Рішення

від 18.04.2024 по справі 300/1114/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. справа № 300/1114/24

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Чуприни О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання до вчинення дій щодо нарахування і виплату додаткової винагороди у розмірі пропорційно до відпрацьованого часу, але не більше 30 000,00 гривень на місяць, починаючи з 20.10.2022 по 20.01.2023, відповідно до пункту 1 Постанови №168, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі по тексту також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (надалі по тексту також відповідач, ТУ ССО, ТУ ССО у Івано-Франківській області, Територіальне управління), в якому просив:

- визнати протиправними бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати в період з 20.10.2022 по 20.01.2023 ОСОБА_1 додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень на місяць, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168 (надалі по тексту також Постанова №168, постановою Кабінету Міністрів України №168, постанова КМУ №168);

- зобов`язати відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою КМУ №168, додаткову винагороду у розмірі пропорційно відпрацьованому часу, але не більше 30 000,00 гривень на місяць, починаючи з 20.10.2022 по 20.01.2023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з 20.10.2022 по 20.01.2023 протиправно не виплачує позивачу як співробітнику ТУ ССО у Івано-Франківській області щомісячну додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України №168. На переконання позивача, бездіяльність відповідача щодо невиплати йому вказаної винагороди порушує принцип дії нормативно-правового акта в часі та взяті на себе державою зобов`язання, які не можуть ставитися в залежність від наявності бюджетних асигнувань.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.02.2024 на підставі статей 260-261 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі по тексту також КАС України) відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання і повідомлення (виклику) сторін (а.с.27).

Відповідач скористався правом подання відзиву на позовну заяву від 26.02.2024, який разом із письмовими доказами надійшов через підсистему "Електроний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (а.с.30-44). Заперечуючи позовні вимоги представник Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області зазначив, що грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони (надалі по тексту також ССО) виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці, затверджених Державною судовою адміністрацією України (надалі по тексту також ДСА України) у кошторисах ССО або територіального управління Служби судової охорони (надалі по тексту також ТУ ССО, ТУ) на грошове забезпечення.

31.10.2023 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області наказом від 31.10.2023 за №456о/с нараховано та виплачено позивачу додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 6 451,61 гривень.

Стверджує, що для видання наказу про виплату співробітникам ССО додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 необхідна наявність у затвердженому кошторисі ССО та ТУ відповідних коштів на її виплату за фондом оплати праці співробітників. Водночас ССО не затвердила у відповідному кошторисі ТУ ССО в області видатки на виплату додаткової винагороди, визначеної Постановою №168. Наявний фонд оплати праці не дозволяє здійснити таку виплату. Тому, Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області зверталося до центрального органу управління Служби судової охорони з листом щодо потреби коштів необхідних для виплати додаткової винагороди відповідно до відповідно до Постанови № 168. На вказаний вище лист отримано відповідь про те, що центральним органом управління Служби судової охорони разом з Державною судовою адміністрацією продовжується робота стосовно отримання додаткових бюджетних призначень та асигнувань для реалізації норм зазначеної Постанови №168. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

26.02.2024 відповідачем надано додаткові письмові пояснення по справі та письмові докази (а.с.40-44).

Дана справа розглянута і вирішена за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до вимог частини 5 статті 262 КАС України без проведення судового засідання та повідомлення і виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши і оцінивши зібрані по справі докази, в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 відповідно до наказу відповідача №5 о/с від 04.01.2022 прийнятий на службу до Служби судової охорони з 05.01.2022 на посаду контролера І категорії 3 відділення 1 взводу охорони 1 підрозділу охорони ТУ ССО в Івано-Франківській області (а.с.13, 21).

Позивач 01.02.2024 (вх. №40.03-53/вн) звернувся до ТУ ССО в Івано-Франківській області з рапортом про виплату йому додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168 (а.с.15).

Листом від 07.02.2024 за №40.06-74 та ТУ ССО в Івано-Франківській області повідомило ОСОБА_1 , що в затвердженому Державною судовою адміністрацією України кошторисі на 2022 рік та, відповідно, кошторисах Територіальних управлінь Служби судової охорони, не передбачені видатки на виплату додаткової винагороди, встановленої постановою КМУ №168. Через вказані обставини, співробітникам Служби судової охорони з 24.02.2022 не виплачувалася така додаткова винагорода. Зазначено, що накази Територіального управління про виплату співробітникам додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ №168, будуть видані після надходження відповідних бюджетних асигнувань (а.с.16).

Згідно розрахункових листів на виплату грошового забезпечення за період: жовтень 2022 року січень 2023 року, позивачу нараховано грошове забезпечення: за жовтень 2022 року в розмірі 13 314,01 гривень, за листопад 2022 року 13 454,38 гривень, за грудень 2022 року 15 579,18 гривень, за січень 2023 року 10 519,85 гривень.

