Справа № 931/896/23
Провадження № 2/931/24/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2024 року смт. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області
у складі: головуючого - судді Масляної С.В.,
за участю: секретаря - Проскуненкової А.В.,
представника позивача ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
представника відповідача Плечука О.П. (у режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Локачах в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Фермерського господарства «НАТАЛІЯ І.П.» про розірвання договору оренди землі,
В С Т А Н О В И В:
17 жовтня 2023 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до відповідача Фермерського господарства «НАТАЛІЯ І.П» про розірвання договору оренди землі. Позов мотивує тим, що вона на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, є власником земельної ділянки, розташованої на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, кадастровий номер: 0722484200:03:000:0907,площею 1,273га цільовепризначення:для веденняособистого селянськогогосподарства. Право приватної власності на вказану земельну ділянку зареєстровано за нею в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 16.07.2018 року приватним нотаріусом Локачинського районного нотаріального округу Дильним І.Г. 01жовтня 2021 року між нею, як власником земельної ділянки, та Фермерським господарством « ОСОБА_3 » було укладено договір оренди землі, об`єктом якого є земельна ділянка, площею 1,273 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:0907 строком на 10 років. Зазначений договір зареєстрований державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754083. Зазначає, що відповідно до пунктів 9, 10, 11 даного договору відповідач зобов`язався протягом строку дії договору сплачувати орендну плату у формі та розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням індексів інфляції щорічно до 15.10 поточного року. Пункт 31 Договору встановлює обов`язок для ФГ «НАТАЛІЯ І.П» своєчасно сплачувати орендну плату. На даний час ФГ «НАТАЛІЯ І.П» не сплачено орендну плату за договором оренди землі за 2022 та за 2023 рік, що є неналежним виконанням зобов`язань. Вважає, що систематична несплата орендної плати за користування даною земельною ділянкою у 2022 та 2023 роках є істотним порушенням умов договору, що слугує підставою для припинення права користування земельною ділянкою та розірвання такого договору. Окрім того, вказує, що їй стало відомо, що орендар - Фермерське господарство «НАТАЛІЯ І.П» без її згоди - орендодавця ОСОБА_2 передав в суборенду Фермерському господарству «АГРОТРЕЙД-ПСС» земельну ділянку площею 1,273 га, кадастровий номер 072248200:03:000:0907. Вважає, що укладення договору суборенди без згоди на це власника земельної ділянки є порушенням умов договору та відповідних приписів законодавства, а, отже, такий договір підлягає розірванню.
Крім того, зазначає, що нею було понесено витрати на професійну правничу допомогу у даній справі в сумі 10000 грн, а також сплачено судовий збір за подання позовної заяви до суду в розмірі ставки, встановленої законом.
Просить розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка, площею 1,273 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:0907, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», зареєстрований державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754083 та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 25 жовтня 2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
13 листопада 2023 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить відмовити у задоволенні позовної заяви. В обгрунтування відзиву зазначає, що з метою виконання умов Договору оренди землі в частині сплати орендної плати представники позивача, в тому числі і адвокат Плечук Олег Петрович, звертались до ОСОБА_2 з метою отримати її банківські реквізити ще з вересня 2023 р. Під час телефонної розмови з адвокатом, позивачка погодилась надіслати свій розрахунковий рахунок для зарахування орендних платежів в меседжер Вайбер. Однак, цього не зробила, а через деякий час перестала відповідати на телефонні дзвінки та письмові повідомлення. У зв`язку із цим, адвокатом Плечуком Олегом Петровичем в інтересах ФГ «Наталія І.П» та самим Фермерським господарством на відомі поштові адреси ОСОБА_2 надіслано листи з повторним проханням надати свої банківські реквізити або звернутись до адміністрації ФГ. При подачі позову про розірвання договору оренди землі до ФГ «Наталія І.П» ОСОБА_2 зазначено наступну адресу: АДРЕСА_1 . В телефонній розмові адвокату остання повідомила, що актуальною адресою є: АДРЕСА_2 .
