Рішення

від 16.04.2024 по справі 320/41607/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2024 року м. Київ№ 320/41607/23

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Жуової Є.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство МедирентдоДержавної податкової служби Українипровизнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

10 листопада 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Медирент (позивач/ ТОВ «НВП «Медирент») звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України (відповідач/ ДПС України), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України в частині не приведення функціювання Єдиного реєстру податкових накладних до вимог п.69.1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю НАУКОВО-ВИРОБНИЧЕ ПІДПРИЄМСТВО) МЕДИРЕНТ:

- №1 від 02.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023року.

- № 2 від 04.02.2022, датою її подання на реєстрацію

- № 3 від 04.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 4 від 10.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 5 від 15.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 6 від 23.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 7 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 8 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 9 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- податкову накладну № 10 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію -07.06.2023 року.

- № 11 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 12 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 13 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію 31. 07.2023 року.

- № 14 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 15 від 23.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 16 від 23.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 17 від 23.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 18 від 23.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 07.06.2023 року.

- № 19 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 31.07.2023 року.

- № 20 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію - 31.07.2023 року.

- № 21 від 28.02.2022, датою її подання на реєстрацію -21.09.2023 року.

- № 1 від 01.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 2 від 01.03.2022, датою її подання на реєстрацію 21.09.2023 року.

- № 3 від 02.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 4 від 02.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- №5 від 14.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- №6 від 14.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- №7 від 18.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 8від 22.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 9від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 22.09.2023 року.

- № 10від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 11від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 12від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 13від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 14 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 15 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 16 від 3 1.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 17 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- № 18 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 19 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 20 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

- №21 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію-21.09.2023 року.

- № 22 від 31.03.2022, датою її подання на реєстрацію - 21.09.2023 року.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023, позовну заяву №320/41607/23 розподілено судді Жуковій Є.О.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що відповідач, як особа відповідальна за належне функціювання Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН), допустив протиправну бездіяльність, яка полягала у невнесені змін до функціювання ЄРПН, з врахуванням: положень п. 69.1 п.69.1 підрозділу 10 перехідних положень ПК України, згідно яких змінились терміни щодо реєстрації податкових накладних; наказу Міністерства фінансів України №15 від 17.01.2022 року, яким змінена форм податкової накладної.

Позивач вказує, що у зв`язку із зміною форми податкової накладної та наданого позивачу Законом права направити на реєстрацію податкові накладні з 01.06.2023 року, право підписання податкових накладних з використання нової форми виникло у посадової особи яка є директором станом на 01.06.2023 року, а не особою яка була директором в лютому 2022 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 відкрито провадження у справі, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ст. ст. 257-262 КАС України без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач у відзиві зазначає, ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент» набуто статусу суб`єкта електронного документообігу 14.04.2023 відповідно до першого надісланого електронного документа. Податкові накладні ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Медирент» за період з лютого 2022 по березень 2022 створено ОСОБА_1 , проте надіслані на реєстрацію у період в якому право підпису електронних документів мав ОСОБА_2 .

Як вказує відповідач, у разі зміни керівника на підприємстві (автора, який набуває статусу СЕД шляхом приєднання до Договору та надає право підпису електронних документів іншим особам, яким делеговано право підпису), електронний документ, який був створений на дату дії повноважень попереднього керівника, але не підписаний чинним КЕП, вважається не завершеним (створеним) згідно вимоги статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», якими зазначено, що накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Отже, новий керівник не може підписати такий документ, оскільки діє в рамках іншого Договору, дата набрання чинності якого відрізняється від дати створення електронного документу.

У відповіді на відзив позивач зазначає, спірні податкові накладні, складені в лютому -березні 2022 року, не могли бути зареєстровані до 01 квітня 2022 року, з причин не працюючого реєстру та обставин військової агресії. А з 01 квітня 2022 року, позивач обрав спрощену систему оподаткування за ставкою 2 відсотки без сплати ПДВ і відповідно з цієї дати не мав фізичного доступу до реєстру податкових накладних. Зміна директора відбулась 12.04.2023 року, тобто у позивача не було технічної можливості направити на реєстрацію податкові накладні складені та підписані попереднім керівником. Коли з`явилась така технічна можливість, то такі накладні неможливо було направити на реєстрацію через зміну форми податкової накладної.

