); Опису наданих послуг у справі №924/144/24; Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЗР №21/2898 від 11.10.2021.

Згідно долучених до матеріалів справи Опису наданих послуг у справі та Акту приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2024, вартість послуг становить 60000грн (15 годин).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься в статті першій Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зі статтею 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Як стверджується матеріалами справи, 29.01.2024 між адвокатом Василюком Є.В. (Адвокат) та ТОВ "Грін Плантс Юей" (Клієнт) було укладено Договір про надання правової допомоги №29/01.

Відповідно до п. 1 укладеного Договору, Адвокат зобов`язується надати Клієнту юридичні послуги адвоката щодо здійснення усіма законними методами та способами представництва (надання правової допомоги) прав та інтересів Клієнта в органах державної влади, правоохоронних органах, у відносинах з підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, судах України тощо у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів Клієнта, в тому числі у кримінальних провадженнях, а Клієнт зобов`язується прийняти надані за цим Договором послуги та сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк, погоджені Сторонами.

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 Договору, Адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта, усні та письмові юридичні консультації щодо предмету цього Договору.

Відповідно до п.п. 2.3.1 п. 2.3 Договору, Клієнт зобов`язаний сплатити гонорар Адвокату в розмірі та в строк, погоджені Сторонами.

Пунктами 3.1, 3.2, 3.3 Договору, сторони передбачили, що Клієнт зобов`язується сплатити Адвокату вартість юридичних послуг адвоката (гонорар), що надаються, у порядку та строки, визначені у додаткових угодах (замовленнях, дорученнях), які є невід`ємною частиною Договору, шляхом сплати виставлених Адвокатом рахунків послуги.

Додаткові витрати, що відповідно до завдання (доручення) не були включені до загальної вартості юридичних послуг згідно Договору, сплачуються Клієнтом на підставі окремих рахунків.

Сплати за послуги та витрати, що визначені пунктами 3.1 та 3.2 цього Договору здійснюється протягом 5 робочих днів з дня виставлення рахунку Адвокатом.

Відповідно до п. 5.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.

Додатковою угодою від 29.01.2024 до Договору про надання правової допомоги, сторони погодили, що сума (розмір) витрат Клієнта на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції складає 60000грн, виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги про стягнення збитків з ПП "ГВМ-Агро" за Договором відповідального зберігання товару №09/06/2022 від 09.06.2022 (п. 1 Додаткової угоди).

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в п. 1 цієї Додаткової угоди, Клієнт також зобов`язується сплатити Адвокату додаткову винагороду за стягнення збитків ("гонорар успіху") в розмірі 5% від стягнутої суми з боржника (п. 2 Додаткової угоди).

Сторони погодили, що оплата послуг Адвоката здійснюється Клієнтом протягом 3-х банківських днів з моменту набрання рішенням суду законної сили про стягнення збитків з ПП "ГВМ-Агро" (п. 4 Додаткової угоди).

Договір та Додаткова угода підписані адвокатом Василюком Є.В. та від Клієнта - представником Тимченко В.О., а також скріплені відтиском печатки товариства.

26.03.2024 сторонами підписано Акт приймання-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 29.01.2024.

Відповідно до Акту від 26.03.2024, Адвокатом надано Клієнту наступні послуги:

1. 29.01.2024 - ознайомлення з наявними документами; попередня консультація Клієнта з приводу стягнення збитків за Договором відповідального зберігання товару №09/06/2022 від 09.06.2022; підписання додаткової угоди щодо підготовки позовної заяви та представництва Клієнта в суді (1 година);

2. 30.01.2024 - підготовка первинних документів; складання (написання) позовної заяви з додатками; формування позовної заяви з додатками, направлення її відповідачу та до господарського суду (6 годин);

3. 23.02.2024 - ознайомлення з відзивом відповідача на позовну заяву; підготовка відповіді на відзив відповідача та направлення відповідачу і до суду (4 години);

4. 26.02.2024 - участь в судовому засіданні;

5. 06.03.2024 - участь в судовому засіданні;

6. 25.03.2024 - участь в судовому засіданні;

7. 26.03.2024 - підготовка заяви щодо відшкодування витрат, понесених позивачем на професійну правничу допомогу у справі; направлення заяви відповідачу та до суду.

Загалом представником позивача витрачено 15 год, фіксована вартість послуг (гонорару) за надання послуг правової допомоги становить 60000грн.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.

Надання Товариству з обмеженою відповідальністю "Грін Плантс Юей" адвокатських послуг у Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/144/24 підтверджується Договором про надання правової допомоги №29/01 від 29.01.2024, укладеним між адвокатом Василюком Є.В. та ТОВ "Грін Плантс Юей"; Додатковою угодою від 29.01.2024 до Договору; Актом приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2024 (додаток до Додаткової угоди); Описом наданих послуг у справі №924/144/24; Свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ЗР №21/2898 від 11.10.2021.

Судом встановлено, що позовна заява від 30.01.2024; клопотання про відеоконференцію від 09.02.2024; відповідь на відзив на позов від 26.02.2024; заява про відшкодування витрат на правничу допомогу від 27.03.2024 підписані електронним цифровим підписом представника позивача адвокатом Василюком Є.В. та подані до суду через систему "Електронний суд".

