Рішення

від 08.04.2024 по справі 531/910/23

КАРЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 531/910/23

номер провадження 2/531/180/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2024 року м. Карлівка

Карлівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Герцова О. М.,

за участю секретаря Капленко Є. С.,

розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати протиправними та скасувати рішення Ланнівської сільської ради № 90 від 29.01.2020 року «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» та № 49 від 01.04.2021 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність ОСОБА_3 », визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2021 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , а також визнати протиправною бездіяльність Ланнівської сільської ради щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2021 року про затвердження проекту землеустрою та передачі у власність земельної ділянки кадастровий номер 532168100:00:002:0176 та зобов`язати Ланнівську сільську раду розглянути вказане вище клопотання.

Позовна заява обгрунтована тим, що 29.01.2020 року Ланнівською сільською радою прийнято рішення № 90 №Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради», яким вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, яка входила до складу земель КСП «Перемога, що припинено. 01.04.2021 року Ланнівською сільською радою було прийнято рішення № 49 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр, ОСОБА_3 ». Згідно з цим рішенням, затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого сільського господарства (код КВЦПЗ секція А 01.03) загальною площею 2,00 га, з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, що розташована за межами населених пунктів в адміністративних межах Ланнівської сіліської ради Полтавського району Полтавської області та вказану земельну ділянку передано їй у власність.

12.05.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу, згідно якого земельна ділянка загальною площею 2,00 га, з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, була передана у власність ОСОБА_2 .

Позивач вважає незаконними рішення Ланнівської сільської ради №90 від 29.01.2020, №49 від 01.04.2021, та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 12.05.2021 з огляду на наступне.

Наказом Головного управлінні Держгеокадастру у Полтавській області від 30.10.2020 №17420-СГ позивачу був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Верхньоланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. За замовленням позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 у 2021 році розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки. На підставі землевпорядної документації 22.02.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 5321681000:00:002:0176.

В той самий час заявник, якому спірна земельна ділянка була передана у власність, не замовляв розроблення проекту землеустрою, на підставі якого земельна ділянка була сформована та який потім був затверджений оскаржуваним рішенням, що дозволяє зробити висновок про те, що ним була дотримана послідовність дій, необхідних для отримання ділянки у власність. 3 прийняттям оскаржуваних рішень, Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області, як належний розпорядник землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів Полтавської області, втратив можливість розпорядитись земельною ділянкою з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, що перешкодило в реалізації прав позивача на отримання земельної ділянки у власність в порядку та спосіб, передбачений законом.

Позивач посилається на те, що до моменту державної реєстрації 22.02.2021 земельна ділянка з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176 фактично не існувала як об`єкт цивільних прав, не могла бути об`єктом державної реєстрації прав. Рішення Ланнівської сільської ради №90 від 29.01.2020 суперечить частинам 1, 3 та 4 статті 79-1 Земельного кодексу України, - оскільки земельна ділянка не була сформована, не була зареєстрована в Державному земельному кадастрі, їй не було присвоєно кадастровий номер.

Всупереч частинам другій та п`ятій статті 79-1 Земельного кодексу Україні, станом на 29.01.2020 не було жодної підстави для формування земельної ділянки, як і не було складено жодного з видів землевпорядної документації для її формування оскільки Ланнівська сільрада не була ні власником, ні розпорядником земельної ділянки з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176 на час прийняття оскаржуваних рішень. Так, як приймаючи в комунальну власність спірну земельну ділянку рішенням від 29.01.2020 та розпоряджаючись цією земельною ділянкою рішенням від 01.04.2021, Ланнівська сільська рада посилалась на те, що земельні ділянки увійшли до складу земель КСП «Перемога», що припинене. Натомість, землевпорядна документація, згідно якої можливо було б встановити, що земельна ділянка знаходилась в колективній власності та увійшла до складу земель КСП «Перемога» не розроблялась.

Відповідно до розпорядження голови Карлівської районної державної адміністрації №69 від 14.02.2000 «Про державну реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога»», ухвалено зареєструвати приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога», створене шляхом перетворення колективного сільськогосподарського підприємства у приватне сільськогосподарське підприємство. І це Приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога» продовжувало здійснювати свою господарську діяльність і на час прийняття оскаржуваних рішень. Оскільки КСП «Перемога», щодо якого до 01.01.2004 була здійснена процедура перетворення у ПСП «Перемога», не є припиненим, право комунальної власності на землі цього підприємства не виникає, що виключає можливість застосування пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України станом на 29.01.2020 року та розпорядження земельною ділянкою за рішенням органу місцевого самоврядування станом на 01.04.2021. За чинним на той момент правовим регулюванням, повноваження з розпорядження землями сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту мали органи Держгеокадастру (ч. 4 ст. 122 ЗК України).

