Рішення

від 28.02.2024 по справі 760/13385/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/13385/21 2/760/4041/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ішуніної Л. М.,

за участю секретаря судового засідання Отруби В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Електроюа» про розірвання договору оренди обладнання та стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» про розірвання договору оренди обладнання та стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу обладнання та договором оренди обладнання.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона є власницею 4 станцій заряджання електромобілів змінного струму «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЕ, код ДКПП 27.11.50-33.00» клас 1, тип 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), що знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 .

01 вересня 2020 року між нею та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу обладнання № 31-08-2020-1/1 та договір оренди вищевказаного обладнання з обов`язковим викупом № 31-08-2020-1/2 зі сплатою орендної плати в розмірі 2,67 % в місяць від вартості обладнання. Термін оренди складає один рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 01 вересня 2021 року.

25 лютого 2021 року позивач подала до керівництва відповідача заяву про небажання продовжувати співробітництво та з вимого викупу придбаного нею обладнання, однак жодної відповіді не отримала. На теперішній час представник відповідача на зв`язок не виходить.

Таким чином, орендар свої зобов`язання за договором від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/2 не виконав, не виплачує кошти як за обладнання, так і за його використання, тому позивач звернулася до суду з указаним позовом.

Ураховуючи викладене, позивач просить розірвати договір оренди від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/2, стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати та зі сплати вартості обладнання у зв`язку з обов`язковим викупом в сумі 670 570 грн.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 травня 2021 року для розгляду зазначеної позовної заяви визначено головуючого суддю Ішуніну Л. М.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року за вказаним вище позовом відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове звсідання.

13 січня 2022 року ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлялася належним чином, про поважність причин неявки суду невідомо.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином на підставі пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України, що підтверджується конвертом, який повернувся на адресу суду з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою», про поважність причин неявки суду не повідомив.

Крім того, у встановлений судом строк, своїм правом на подання відзиву не скористався, тому відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутність сторін.

Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд виходить з наступного.

За загальним правилом статей 15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Судом установлено, що позивач є власницею чотирьох станцій заряджання електромобілів змінного струму «Пристрої зарядні для електромобілів типу УЗЕ, код ДКПП 27.11.50-33.00» клас 1, тип 1, тип системи заземлення TN-S, електроживлення станції здійснюється від трьохфазної п`ятипровідної мережі змінного струму з номінальною напругою 380, частотою (50+-1) Гц), які введена в експлуатацію та знаходяться за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 , що підтверджується договором купівлі-продажу обладнання від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/1, укладеними між позивачем та відповідачем, а також специфікацією № 1 до нього.

01 вересня 2020 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди обладнання з обов`язковим викупом № 31-08-2020-1/2.

Відповідно до пункту 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування з зобов`язанням обов`язкового викупу наступне майно (обладнання): зарядні пристрої (станції) для електромобілів з характеристиками, визначеними у Специфікації, що є додатком до даного договору у кількості 4 (чотири) одиниці.

Пунктом 1.1.1. встановлено, що загальна вартість об`єктів оренди становить 549 000 гривень, що на дату укладання договору становить 20 000 доларів США.

Згідно з пунктом 3.1. договору термін оренди складає 1 рік з моменту прийняття об`єкту оренди, а саме до 01 вересня 2021 року.

Відповідно до пункту 4.1. договору розмір орендної плати за весь об`єкт, що орендується, у цілому складає 2,67% в місяць від суми, яка вказана п. 1.1.1. даного договору.

Пунктом 4.2. встановлено, що дата повернення всієї загальної суми орендних платежів (відсотків) за один рік, та обов`язкового викупного платежу припадає на 366-й день, а саме, до 02 вересня 2021 року.

Згідно з пунктом 4.3. виплата орендних платежів (відсотків) протягом 365-ти днів з дати заключення договору не проводиться, а сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця, виплачується в кінці терміну дії договору разом з обов`язковим викупним платежем в розмірі 6 400 доларів США і підлягає виплаті на 366-й день з дати укладення цього договору, а саме 02 вересня 2021 року.

Згідно з пунктом 6.1. договору встановлено, що об`єкт оренди вважається переданим в оренду і повернутим з оренди з моменту підписання даного договору та відповідної специфікації об`єкта оренди.