Тому, вищевказані листи відправлено адвокатом та відповідачем на кожну з цих адрес. Сукупно відправлено 4 листи з проханням надати реквізити. Згідно поштових відміток всі чотири листи повернено відправникам у зв`язку із відмовою адресата отримувати листи. На переконання представника відповідача, своїми діями позивачка умисно уникала в отриманні коштів задля того, щоб у відповідача виникла заборгованість по сплаті орендних платежів і щоб була підстава для розірвання договору оренди. Тобто, ОСОБА_2 штучно створила умови для розірвання договору оренди землі. Зазначає, що вказане також підтверджується тим, що у позовній заяві позивачка просить розірвати договір оренди землі, однак, не ставить вимогу про сплату орендних платежів. Таким чином ФГ «Наталія І.П» вчинило всі можливі дії для сплати орендних платежів, однак, не мало можливості здійснити виплату у зв`язку з відсутністю реквізитів позивачки. Більше того, цим відзивом відповідач вкотре звертається до позивачки з проханням надати свої банківські реквізити для проведення ФГ «Наталія І.П.» орендних платежів згідно Договору оренди землі. Отже, твердження позивачки про істотне порушення умов договору відповідачем є безпідставним. Щодо укладення договору суборенди зазначає наступне. Між ФГ «Наталія І.П» та ФГ «Агротрейд-ПСС» дійсно велись переговори з приводу укладення договору суборенди. Однак, цей договір станом на день подання відзиву не укладено та не здійснено його державну реєстрацію. Сільськогосподарську діяльність на належній ОСОБА_2 земельній ділянці здійснює ФГ «Наталія І.П». Крім цього, так як сторони договору суборенди відмовились від своїх намірів щодо його укладення, повідомляти про вказаний договір чи отримувати згоду позивачки на його укладення не було потреби. Просить у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до Фермерського господарства «Наталія І.П» про розірвання договору оренди землі відмовити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ФГ «Наталія І.П» понесені витрати на правову допомогу в розмірі 10000 грн.
Ухвалою суду від 23 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
19.01.2024 року від представника позивача ОСОБА_1 надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів, в якій зазначає, що в позовній заяві позивач посилається на укладення договору суборенди як на підставу розірвання договору оренди та додає копію такого договору, укладеного між ФГ «Наталія І.П» та ФГ «Агротрейд ПСС». У відзиві відповідач заперечує даний факт, вказуючи, що переговори велися, але договір суборенди не укладався. З метою спростування даного факту просить долучити до матеріалів справи копію витягу із державного реєстру речових прав, де зазначено про державну реєстрацію договору суборенди.
Позивач у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином була повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи.
Представник позивача ОСОБА_1 у судовомузасіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, зазначених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.
Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача.
Заслухавши представників сторін, свідка, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 16 липня 2018 року приватним нотаріусом Локачинського районного нотаріального округу Волинської області Дильним І.Г. видано ОСОБА_2 Свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_5 на земельну ділянку, площею 1,273 га, що розташована за адресою: Волинська область, Локачинський район, Марковичівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 0722484200:03:000:0907, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення (а.с. 10).
Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 130987916 від 16.07.2018 року підтверджується, що власником земельної ділянки, площею 1,273 га, розташованої за адресою: Волинська область, Локачинський район, Марковичівська сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки 0722484200:03:000:0907 є ОСОБА_2 (а.с. 11).
01 жовтня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталія І.П» в особі голови ОСОБА_6 укладено договір оренди землі (далі Договір), згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, об`єктом оренди є земельна ділянка, площею 1,273 га, у тому числі 1,273 га угідь (рілля), кадастровий номер 0722485200:03:000:0907 (п.1, 2 Договору) з додатками: Акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та Акт приймання-передачі об`єкта оренди площею 1,273 га (а.с. 12-13, 15.
Згідно п.п. 8, 8.2 Договір укладено на 10 (десять) років. Право оренди виникає з моменту підписання сторонами цього договору та державної реєстрації право оренди за цим договором. Після закінчення строку дії договору орендар має право поновити його на новий строк. Якщо на момент припинення дії договору на земельній ділянці знаходиться незібраний врожай орендаря (у тому числі незавершене виробництво), то орендар у будь-якому випадку має право закінчити сільськогосподарський рік та зібрати такий врожай у строки, що передбачені технологією вирощування відповідної сільськогосподарської культури (до моменту збирання врожаю продовжується строк оренди земельної ділянки та за цей період нараховується орендна плата).
