Рішення

від 11.04.2024 по справі 931/491/23

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/491/23

Провадження № 2/931/13/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року смт. Локачі

Локачинський районний суд Волинської області у складі:

головуючого судді Безп`ятко О.І.,

з участю секретаря судового засідання Левчук О.В.,

прокурора Грабовського О.О.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представників відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, про витребування земельної ділянки,

в с т а н о в и в:

08 червня 2023 року заступник керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) надіслав засобами поштового зв`язку до суду позов до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, про витребування земельної ділянки.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у ході проведення інвентаризації несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (теперішньої Затурцівської сільської ради Володимирського району), відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії та картографії № 45 від 15 березня 2018 року «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення» сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266. Вищевказана земельна ділянка зареєстрована в ДЗК 19 квітня 2019 року. В подальшому земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га передано в комунальну власність Війницької сільської ради Локачинського району (теперішня Затурцівська сільська рада Володимирського району). Право комунальної власності на дану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11 лютого 2020 року за Війницькою сільською радою. 20 лютого 2020 року рішенням Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7300 га для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Війницької сільської ради, не наданих у власність і користування (земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266), що знаходиться біля с. Війниця з метою надання земельної ділянки у власність. 29 травня 2020 року рішенням Війницької сільської ради Локачинського району затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7300 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 громадянину ОСОБА_1 на території Війницької сільської ради за межами населених пунктів біля с. Війниця.Таким чином, земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 площею 1,7300 га сформовано шляхом поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га. Право приватної власності на вищевказану земельну ділянку ОСОБА_1 зареєстрував 09.06.2020 року. При цьому, за матеріалами лісовпорядкування ДП СЛАП «Локачіагроліс» 2010 2011 років, які розроблені на підставі розпоряджень голови Волинської ОДА №267 від 11.08.2010 року та № 411 від 27.09.2012 року «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок», спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 знаходиться в межах земель лісового фонду, а саме у 4 кварталі 5 виділі Локачинського лісництва. Згідно інформації ВО «Укрдержліспроект» за № 1019 від 23.11.2021 року спірна земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду. До того ж на цій ділянці насадження викорчувано, а земельна ділянка використовується для сільськогосподарського призначення, що підтверджується актами обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022 року. Спірна земельна ділянка охоплена матеріалами лісовпорядкування державного підприємства на підставі відповідних рішень органів влади і може перебувати лише у державній власності.

Таким чином, дії ГУ Держгеокадастру у Волинській області при затвердженні технічної документації з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (теперішньої Затурцівської сільської ради Володимирського району) призвели до незаконного вилучення земельної ділянки лісового фонду та зміну цільового призначення на землі сільськогосподарського призначення, а також передання земельної ділянки із державної у комунальну власність, що в свою чергу призвело до неправомірного затвердження Війницькою сільською радою проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 1,7300 га кадастровий номер 0722481200:06:000:0628, для ведення особистого селянського господарства.

Просить витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 площею 1,7300 га та стягнути з відповідача на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір.

Ухвалою Локачинськогорайонного судуВолинської областівід 15червня 2023року забезпечено позов шляхом накладення арешту на земельну ділянку, кадастровий номер 0722481200:06:000:0628, площею 1,73 га із забороною вчинення будь-яких реєстраційних дій.

Ухвалою судді Локачинського районного суду Волинської області від 04 липня 2023 року відкрито провадження у даній справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 19.07.2023, яке неодноразово відкладалось.

12 жовтня 2023 року від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в обгрунтування якого зазначає, що підстави для задоволення позову прокурора відсутні, оскільки ним надано суду не докази, а вірогідність доказів для встановлення обставин, що на його думку мають значення для справи. Відповідач по даній справі, заявляє про застосування строків позовної давності та відмову в позові з наступних підстав.

Згідно приписів ст. 261 ЦК України, перебіг строку починається не тільки від дня, коли позивач довідався про особу, яка порушила його права, а й з дати, коли особа довідалась або могла довідатись про порушення його права. Згідно інформації ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 13.09.2022 №10-3-0.31-2461/2-22 на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, та картографії від 15.03.2018 №45 «Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення» проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі. В результаті вище вказаної інвентаризації сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266. В подальшому, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 №3-1927/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га (вид цільового призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) передано в комунальну власність Війницької сільської ради Локачинського району (теперішня Затурцівська сільська рада Володимирського району). Право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 11.02.2020 за Війницькою сільською радою (теперішньою Затурцівською сільською радою Володимирського району). Отже, з 18 березня 2018 року з моменту сформування земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 та внесення її до Єдиного державного реєстру у вигляді відомостей Державного земельного кадастру позивач мав об`єктивну можливість довідатись про порушення права, а саме факту, що земельна ділянка вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та в подальшому передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав. Таку ж об`єктивну можливість довідатись про порушення права, а саме факту, що земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, мало і ДП «СЛАП «Локачіагроліс». Позивач не надав суду доказів того, що він не мав можливості отримати відомості з реєстру чи будь-яких інших обставин, які б впливали на його потенційну можливість дізнатись про порушення його прав чи прав на земельну ділянку ДП «СЛАП «Локачіагроліс». Тому, станом на 13 червня 2023 року (дата звернення до суду з позовом) строк позовної давності, перебіг якого розпочався з 18.03.2018, був пропущений позивачем.

