Рішення

від 18.04.2024 по справі 300/1455/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. справа № 300/1455/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Агропромислової фірми "Галичина" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 27 540,00 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (надалі по тексту також позивач, Головне управління ДПС в Івано-Франківській області, ГУ ДПС в Івано-Франківській області, контролюючий орган) звернулося в Івано-Франківський окружний адміністративний суд (надалі по тексу також суд) з позовом до Агропромислової фірми "Галичина" (надалі по тексту також відповідач, АФ "Галичина", платник податків, Фірма, Агрофірма) про надання дозволу на погашення суми податкового боргу в розмірі 27 540,00 гривень за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Позовні вимоги Головне управління ДПС в області мотивує тим, що у відповідача, станом на дату звернення до суду (29.02.2024), наявний податковий борг перед бюджетом в загальній сумі 27 540,00 гривень, який самостійно задекларований АФ "Галичина" та нарахований контролюючим органом з:

- штрафних санкцій з податку на додану вартість 12 240,00 гривень;

- штрафних санкцій з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 11 220,00 гривень;

- штрафних санкцій з орендної плати за землю з юридичних осіб 4 080,00 гривень.

З метою виконання відповідачем перед державним і місцевими бюджетами своїх зобов`язань контролюючим органом ще в березні 2019 року прийнято рішення про опис майна відповідача у податкову заставу, а в грудні 2021 року складено відповідний акт опису. Також позивачем з лютого 2019 року реалізовувалися заходи із стягнення коштів платника податків з його рахунків в фінансових установах у рахунок погашення податкового боргу. Разом із тим, враховуючи те, що наявна заборгованість в добровільному порядку відповідачем не погашена, а вжиті ГУ ДПС в Івано-Франківській області заходи для погашення податкового боргу за рахунок коштів боржника позитивного результату не дали, позивач вимушений звернутись до суду з вимогою про отримання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває в податковій заставі.

Івано-Франківським окружним адміністративним судом ухвалою від 05.03.2024 відкрито провадження у дані справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.45).

Судом 05.03.2024 через національного поштового оператора АТ "Укрпошта" засобами поштового зв`язку рекомендованим повідомленням із врученням відправлення (06 000 9529 82 70) направлено відповідачу ухвалу про відкриття провадження за адресою, вказаною органом стягнення у позовній заяві, і яка відповідає відомостям із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських: вул. Моцарта, буд. 85, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200 (а.с.1, 6-9, 48-52).

Дане рекомендоване поштове відправлення повернулося в Івано-Франківській окружний адміністративний суд із відміткою "за закінченням терміну зберігання" (а.с.48-52).

Частиною 10 статті 171 КАС України визначено, що ухвала про відкриття провадження у справі постановляється з додержанням вимог статті 126 цього Кодексу.

За змістом частини 11 статті 126 коментованого Кодексу, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини 1 статті 174 КАС України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 251 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення, серед іншого, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи (пункт 4 частини 1 статті 251 КАС України).

З урахуванням вказаного ухвала суду про відкриття провадження у справі вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений пунктом 3 ухвали про відкриття провадження від 05.03.2024.

В силу вимог частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

05.04.2024 Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області подало через канцелярію суду додаткові письмові докази (а.с.53-68).

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

При розгляді справи встановлено, що Агропромислова фірма "Галичина" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.6-9) зареєстрована як юридична особа із присвоєнням ідентифікаційного коду юридичної особи (ЄДРПОУ) 20541152, та взята на облік в Головному управлінні Державної податкової служби в Івано-Франківській області як платник податків і зборів.

Правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачем врегульовані положеннями Податкового кодексу України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (надалі по тексту також ПК України, Кодекс), зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 вказаного Кодексу податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (стаття 38 ПК України).

Пунктом 15.1 статті 15 ПК України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), які є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

За змістом підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Як встановлено судом, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.01.2019 у справі №0940/2129/18 позов Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області задоволено повністю (а.с.12-13). Стягнуто з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують Агропромислову фірму "Галичина" та за рахунок готівки, що йому належить в дохід Державного бюджету податковий борг в розмірі 12 240,00 гривень (https://reestr.court.gov.ua/Review/79225566).