В щомісячні виплати до складу грошового забезпечення включено:

- за жовтень-грудень 2022 року такі складові як: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за особливості проходження служби, премія, доплата за службу в нічний час, індексація;

- в січні 2023 року наступні складові: посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби, надбавка за особливості проходження служби, премія, доплата за службу в нічний час.

Із вказаного слідує, що серед складових грошового забезпечення позивача відсутня додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" (а.с.42-43).

Разом з тим, 31.10.2023 Територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області прийнято наказ від 31.10.2023 за №456о/с про виплату співробітникам вказаного управління ССО додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, в розмірі 10 000 гривень з 01.01.2023 по 20.01.2023, пропорційно з розрахунку за місяць, зокрема згідно додатку до наказу №456о/с від 31.10.2023 ОСОБА_1 нараховано винагороду у розмірі 6 451,61 гривень (а.с.37, 38).

Вважаючи протиправною бездіяльність ТУ ССО в Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати щомісячної додаткової винагороди саме в розмірі 30 000,00 гривень на місяць, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку публічно-правовим відносинам, суд виходить із наступних підстав та мотивів.

Відповідно до статті 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (надалі по тексту також - Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" затверджені схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони та встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 за №384 (надалі по тексту також Порядок №384). За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення. Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати. Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 за №64 "Про введення воєнного стану в Україні" та №69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Пунктом 3 вказаної постанови Міністерству фінансів України доручено опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.

У пункті 5 цієї постанови зазначено, що вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24 лютого 2022 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 за №793 внесені, зокрема, такі зміни до Постанови №168:

- в абзаці першому пункту 1 постанови слова і цифри "додаткова винагорода в розмірі 30 000,00 гривень щомісячно" замінено словами і цифрами "додаткова винагорода в розмірі до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць";

- пункт 1 постанови доповнено новим абзацом такого змісту: "Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення";

- доповнено постанову пунктом 21, яким установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Наказом ДСА України від 31.10.2022 за №396 затверджено Порядок і умови виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди на період дії воєнного стану (надалі по тексту також - Порядок №396).

Згідно з пунктом 3 Порядку №396 додаткова винагорода виплачується співробітникам в період дії воєнного стану, за час проходження ними служби, зокрема тим, які виконують службові обов`язки за штатними посадами або на яких у встановленому порядку покладено тимчасове виконання обов`язків за іншими посадами згідно з умовами, передбаченими цим Порядком.

Пунктом 7 Порядку №396 унормовано, що додаткова винагорода виплачується в таких розмірах: 30 000,00 гривень - співробітникам, які проходять службу в районах ведення бойових дій, пропорційно в розрахунку на місяць; 10 000,00 гривень - іншим співробітникам пропорційно в розрахунку на місяць; 100 000,00 гривень - співробітникам, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

За приписами пункту 4 Порядку №396 виплата додаткової винагороди здійснюється центральним органом управління та територіальними управліннями Служби судової охорони за місцем проходження служби співробітника, де він призначений на штатну посаду. Підставою для виплати додаткової винагороди співробітникам є наказ Служби або територіального управління Служби.

У пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 та пункті 4 наказу ДСА України від 31.10.2022 №396 передбачено, що ці нормативно-правові акти набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.

Відповідно до пунктів 21, 22 частини першої статті 4, частини третьої статті 291 КАС України:

- типові адміністративні справи - адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги;

- зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення; - при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Верховний Суд 06.04.2023 прийняв рішення в зразковій адміністративній справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22), повний текст розміщено за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/110064913, в якому:

І) визначив такі ознаки типових справ:

а) позивачем є співробітник Служби судової охорони;

б) відповідачем є центральний орган управління (Центральний апарат) або територіальний підрозділ (територіальне управління) Служби судової охорони;

в) предметом спору є додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України №168;

г) спір виник внаслідок невиплати співробітнику Служби судової охорони додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168;

г) предметом позову є позовні вимоги (по-різному сформульовані, але однакові по суті) про визнання протиправними дій (бездіяльності) відповідача щодо ненарахування і невиплати додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України №168, та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити таку винагороду, починаючи з 24 лютого 2022 року (стягнення з відповідача суми додаткової винагороди за певний період).

ІІ) вказав, що висновки у цій зразковій справі щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168, в системному зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 за №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396, належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року;

ІІІ) визнав протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони в області щодо ненарахування і невиплати позивачу з 24 лютого 2022 року додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" та зобов`язав Територіальне управління Служби судової охорони в області нарахувати і виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30 000,00 гривень на місяць, починаючи з 24 лютого 2022 року.