Вказує, що прокурор не обгрунтував підстави для представництва інтересів держави, а тому не мав права звертатись з позовом в інтересах держави в особі обласної державної адміністрації. Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах. 25 серпня 2022 року за № 556/01-19/2-22 Управлінням містобудування та архітектури Волинської обласної державної адміністрації в особі начальника управління Миколи Томчука надало відповідь Володимир-Волинській окружній прокуратурі про те, що інформація про зміну цільового призначення та передачу земельних ділянок з лісового фонду у комунальну власність Затурцівській сільській раді в обласній військовій адміністрації відсутня. Разом з тим, обласна військова адміністрація не заперечує щодо подання прокуратурою позову в інтересах держави в особі облдержадміністрації щодо витребування вказаних вище земельних ділянок у власність держави. Просить щоб всі судові витрати були залишені за Володимир-Волинською окружною прокуратурою з обов`язковим зазначенням. В той же час, з метою штучно створення доказів, щодо підстав представляти інтереси держави в суді в особі Волинської обласної військової адміністрації 30 вересня 2022 року за № 501/1-1415 вих.22, котрим просили повідомити адміністрацію про наявність заперечень щодо пред`явлення прокуратурою позовів до суду. Відповідь особі Волинської обласної військової адміністрації відсутня.

Щодо законності отримання ОСОБА_1 земельної ділянки та принципи правомірного втручання у право мирного володіння майном, зазначає наступне. На виконання розпорядження КМУ №60 від 31.01.2018 «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад», в подальшому на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 21.10.2019 №3-1927/15-19-СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га (вид цільового призначення - 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) передано в комунальну власність Війницької сільської ради Локачинського району (теперішня Затурцівська сільська рада Володимирського району) та зареєстровано 11.02.2020 за Війницькою сільською радою. Вважає, що саме з розпорядження КМУ дана земельна ділянка була сформована та передана у комунальну власність на законних підставах. Повноваження стосовно розпорядження спірною земельною ділянкою належало до повноважень Війницької сільської ради. Таким чином, ОСОБА_1 , витримавши належну юридичну процедуру, отримав спірну земельну ділянку також на законних підставах. Просить відмовити у задоволенні позову, оскільки прокурором не дотримано справедливий баланс у відношенні ОСОБА_1 як добросовісного набувача земельної ділянки.

26 жовтня 2023 року від заступника керівника Володимирської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації(Волинська обласна військова адміністрація) ОСОБА_4 надійшла відповідь на відзив, у якій зазначає, що на віндикаційні позови держави в особі органів державної влади поширюється загальна позовна давність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17; провадження № 14-183цс18). Обчислення позовної давності у випадку звернення прокурора до суду з позовом в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, здійснюється з дня, коли саме цей орган довідався або міг довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише 23.11.2021 року, оскільки саме в цей день до Володимир-Волинської окружної прокуратури надійшов лист ВО «Укрдержліспроект», яким підтверджено той факт, що вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду. Таким чином, прокурор не пропустив строк позовної давності.

Щодо доводів відповідача про відсутність повноважень на звернення з вказаним позовом, зазначає, що прокурором надано час та можливість позивачу самостійно звернутися до суду за захистом інтересів держави, позаяк проінформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 23.08.2022 року №50/1-1147 вих-22, а позов пред`явлено до суду 08.06.2023 року. Крім цього, Волинська ОДА про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а згідно із листом від 25.08.2022 № 556/01-19/2-22 проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала. У вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Установлено, що земельна ділянка, що передана у приватну власність відповідача має лісогосподарське призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. В результаті винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення її з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс». Незаконна зміна цільового призначення земель лісового фонду та вилучення їх з користування належного землекористувача, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах становили саме ті обставини, які потребували невідкладного захисту з огляду на їх значимість. Не вжиття заходів до усунення наявних порушень, могло привести до знищення лісу, відтак, бездіяльність позивача зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків. Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган Волинська обласна державна адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснювала належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася. На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Володимир-Волинська окружна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію щодо звернення до суду в її інтересах із позовом (листом від 30.09.2022 року № 50/1-1415вих.22). Волинська обласна державна адміністрація підстав представництва її інтересів по даний час не оскаржила. Твердження відповідача про відсутність підстав для представництва прокурора з посиланням на лист від 25.08.2022 № 556/01-19/2-22, що підписаний начальником управління містобудування та архітектури Волинської ОДА Миколою Томчуком, який не наділений повноваженнями представляти інтереси Волинської ОДА, не заслуговують на увагу суду, позаяк вказана обставина не спростовує бездіяльності позивача щодо захисту інтересів держави. Відповідно до пункту 4 Положення про управління містобудування та архітектури Волинської ОДА, затвердженого розпорядженням голови ОДА від 18.11.2021 №720, основними завданнями управління є забезпечення реалізації державної політики у сфері містобудування та архітектури на території області, створення і ведення містобудівного кадастру регіонального рівня та здійснення повноважень обласної державної адміністрації з питань земельних відносин. Згідно з підпунктом 6 пункту 5 вищевказаного Положення, управління відповідно до визначених галузевих повноважень та в межах покладених на нього завдань, що стосуються планування та забудови територій, містобудівного кадастру, моніторингу та земельних відносин реалізує повноваження обласної державної адміністрації на території області з питань земельних відносин, розпорядження землями державної власності в межах визначених земельним законодавством.