Пунктами 9, 11 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 7% від нормативно-грошової оцінки та сплачується щорічно до 15.10 поточного року. Орендодавець має право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати. Орендар земельної ділянки зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату; приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку (п. 28, 31 Договору)
Згідно п.п. 38, 40 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Реорганізація фізичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору.
Відповідно до п. 43 Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації. Невід`ємними частинами договору є: акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та акт приймання-передачі об`єкта оренди.
Згідно акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), підписаного сторонами, в оренду передається земельна ділянка 1,273 га, у тому числі 1,273 га угідь (рілля) кадастровий номер 0722485200:03:000:0907, надана для ведення особистого селянського господарства в межах Марковичівської сільської ради в присутності представників: орендодавця ОСОБА_2 , орендаря ФГ «Наталія І.П» в особі голови ОСОБА_6 . Претензій при визначенні зовнішніх меж не виявлено, межі погоджені і не викликають спірних питань (а.с.15 з/с).
Згідно акту приймання передачі об`єкта оренди, підписаного сторонами, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння земельну ділянку, площею 1,273 га, яка знаходиться в межах Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області. Земельна ділянка знаходиться в стані придатному для використання за призначенням, зауважень та претензій зі сторони орендодавця та орендаря немає (а.с. 15).
Із витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №282131066 від 30.10.2021 року вбачається, що 26.10.2021 року державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О., на підставі договору оренди землі, серії та номер: б/н, виданого 01.10.2021 року ФГ «Наталія І.П», внесено до реєстру запис про інше речове право № 44754083 право оренди земельної ділянки, площею 1,273 га, для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, кадастровий номер 0722484200:03:000:0907, орендар Фермерське господарство « ОСОБА_7 », орендодавець ОСОБА_2 (а.с. 14).
Із договору суборенди земельної ділянки від 01.10.2022 року вбачається, що між ФГ «Наталія І.П» в особі директора ОСОБА_8 (орендар) та ФГ «Агротрейд-ПСС» в особі голови Попко С.С. (суборендар) укладено договір суборенди земельної ділянки, згідно якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне суборендне користування земельну ділянку, яка знаходиться на території Марковичівської сільської ради Локачинського району Волинської області, об`єктом суборенди є земельна ділянка, площею 1,273 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:0907; строк дії договору: 9 років з 01.10.2022 року до 01 жовтня 2031 року (а.с. 16-19).
Із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 344808106 від 31.08.2023 року, параметри запиту: кадастровий номер земельної ділянки - 0722484200:03:000:0907, вбачається, що 20.06.2023 року державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О., на підставі договору суборенди земельної ділянки, серії та номер: б/н, виданого 01.10.2022 року ФГ «Агротрейд-ПСС», вид іншого речового права право суборенди, номер відомостей про оренду 44754083, опис об`єкта іного речового права земельна ділянка площею 1,273 га, орендар Фермерське господарство «Агротрейд-ПСС», орендодавець Фермерське господарство «Наталія І.П» (а.с. 73 з/с-74).
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно із статтею 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (далі - ЗК України), Цивільним кодексом України(далі - ЦК України), цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Стаття 1 Закону України «Про оренду землі» (далі - Закон) визначає оренду землі як засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (стаття 13 Закону).
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній на дату укладення договору оренди земельної ділянки) істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19 (провадження №14-65цс22) зазначила, що у частині першій статті 14 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі» (далі Закон № 161-XIV) було визначено таку форму договору оренди, а саме: договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.
На час укладення договору оренди стаття 6 Закону № 161-XIV передбачала, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених ЗК України, ЦК України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
У частині третій статті 640 ЦК України в редакції Закону України від 11 лютого 2010 року № 1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» (далі Закон № 1878-VI), що діє з 01 січня 2013 року, визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії. Договір, що підлягає нотаріальному посвідченню, є укладеним з дня такого посвідчення.