При прийнятті рішення суд керується також такими мотивами:

Верховний Суд у рішення від 06.04.2023 у зразковій справі сформував такі висновки щодо застосування наведених вище норм права:

Статтею 165 Закону №1402-VIII визначено, що грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з основних і додаткових його видів та виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України. До додаткових видів грошового забезпечення Порядок №384 відносить, зокрема, винагороди. Виходячи з цього, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони, яку держава взяла на себе обов`язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні. У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для співробітників Служби судової охорони, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі 30 000,00 гривень щомісячно. Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 за №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі "до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць". Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 за №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30 000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30 000,00 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця. Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони до виконаної норми праці закріплено й у пункті 14 Порядку №384, згідно з яким при виплаті співробітникам грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення сум щомісячних основних, додаткових видів грошового забезпечення та премії за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата. З огляду на викладене Суд дійшов висновку, що вказані зміни у правовому регулюванні спірних правовідносин не змінили обсягу права позивача на отримання додаткової винагороди в розмірі 30 000,00 гривень на місяць, передбаченому Постановою №168 у первинній редакції, тому відхилив доводи щодо недопустимості застосування постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 за №793 для вирішення цього спору. Виходячи з приписів частини третьої статті 7 КАС України, суд не застосував при визначенні розміру належної позивачу додаткової винагороди пункт 7 Порядку №396, на застосуванні якого наполягає ТУ ССО в області, оскільки за імперативною нормою частини другої статті 165 Закону №1402-VIII розмір грошового забезпечення співробітників Служби судової охорони встановлюється Кабінетом Міністрів України, тоді як згідно з пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 за №289 "Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони" ДСА України уповноважена затверджувати виключно порядок його виплати. Так само пунктом 21 постанови Кабінету Міністрів України №168 (у редакції постанови від 07.07.2022 за №793), на виконання якого прийнятий Порядок №396, уповноважено керівників відповідних міністерств та державних органів, до яких, зокрема, належить ДСА України, визначити порядок і умови виплати додаткової винагороди, передбаченої цією постановою. У зв`язку з цим визначення в пункті 7 Порядку №396 розмірів додаткової винагороди співробітникам Служби судової охорони за певними критеріями виходить за межі наданих ДСА України повноважень. Верховний Суд не знайшов підстав для застосування до спірних правовідносин Порядку №396 й у частині визначених ним порядку і умов виплати співробітникам Служби судової охорони додаткової винагороди, оскільки спірні правовідносини виникли до прийняття і набрання чинності цим Порядком. Водночас у спірний період однорідні правовідносини щодо порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони були врегульовані Порядком №384, що й підлягає застосуванню до спірних правовідносин. При цьому відмова ТУ ССО в області у виплаті позивачу додаткової винагороди, як однієї зі складових його грошового забезпечення, з підстави відсутності відповідних бюджетних асигнувань, виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року право особи мирно володіти своїм майном, оскільки доки відповідні правові норми, що передбачають певні виплати, є чинними, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах. ТУ ССО в області є належним відповідачем за пред`явленим позовом, оскільки саме цей суб`єкт владних повноважень допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносинах щодо виплати позивачу додаткової винагороди. Водночас ДСА України, яка була залучена другим відповідачем у справі окружним адміністративним судом при відкритті провадження у справі, не має відповідати за цим позовом, адже між позивачем і ДСА України безпосередньо не виникло жодних правовідносин, у яких би цей суб`єкт владних повноважень порушив права позивача.

Велика Палата Верховного Суду 21.09.2023:

- залишила рішення в зразковій справі без змін (повний текст постанови за посиланням: https://reyestr.court.gov.ua/Review/114021133);

- погодилася з висновками Верховного Суду щодо складу сторін у справі (пункти 77-86 постанови); обрання та застосування норм матеріального права до спірних правовідносин; щодо ефективного способу захисту порушеного права в спірних відносинах ("69. Ураховуючи наведені вище висновки, Велика Палата Верховного Суду відхиляє посилання скаржника на те, що розмір додаткової винагороди з 24 лютого 2022 року слід визначати з розрахунку до 30 000,00 гривень, пропорційно в розрахунку на місяць, а не 30 000,00 гривень на місяць, як вважає суд першої інстанції, оскільки в подальшому це може призвести до правової невизначеності щодо розміру додаткової винагороди при нарахуванні та виплаті згідно рішень судів");

- погодилась з правильністю висновків Верховного Суду щодо встановлення критеріїв, за якими справу віднесено до типових справ.

При прийнятті рішення суд враховує, що ця справа (№300/1114/24) за суб`єктним складом, підставами та предметом позову відповідає ознакам типової справи, що визначені у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи №260/3564/22.

Отже, висновки Верховного Суду щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України №168 у їх зв`язку з положеннями статей 4 і 58 Конституції України, статей 161, 165 Закону України від 02.06.2016 за №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", нормами Порядку №384 і Порядку №396, які належить застосовувати в адміністративних справах про виплату на користь співробітників Служби судової охорони додаткової винагороди у правовідносинах, що виникли з 24 лютого 2022 року, слід врахувати при вирішенні цієї судової справи.