Щодо законності отримання земельної ділянки відповідачем, зазначає, що відповідно до ч.ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 24.04.2019 №3-389/15-19-СГ) центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря. Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування», крім випадків, визначених частинами п`ятою-восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу (ч. 9 ст. 149 ЗК України в редакції станом на 05.12.2013). Враховуючи викладене, вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб до 28.05.2021 року мав право виключно Кабінет Міністрів України. Саме лише припинення права користування державного підприємства земельною ділянкою лісового фонду, не є підставою для автоматичної зміни цільового призначення такої земельної ділянки та припинення права власності на ліси. Відтак, спірну земельну ділянку неправомірно віднесено (інвентаризовано) до земель сільськогосподарського призначення та в подальшому передано Війницькій сільській раді та в приватну власність. Із інформації Секретаріату Кабінету Міністрів України від 25.04.2022 року №7363/0/2-22 вбачається, що Кабінету Міністрів України про факт зміни цільового призначення та передачу з державної власності у комунальну та в подальшому приватну власність спірної земельної ділянки, що фактично перебуває у постійному користуванні ДП «СЛАП «Локачіагроліс», розташованої за межами населеного пункту на території Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області, стало відомо із запиту Володимир-Волинської окружної прокуратури №50-3 10 вих-22 від 28.03.2022 року. Крім цього, згідно ч. 1 ст. 20, ч. 5 ст. 122 та ч. 6 ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу) Головне управління Держгеокадастру у Волинській області не наділене повноваженнями щодо вилучення та зміни цільового призначення земель лісогосподарського призначення державної власності для нелісогосподарських потреб.

Враховуючи наведене, вважає доводи представника відповідача необгрунтованими та безпідставними, у зв`язку просить позов задовольнити.

01.11.2023 представник відповідача ОСОБА_2 подав заяву про застосування строків позовної давності.

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 01 листопада 2023 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Волинській області.

15.11.2023 від представника третьої особи ГУ держгеокадастру у Волинській області надійшло пояснення, у якому не погоджується з доводами, викладеними у позовній заяві заступника керівника Володимирської окружної прокуратури. Звертає увагу, що технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення, які перебувають у державній власності за межами населених пунктів на території Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району Волинської області, була погоджена та затверджена відповідно до вимог чинного законодавства. Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі сільськогосподарського та лісогосподарського призначення (стаття 19 ЗУ України). Згідно із ч. 1 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Жодного рішення щодо зміни цільового призначення спірної земельної ділянки уповноваженим органом не приймалося. Оскільки, земельна ділянка й права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин повинен визначатися згідно з нормами земельного законодавства в поєднанні з нормами лісового законодавства в частині використання та охорони лісового фонду. Системний аналіз норм законодавства дозволяє дійти висновку про те, що при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки в користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення пункту 5 розділу VIII «Прикінцеві положення» Лісового кодексу України. Тобто, до одержання в установленому порядку акту на право постійного користування земельними лісовими ділянками, наявність у спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування може бути належним доказом на підтвердження такого права лише на раніше надані землі. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 28.02.2019 у справі №817/1337/17. Також зазначає, що матеріали лісовпорядкування не є документацією, яка згідно чинного законодавства встановлює категорію земель, а тому не може братися судом до уваги як доказ, що підтверджує належність земельної ділянки до земель лісогосподарського призначення. Тому вважає, що відсутні докази, які вказують на зміну цільового призначення спірної земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення на землі лісогосподарського призначення (т.2 а.с. 41-42).

Ухвалою Локачинського районного суду Волинської області від 20 листопада 2023 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 03.01.2024 з метою забезпечення принципу змагальності визнано обов`язковою явку у судове засідання представників третіх осіб під час дослідження письмових доказів.

Представник Волинської ОДА у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Неодноразово подавав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позов підтримаує та просить задовольнити.

Представник ДП «Ліси України» у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України. Неодноразово подавав клопотання про розгляд справи за відсутності представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Затурцівської сільської ради Володимирського району Волинської області у судове засідання не з`явився також, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи без участі представника, позов не визнає, та просить відмовити у його задоволенні.

Представник ГУ Держгеокадастру у Волинській області у судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України надійшло клопотання, в якому не заперечує щодо розгляду справи за відсутності представника.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі представника позивача та представників третіх осіб.

У судовому засіданні прокурор позов підтримав з підстав, викладених у ньому, з врахуванням відповіді на відзив, просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 , у судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні, оскільки земельну ділянку набув на законних підставах.

Представники відповідача ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просили відмовити в задоволенні позову з підстав, ведених у відзиві та з врахуванням заяви про застосування строків позовної давності.

Заслухавши поясненняучасників справи,оцінивши позиціюсторін/учасників,викладену останнімиу наданихсуду заявахта поясненнях, дослідивши та оцінивши представлені у справі докази в їх сукупності, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що на підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №45 від 15.03.2018 року "Про проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності" було проведено інвентаризацію несформованих земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, відомості про які відсутні у Державному земельному кадастрі, в тому числі і на території Затурцівської сільської об`єднаної територіальної громади Локачинського району, згідно Додатку 1 до вказаного наказу (т.1 а.с.84, 85-89).

Технічну документацію з інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Війницької та Озютичівської сільських рад Локачинського району (на даний час - Затурцівської сільської ради Володимирського району), загальною площею 401,7806 га, затверджено наказом ГУ Держгеокадастру у Волинській області №3-389/15-19-СГ від 24.04.2019 (т.1 а.с.91 на звороті).

В результаті інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності сформовано земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266, яка зареєстрована в ДЗК 19.04.2019 (т.1 а.с.79).