Разом із цим у частині п`ятій статті 6 Закону № 161-XIV (доповнено на підставі Закону від 11 лютого 2010 року № 1878-VI) визначено, що право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Тобто, з 01 січня 2013 року державній реєстрації підлягав не сам договір оренди, а право оренди земельної ділянки. Можна зробити висновок, що договір оренди земельної ділянки є укладеним з моменту досягнення сторонами згоди з усіх його істотних умов та його підписання у встановленій простій письмовій формі, якщо інше не узгоджено між сторонами, тобто дотримання сторонами вимог статей 638, 759 та 792 ЦК України та статті 15 Закону 161-ХIV. З моменту укладення договору оренди землі в орендодавця виникає зобов`язання передати орендарю земельну ділянку в користування на визначений у договорі строк, а в орендаря - отримати право на користування земельною ділянкою. Зареєстроване право оренди землі є речовим правом.
05 грудня 2019 року Законом України № 340-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності 16 січня 2020 року (далі Закон № 340-IX) абзац другий частини другої статті 25 Закону № 161-XIV доповнено умовою, що орендар земельної ділянки зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, але не раніше державної реєстрації відповідного права оренди. Тобто, використання земельної ділянки неможливе без державної реєстрації права оренди, оскільки відсутні правові підстави для цього.
Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу від висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16, у частині того, що договір є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору, право оренди виникає з моменту його державної реєстрації. Однак Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного у цій постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року у справі № 6-643цс16 у частині того, що виходячи з положень статті 638 ЦК України, статей 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення його державної реєстрації. При цьому Велика Палата Верховного Суду враховує, що вказаний висновок стосується чинності договору оренди землі, укладеного після 01 січня 2013 року, тобто після зміни законодавчого регулювання: виключення із Закону № 161-XIV вимог про необхідність державної реєстрації договору оренди та вказівки на необхідність реєстрації права оренди та виключення з тексту цього Закону посилання на укладеність правочину з дня його державної реєстрації.
Таким чином, суд дійшов висновку, що договір оренди землі, укладений між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем ФГ «Наталія І.П» в особі голови ОСОБА_6 , є укладеним з моменту досягнення сторонами в належній формі згоди з усіх істотних умов договору - 01 жовтня 2021 року, а право оренди у ФГ «Наталія І.П.» виникло з моменту внесення до реєстру запису про інше речове право (державної реєстрації), тобто з 26 жовтня 2021 року.
Частинами першою-третьою статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Відповідно до статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
У статті 32 Закону передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
У пункті «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
Систематичність передбачає два та більше випадки несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди (постанова Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 904/23/18, постанови Верховного Суду України від 12.12.2012 у справі № 6-146цс12 та від 28.09.2016 у справі № 6-977цс16).
Разом із тим, згідно із частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У розумінні наведених положень законодавства та враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення Цивільного кодексу України, слід дійти висновку, що під час вирішення судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України.
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки через порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.
Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17.
В обґрунтування позову ОСОБА_2 посилається на те, що відповідач ФГ «Наталія І.П.» не виконав належним чином умови договору оренду землі, а саме систематично, тобто двічі (2022 та 2023 роках), не виплатив орендну плату вчасно та в повному обсязі, чим порушив її права як власника земельної ділянки.
Як встановлено судом, згідно пункту 11 даного договору оренди землі, орендна плата сплачується щорічно до 15.10 поточного року.
Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про оренду землі», об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Як булозазначено вище,договір орендиземлі єукладеним 01жовтня 2021року,а правооренди виниклоз моментудержавної реєстрації 26жовтня 2021року,тобто зцієї датиорендар земельноїділянки зобов`язанийприступати довикористання земельноїділянки встроки,встановлені договороморенди землі, сплачуватиорендну плату.
Зі змісту позовних вимог вбачається, що підставою звернення позивача до суду є несплата відповідачем орендної плати за період 2022-2023 роки, тобто за два роки поспіль, що свідчить про систематичність несплати орендної плати та порушення п.31 Договору оренди землі.
Представник відповідача в судовому засіданні не заперечував, що відповідач ФГ "Наталія І.П." фактично не сплатив орендну плату за договором оренди землі у 2022-2023 роках, при цьому покликався на неможливість такої сплати у зв`язку з умисним ухиленням ОСОБА_2 від її отримання.
На підтвердження своїх доводів представник відповідача долучив до справи копії листів від 13.10.2023 року (а.с. 38 зворот, 39) з вимогою до позивача надати банківські реквізити для сплати орендних платежів, направлених фермерським господарством " ОСОБА_7 " ОСОБА_2 на дві відомі адреси її проживання, що були повернуті неврученими з відмітками "адресат відмовився" (а.с. 39, 40) та копію переписки у додатку "Viber".