Щодо аргументу відповідача, про неможливість забезпечення реєстрації спірних накладних, так як вони не перевірялись за іншими параметрами, то такий аргумент суперечить п.19 та п.20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. №1246.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Медирент, код ЄДРПОУ 22956058, зареєстровано 04.05.1995. Основний вид діяльності (КВЕД) 58.29 Видання іншого програмного забезпечення.

ТОВ «НВП «Медирент» будучи платником ПДВ складено відповідні податкові накладні, а саме:

№1 від 02.02.2022, граничний строк реєстрації 28.02.2022;

№2 від 04.02.2022, граничний строк реєстрації 28.02.2022;

№3 від 04.02.2022, граничний строк реєстрації 28.02.2022;

№4 від 10.02.2022, граничний строк реєстрації 28.02.2022;

№5 від 15.02.2022, граничний строк реєстрації 28.02.2022;

№6 від 23.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№7 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№8 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№9 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№10 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№11 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№12 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№13 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№14 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№15 від 23.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№16 від 23.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№17 від 23.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№18 від 23.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№19 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№20 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№21 від 28.02.2022, граничний строк реєстрації 15.03.2022;

№1 від 01.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№2 від 01.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№3 від 02.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№4 від 02.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№5 від 14.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№6 від 14.03.2022, граничний строк реєстрації 31.03.2022;

№7 від 18.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№8 від 22.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№9 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№10 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№11 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№12 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№13 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№14 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№15 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№16 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№17 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№18 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№19 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№20 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№21 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022;

№22 від 31.03.2022, граничний строк реєстрації 15.04.2022.

Зазначені накладні складені та підписані електронним підписом директора товариства ОСОБА_1 , ( сертифікат кваліфікованого електронного підпису особи дійсний з 27.07.2020 року по 26.07.2022 року.)

Як вказує позивач, з 24 лютого 2022 року, у зв`язку зі збройною агресією російської федерації, та введення військового стану, евакуації працівників підприємства, не працюючого Єдиного реєстру податкових накладних, унеможливили виконання позивачем, обов`язку щодо реєстрації вище зазначених податкових накладних.

ТОВ «НВП «Медирент» з 01 квітня 2022 року обрано спрощену систему оподаткування, за ставкою 2 відсотка, без сплати ПДВ.

12 квітня 2023 року на посаду директора ТОВ «НВП «Медирент» призначено ОСОБА_2 .

01 червня 2023 року ТОВ «НВП «Медирент» відмовилось від особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотка повернулось до загальної системи оподаткування із сплатою ПДВ.

Як зазначає позивач, наказом Міністерства фінансів № 15 від 17.01.2022 р., з 16 лютого 2022 року запроваджена нова форма податкової накладної, відповідно товариство при поданні вище вказаних накладних на реєстрацію в червні 2023 року, вимушено було скласти накладні за новою формою і відповідно засвідчити їх підписом директора ОСОБА_2 , сертифікат якого чинний станом на 01 червня 2023 року.

Направлені на реєстрацію вище наведені податкові накладні не були прийняті у зв`язку з тим, що електронний підпис директора, яким була завірена Податкову накладну не є чинним на дату складання такої податкової накладної, що є порушенням ст.6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг». Рекомендовано виправити документ та надіслати його знову.

Позивач вважає, що не порушив жодної вимоги щодо складання податкових накладних. Не прийняття документу, пов`язано з відсутністю внесення змін з боку відповідача до програмного забезпеченням Єдиного реєстру податкових накладних, які необхідно було застосувати у відповідності до змін податкового законодавства.

Вказане зумовило звернення позивача з даним позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами 1, 2, 9, 10, 14 пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Отже, платник податку - постачальник з настанням першої із умов виникнення податкових зобов`язань, визначених у пункті 187.1 статті 187 ПК України, зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, на платника податків покладено обов`язок щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних у строк встановлений податковим законодавством, а саме для податкових накладних складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені, а для податкових накладних складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі по тексту - Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі також - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжено.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 15.03.2022 року № 2120 в редакції Закону № 2260-IX від 12.05.2022 внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема, підрозділ 2 розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 322, згідно з яким, тимчасово, за податкові періоди лютий, березень, квітень, травень 2022 року за операціями з придбання товарів/послуг, за якими в ЄРПН постачальниками не зареєстровано податкові накладні та/або розрахунки коригування до них, платники податку включають до складу податкового кредиту звітного (податкового) періоду суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) у складі вартості придбаних товарів/послуг, на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, складених (отриманих) платником податку за операціями з придбання товарів/послуг відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 03.03.2022 року № 2118-IX, були внесені зміни до Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Так, п. 69. підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, встановлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року N 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Відповідно до пп. 69.1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України визначено що, у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо, зокрема, реєстрації у відповідних реєстрах податкових накладних/розрахунків коригування, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо реєстрації в ЄРПН такими платниками податкових накладних та розрахунків коригування, дата складання яких припадає на період з 1 лютого по 31 травня 2022 року, за умови забезпечення їх реєстрації не пізніше 15 липня 2022 року.

Платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня відновлення можливості платника податків, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків, передбачених цим Кодексом, за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків.

Платники єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання податкових обов`язків, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу таких платників на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки за умови виконання ними таких податкових обов`язків, щодо реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, подання звітності, сплати податків і зборів, протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

Відповідно до п. 69.11 платники податку на додану вартість зобов`язані забезпечити у строки, встановлені підпунктом 69.1 цього пункту, реєстрацію податкових накладних та розрахунків коригування в ЄРПН, граничний термін реєстрації яких припадає на періоди, зазначені у підпункті 69.1 цього пункту, та уточнити (привести у відповідність) податковий кредит, задекларований платниками на підставі наявних у платника первинних (розрахункових) документів, з урахуванням даних податкових накладних та/або розрахунків коригування, зареєстрованих в ЄРПН.

Отже, законодавець умовно поділяє платників податків продавців на три категорії, в залежності від можливості чи неможливості виконання ними своїх обов`язків під час воєнного стану, надаючи право реєстрації податкових накладних без притягнення до відповідальності, за умови дотримання таких строків:

до 15 липня 2022 року - для платників податків, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки;

протягом 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей - для платників податків, які не мали можливості вчасно виконувати податкові обов`язки, але відновили її;

протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні - для платників податків, в яких відсутня можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки.

Окремо встановлено строк для реєстрації податкових накладних без притягнення до відповідальності для платників єдиного податку третьої групи, які використовують особливості оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки - протягом 60 календарних днів з дня переходу на систему оподаткування, на якій такі платники податку перебували до обрання особливостей оподаткування єдиним податком за ставкою 2 відсотки.

З матеріалів справи вбачається, відповідачем не заперечується, ТОВ «НКП «Медирент» з 1 квітня 2022 року по 01 червня 2023 року перебувало на спрощеній системі оподаткування за ставкою 2 відсотки, без сплати ПДВ.

Враховуючи вказане, суд погоджується з позивачем, що останньому за законом надано строк у 60 днів, в даному випадку з 01 червня 2023 року (з дня повернення на загальну систему оподаткування) для реєстрації податкових накладних, граничний термін виконання яких припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до дня переходу на застосування особливостей оподаткування єдиним податком третьої групи за ставкою 2 відсотки.

Суд звертає увагу, що 24 лютого 2022 року, у зв`язку із запровадженням воєнного стану на території України, ЄРПН не функціонував, зокрема, була відсутня можливість реєстрації податкової накладної за формою №1201012 в зв`язку із закінченням дії форми - лютий 2022 року, а в разі реєстрації в ЄРПН податкової накладної за оновленою формою №1201013 відповідна форма була відсутня в довіднику звітних документів, що зокрема підтверджується оголошенням на офіційному порталі Державної податкової служби України (https://if.tax.gov.ua/media-ark/news-ark/print-576473.html).

Щодо підстав для неприйняття до реєстрації податкових накладних, поданих позивачем на реєстрацію після 01.06.2023, суд зазначає наступне.

Згідно з п. 20 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, усі податкові накладні скріплюються електронними цифровими підписами посадових осіб платника податку та електронним цифровим підписом (за наявності), що є аналогом відбитка печатки постачальника (продавця). Податкова накладна не скріплюється електронними цифровими підписами (печаткою) отримувача (покупця) товарів/послуг.