Відповідно до наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області №3-1927/15-19-СГ від 21.10.2019 року вказану земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266, площею 13,8822 га, вид цільового призначення 16.00 Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користуваннягромадянам чи юридичним особам) було передано у комунальну власність Війницькій сільській раді (т.1 а.с.80-81).

Згідно з інформацією ГУ Держгеокадастру у Волинській області спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 з видом цільового призначення 01.03 Для ведення особистого селянського господарства зареєстрована в ДЗК 17.04.2020 року в результаті поділу земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 (т.1 а.с.79).

Рішенням Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області від 25 лютого 2020 року №38/1-24/47 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства», ОСОБА_1 надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,73 га для ведення особистого селянського господарства з земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Війницької сільської ради, не наданих у власність і користування (земельна ділянка за кадастровим номером 0722481200:06:000:0266), що знаходиться біля с. Війниця з метою надання земельної ділянки у власність (т.1 а.с. 97).

Рішенням Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області від 29 травня 2020 року № 40/1-18/10 «Про передачу у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства», затверджено проект землеустрою та передано ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку загальною площею 1,7300 га за кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 для ведення особистого селянського господарства на території Війницької сільської ради за межами населених пунктів біля с. Війниця (т.1 а.с.118).

У подальшому, 09.06.2020 року зареєстровано право власності на вищевказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (т.1 а.с.119).

Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 01.03 Для ведення особистого селянського господарства, розташована: Волинська область, Локачинський район, с. Війниця (за межами населених пунктів) зареєстрована в ДЗК 17.04.2020 (т.1 а.с.120).

Разом з тим, розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №267 від 11.08.2010 року «Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» із змінами, внесеними розпорядженням голови Волинської обласної державної адміністрації №411 від 27.09.2012 року, Державному підприємству «Спеціалізоване лісогосподарське агропромислове підприємство «Локачіагроліс» (далі - ДП «СЛАП «Локачіагроліс») було надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у постійне користування для ведення лісового господарства, згідно із додатком, в тому числі на території Війницької сільської ради 330,25 га (т.1 а.с.75 на звороті -77).

На підставі зазначених розпоряджень ДП «СЛАП «Локачіагроліс» було складено матеріали лісовпорядкування 2010-2011 років, що погоджені протоколом другої лісовпорядної наради від лютого 2012 року, проведеної за участю директора та головного лісничого ДП "СЛАП "Локачіагроліс", заступника начальника відділу заповідної справи біорізноманіття та комплексного управління Державного управління охорони навколишнього середовища, начальника відділу Волинського ОУЛМГ, начальника партії ВО "Укрдержліспроект" Комплексна експедиція (т.1 а.с. 47-71).

До матеріалів лісовпорядкування ДП «СЛАП «Локачіагроліс» належать, зокрема: перспективний план ведення лісового господарства ДП «СЛАП «Локачіагроліс» (пояснювальна записка, визначення розрахункової лісосіки на період 2011 по 2020 роки, документація державного лісового кадастру, розподіл лісових ділянок за категоріями в межах категорій лісів, розподіл вкритих лісовою рослинністю лісових ділянок за панівними породами та групами віку), протокол другої лісовпорядної наради від лютого 2012 року (т.1 а.с. 47-73).

З інформації ВО «Укрдержліспроект», а саме: фрагменту з публічної кадастрової карти України станом на 19.11.2021 року з нанесеними межами частини кварталу №4 СЛАП "Локачіагроліс" за даними базового лісовпорядкування 2013 року, вбачається, що спірна земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду, а саме 4 кварталу, 5 виділу ДП «СЛАП «Локачіагроліс» (т.1 а.с.129).

Відповідно до акту обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022, проведеного комісією в складі заступника начальника відділу лісового та мисливського господарства, інженера лісового господарства та інженера охорони та захисту лісу на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628, яка знаходиться в кварталі 4 виділі 5 Локачинського лісництва, на ній насадження викорчувано, земельна ділянка використовується для сільськогосподарського призначення (т.1 а.с.123).

Крім цього, згідно Актів обстеження насаджень в кварталі 4 Локачинського лісництва від 09.08.2022, проведених комісією в складі заступника начальника відділу лісового та мисливського господарства, інженера лісового господарства та інженера охорони та захисту лісу на земельних ділянках, які межують з вищевказаною земельною ділянкою, а саме на земельних ділянках з кадастровими номерами 0722481200:06:000:0626 та 0722481200:06:000:0622, які знаходиться в кварталі 4 виділи 5, 6 Локачинського лісництва. В кварталі 4 виділ 5 насадження викорчувано, земельні ділянки використовуються для с/г призначення, на іншій частині земельних ділянок у виділі 6 зростають насадження природного походження сосни звичайної віком 20 років, висотою 11 м (т.1 а.с.123-125).

Вищевикладене свідчить про те, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 теж могли бути насадження дерев, які були викорчувані.

Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» №01.18/253-21 від 29.11.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 вилученаз державноївласності зпорушенням земельногозаконодавства зземель лісовогофонду,змінено їїцільове призначеннята переданоїї вприватну власністьбез належнихна тезаконодавчих підстав (т.1 а.с.16-21).

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, в тому числі землі лісогосподарського призначення (пункт «е» частини першої статті 19 ЗК України).

Відповідно до частини першої, пункту «ґ» частини четвертої статті 84 ЗК України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать землі лісогосподарського призначення, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Положеннями частини першої, п`ятої статті 116 ЗК України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.

Ст. 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

Статтею 5 Лісового кодексу України унормовано, що до земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, на яких розташовані полезахисні лісові смуги. Віднесення земельних ділянок до складу земель лісогосподарського призначення здійснюється відповідно до земельного законодавства.