Таким чином, Ланнівська сільська рада приймаючи рішення №90 від 29.01.2020, №52 від 01.04.2021, діяла в порушення пункту 21 Перехідних положень Земельного кодексу України та поза межами повноважень, наданих ст. 12 та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України.

14.04.2021 року позивач звернувся до Ланнівської сільської ради з клопотанням (згідно повідомлення про отримання поштового відправлення, було отримане сільрадою 16.04.2021), у якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 5321681000:00:002:0176, площею 2,0000 га, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ 01.03Для ведення для ведення особистого селянського господарства, місце розташування Полтавська область, Карлівський район, Верхньоланнівська сільська рада. Рішення з питань, порушених в зазначеному клопотанні, тобто про його задоволення чи відмову в його задоволенні, Ланнівська сільрада не прийняла.

Ухвалою суду від 24 квітня 2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Від Ланнівської сільської ради, в особі сільського голови ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки позовні вимоги та доводи позовної заяви не мають фактичного чи правового обґрунтування. Заява ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 14.04.2021 була розглянута 20.05.2021 на позачерговій восьмій сесії Ланнівської сільської ради восьмого скликання та йому обґрунтовано відмовлено у затвердженні проекту землеустрою із посиланням на ч. 8 ст. 186 ЗК України, про що прийнято рішення №177 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 ».

Ланнівською сільською радою була дотримана послідовність дій щодо передачі земельної ділянки у власність ОСОБА_3 , оскільки земельна ділянка вже була сформована, право комунальної власності на неї було зареєстровано в ЄДРРПНМ, а тому передача її у власність ОСОБА_3 відбувалась із додержанням усіх вимог Земельного кодексу України. ОСОБА_3 розробила проект землеустрою, який отримав позитивний висновок державної експертизи землевпорядної документації, підстави для відмови передачі у приватну власність ОСОБА_3 земельної ділянки, передбачені ч. 7 ст. 118 та ч. 8 ст. 186 ЗК України у сільської ради були відсутні. Таким чином, оскаржене рішення Ланнівської сільської ради від 01.04.2021 року № 49 є законним та обґрунтованим.

Позивачем приведено аргумент про те, що дана земельна ділянка віднесена до колективної власності ПСП «Перемога», яка на момент прийняття оскаржуваного рішення не припинило свою діяльність, а тому були відсутні підстави для застосування п. 21 Перехідних положень ЗК України. При тому, що підставою позовних вимог в позовній заяві визначається наявність наказу ГУ Держгеокадастру у Полтавській області від 30.10.2020 року про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою, а вказаний орган відповідно земельного законодавства міг розпоряджатись виключно державними землями, спір в даній справі виглядає безпідставним.

Стосовно доводів позивача про несформованість земельної ділянки як об`єкта прав голова Ланнівської сільської ради зазначає, що відповідно до п. 2 перехідних положень ЗУ «Про державний земельний кадастр» земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера. Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. П. 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката. Згідно зі ст. 2 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає.

Разом з тим, у відзиві міститься посилання на те, що у розумінні вимог Цивільного кодексу оспорити правочин (в даному спорі рішення Ланнівської сільської ради № 90 від 29.01.2020 року «Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради») правочину або інша заінтересована особа. Як вбачається із матеріалів справи позивач не є власником або користувачем спірної земельної ділянки, а тому у останнього відсутня будь-яка правова заінтересованість щодо виникнення права власності на спірну земельну ділянку.

Ухвалою суду від 17 липня 2023 року прийнято заяву про зміну предмету позову. З урахуванням заяви про зміну предмету позову позовні вимоги вважаються наступними:

1) визнати протиправним та скасувати рішення Ланнівської сільської ради №90 від 29.01.2020 "Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради";

2) визнати протиправним та скасувати рішення Ланнівської сільської ради №49 від 01.04.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр. ОСОБА_3 »;

3) визнати недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 12 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Пусан В.С., приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу, реєстр №609;

4) визнати протиправним та скасувати Рішення Ланнівської сільської ради № 177 від 20.05.2021 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 »;

5) зобов`язати Ланнівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321681000:00:002:0176, площею 2,0000 га, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ 01.03 Для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 24 жовтня 2023 року закрито підготовче судове засідання та справу призначено до розгляду по суті.

Позивач та його представник в судове засідання не з`явилися, від представника позивача надійшла заява, в якій він позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, справу просив розглядати без його участі.