Накладання електронних цифрових підписів посадових осіб (печаток) платника податку здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування приймаються до Реєстру у разі дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192, пунктами 200-1.3, 200-1.9 статті 200-1 та пунктами 201.1, 201.10 і 201.16 статті 201 Кодексу, а також з урахуванням Законів України Про електронні довірчі послуги, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Реєстрації підлягають податкові накладні та/або розрахунки коригування (у тому числі ті, що не надаються отримувачу (покупцю) товарів/послуг, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, складені за операціями з постачання послуг нерезидентом) незалежно від суми податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки:

відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту);

чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування;

дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу;

наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу;

наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.);

наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується;

факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами;

наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування;

дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «;Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з положеннями пунктів 13-15 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Так, згідно квитанцій ДПС щодо неприйняття податкових накладних, судом встановлено, що підставою для неприйняття слугувало встановлення порушення вимог статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" кваліфікований електронний підпис особи 2438903416 ОСОБА_3 , яким засвідчено електронний документ, не є чинним на дату складання податкової накладної.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів передбачені Законом України від 22травня 2003 року № 851-IV "Про електронні документи та електронний документообіг".

Згідно із положеннями статті 1 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ; суб`єкти електронного документообігу - автор, підписувач, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов`язків у процесі електронного документообігу.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги".

Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

З метою нормативно-правового врегулювання обміну електронними документами з контролюючими органами відповідно до вимог законів щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису та згідно з Положенням про Міністерство фінансів України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375 наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року №557 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 01 червня 2020 року № 261) затверджено Порядок №557.

Згідно з пунктами 1-7 розділу ІІ Порядку № 557 суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, та встановлюють для них систему (способи) захисту. В інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних системах, які забезпечують обмін електронними документами, що містять державні інформаційні ресурси або інформацію з обмеженим доступом, повинен забезпечуватися рівень захисту цієї інформації, який відповідно до законодавства має відповідати ступеню обмеження доступу до неї.

Автор створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов`язкових реквізитів та з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису чи печатки, керуючись цим Порядком, а також Договором (крім фізичних осіб, які не є самозайнятими особами).

Створення електронного документа завершується накладанням на нього кваліфікованого електронного підпису підписувача (підписувачів) та печатки (за наявності).

Автор має право отримати кваліфіковану електронну довірчу послугу у будь-якого кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг.

Після накладання кваліфікованого електронного підпису автор здійснює шифрування електронного документа з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та надсилає його у форматі (стандарті) з використанням телекомунікаційних мереж до адресата протягом операційного дня.

Електронні форми документів у форматі за стандартом на основі специфікації eXtensibleMarkupLanguage (XML) оприлюднюються на офіційному вебпорталі ДПС.

У разі якщо адресатом є контролюючий орган, після надходження електронного документа здійснюється його автоматизована перевірка.

Автоматизована перевірка здійснюється у день надходження або не пізніше наступного робочого дня, якщо електронний документ надійшов після закінчення операційного дня.

Автоматизована перевірка електронного документа включає:

- перевірку правового статусу кваліфікованого електронного підпису чи печатки відповідно до частини другої статті 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги";

- перевірку обов`язковості та послідовності накладання на електронний документ кваліфікованого електронного підпису чи печатки підписувачів у встановленому порядку;

- перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту);

- перевірку наявності обов`язкових реквізитів;

- перевірку права підпису електронного документа підписувачем.

Згідно з п. 8 розділу ІІ Порядку №557 перша квитанція надсилається автору електронного документа протягом двох годин з часу його отримання контролюючим органом, в іншому разі - протягом перших двох годин наступного операційного дня.

У першій квитанції, що формується за результатами автоматизованої перевірки, зазначеної у пункті 7 цього розділу, повідомляється про результати такої перевірки. У разі негативних результатів автоматизованої перевірки у першій квитанції повідомляється про неприйняття електронного документа із зазначенням причин, у такому випадку друга квитанція не формується. На першу квитанцію накладається печатка контролюючого органу, здійснюється її шифрування та надсилання автору електронного документа. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в контролюючому органі.

Якщо автору протягом встановленого строку після відправки електронного документа не надійшла перша квитанція, електронний документ вважається не одержаним адресатом.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1246 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до Реєстру приймаються податкова накладна та/або розрахунок коригування, складені в електронній формі з накладенням:

кваліфікованого електронного підпису головного бухгалтера (бухгалтера) або кваліфікованого електронного підпису керівника (у разі відсутності у постачальника (продавця) посади бухгалтера) та кваліфікованої електронної печатки (у разі наявності) постачальника (продавця), що є юридичною особою;

кваліфікованого електронного підпису постачальника (продавця), що є фізичною особою - підприємцем.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі платник податку повідомляє про таку особу, в тому числі дані кваліфікованого сертифіката відкритого ключа зазначеної особи, орган ДПС за основним місцем обліку (за неосновним місцем обліку - для платників податку, які змінили місцезнаходження та для яких сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду) відповідно до Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Суд зазначає, що згідно Порядку №1246 кваліфікований електронний підпис накладається лише під час реєстрації податкової накладної, а не при її складанні.