Згідно ст. 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Відповідно до пунктів 4, 5, 8 частини першої статті 31 ЛК України в редакції, чинній на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації у сфері лісових відносин у межах своїх повноважень на їх території: передають у власність, надають у постійне користування для ведення лісового господарства земельні лісові ділянки, що перебувають у державній власності, на відповідній території; передають у власність, надають у постійне користування для нелісогосподарських потреб земельні лісові ділянки площею до 1 гектара, що перебувають у державній власності, на відповідній території, а також у межах міст республіканського (Автономної Республіки Крим) та обласного значення та припиняють права користування ними; забезпечують здійснення заходів щодо охорони і захисту лісів, ліквідації наслідків стихійних явищ, лісових пожеж, залучають у встановленому порядку до цих робіт населення, транспортні та інші технічні засоби та обладнання, забороняють відвідування лісів населенням і в`їзд до них транспортних засобів у період високої пожежної небезпеки в порядку, передбаченому законодавством.

Районні державні адміністрації у сфері лісових відносин на їх території приймають рішення про виділення в установленому порядку для довгострокового тимчасового користування лісами лісових ділянок, що перебувають у державній власності, у межах сіл, селищ, міст районного значення (пункт 4 частини першої статті 32 ЛК України).

Відповідно до ст. 17 ЛК України (в редакції на час прийняття розпорядження голови Волинської ОДА від 11.08.2010) у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. У постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи. Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища. Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.

Пунктом 5 Розділу VІІІ "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України, в редакції, чинній до 16.01.2020 року, визначено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу.

Отже, при вирішенні питання щодо перебування земельної лісової ділянки у користуванні державного лісогосподарського підприємства необхідно враховувати положення п. 5 Розділу VIII "Прикінцеві положення" Лісового кодексу України.

Такі правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №183/1617/16, від 23.10.2019 у справі №488/402/16-ц, постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №707/2192/15-ц, від 13.06.2018 у справі №278/1735/15-ц.

Відповідно до ч. ч. 4, 8 ст. 122 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин (Держгеокадастр України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.01.2015р. №15) та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря.

Згідно ч. 9 ст. 149 ЗК України (в редакції чинній на момент прийняття спірних розпоряджень та наказу), Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", крім випадків, визначених частинами п`ятою восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Отже, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми права, спірна земельна ділянка на час проведення інвентаризації ГУ Держгеокадастру у Волинській області, передання її у комунальну власність згідно наказу ГУ Держгеокадастру у Волинській області та надання у власність ОСОБА_1 рішенням Війницької сільської ради відносилась до земель лісового фонду, що надана на праві постійного користування ДП СЛАП «Локачіагроліс», яке підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.

На даний час усі майнові та немайнові права ДП «Володимир-Волинське ЛМГ» як юридичної особи (правонаступника ДП "СЛАП "Локачіагроліс") перейшли до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Вилучати земельні ділянки державної власності лісогосподарського призначення для нелісогосподарських потреб мав право виключно Кабінет Міністрів України.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували ту обставину, що спірну земельну ділянку було вилучено Кабінетом Міністрів України для нелісогосподарських потреб.

Відтак, спірну земельну ділянку ГУ Держгеокадастру у Волинській області незаконно вилучено із земель лісового фонду, змінено цільове призначення на землі сільськогосподарського призначення та передано із державної власності в комунальну, як наслідок земельну ділянку Війницькою сільською радою неправомірно передано у власність ОСОБА_1 .

Таким чином, рішення ГУ Держгеокадастру у Волинській області прийняті в порушення вимог ст. ст. 6, 14, 19 Конституції України, ст. ст. 3,15-2, 17, 20, 56, 57, 84, 122, 141, 142, 149 Земельного кодексу України (в редакції чинній на момент прийняття спірних рішень), ст. ст. 31, 33, 57 Лісового кодексу України, оскільки землі лісогосподарського призначення не можуть передаватись у користування для інших потреб без їх вилучення у постійних користувачів.

Відповідно до ст. 21 ЗК України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; б) визнання недійсними угод щодо земельних ділянок; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

На час пред`явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка, площею 1,7300 га, з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 09.06.2020 року на підставі рішення Війницької сільської ради Локачинського району Волинської області від 29.05.2020 року № 40/1-18/10.

Оскільки державна реєстрація речових прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, то відповідний запис наділяє ОСОБА_1 певними юридичними правами щодо земельної ділянки і одночасно позбавляє відповідних прав законного власника державу.

Право держави витребувати земельну ділянку, належну до земель лісогосподарського призначення, з огляду на доведену незаконність і безпідставність її відчуження на користь фізичної особи, передбачено чинним законодавством України. Відповідні приписи стосовно охорони вказаної категорії земель і регламентування підстав для витребування майна з чужого незаконного володіння є доступними, чіткими та передбачуваними.

Повернення у державну власність земельної ділянки, незаконно відчуженої фізичній особі органом місцевого самоврядування, переслідує легітимну мету контролю за використанням майна відповідно до загальних інтересів у тому, щоб таке використання відбувалося за цільовим призначенням. Важливість цих інтересів зумовлюється, зокрема, особливим статусом земельної ділянки - належністю її до земель лісогосподарського призначення.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам). Рішення суду про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна саме по собі є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

На підставі такого рішення суду для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем, не потрібно окремо скасовувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем.

Таких висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у пунктах 95-99 постанови від 07.11.2018 року у справі №488/5027/14-ц.