Оцінюючи вказані докази, суд зазначає таке.
Першийплатіж зі сплати орендної плати за укладеним між сторонами договором оренди орендарповинен бувздійснити до15.10.2022,другий платіж до 15.10.2023 року.
Тобто, відповідач, знаючи про свій обов`язок зі сплати орендної плати згідно договору оренди землі не сплатив таку у 2022 році, жодних доказів того, що він намагався це зробити суду не надано, і лише за два дні до закінчення строку обов`язку виплати орендної плати у 2023 році, надіслав вимогу листом позивачу з метою з`ясування банківських реквізитів для сплати орендних платежів.
Отже, навіть з врахуванням того, що ці листи були повернуті відповідачу неврученими з відміткою "адресат відмовився" (дати повернення з доданих копій конвертів не вбачається), надіслання вказаних листів жодним чином не свідчить про належне виконання відповідачем своїх обов`язків щодо своєчасної виплати орендної плати чи про ухилення позивача від її отримання.
Копія переписки у додатку "Viber" (38) не є належним доказом у справі, оскільки з даної копії не вбачається дати переписки і того, що повідомлення отримані та прочитані позивачем.
Не підтверджують таких обставин і покази допитаного під час судового розгляду свідка ОСОБА_9 , яка є бухгалтером ФГ " ОСОБА_7 і яка суду показала, що працює у господарстві десять років і це перший випадок, коли орендодавець не хоче брати орендну плату. Так, у 2023 році вона від імені ФГ "Наталія І.П." намагалася зв`язатися з ОСОБА_2 , писали їй листи, однак остання на зв`язок не вийшла. При цьому, зазначила, що у 2021 та 2022 роках з ОСОБА_2 не зв`язувалися з приводу виплати орендної плати, поштовий переказ із сумою орендної плати на адресу ОСОБА_2 господарством не направлявся.
Доводи представника відповідача про відсутність систематичної несплати орендної плати, оскільки позивач не зверталась за отриманням орендної плати і не надала своїх банківських реквізитів, є безпідставними, оскільки договір оренди землі не містить положень про обов`язок орендодавця повідомляти банківські реквізити, відсутність звернень за виплатою не звільняє орендаря від обов`язку своєчасно сплачувати орендну плату. Крім того, ФГ " ОСОБА_7 " відповідно до вимог частини першої статті 537 ЦК України мало можливість сплатити орендну плату шляхом внесення грошових коштів у депозит нотаріуса, нотаріальної контори, якщо не знало куди відправляти кошти на виконання договірного зобов`язання.
Матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів про умисне ухилення позивача від отримання орендної плати, а також про вчинення будь-яких дій з боку відповідача, для належного виконання ним обов`язку щодо сплати орендної плати за договором оренди землі.
Таким чином,має місце прострочення орендноїплати за2022рік та за 2023 рік, щосвідчить просистематичне (дваі більшеразів)порушення орендарем(відповідачем)своїх обов`язківщодо своєчасноїсплати цихкоштів орендодавцю(позивачу)згідно договоруоренди.
Отже, позивачем доведено систематичність порушення відповідачем умов договору оренди в частині несвоєчасної виплати орендної плати за 2022 та 2023 роки, що завдає інтересам позивача суттєвої шкоди і є істотним порушення відповідачем умов договору, та, відповідно, є підставою для його розірвання.
Крім того, згідно з частиною шостою статті 93 ЗК України орендована земельна ділянка або її частина може за згодою орендодавця передаватись орендарем у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЗУ "Про оренду землі" орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду.
Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про оренду землі» право суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.
Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статгями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди, своєчасного внесення орендної плати.
Згідно з частиною першою статті 25 Закону України «Про оренду землі» орендар земельної ділянки має право, зокрема, самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.