Як вбачається з пояснень позивача, що підтверджується матеріалами справи, з 11 квітня 2023 року, на підставі протоколу №1/2023 від 11.04.2023 Загальних зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробничого підприємства «Медирент» звільнено з посади директора ОСОБА_1 , з 12 квітня 2023 року призначено на посаду директора ТОВ «НВП «Медирент» ОСОБА_2 .

Саме за електронним підписом нового директора, ТОВ «НВП «Медирент» було здійснено спробу зареєструвати податкові накладні, за результатом чого позивачем отримано квитанції про відмову в реєстрації з підстав порушення вимог ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

Постановою Кабміну Міністрів України від 19 квітня 2022 року №480 установлено, що доступ до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, у зв`язку з набранням чинності цією постановою надається користувачам за їх зверненнями до технічного адміністратора таких реєстрів у порядку, визначеному законодавством.

Після прийняття цієї постанови в квітні 2022 року розпочалося поступове розблокування роботи державних реєстрів, у тому числі, Єдиного державного реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що має місце ситуація, коли на дату виникнення податкових зобов`язань та на момент складання позивачем відповідно до вимог п. 201.1 ст. 201 ПК України податкових накладних директором був ОСОБА_1 , а на дату подачі до реєстрації відбулись зміни та призначено нового директора ОСОБА_2 .

Тобто, момент виникнення обов`язку скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування не збігається в часі.

Податкова накладна, так і розрахунок коригування до неї, можуть бути зареєстровані в ЄРПН не пізніше 1095 календарних днів з дати складання такої податкової накладної, оскільки за приписами п. 192.1 ст. 192 ПК України розрахунок коригування до податкової накладної не може бути зареєстрований в Єдиному реєстрі податкових накладних пізніше 1095 календарних днів з дати складання податкової накладної, до якої складений такий розрахунок коригування.

Суд враховує, що датою виникнення податкового зобов`язання є або дата відвантаження товарів (для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку) або дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, що в свою чергу зумовлює необхідність складення податкової накладної відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України за правилом "першої події".

Відтак, податкова накладна, складена іншою датою, ніж дата виникнення "першої події" у розумінні статті 187 ПК України, є помилково складеною податковою накладною.

Суд зазначає, що у пункті 201.1. статті 201 ПКУ закріплені обов`язкові реквізити, які мають бути зазначені в податковій накладній, до яких належать: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата складання податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця). У разі постачання/придбання філією (структурним підрозділом) товарів/послуг, яка фактично є від імені головного підприємства - платника податку стороною договору, у податковій накладній, крім податкового номера платника податку додатково зазначається числовий номер такої філії (структурного підрозділу); д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД, для послуг - код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг; платники податків, крім випадків постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, мають право зазначати код товару згідно з УКТ ЗЕД або код послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг неповністю, але не менше ніж чотири перших цифри відповідного коду; й) індивідуальний податковий номер.

З аналізу наведеної норми слідує, що податковим законодавством визначено перелік обов`язкових реквізитів, зазначивши які, платник податку вважає податкову накладну складеною. Водночас серед вищенаведених реквізитів, відсутня вказівка на обов`язковість наявності в податковій накладній підпису уповноваженої особи: особи, яка склала податкову накладну.

Натомість, з положень ч. 2 ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" слідує, що електронний документ вважається створеним з моменту накладання електронного підпису його автором.

Автором у спірному випадку є юридична особа, яка створила електронний документ.

При цьому, дату (час) накладення підпису можливо встановити безпосередньо з електронного документа, оскільки в електронному підписі та документі має бути використана кваліфікована електронна позначка часу (стаття 26 Закону України "Про електронні довірчі послуги").

Таким чином, електронний документ вважається створеним з моменту (часу) накладання підпису автором документа (тобто стороною, що створила, цей документ) і цей факт фіксується в електронному підписі, як реквізит "Час підпису".

Наведене дає підстави стверджувати, що створення електронного документа податкової накладної не є тотожним її оформленню платником податків на виконання вимог ст. 201 ПК України.