Судове рішення про витребування з незаконного володіння відповідача нерухомого майна є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно виключно у разі, якщо право власності на це майно зареєстроване саме за відповідачем, а не за іншою особою. Даний висновок сформульований Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.04.2020 року у справі №504/2457/15-ц.

Таким чином, оскільки спірна земельна ділянка вибула з володіння власника не з його волі, то вимога про витребування земельної ділянки на користь держави в особі Волинської обласної державної (військової) адміністрації з незаконного володіння ОСОБА_1 є правомірною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Покликання представників відповідача про те, що вимога прокурора про витребування земельної ділянки не є належним способом захисту у цих правовідносинах, є необгрунтованою.

Представником відповідача у відзиві зазначено про застосування до позовних вимог прокурора строку позовної давності, а також подано окремо заяву про застосування строку позовної давності.

Відповідно до частини четвертої статті 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення вимог позову, а тому перед застосуванням позовної давності належить з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові у зв`язку з його необґрунтованістю. У разі встановлення судом порушеного права, але якщо позовна давність за такими вимогами сплила, про що заявила інша сторона, суд відмовляє у позові у зв`язку зі спливом позовної давності як самостійної підстави, за відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, на які посилався позивач.

Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (стаття 256 ЦК України).

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Отже, позовна давність є строком для подання позову як безпосередньо суб`єктом, право якого порушене (зокрема державою, що наділила для виконання відповідних функцій у спірних правовідносинах певний орган державної влади, який може звернутися до суду), так і прокурором, уповноваженим законом звертатися до суду з позовом в інтересах держави як носія порушеного права, від імені якої здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах може певний її орган.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (абзац 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що позовна давність є строком пред`явлення позовної вимоги як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

І в разі подання позову суб`єктом, право якого порушене, і в разі подання позову в інтересах держави прокурором перебіг позовної давності за загальним правилом починається від дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися суб`єкт, право якого порушене, зокрема держава в особі органу, уповноваженого нею виконувати відповідні функції у спірних правовідносинах. Позовна давність починає обчислюватися з дня, коли про порушення права або про особу, яка його порушила, довідався або міг довідатися прокурор, у таких випадках: 1) прокурор, який звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися (під час кримінального провадження, прокурорської перевірки тощо) про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах; 2) прокурор звертається до суду у разі порушення або загрози порушення інтересів держави за відсутності відповідного органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження щодо захисту таких інтересів (пункти 46, 48, 65, 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 жовтня 2018 року у справі № 362/44/17, пункт 48 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2018 року у справі № 910/18560/16).

У цій справі суду необхідно було встановити, чи прокурор, який звернувся до суду в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, довідався чи мав об`єктивну можливість довідатися про порушення або загрозу порушення таких інтересів чи про особу, яка їх порушила або може порушити, раніше ніж орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно з інформацією ДП «СЛАП «Локачіагроліс» № 01.18/253-21 від 29.11.2021, надісланої листом на адресу Володимир Волинської окружної прокуратури, земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 вилучена з державної власності з порушенням земельного законодавства з земель лісового фонду, змінено її цільове призначення та передано її в приватну власність без належних на те законодавчих підстав. Вищезазначене підтверджується інформацією ВО «Укрдержліспроект» №1019 від 23.11.2021, згідно з якою вищевказана земельна ділянка повністю накладається на землі лісового фонду (т.1 а.с.16-21, 129).

Про необхідність захисту прав та інтересів держави в судовому порядку прокурору стало відомо лише після надходження вказаного листа на адресу Володимир-Волинської окружної прокуратури, при цьому лист датовано 23.11.2021 року, а позов до суду від прокурора надійшов поштою 08.06.2023 року.

В свою чергу Кабінет Міністрів України відповідно до листа від 25.04.2022 року №7363/0/2-22 повідомив прокуратуру про те, що факт зміни цільового призначення та передачу з державної власності у комунальну та в подальшому приватну власність спірної земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628, стало відомо із запиту Володимир-Волинської окружної прокуратури №50-3 10 вих-22 від 28.03.2022 року. Доказів зворотного матеріали справи не містять та відповідачами не надано.

Згідно ч. 9 ст. 97-1 ЗК країни земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її фомування та державної реєстрації права власності на неї.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 зареєстрована у відповідному реєстрі 09.06.2020, тому лише з цієї дати земельна ділянка стала об`єктом цивільних прав та вибула з державної власності. Тому на дату подання позовної заяви на 08.06.2023 загальний строк позовної давностті тривалістю у три роки не пропущено.

Поряд з цим, якщо рахувати початок перебігу позовної давності з дати реєстрації в ДЗК спірної земельної ділянки з зазначенням цільового призначення, а саме з 17.04.2020, то строк позовної давності на час звернення з позовом до суду також не закінчився.

Закон України від 30 березня 2020 року №540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» набув чинності 02 квітня 2020 року, відповідно до якого розділ «Прикінцеві положення» ЦК України доповнено пунктом 12, за змістом якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Крім того, 24.02.2022 російська федерація розпочала воєнні дії на території України. Згідно із ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 на усій території України введено воєнний стан з 05 год 30хв 24.02.2022. У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховна рада України доповнила розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України пунктом 19, згідно з яким у період дії в Украні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Таким чином, позовна давність за заявленими позовними вимогами, яка була продовжена на строк дії карантину, після завершення карантину є продовженою на строк дії правового режиму воєнного стану.