Представник відповідача Ланнівської сільської ради в судове засідання не з`явився, в матеріалах справи міститься заява про розгляд справи без його участі. Проти задоволення позову заперечує.

Представник відповідача 2, адвокат Ткачов В. В. в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій проти задоволення позову заперечив та просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Розгляд справи просив провести без його участі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася. Надіслала до суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги вважає необґрунтованими та просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Разом з тим, просила справу розглядати без її участі.

Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогокодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові докази по справі окремо та в їх сукупності , суд приходить до наступних висновків.

За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин 1-3 статті 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Судом встановлено, що 29.01.2020 року Ланнівською сільською радою прийнято рішення № 90 №Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради», яким вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, яка входила до складу земель КСП «Перемога, що припинено (а.с 43).

Згідно державного акту про право колективної власності на землю, виданого головою Верхньоланнівскьої сільської ради 27.12.1995 року, КСП «Перемога» передано у колективну власність 26901 га землі для ведення колективного сільськогосподарського господарства (а.с. 95-96).

Землі бувшого КСП «Перемога» Карлівського району Полтавської області поділено та розпайовано на земельні частки (паї), що підтверджується проектом поділу земель (а. с. 94).

З архівного витягу вбачається, що відповідно до розпорядження голови Карлівської районної державної адміністрації №69 від 14.02.2000 «Про державну реєстрацію приватного сільськогосподарського підприємства «Перемога»», ухвалено зареєструвати приватне сільськогосподарське підприємство «Перемога», створене шляхом перетворення колективного сільськогосподарського підприємства у приватне сільськогосподарське підприємство (а. с. 52).

Відомостей про те, що право власності на згадану земельну ділянку перейшло до ПСП «Перемога» позивачем не надано.

Наказом Головного управлінні Держгеокадастру у Полтавській області від 30.10.2020 №17420-СГ позивачу був наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, розташованої на території Верхньоланнівської сільської ради Карлівського району Полтавської області. За замовленням позивача фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 у 2021 році розроблений проект землеустрою щодо відведення у власність позивача земельної ділянки. На підставі землевпорядної документації 22.02.2021 проведено державну реєстрацію земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 5321681000:00:002:0176 (а. с. 13-42).

Рішенням Ланнівської сільської ради від 05.03.2021 року № 85 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою ОСОБА_3 » відповідачці надано дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку з кадастровим номером № 5321681000:00:002:0176. Інженером-землевпорядником ОСОБА_7 на замовлення ОСОБА_3 розроблено проект землеустрою щодо відведення землевпорядної документації у власність, який отримав позитивний висновок ГУ Держгеокадастру в Кіровоградській області (а.с.88-93).

01.04.2021 року Ланнівською сільською радою було прийнято рішення № 49 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр, ОСОБА_3 ». Згідно з цим рішенням, затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого сільського господарства (код КВЦПЗ секція А 01.03) загальною площею 2,00 га, з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, що розташована за межами населених пунктів в адміністративних межах Ланнівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та вказану земельну ділянку передано їй у власність (а. с. 44).

12.05.2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, посвідчений ОСОБА_4 , приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу, згідно якого земельна ділянка загальною площею 2,00 га, з кадастровим номером 5321681000:00:002:0176, була передана у власність ОСОБА_2 (а.с.45-46).

14.04.2021 року позивач звернувся до Ланнівської сільської ради з клопотанням (згідно повідомлення про отримання поштового відправлення, було отримане сільрадою 16.04.2021), у якому просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати йому безоплатно у власність земельну ділянку кадастровий номер 5321681000:00:002:0176, площею 2,0000 га, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ 01.03 для ведення особистого селянського господарства, місце розташування Полтавська область, Карлівський район, Верхньоланнівська сільська рада (а.с. 37).

Рішенням Ланнівської сільської ради №177 від 20.05.2021 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » ОСОБА_8 відмовлено у затвердженні проекту землеустрою із посиланням на ч. 8 ст. 186 ЗК України (а.с 86).

Згідно зі статтею 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Пунктом 21 Земельного кодексу України установлено, що з дня набрання чинностіЗаконом України"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні" землі колективних сільськогосподарських підприємств, що припинені (крім земельних ділянок, які на день набрання чинності зазначеним Законом перебували у приватній власності), вважаються власністю територіальних громад, на території яких вони розташовані. Зазначений Закон є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки, сформовані за рахунок земель, які в силу зазначеного Закону переходять до комунальної власності.

Стаття 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин зокрема відносить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад та передачу земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118 та ч. 1 ст. 186 Земельного кодексу України.

Відповідно до частини 9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно частини 3 статті 5 Закону України «Про державний земельний кадастр», порядок ведення державного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України з урахуванням вимог даного Закону. Кабінет Міністрів України постановою від 17 жовтня 2012 року № 1051 затвердив Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок), згідно з пунктом 107 якого державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення проїї затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку.

Відповідно до абзацу першого пункту 109 цього Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється за заявою особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки у разі її передачі у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи.

У статті 50 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок розробляються у разі формування нових земельних ділянок із земель державної, комунальної власності (крім випадків формування земельних ділянок за іншою документацією із землеустрою) та у разі зміни цільового призначення земельних ділянок у випадках, визначених законом. Проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки також можуть передбачати поділ, об`єднання земельних ділянок, які перебувають у власності однієї особи. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки включає: а) пояснювальну записку; б) матеріали геодезичних вишукувань та землевпорядного проектування (у разі формування земельної ділянки); в) розрахунок розміру втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва (у випадках, передбачених законом); г) розрахунок розміру збитків власників землі та землекористувачів (у випадках, передбачених законом); ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) кадастровий план земельної ділянки.

Статтею 55 Закону України «Про землеустрій» передбачено, що встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, матеріалів Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, матеріалів топографо-геодезичних робіт.

Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: а) завдання на складання технічної документації із землеустрою; б) пояснювальну записку; в) матеріали топографо-геодезичних робіт; г) кадастровий план земельної ділянки; ґ) перелік обмежень у використанні земельної ділянки; д) відомості про встановлені межові знаки.

У постанові від 17 жовтня 2018 року у справі № 380/624/16-ц, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не є правовстановлюючим актом і не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття права власності чи користування на земельну ділянку.

Рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту.

Погодження та затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка раніше сформована на підставі проекту землеустрою іншої особи, порушує законний інтерес такої особи щодо можливості завершити розпочату ним відповідно до вимог чинного законодавства процедуру приватизації земельної ділянки та суперечить вимогам землеустрою. За наявності двох або більше бажаючих отримати земельну ділянку державної чи комунальної власності у власність при безоплатній передачі земельних ділянок в межах встановлених норм (стаття 121 Земельного кодексу України), першочергове право на таке отримання має особа, на підставі проекту землеустрою якої сформована відповідна ділянка, якщо для цього відсутні законні перешкоди.

Таким чином, з огляду на норми, якими регламентований процес набуття у власність земельної ділянки ОСОБА_3 не порушено, тому підстави для скасування рішення Ланнівської сільської ради від 01.04.2021 року № 49 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр, ОСОБА_3 » відсутні.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_3 прийнято 01.04.2021 року, а заява про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки від ОСОБА_1 надійшла до Ланнівської сілської ради 14.04.2021 року, що позбавляло можливості останньої взяти його до уваги під час прийняття рішення, тому суд не приймає до уваги доводи сторони позивача про те, що Ланнівська сільська рада, будучи попередженою про розроблений проект, завідомо передала земельну ділянку у власність ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно частини першоїстатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістомстаттею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що стороною позивача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що рішення Ланнівської сільської ради від 29.01.2020 року № 90 №Про посвідчення права власності на земельні ділянки в адміністративних межах Ланнівської сільської ради» та рішення від 01.04.2021 року № 49 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у власність гр, ОСОБА_3 » є незаконними.

Враховуючи, що на думку суду вищезгадані рішення є законними, позовні вимоги стосовно визнання недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки, який укладено 12 травня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений Пусан В.С., приватним нотаріусом Карлівського районного нотаріального округу, реєстр №609, визнання протиправним та скасування Рішення Ланнівської сільської ради № 177 від 20.05.2021 «Про розгляд клопотання гр. ОСОБА_1 » та про повторний розгляд Ланнівською сілською радою клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2021 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі йому безоплатно у власність земельної ділянки кадастровий номер 5321681000:00:002:0176, площею 2,0000 га, цільове призначення відповідно до КВЦПЗ 01.03 Для ведення особистого селянського господарства не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України у разі відмови у позові судовий збір покладається на позивача.

Керуючисьст. 14 Конституції України, Законом України «Про судовий збір»,ст. ст. 12, 118, 121, 122, 186 Земельного кодексу України,Порядком ведення Державного земельногокадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 р. № 1051, ст. ст. 12,13,89,259,263-265,268,273,354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ланнівської сільської ради, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішень, визнання недійсним договору купівлі-продажу - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги або через Карлівський районний суд Полтавської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду виготовлено 18.04.2024 року

Суддя О. М. Герцов