Суд зазначає, що у спірних правовідносинах склалася ситуація, коли між обов`язком скласти податкову накладну та подати її на реєстрацію у позивача змінився керівник, та відповідно було змінено і кваліфікований електронний підпис директора. Водночас, електронний документ податкові накладні підписано чинним електронним цифровим підписом нового керівника та подано до контролюючого органу для реєстрації, що свідчить про дотримання позивачем вимог ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Суд звертає увагу, що податковим законодавством не встановлено прямої заборони щодо неможливості складення податкових накладних в один день, а подачу на реєстрацію їх в інший із застосуванням чинного електронного цифрового підпису нового керівника.

Відповідно до 56.21 ст.56 ПК України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Сама юридична конструкція вказаної норми дає підстави стверджувати, що презумпція застосовна не лише у ситуації прямої суперечності норм, але й у будь-якій іншій ситуації невизначеності в процесі правозастосування. Для її застосування необхідно і достатньо виявлення двох або більше альтернативних варіантів правомірної поведінки, обравши найвигідніший для себе з яких платник має почуватися захищеним від можливих негативних наслідків як з боку контролюючого органу, так і суду.

Більше того, наведеною нормою охоплюються не лише очікування платника, запровадженням у податковому законодавстві цієї презумпції як принципу (основної засади) накладається відповідний таким очікуванням обов`язок вибору визначеного нею варіанту поведінки і контролюючим органом, і судом.

При цьому тягар доведення хибності (відсутності правових підстав) обраного платником варіанту поведінки покладається законом на контролюючий орган.

Суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Недосконалість законодавства та програмного забезпечення (телекомунікаційної системи) не може бути причиною неприйняття податкової накладної, враховуючи, що накладення кваліфікованого електронного підпису діючого керівника не завадить ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань. До того ж, діючий порядок не передбачає такої підстави для не прийняття до реєстрації податкової накладної як зміна посадової особи, що склала податкову накладну та посадової особи, що подала її для реєстрації.

В силу ч. 2 ст. 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість застосування податковим органом у спірних правовідносинах формального підходу до вирішення питання про прийняття податкових накладних до реєстрації не відповідає принципу пропорційності рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки має наслідком перешкоджання виконанню платником податків його обов`язку, встановленого пунктом 201.1 статті 201 ПК України, без належного обґрунтування необхідності або ж доцільності прийняття такого рішення у розрізі реалізації відповідачем повноважень з адміністрування податків та зборів.

Системно проаналізувавши вищевикладене у своїй сукупності, суд вбачає, що відповідач діяв необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для вчинення таких дій, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог ч. 2 ст. 2 КАС України.

Доводи відповідача про те, що реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу, а у випадках, коли судом не встановлено протиправність рішень ДПС про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних, відсутні і підстави для зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних днем їх фактичного отримання податковим органом, судова колегія спростовує з огляду на наступне.

Суд наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності небезпідставної заяви за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Тобто ефективний засіб правого захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття дискреційні повноваження суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Отже, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Суд враховує, згідно з пунктами 19, 20 Порядку №1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Таким чином, нормами Порядку №1246 визначено компетенцію Державної податкової служби України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН на підставі рішення суду.