Суд також не бере до уваги твердження представника відповідача про те, що моментом виникнення можливого порушення є 18.03.2018 - сформування земельної ділянки з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 та внесення її до Єдиного державного реєстру у вигляді відомостей Державного земельного кадастру, з підстав, наведених вище.

Про факти незаконного використання земель лісового фонду, на території Володимир-Волинського району, в тому числі спірною земельною ділянкою, Волинську обласну державну адміністрацію прокурором повідомлено листом №50/1-1147 вих-22 від 23.08.2022 року (т.1 а.с. 130).

Згідно відповіді Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА №556/01-19/2-22 від 25.08.2022 року інформація про зміну цільового призначення, в тому числі спірної земельної ділянки, в обласній військовій адміністрації відсутня (т.1 а.с. 131).

Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази того, що прокурору (раніше ніж 23.11.2021) чи органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах стало відомо про порушене право.

Підтверджень того, що до Волинської ОДА надходила інформація про зміну цільового призначення та передання спірної земельної ділянки у комунальну, а потім і у приватну власність, чи це стало відомо Волинській ОДА чи прокурору в ході проведення тих чи інших перевірок, суду не надано, з огляду на що доводи представників відповідача про те, що Управління містобудування та архітектури Волинської ОДА могло довідатися про порушене право, здійснюючи належним чином свої повноваження, є безпідставними.

Отже, строк позовної давності не пропущений.

Щодо доводів представників відповідача про те, що у прокурора відсутні повноваження на звернення з вказаним позовом, суд враховує наступне.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

У постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19) Велика Палата Верховного Суду уточнила свої висновки, зроблені в постанові від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18 та у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі № 927/246/18, від 16 квітня 2019 року у справах № 910/3486/18 та № 925/650/18,від 17 квітня 2019 року у справі № 923/560/18, від 18 квітня 2019 року у справі № 913/299/18, від 13 травня 2019 року у справі № 915/242/18, у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 0440/6738/18, вказавши, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Судом встановлено, що прокурором проінформовано позивача про наявні порушення вимог законодавства листом від 23.08.2022 №50/1-1147-2126 вих-22 та надано час та можливість позивачу самостійно звернутись до суду за захистом інтересів держави (т.1 а.с. 130)

Разом з тим, Волинська ОДА про наміри самостійно звернутися з позовом чи ініціювати проведення перевірки щодо виявлених прокуратурою фактів не заявила, водночас не спростувала й твердження прокурора щодо виявлених порушень законодавства, а згідно із листом від 25.08.2022 № 556/01-19/2-22 проти подання прокурором позову в її інтересах не заперечувала (т.1 а.с. 131).

Звертаючись з цим позовом, прокурор просить врахувати, що у вказаній справі інтереси держави потребували невідкладного захисту, зважаючи на значимість їх порушення та можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу. Установлено, що земельна ділянка, що передана у приватну власність відповідача має лісогосподарське призначення та перебуває у постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства. В результаті винесення спірного наказу Головного управління Держгеокадастру у Волинській області відбулася незаконна зміна цільового призначення землі та вилучення їх з постійного користування ДП «СЛАП «Локачіагроліс».

Крім того, прокурор вказує, що незаконна зміна цільового призначення земель лісового фонду та вилучення їх з користування належного землекористувача, а також захист суспільних інтересів загалом, права власності на землю Українського народу, лісів - національного багатства України та лісів як джерела задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах становили саме ті обставини, які потребували невідкладного захисту з огляду на їх значимість. Невжиття заходів до усунення наявних порушень, могло привести до знищення лісу, відтак бездіяльність позивача зумовлювала настання невідворотних негативних наслідків.

Враховуючи викладене, прокурор набув право на представництво, оскільки уповноважений орган Волинська обласна державна адміністрація, незважаючи на очевидний характер порушення, не здійснила належним чином захист інтересів держави та самостійно до суду з позовом не звернулася.

На виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Володимир-Волинська окружна прокуратура повідомила Волинську обласну державну адміністрацію щодо звернення до суду в її інтересах із позовом (листом від 30.09.2022 року № 50/1-1415вих.22, і ці наміри станом на час розгляду справи не оскаржені (т.1 а.с.132).

Твердження представника відповідача про відсутність підстав для представництва прокурора з посиланням на лист від 25.08.2022 № 556/01-19/2-22, що підписаний начальником управління містобудування та архітектури Волинської ОДА М.Томчуком, який не наділений повноваженнями представляти інтереси Волинської ОДА, не заслуговують на увагу суду, так як вказана обставина не спростовує бездіяльності позивача щодо захисту інтересів держави.

Поряд з цим, слід зазначити, що Володимирською окружною прокуратурою лист-запит від 23.08.2022 скеровувася безпосередньо на адресу Волинської ОДА, який вподальшому передано на виконання іншим управлінням чи відділам обласної державної адміністрації.

Аналогічну правову позицію щодо представництва прокурором інтересів держави на захист земель лісогосподарського призначення в особі облдержадміністрації висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2023 у справі №488/2807/17.

Таким чином, прокурор обґрунтував підстави звернення до суду з позовом в інтересах держави в особі Волинської обласної державної адміністрації, і наведені обставини у сукупності свідчать про наявність достатніх підстав для здійснення захисту інтересів держави прокурором.