Залишок непогашеної суми податкового боргу, досліджуваний в межах даної адміністративної справи (а.с.10), з штрафних санкцій з податку на додану вартість становить 12 240,00 гривень.

Також, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 17.10.2022 у справі №300/3143/22 позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області задоволено повністю. Стягнуто з Агропромислової фірми "Галичина" в дохід бюджету податковий борг в сумі 15 300,00 гривень з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу (14-15).

Згадані рішення суду набрали законної сили 18.02.2019 та 17.11.2022 відповідно.

В контексті даної справи залишок непогашеної суми податкового боргу за коментованим судовим рішення (а.с.10):

- штрафних санкцій з податку на додану вартість 12 240,00 гривень (справа №0940/2129/18);

- штрафні санкції з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів нежитлової нерухомості 11 220,00 гривень (справа №300/3143/22);

- штрафні санкції з орендної плати юридичних осіб становить 4 080,00 гривень (справа №300/3143/22).

Як свідчать відомості довідки про суму податкового боргу, станом на 28.02.2024, за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом в сумі 27 540,00 гривень (а.с.10).

З метою погашення податкового боргу, позивачем сформував і надіслав на адресу відповідача податкову вимогу про сплату суми податкового боргу за узгодженими грошовими зобов`язаннями форми "Ю" від 18.10.2017 за №20290-17, яка отримана уповноваженою особою відповідача 03.11.2017, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 78203 1956662 0 (а.с.11).

Згідно з пунктом 87.2 статті 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу (пункт 88.1 статті 88 Податкового кодексу України).

Право податкової застави в силу вимог пункт 88.2 статті 88 Податкового кодексу України виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмово оформлення.

В підпункті 14.1.155. пункту 14.1 статті 14 ПК України податкова застава визначена як спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

У разі невиконання платником податків грошового зобов`язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Право податкової застави виникає (підпункти 89.1.1. та 89.1.2. пункту 89.1 статті 89 ПК України):

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації,

- з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 ПК України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

За приписами пункту 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акту опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

У випадку, досліджуваного судом, на підставі рішення позивача про опис майна у податкову заставу №6-07 від 25.03.2019, податковим керуючим відповідно до акту опису майна за №4-17 від 20.12.2021, описано майно відповідача, серед яких складські будівлі (а.с.16, 17).

Податкова застава описаного майна зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, на підтвердження чого оформлено Інформацію за №292432875 від 24.12.2021(а.с.18-19).

Відповідно до пункту 95.5. статті 95 ПК України, у разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов`язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов`язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов`язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов`язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов`язання держави.

У таких випадках рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов`язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 цієї ж статті Кодексу встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу:

- шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків;

- шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків.

Кожен з цих способів застосовується контролюючим органом окремо та послідовно, перший із яких, на відміну від другого, може реалізовуватися без судового рішення. При цьому, закон саме на контролюючий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Отож, як слідує із викладених норм, Податковим кодексом України встановлено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу: спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності, погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

На виконання рішень суду від 16.01.2019 у справі №0940/2129/18 та від 17.10.2022 у справі №300/3143/22, які набрали законної сили 18.02.2019 та 17.11.2022 відповідно (а.с.57, 58) про стягнення коштів платника податків з розрахункових рахунків у банках та за рахунок готівки у рахунок погашення податкового боргу, та у відповідності до вимог "Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг", затвердженої постановою Правління Національного банку України №163 від 29.07.2022, з метою стягнення суми податкового боргу контролюючим органом виставлено платіжні інструкції на відкриті розрахункові рахунки у банках, що обслуговують платника.