Суд зазначає, що законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

У справі, що розглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був прийняти спірні податкові накладні для вирішення питання щодо їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, були виконані позивачем, а зважаючи на те, що підставою для неприйняття зазначеної податкової накладної були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду суд вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання Державної податкової служби України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що для повного забезпечення захисту прав позивача позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент», а саме податкових накладних: №1 від 02.02.2022, №2 від 04.02.2022, №3 від 04.02.2022, №4 від 10.02.2022, №5 від 15.02.2022, №6 від 23.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №11 від 28.02.2022, №12 від 28.02.2022, №13 від 28.02.2022, №14 від 28.02.2022, №15 від 23.02.2022, №16 від 23.02.2022, №17 від 23.02.2022, №18 від 23.02.2022, №19 від 28.02.2022, №20 від 28.02.2022, №21 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 01.03.2022, №3 від 02.03.2022, №4 від 02.03.2022, №5 від 14.03.2022, №6 від 14.03.2022, №7 від 18.03.2022, №8 від 22.03.2022, №9 від 31.03.2022, №10 від 31.03.2022, №11 від 31.03.2022, №12 від 31.03.2022, №13 від 31.03.2022, №14 від 31.03.2022, №15 від 31.03.2022, №16 від 31.03.2022, №17 від 31.03.2022, №18 від 31.03.2022, №19 від 31.03.2022, №20 від 31.03.2022, №21 від 31.03.2022, №22 від 31.03.2022, та зобов`язати Держану податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 02.02.2022, №2 від 04.02.2022, №3 від 04.02.2022, №4 від 10.02.2022, №5 від 15.02.2022, №6 від 23.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №11 від 28.02.2022, №12 від 28.02.2022, №13 від 28.02.2022, №14 від 28.02.2022, №15 від 23.02.2022, №16 від 23.02.2022, №17 від 23.02.2022, №18 від 23.02.2022, №19 від 28.02.2022, №20 від 28.02.2022, №21 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 01.03.2022, №3 від 02.03.2022, №4 від 02.03.2022, №5 від 14.03.2022, №6 від 14.03.2022, №7 від 18.03.2022, №8 від 22.03.2022, №9 від 31.03.2022, №10 від 31.03.2022, №11 від 31.03.2022, №12 від 31.03.2022, №13 від 31.03.2022, №14 від 31.03.2022, №15 від 31.03.2022, №16 від 31.03.2022, №17 від 31.03.2022, №18 від 31.03.2022, №19 від 31.03.2022, №20 від 31.03.2022, №21 від 31.03.2022, №22 від 31.03.2022, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З матеріалів справи вбачається, при звернення з даним позовом позивачем сплачений судовий збір в розмірі 5368 грн, в силу приписів статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України сплачений суд вий збір підлягає відшкодуванню пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 2684 грн. на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України Київський окружний адміністративний суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Медирент задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відмови у прийнятті до реєстрації податкових накладних, складених Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Медирент», а саме податкових накладних: №1 від 02.02.2022, №2 від 04.02.2022, №3 від 04.02.2022, №4 від 10.02.2022, №5 від 15.02.2022, №6 від 23.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №11 від 28.02.2022, №12 від 28.02.2022, №13 від 28.02.2022, №14 від 28.02.2022, №15 від 23.02.2022, №16 від 23.02.2022, №17 від 23.02.2022, №18 від 23.02.2022, №19 від 28.02.2022, №20 від 28.02.2022, №21 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 01.03.2022, №3 від 02.03.2022, №4 від 02.03.2022, №5 від 14.03.2022, №6 від 14.03.2022, №7 від 18.03.2022, №8 від 22.03.2022, №9 від 31.03.2022, №10 від 31.03.2022, №11 від 31.03.2022, №12 від 31.03.2022, №13 від 31.03.2022, №14 від 31.03.2022, №15 від 31.03.2022, №16 від 31.03.2022, №17 від 31.03.2022, №18 від 31.03.2022, №19 від 31.03.2022, №20 від 31.03.2022, №21 від 31.03.2022, №22 від 31.03.2022.

3. Зобов`язати Держану податкову службу України прийняти та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 02.02.2022, №2 від 04.02.2022, №3 від 04.02.2022, №4 від 10.02.2022, №5 від 15.02.2022, №6 від 23.02.2022, №7 від 28.02.2022, №8 від 28.02.2022, №9 від 28.02.2022, №10 від 28.02.2022, №11 від 28.02.2022, №12 від 28.02.2022, №13 від 28.02.2022, №14 від 28.02.2022, №15 від 23.02.2022, №16 від 23.02.2022, №17 від 23.02.2022, №18 від 23.02.2022, №19 від 28.02.2022, №20 від 28.02.2022, №21 від 28.02.2022, №1 від 01.03.2022, №2 від 01.03.2022, №3 від 02.03.2022, №4 від 02.03.2022, №5 від 14.03.2022, №6 від 14.03.2022, №7 від 18.03.2022, №8 від 22.03.2022, №9 від 31.03.2022, №10 від 31.03.2022, №11 від 31.03.2022, №12 від 31.03.2022, №13 від 31.03.2022, №14 від 31.03.2022, №15 від 31.03.2022, №16 від 31.03.2022, №17 від 31.03.2022, №18 від 31.03.2022, №19 від 31.03.2022, №20 від 31.03.2022, №21 від 31.03.2022, №22 від 31.03.2022, датою їх фактичного подання на реєстрацію.

4. В задоволені решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство Медирент понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жукова Є.О.