Щодо покликань представників відповідача про те, що фрагмент з публічної кадастрової карти України з нанесеними межами частини кварталу №4 ДП «СЛАП «Локачіагроліс» за даними базового лісовпорядкування 2013 року, наданий ВО «Укрдержліспроект», з якого вбачається, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628 повністю накладається на землі лісового фонду, а саме 4 кварталу 5 виділу є неналежним доказом, оскільки даний висновок зроблено шляхом співставлення, експертиз проведено не було, то вказані покликання є необгрунтованими з огляду на таке.

ВО «Укрдержліспроект» створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО «Укрдержліспроект» здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

Такі висновкисуду відповідаютьправовим висновкам,викладеним упостанові ВерховногоСуду від13листопада 2019року,справа №361/6826/16-ц. та від 06 липня 2022 року у справі №372/1688/17.

А тому суд бере до уваги інформацію, надану даним органом, та вважає її належним доказом у даній справі.

На спростування вказаного доказу, представники відповідача, всупереч вимогам ст. 12, 81 ЦПК України, належних доказів того, що спірна земельна ділянка, не накладається на землі лісового фонду, суду не подали. Клопотань про проведення земельно технічної експертизи на предмет накладання земельних ділянок не заявляли.

Щодо доводів про належність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення, а не лісогосподарського призначення.

Згідно ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення розпоряджень Волинською ОДА) віднесення земель до тієї чи іншоїкатегорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Частиною 4 ст. 20 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент винесення розпоряджень Волинською ОДА) передбачено, що обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті (ч. 3 повноваження районних державних адміністрацій щодо передачі земель для сільськогосподарського використання, ведення водного господарства, будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району; ч. 7 порядок вилучення земельних ділянок та особливо цінних земель).

При цьому, ГУ Держгеокадастру у Волинській області не зазначило, на якій підставі спірні земельні ділянки було віднесено до земель сільськогосподарського призначення

Як вбачається листа ГУ Держгеокадастру у Волинській області від 06.06.2022 року про надання інформації, земельна ділянка з кадастровим номером 0722481200:06:000:0266 площею 13,8822 га, з якої виділено спірну земельну ділянку у власність ОСОБА_1 , обліковувалась як землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам).

При цьому, відповідно до ч. 1 ст 19 ЗК України такої категорії земель за цільовим призначенням, як землі запасу, не визначено. Частиною другою цієї ж статті визначено, що земельні ділянки кожної категорії земель за цільовим призначенням, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Отже, віднесення земельних ділянок до земель запасу не визначає їх цільове призначення.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Суду не подано належних доказів про належність спірної земельної ділянки до земель сільськогосподарського призначення на час прийняття розпоряджень голови Волинської ОДА від 11.08.2010 №267 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою та затвердження матеріалів лісовпорядкування, якими спірну земельну ділянку віднесено до земель лісогогосподарського призначення.

При цьому, проведення інвентаризації земель шляхом розроблення та затвердження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель не може змінювати цільове призначення земель, а лише встановлює їх місце розташування, межі та правовий статус.

Інші доводи та заперечення відповідача та його представників судом розглянуті та відхилені, зокрема, як такі, що на результат вирішення спору задоволення позовних вимог з наведених вище підстав, впливу не мають та висновків суду не спростовують.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве та вирішальне значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення пред`явлених прокурором позовних вимог.

Згідно з вимогами ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторонни пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідачем ОСОБА_1 надано посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_1 . Відповідно до п. 13 ч. 5 ЗУ «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, яка, на думку суду, до даних правовідносин не застосовується.

Відтак, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути на користь Волинської обласної прокуратури 4026 грн. судового збору, сплаченого при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову ( 1342 грн.) та з позовною заявою (2684 грн).

Ухвалою суду від 15 червня 2023 року за заявою прокурора вжито заходи забезпечення позову у справі і, виходячи із характеру спірних правовідносин між сторонами, суд вважає, що підстави для скасування таких заходів на час ухвалення цього рішення не має.

Разом з тим, необхідно роз`яснити учасникам справи, що відповідно до положень ч.ч. 7, 8 ст.158 ЦПК України заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.

Керуючисьст.ст.10-13, 77, 81, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, на підставі ст.ст. 20, 78, 80, 84, 116, 122, 149 ЗКУкраїни, ст.ст. 7, 8, 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, ст.ст.256, 257, 261, 387, 388 ЦК України, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Витребувати у власність держави в особі Волинської обласної державної адміністрації (Волинська обласна військова адміністрація) з незаконного володіння ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 0722481200:06:000:0628, площею 1,7300 га.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Волинської обласної прокуратури судовий збір у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень на р/р UA138201720343140001000004945 в Державній казначейській службі України, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909915.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: Володимирська окружна прокуратура, адреса місцезнаходження: 44702, м. Володимир, вул.Драгоманова, 31, Волинська область;

Позивач: Волинська обласна державна адміністрація (Волинська обласна військова адміністрація), адреса місцезнаходження: 43027, м.Луцьк, Київський майдан, 9, код ЄДРПОУ 13366926;

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України», адреса місцезнаходження: 01601, м.Київ, вул.Руставелі Шота, 9А, код ЄРДПОУ 44768034;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

Затурцівська сільська рада Володимирського району Волинської області, адреса місцезнаходження: 45523, с.Затурці, вул. Липинського, 66, Володимирський район, Волинська область, код ЄРДПОУ 04332087;

Головне управління Держгеокадастру у Волинській області, адреса місцезнаходження: 43000, м.Луцьк, вул. Винниченка, 67, код ЄДРПОУ 39767861;

Повний текст рішення складено 18.04.2024.

Суддя Локачинського районного суду О.І. Безп`ятко