При прийнятті рішення у цій справі суд керується наведеними вище норми права та враховує сформовані в рішенні у зразковій справі №260/3564/22 висновки Верховного Суду щодо їх застосування. Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у Івано-Франківській області щодо не нарахування та не виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, починаючи з 24 лютого 2022, необхідно задовольнити. Ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу, починаючи з 24 лютого 2022 року, додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, в розмірі 30 000 гривень на місяць.

Вказаний спосіб захисту порушеного права застосований Верховним Судом в рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі.

Визначаючи чіткий період часу відновлення порушеного права, судом враховано, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 за №43 внесено зміни до Постанови КМУ №168, відповідно до яких, з переліку, в пункті 1 цієї постанови, виключено співробітників Служби судової охорони. Вказані зміни набрали чинності 21.01.2023.

Щодо доводів відповідача про те, що територіальним управлінням Служби судової охорони у Івано-Франківській області наказом від 31.10.2023 за №456о/с нараховано та виплачено ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168 за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 у розмірі 6 451,61 гривень, то суд зазначає наступне.

Як виснував Верховний Суд в рішенні в згаданій вище зразковій справі №260/3564/22, зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 за №793 змін до Постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди "до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць" замість "30 000 гривень щомісячно" не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом "пропорційність" із прив`язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.

Натомість наказом відповідача від 31.10.2023 за №456о/с співробітникам вказаного управління ССО нараховано додаткову винагороду в розмірі 10 000,00 гривень з 01.01.2023 по 20.01.2023, пропорційно з розрахунку за місяць, зокрема згідно додатку до наказу ОСОБА_1 у розмірі 6 451,61 гривень.

Отже, суд вважає, що ТУ ССО в Івано-Франківській області за період з 01.01.2023 по 20.01.2023 наказом нараховував ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою №168, лише в частині належної йому суми. Водночас така сума до виплати не вказана в розрахунковому листі за січень 2023.

Слід також зважати на те, що відповідач не надав доказів виплати позивачу вказаної суми.

Таким чином, з метою запобігання порушення права позивача на належну йому додаткову винагороду та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає необхідним зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області здійснити нарахування та виплату позивачу додаткову винагороду з 20.10.2022 по 20.01.2023 (включно), однак з урахуванням уже раніше виплачених сум.

Оцінюючи питання періоду, за який слід відновити порушене право позивача, суд, поряд з іншим, виходить із наступного.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.11.2022 у справі №300/2974/22, яке 25.10.2023 набрало законної сили, вирішено:

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 з 24.02.2022 до 18.07.2022 в розмірі 30 000 гривень щомісячно, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати та виплатити додаткову винагороду ОСОБА_1 з 19.07.2022 до 20.10.2022 в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, з відрахуванням податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів.

Вказане засвідчує, що нарахування спірної винагороди в період з 24.02.2022 по 20.10.2022 вже врегульований коментованим вище рішенням суду.

При прийнятті рішення у цій справі суд застосовує наведені вище норми права та враховує сформовані в рішенні у зразковій справі №260/3564/22 висновки Верховного Суду щодо їх застосування.

Як наслідок такого правозастосування позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ССО у Івано-Франківській області про визнання протиправною бездіяльності ТУ ССО у Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати в повному обсязі додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168, необхідно задовольнити, починаючи з 20.10.2022 (наступний день, після ухвалення рішення у справі , з якого позивачу продовжено не здійснювати нарахування і виплату додаткової винагороди відповідно до Постанови №168, проведеної на виконання рішення суду від 02.11.2022) по 20.01.2023 (включно).

Відтак, ефективним способом відновлення порушених прав позивача є зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачу, починаючи з 20.10.2022 по 20.01.2023 (включно), додаткову винагороду, передбачену Постановою № 168, в розмірі 30 000,00 гривень на місяць, з урахуванням уже частково нарахованих/виплачених сум такої допомоги за вказаний період.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ТУ ССО у Івано-Франківській області належить задовольнити повністю.

Сторони не понесли судових витрат у справі, відтак у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо їх розподілу.

На підставі статті 1291 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 255, 263, 295, 297Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 за період з 20.10.2022 по 20.01.2023 додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану".

Зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 за №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", в розмірі 30000,00 гривень на місяць, починаючи з 20.10.2022 по 20.01.2023, з урахуванням уже виплачених сум такої допомоги за вказаний період.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ), АДРЕСА_1 ;

відповідач Територіальне управління Служби судової охорони у Івано-Франківській області (код юридичної особи за ЄДРПОУ 43213960), вул. Національної Гвардії, 14-А, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76014.

Суддя Чуприна О.В.