Крім цього, представник позивача адвокат Василюк Є.В. приймав участь в підготовчих засіданнях 26.02.2024, 06.03.2024, а також в судовому засіданні 25.03.2024 (в режимі відеоконференції).

Таким чином, позивачем згідно з вимогами статті 74 Господарського процесуального кодексу України, доведено надання йому послуг правової допомоги під час розгляду справи №924/144/24 у Господарському суді Хмельницької області.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правничу допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правничу допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правничу допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19.

Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

За змістом частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

ТОВ "Грін Плантс Юей" у заяві про стягнення витрат на правничу допомогу просило суд стягнути з ПП "ГВМ-Агро" судові витрати понесені у зв`язку із розглядом справи у суді у сумі 85562,25грн, які складаються з 60000грн. правничої допомоги та 25562,25грн. гонорару успіху.

Враховуючи наведене та визначені, частиною п`ятою статті 129 ГПК України критерії для здійснення розподілу судових витрат, безпосередньо та причинно пов`язаних з розглядом справи, проаналізувавши подані заявником докази у підтвердження понесених витрат, оцінюючи складність справи, враховуючи критерії реальності та розумності понесених витрат, їх обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, час витратчений адвокатом у кількості 15год, суд дійшов висновку, що відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати на правничу допомогу у розмірі 30000грн., оскільки в цьому розмірі витрати відповідають критерію розумної необхідності, є співмірними із виконаною адвокатом роботою (30000грн : 15год.= 2000грн. вартість однієї години роботи адвоката), а їх відшкодування не матиме надмірний характер.

Щодо заявленого гонорару успіху в сумі 25562грн 25коп суд зазначає наступне.

Так, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 дійшла висновку про можливість існування "гонорару успіху" як форми оплати винагороди адвокату; визнала законність визначення між адвокатом та клієнтом у договорі про надання правової допомоги такого виду винагороди як "гонорар успіху", що відповідає принципу свободи договору та численній практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

При цьому, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ЄСПЛ застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19.10.2000 у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece, заява №31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

З урахуванням наведеного, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату "гонорару успіху", у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Отже, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат заявлена до стягнення сума гонорару успіху в розмірі 25562грн 25коп не може оцінюватись судом виходячи суто з такої домовленості сторін у договорі про надання правничої допомоги, а повинна оцінюватись на предмет її пропорційності, необхідності, неминучості порівняно з фактично понесеними витратами на правничу допомогу.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат (відшкодування їх за рахунок іншої сторони) у формі "гонорару успіху", суд повинен виходити не з договору між адвокатом та клієнтом, який створює саме для них права та обов`язки, та погодженого ними розміру гонорару (в даному випадку вирахуваного ними у відсотковому співвідношенні від суми задоволениз позовних вимог), а й з пропорційності цих витрат фактично понесеним судовим витратам, безпосередньо пов`язаним з розглядом справи, які визначені адвокатським бюро та оцінені судом, зокрема з точки зору складності цієї справи та розумної необхідності цих судових витрат для даної справи. Адже саме розмір витрат, понесених позивачем на фактично надані реальні та неминучі послуги на правничу допомогу, і саме з метою досягнення певного правового результату вирішення конфлікту сторін задоволення первісного позову, та відмова у задоволенні зустрічного, кореспондується з витратами, які має право відшкодувати на свою користь позивач як судові витрати, понесені ним на сплату гонорару успіху, за рахунок відповідача.

Отже на думку суду, додаткове стягнення витрат у формі "гонорару успіху" не відповідає критерію розумної необхідності, виходячи з складності даної справи, наявної доказової бази, позиції відповідача щодо спірних правовідносин, а також принципам справедливості та пропорційності, з огляду на що суд відмовляє у відшкодуванні за рахунок відповідача гонорару успіху у розмірі 25562,25грн.

З урахуванням наведеного, суд присуджує до відшкодування за рахунок відповідача 30000грн витрат на правничу допомогу. У решті заявлених до відшкодування витрат суд відмовляє.

Керуючись ст.ст. 129, 234, 235, 244, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Заяву ТОВ "Грін Плантс Юей" (вх.№05-08/1250/24 від 27.03.2024) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №924/144/24 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "ГВМ-Агро" (с. Іванівка, вул. Шевченка, буд. 62, Ярмолинецького району Хмельницької області, код ЄДРПОУ 38171525) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Плантс Юей" (м. Київ, проспект Лобановського Валерія, буд. 119, код ЄДРПОУ 44596136) 30000грн (тридцять тисяч гривень 00 копійок) витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2024.

Суддя В.О. Кочергіна

Виготовлено 4 примірники:

1-до справи (в паперовому екз.),

2-позивачу ТОВ "Грін Плантс Юей" (до електронного кабінету),

3-представнику позивача Василюку Є. (до електронного кабінету),

4-відповідачу ТОВ "ГВМ-Агро" (до електронного кабінету).