Відповідно до правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 12 лютого 2014 року у справі № 6-161цс13, за змістом статей 24 та 25 Закону України «Про оренду землі» припинення орендарем господарської діяльності з безпосереднього цільового використання орендованої земельної ділянки та передача третім особам функцій з її обробітку й оплати орендної плати орендодавцю виходить за межі господарської діяльності, яку може здійснювати орендар без погодження з орендодавцем, та є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки за статтею 32 Закону України «Про оренду землі». Тому, передаючи земельну ділянку в суборенду без згоди власника землі, орендар одночасно порушує положенням статті 8 Закону України "Про оренду землі" та статті 93 ЗК України, що є підставою для розірвання договору оренди.
Така позиція Верховного Суду підтверджується судовою практикою (постанови Верховного Суду від 01 квітня 2020 року справа № 277/691/18, від 01 квітня 2020 року справа № 277/1186/18, від 13 травня 2020 року справа № 277/860/18, від 21 травня 2020 року справа № 277/783/18, від 29 липня 2020 року справа № 277/526/18).
Таким чином, судом установлено, що договір суборенди був укладений відповідачем без погодження орендодавця, чим порушив норми ч. 6 ст. 93 ЗК України, ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про оренду», умовами договору оренди № б/н від 01.10.2021 року не передбачено права надання орендарем у суборенду зазначеної земельної ділянки, відповідачем не були надані докази повідомлення позивача про намір укласти договір суборенди з ФГ «Агротрейд ПСС».
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, оскільки суд прийшов до висновку про задоволення позову повністю, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 1073,60 грн.
Щодо вимоги позивача про стягнення витрат на правничу допомогу, то судом встановлено наступне.
Позивачем у позовній заяві було зазначено, що витрати позивача на правничу допомогу становлять 10000 грн, просить їх стягнути з відповідача на користь позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
На підтвердження витрат на правничу допомогу надано Договір про надання правничої допомоги № 16/01/23-1 від 16.01.2023 року, Акт приймання-передачі наданих послуг згідно Договору про надання правничої допомоги № 16/01/23-1 від 16.01.2023 року, складений 16.10.2023 року, Рахунок-фактура № 16/10/23-1 від 16.10.2023 року, ордер на надання правничої допомоги серії АС № 1056340 від 20.03.2023 року (а.с.20-24).
Відповідно до частин першої, другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Під час судового розгляду справи представник відповідача просив відмовити в частині стягнення грошових витрат на правову допомогу повністю.
Суд, проаналізувавши подані стороною позивача докази, шо підтверджують понесення витрат на правову допомогу, приходить до висновку, що наявні підстави для стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., який визначений у договорі про надання правничої допомоги від 16.01.2023 року, такий розмір витрат є співмірним зі складністю цієї справи, значенням справи для сторони, а наданий адвокатом обсяг послуг, відповідає критерію реальності таких витрат, часом витраченим на виконання відповідних робіт та їх обсягом, розумності їхнього розміру.
Таким чином, з відповідача слід стягнути на користь позивача документально підтверджені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов ОСОБА_2 до Фермерського господарства «НАТАЛІЯ І.П» про розірвання договору оренди землі - задовольнити.
Розірвати договір оренди землі б/н від 01 жовтня 2021 року, об`єктом якого є земельна ділянка площею 1,273 га, кадастровий номер 0722484200:03:000:0907, укладений між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «НАТАЛІЯ І.П», на підставі якого зареєстроване правооренди земельноїділянки державним реєстратором Берестечківської міської ради Волинської області Степанюк Н.О. 26 жовтня 2021 року, номер запису про інше речове право: 44754083.
Стягнути з Фермерського господарства "НАТАЛІЯ І.П" на користь ОСОБА_2 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок судового збору.
Стягнути з Фермерського господарства "НАТАЛІЯ І.П" на користь ОСОБА_2 10000 (десять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Повний текст рішення складено 18.04.2024 року.
Позивач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 .
Відповідач: Фермерське господарство "НАТАЛІЯ І.П", адреса: 45534, с. Старий Загорів, вул. Ювілейна, 17 Володимирського району Волинської області, код ЄДРПОУ - 36205709.
Суддя Локачинського районного суду С.В. Масляна
Суд | Локачинський районний суд Волинської області |
Дата ухвалення рішення | 10.04.2024 |
Оприлюднено | 22.04.2024 |
Номер документу | 118454482 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них: що виникають з договорів оренди |
Цивільне
Локачинський районний суд Волинської області
Масляна С. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні