Рішення

від 18.04.2024 по справі 160/5729/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 року Справа № 160/5729/24 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Юркова Е.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

УСТАНОВИВ:

01.03.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг відділ перерахунків пенсій №4 від 27.12.2023року№ (Майдан Свободи, Держпром, 3 підїзд, 2 поверх м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ: 14099344) від 27.12.2023 року № 914250148191 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) у перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах;

- зарахувати до пільгового стажу період роботи з 10.07.1984 по 05.01.1994рр., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) в Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників, випробувачем скловолокнистих матеріалів на дільниці виробництва виробів із скловолокнистих виробів;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ: 21910427) повторно розглянути заяву від 18.12.2023року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) про перерахунок пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ: 21910427) виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2024 відкрито провадження у даній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що з жовтня 1997 року отримує пенсію по інвалідності. після досягнення необхідного віку 18.12.2023 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про призначення/перерахунку пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1. Проте рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2023 року № 914250148191 відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах оскільки позивачем не було надано уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Таке рішення позивач вважає протиправним, з огляду на наявність документів, що свідчать про те, що позивач працювала повний робочий день, без будь-яких прогалин у місяцях, має необхідний стаж для призначення пенсії на пільгових умовах. Вказує, що в трудовій книжці наявні записи перебування позивача у вказаний період на відповідних професіях, які відносяться до списку, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах. Також посилається на рішення Конституційного Суду України № 1-5/2018 (746/15) від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема статтю 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII. Отже, з моменту визнання рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р. неконституційними змін до Закону України Про пенсійне забезпечення в частині досягнення пенсійного віку, має застосовуватись попередня редакція Закону України Про пенсійне забезпечення, отже позивач набула право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідачем-2 07.04.2024 подано до суду відзив на позовну заяву (вх.. № 12884/24), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2023 №914250148191 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки Позивачем не було надано уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Відповідачем-1 12.04.2024 подано до суду відзив на позовну заяву (вх.. № 13434/24), в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що ОСОБА_1 , яка має статус внутрішньо переміщеної особи, перебуває обліку в Головному управлінні Пенсійного Фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності (перша група (підгруппа Б), Загальне захворювання) відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058- ІV). 18.12.2023 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії (переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до абзацу першого пункту першого частини 2 статті 114 Закону № 1058-ІV). Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, 27.12.2023 прийнято рішення про відмову у проведенні перерахунку пенсії за № 914250148191 у зв`язку з тим, що у ОСОБА_1 на дату звернення відсутній пільговий стаж. Зазначено, що повторний розгляд заяви Позивача повинен здійснювати саме той орган, яким було прийнято відповідне рішення.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має статус внутрішньо переміщеної особи та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області і з жовтня 1997 року отримує пенсію по інвалідності, обраховану за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІV (далі Закон № 1058- ІV).

18.12.2023 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою № 19542 про призначення/перерахунок пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1, згідно підпункту 1 пункту 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2023 №914250148191 ОСОБА_1 відмовлено в проведенні перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах, оскільки Позивачем не було надано уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, відповідно до Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У відповідності до пункту а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідна редакція статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення викладена на підставі Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII.

До вказаних змін пункт а частини 1 статті 13 Закону України Про пенсійне забезпечення було викладено у такій редакції: на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

- чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

- жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам.

Рішенням Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р. визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема статтю 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII.

Стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788XII зі змінами, внесеними Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213VIII, визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. (пункт 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р.).

Згідно пункту 3 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 р., зокрема застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти „б-„г статті 54 Закону України „Про пенсійне забезпечення від 5 листопада 1991 року № 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 2 березня 2015 року № 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:

"На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:

чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;

жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Також у пункті 4.4. мотивувальної частини рішення від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 Конституційний Суд України дійшов висновку, що стаття 13, частина друга статті 14, пункти «б»-«г» статті 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213, якими передбачено поетапне підвищення на 5 років віку виходу на пенсію на пільгових умовах з урахуванням відповідного стажу роботи та на пенсію за вислугу років для працівників, визначених у вказаних нормах, порушують легітимні очікування таких осіб, а отже, суперечать частині першій статті 8 Конституції України, тобто порушують принцип верховенства права, складовою якого є юридична визначеність.

Так, згідно частини 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається: працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:

45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;

45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;

Проте у пункті 5 рішення № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року Конституційний Суд України зазначив, що право на пенсійне забезпечення є складовою конституційного права на соціальний захист.

За приписами пунктів 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

У преамбулі Закону України «Про пенсійне забезпечення» зазначено, що цей Закон відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

Згідно з частиною першою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства»).

Окрім того, Європейський суд зазначає, що відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони (рішення у справах «Вєренцов проти України», «Кантоні проти Франції»).

Згідно статті 150-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення (стаття 152 Конституції України).

Також в постанові Великої Палати Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 вказано, що оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України).

Вказано, що Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що зміни до Закону № 1058-IV (зокрема щодо доповнення його статтею 114) внесено Законом № 2148-VIII від 3 жовтня 2017 року, тобто раніше ухвалення КСУ Рішення № 1-р/2020 від 23 січня 2020 року. Тому відсутні підстави стверджувати про повторне запровадження правового регулювання, яке КСУ раніше визнав неконституційним. При цьому рішення КСУ про визнання неконституційними та втрату чинності положеннями одного закону не тягне втрату чинності положеннями іншого закону, який не був предметом конституційного контролю.

Велика Палата Верховного Суду не вважає можливим надавати оцінку положенням Закону № 1058-IV щодо їх відповідності чи невідповідності Конституції України в межах цієї справи, оскільки, як зазначено вище, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-IV.

Також Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов`язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов`язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.

Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788-ХІІ з урахуванням Рішення № 1-р/2020, а не Закону № 1058-ІV.

З матеріалів справи вбачається, що на день звернення до відповідача вік позивача складає: 57 років 11 місяців 10 днів. Страховий стаж позивача складає - 40 років 3 місяці 1 день, з них пільговий стаж за Списком №1 складає - 8 роки 10 місяців 16 днів.

Суд зазначає, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Стаж позивача підтверджується архівними довідками, трудовою книжкою НОМЕР_2 , наказом№304к від 08.06.1994р. «про атестацію робочого місця по умовам праці», особовою карткою Форма Т-2, диплом НОМЕР_3 , розпорядженням №15 від 05.01.1994р., відомості з реєстру страхувальників ЄДРПОУ: 00293189 від 18.12.2023року.

Таким чином, в даному випадку відмова Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області в проведенні перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах порушує гарантоване Законом України Про пенсійне забезпечення право на призначення на пільгових умовах пенсії за віком, як особі, яка досягла 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах, отже відповідне рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому, згідно копії оскаржуваної рішення пенсійного органу №914250148191 від 27.12.2023р. вбачається, що станом на 18.12.2023р. (звернення за перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах) загальний страховий стаж Позивача з урахуванням роботи за Списком №1 складає - 40 років 03 місяці 1 день, в тому числі стаж роботи Позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком № 1 становить 8 років 10 місяців 16 днів.

Разом з тим, період роботи з 10.07.1984 по 05.01.1994рр., не було зараховано відповідачем-2 до стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення (на підставі записів у трудовій книжці).

Тобто, фактично, вказаний період роботи позивача не було зараховано пенсійним органом до стажу роботи позивача, який зараховується для призначення пенсії на пільгових умовах.

Проте, як вбачається з трудової книжки НОМЕР_2 , у періоди з 10.07.1984 по 05.01.1994рр., Позивач працювала в Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників, випробувачем скловолокнистих матеріалів на дільниці виробництва виробів із скловолокнистих виробів у цеху №4 та мала 4 розряду, що також підтверджується копіями архівних довідок від 23.02.2022р.: №05-07-07/166, №05-07-07/167, №05-07-07/168, №05-07-07/169, а також наказом № 304к від8.06.1994р. «Про атестацію робочого місця по умовам праці» Костянтинівським заводом скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників.

На підставі викладеного, оскільки матеріалами справи підтверджено, що позивачем набуто право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1, задля належного захисту порушених прав позивача суд вважає за необхідне: визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2023 року № 914250148191 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах.

З урахуванням того, що позивач звертався з заявою про перерахунок пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 10.07.1984 по 05.01.1994 рр., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників, випробувачем скловолокнистих матеріалів на дільниці виробництва виробів із скловолокнистих виробів та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 18.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Проте, вимогу позивача зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне в результаті перерахунку суд вважає передчасною, тому що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повинно повторно розглянути заяву позивача від 18.12.2023 року про перерахунок пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У свою чергу, суд перевіряє, зокрема, чи діяв ПФУ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

За частинами 1, 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією від 01.02.2024 року.

Отже, сплачений позивачем судовий збір за подачу позовної заяви до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст.ст. 9, 72-77, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094; ІК в ЄДРПОУ 21910427), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Майдан Свободи, Держпром, 3, під`їзд 2, м. Харків, Харківська область, 61002; ІК в ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним рішення, скасування його та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 27.12.2023 року № 914250148191 про відмову ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у перерахунку пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до пільгового стажу період роботи з 10.07.1984 по 05.01.1994 рр., ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в Костянтинівському заводі скловиробів ім. 13-ти розстріляних робітників, випробувачем скловолокнистих матеріалів на дільниці виробництва виробів із скловолокнистих виробів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву від 18.12.2023 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про перерахунок пенсії по переходу на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням висновків суду.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ПН НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Майдан Свободи, Держпром, 3, під`їзд 2, м. Харків, Харківська область, 61002; ІК в ЄДРПОУ 14099344) за рахунок бюджетних асигнувань понесені витрати з оплати судового збору в сумі 605,60 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 18 квітня 2024 року.

Суддя Е.О. Юрков