Рішення

від 18.04.2024 по справі 927/172/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

18 квітня 2024 року м. Чернігів справа № 927/172/24

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами позовну заяву

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (код 35871504) 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42 14026, с. Новий Білоус Чернігівського району Чернігівської області, вул. Квітнева, 17 (фактична адреса) (lena.gavrilenko@bayaderagroup.com)до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ТДК" (код 44085556) 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, офіс 301про стягнення 70 521 грн 26 коп.

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2024 року до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ТДК" про стягнення 65 907,72 грн заборгованості по оплаті товару, поставленого згідно Договору поставки № 2622 від 13.01.2022 та 4613,54 грн штрафу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасної оплати поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.02.2024 постановлено: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; здійснювати розгляд позовної заяви за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали; встановити процесуальні строки: для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; для подання відповідачем заперечення - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Вказана вище ухвала суду від 21.02.2024, що направлялась відповідачу на адресу його державної реєстрації, була повернута до суду з відміткою відділу поштового зв`язку - адресат відсутній за вказаною адресою.

За змістом п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, вказана вище ухвала суду від 21.02.2024, є такою, що отримана відповідачем 26.02.2024 (дата відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження), а тому останній є таким, що належним чином був повідомлений про відкриття провадження у справі.

Процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

Згідно ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 - 175 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

13.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією "Глобал ТДК" (покупець) укладено Договір поставки № 2622 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, постачальник зобов`язується передати у власність покупця алкогольні напої (надалі - товар), а покупець зобов`язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.

Пунктами 3.1.-3.3. Договору передбачено, що постачання товару здійснюється силами та за рахунок постачальника, на умовах DDP відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010р.). Сторони можуть визначити інші умови постачання товару, при узгодженні замовлення на товар.

Постачальник зобов`язаний поставити товар за адресою, яка визначена в його замовленні, а також в засвідчених покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.

Постачальник поставляє товар покупцю на підставі його замовлення. Покупець має право здійснити замовлення в усній формі або за допомогою факсимільного, електронного чи поштового зв`язку.

В абзаці 3 п. 3.4. Договору зазначено, що підпис уповноваженого представника покупця в накладній на товар засвідчує, що товар прийнятий покупцем від постачальника за кількістю та за якістю.

Згідно з п. 3.6. Договору покупець зобов`язаний до моменту першої поставки надати постачальникові довіреність зі зразками підписів осіб уповноважених приймати товар і підписувати товаросупроводжувальні документи та зразками печаток штампів (при наявності). Підпис особи уповноваженої приймати товар на товаросупроводжувальних документах, зразок якого вказано у довіреності, наданій покупцем, вважається достатнім доказом того, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця без необхідності завірення такого підпису печаткою/штампом. У випадку, якщо зразок підпису та (або) зразок печатки/штампу на накладній не збігається зі зразками підписів та (або) зразками печаток/штампів наданих покупцем постачальнику у довіреності, проте такий підпис наявний на накладних, що були оплачені покупцем раніше, то вважається, що товар прийнятий уповноваженою особою покупця.

У відповідності до п. 5.2., 5.3. Договору ціна на товар зазначається постачальником у видатковій накладній на товар.

Загальна сума договору дорівнює загальній вартості товару, який постачальник поставив покупцю впродовж всього строку дії даного згідно видаткових накладних на товар.

У пунктах 6.1., 6.2. Договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються покупцем протягом 30 календарних днів з дня отримання товару шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника або в іншому узгодженому сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.

Датою оплати покупцем вартості отриманого від постачальника товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок постачальника.

Згідно з п. 7.1. Договору у випадку порушення покупцем строків оплати вартості одержаного від постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 7% від суми боргу.

Даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявила про свої наміри розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах (п.9.7. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем були поставлено на користь Відповідача Товар на загальну суму 101894,74 грн, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами:

- від 20 грудня 2022 року № 37970/34648 на суму 29638,92 гривен;

- від 20 грудня 2022 року № 37814/34619 на суму 57824,52 гривен;

- від 21 грудня 2022 року №37956/34645 на суму 8273,63 гривен;

- від 21 грудня 2022 року № 37958/34646 на суму 6157,67 гривен.

Як вказує позивач у позовній заяві відповідач частково розрахувався за поставлений відповідно до Договору в загальній сумі 35987,02 гривни, а саме:

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 16 січня 2023 року суму в розмірі 9000,00 грн (з яких сума в розмірі 3428,86 грн зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної яка не є предметом даного спору);

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 21 лютого 2023 року суму в розмірі 1000,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619;

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 20 березня 2023 року суму в розмірі 8000,00 грн (з яких сума в розмірі 5058,16 грн зарахована в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37970/34648, решта суми зарахована в рахунок погашення накладної яка не є предметом даного спору);

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 10 травня 2023 року суму в розмірі 10000,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619;

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 09 червня 2023 року суму в розмірі 5000,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619;

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 31 липня 2023 року суму в розмірі 5000,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619;

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 22 вересня 2023 року суму в розмірі 5000,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619;

- шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Позивача, відповідно до платіжного доручення від 04 грудня 2023 року суму в розмірі 1500,00 грн в рахунок погашення заборгованості на видатковою накладною від 20 грудня 2022 року № 37814/34619.

З урахуванням здійснених відповідачем оплат, заборгованість відповідача складає 65907,72 грн, яка заявлена позивачем до стягнення за даним позовом.

Крім того, позивач на підставі п. 7.1. Договору просить стягнути з відповідача штраф у розмірі 7% від суми бору, що складає 4613,54 грн.

За своєю правовою природою договірні відносити, які склалися між сторонами є договором поставки, відносини сторін за яким регулюються, зокрема положеннями ст. 655, 662, 663, 693, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності з ст. 610, 612, 613 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 692, 693 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як свідчать матеріали справи позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та здійснив поставку товару на загальну суму 101 894,74 грн.

Відповідач, натомість, свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату поставленого товару на суму 35 987,02 грн. Заборгованість відповідача на день розгляду справи становить 65 907,72 грн, що підтверджується матеріалами справи та не спростовується відповідачем.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На підставі умов Договору позивач, за несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язання по оплаті поставленого товару, нарахував штраф в розмірі 7% від суми боргу в розмірі 4613,54 грн.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно з п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт порушення відповідачем строків розрахунку за поставлений товар, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню штраф в сумі 4613,54 грн.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та своєчасно не оплатив отриманий товар, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, в частині стягнення заборгованості в сумі 65907,72 грн, в частині стягнення штрафу в сумі 4613,54 грн.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір в розмірі 3028 грн.

Керуючись ст. 129, 130, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ТДК" про стягнення 70521,26 грн задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "ГЛОБАЛ ТДК" (код 44085556; 14017, м. Чернігів, вул. Старобілоуська, 63, офіс 301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (код 35871504; 02088, м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42) 65907,72 грн заборгованості, 4613,54 грн штрафу, 3028 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 18.04.2024.

Суддя А.С.Сидоренко