Позивач, як доказ відсутності достатніх коштів у відповідача для погашення податкового боргу, зокрема, на засвічення обставини вжитих впродовж 2019-2024 років заходів і відсутності чи неможливості самостійного стягнення коштів з трьох рахунків платника податків контролюючим органом представлено (а.с.20-35, 36-38):

- платіжні інструкції: №11233/09-13-07 від 23.01.2024, №7957/09-13-07 від 03.08.2023, №7943/09-13-07 03.08.2023, №2898/09-13-07 24.01.2023, №2601/09-13-07 05.12.2022 та інкасові доручення: №40-17 від 26.05.2022, №20-17 від 03.02.2022, №260-17 від 20.09.2021, №388-17 від 16.12.2019, №20-17 від 03.02.2022, №407-17 від 21.12.2021 по р/р НОМЕР_1 в AT "ТАСКОМ БАНК";

- платіжні інструкції: №7954/09-13-07 від 03.08.2023, №7944/09-13-07 від 03.08.2023, №2898/09-13-07 24.01.2023, №2600/09-13-07 від 05.12.2022, №2601/09-13-07 05.12.2022 та інкасові доручення: №19-17 від 03.02.2022, №39-17 від 26.05.2022, №259-17 від 20.09.2021, №406-17 від 21.12.2021, №387-17 від 16.12.2019 по р/р НОМЕР_2 в AT "ТАСКОМ БАНК";

- платіжні інструкції: №7956/09-13-07 від 03.08.2023, №7942/09-13-07 від 03.08.2023, №2599/09-13-07 від 05.12.2022, та інкасові доручення: №41-17 від 26.05.2022, №408-17 від 21.12.2021, №261-17 від 20.09.2021, №386-17 від 16.12.2019 по р/р НОМЕР_3 в АТ "Райфайзен банк аваль".

У підтвердження вжитих контролюючим органом вказаних вище дій, позивачем надано довідку про банківські рахунки відповідача з дати набрання законної сили рішенням у справі №0940/2129/18 (з 18.02.2019) та дві довідки про вжиті заходи про стягнення коштів, а саме:

- довідку про відкриті рахунки та направлені інкасові доручення платіжні інструкції за період з дати набрання законної сили рішенням у справі №0940/2129/18 (18.02.2019) до дати звернення до суду (29.02.2024) у справі №0940/2129/18 (а.с.59-60);

- довідку про відкриті рахунки та направлені інкасові доручення платіжні інструкції за період з дати набрання законної сили рішенням у справі №№ 300/3143/22 (17.11.2022) до дати звернення до суду (29.02.2024) у справі №300/3143/22 (а.с.61-62), по яких також фінансовою установою повернуто інкасові доручення без виконання.

Як доказ відсутності у відповідача готівки в касі, позивач надав в суд відомості із податкових баз даних, які засвічують, що у платника податків не зареєстровані реєстратори розрахункових операцій (а.с.39, зворотній бік а.с.39).

Відтак, контролюючий орган підтвердив належними доказами відсутність у власності відповідача достатніх грошових коштів, що є безумовною підставою для можливості реалізації передбаченого законом права на продаж майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Таким чином, згідно з вимогами статті 95 Податкового кодексу України, в разі недостатності коштів на рахунках платника податків, контролюючий орган здійснює погашення податкового боргу шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває в податковій заставі.

Враховуючи дотримання позивачем законодавчо встановленого порядку реалізації свого права на звернення до суду з позовом про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна відповідача, що перебуває в податковій заставі, суд вважає позовні вимоги про надання дозволу на погашення податкового боргу в розмірі 27 540,00 гривень за рахунок майна Агропромислової фірми "Галичина", яке перебуває в податковій заставі, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Надати Головному управлінню Державної податкової служби в Івано-Франківській області дозвіл на погашення суми податкового боргу Агропромислової фірми "Галичина" (ідентифікаційний код юридичної особи 20541152) в розмірі 27 540,00 (двадцять сім тисяч п`ятсот сорок гривень нуль копійок) за рахунок реалізації майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (ідентифікаційний код юридичної особи 43968084), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018.

відповідач Агропромислова фірма "Галичина" (ідентифікаційний код юридичної особи 20541152), адреса згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: вул. Моцарта, буд. 85, м. Коломия, Коломийський район, Івано-Франківська область, 78200.

Суддя Чуприна О.В.