Пунктом 8.1. вказаного договору визначено, що орендар зобов`язується викупити об`єкт оренди в кінці строку дії цього договору, або достроково в будь-який час на вимогу орендодавця, за умови письмового повідомлення орендодавцем орендаря на поштову адресу, або подання особисто, під розпис про вручення повідомлення уповноваженій особі (працівнику) орендаря за реквізитами, визначеними у цьому договору не пізніше ніж за 2 (два) місяці до дати обов`язкового викупу. Право власності на майно, що є об`єктом оренди, у такому разі переходить до Орендаря після сплати останнім Орендодавцю повної суми орендної плати, нарахованої відповідно до умов цього договору, та всієї суми обов`язкового викупного платежу в гривні, еквівалентної 20 000 дол. США, за офіційним курсом НБУ на день повернення коштів.

Відповідно до статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 761 ЦК України встановлено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Таким чином, враховуючи, що вищевказані зарядні станції на праві власності належать ОСОБА_1 то її вимоги щодо повернення орендної плати ґрунтуються на нормах закону.

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 762 ЦК України за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Як вже встановлено судом, відповідно до пункту 4.2. договору дата повернення всієї загальної суми орендних платежів (відсотків) за рік, та обов`язкового викупного платежу має відбутися до 02 вересня 2021 року. Згідно з пунктом 4.3. договору сума щомісячних нарахованих відсотків, яка підлягає виплаті щомісяця виплачується в кінці терміну дії договору разом з обов`язковим викупним платежем в розмірі 6 400 доларів США і підлягає виплаті 02 вересня 2021 року.

Так, відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Водночас позивачем, 25 лютого 2021 року направлено засобами поштового зв`язку до офісу відповідача заяву, в якій, відповідно до пункту 8.1. договору від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/2, позивач просить викупити орендоване обладнання за ціною 20 000 доларів США. Крім того в цій заяві позивач зазначила про небажання продовжувати дію договору оренди. Повідомлення було отримано відповідачем 02 березня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, однак відповідач жодним чином не відреагував на вказане повідомлення.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_2 вказувала на те, що ТОВ «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» допустило заборгованість із орендної плати та не викупило об`єкти оренди, у зв`язку з чим просила стягнути заборгованість з орендної плати в сумі, а також заборгованість зі сплати вартості обладнання у зв`язку з обов`язковим викупом в сумі 670 570 грн.

Враховуючи вищевикладене, а також, що позивачем було надіслано відповідачу повідомлення про бажання розірвати укладений договір оренди та отримати належні їй виплати у строк, передбачений договором, на які останній жодним чином не відреагував, відповідач не надав відзиву до суду, чим приведені позивачем обставини не спростував, доказів належного виконання взятих зобов`язань перед позивачем за умовами договору не надав, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення заборгованості.

Так, розмір заборгованості з орендної плати за договором від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/2 станом на 14 травня 2021 року становить 176 814,72 грн (6 400 дол. СШАх27,6273 грн (курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 14 травня 2021 року)=176 814,72 грн). Проте, позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати в розмірі 118 024 грн, розрахувавши заборгованість наступним чином: розмір орендної плати становить 2,67% в місяць від загальної вартості об`єкту оренди (20 000 дол. СШАх2,67%/100%=534 дол. США), тобто місячний платіж становить 534 дол. США, строк оренди один рік, тому сума орендних платежів за період з 01 вересня 2020 року до 14 травня 2021 року становить 4 272 дол. США (534 дол. СШАх8=4 272х27,6273 грн (курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 14 травня 2021 року)=118 024 грн.

Враховуючи, що відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд приходить до висновку про задоволення вимог щодо стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі визначеному позивачем, тобто 118 024 грн.

Розмір заборгованості зі сплати обов`язкового викупного платежу становить 552 546 грн (20 000х27,6273 грн (курс НБУ на день виплати коштів, тобто на 14 травня 2021 року)=552 546), а всього - 670 570 грн.

Правильність нарахованих позивачем сум орендної плати судом перевірена.

Що стосується позовних вимог про розірвання договору оренди обладнання з обов`язковим викупом від 01 вересня 2020 року № 31-08-2020-1/2, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно з частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Такий правовий висновок викладено у постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво).

Частиною п`ятою статті 653 ЦК України визначено, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

З огляду на викладене, оскільки відповідач не виконав зобов`язання по оплаті орендної плати та виплаті обов`язкового викупного платежу, що позбавило позивача того, на що вона розраховувала при укладенні договору, тобто було допущено істотне порушення договору, суд приходить до висновку про задоволення позову також і в цій частині.

Згідно з вимогами статей 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до частини шостої статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зважаючи на викладене вище, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження, відповідач доводів позивача про заборгованість не спростував, доказів сплати заборгованості не подав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.

Частиною п`ятою статті 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом частин першої, другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 7 614 грн судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 526, 759, 761-762, 610, 611, 625, 626, 628, 651, 653 ЦК України та статями 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 141, 258-259, 263-265, 268, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір № 31-08-2020-1/2 оренди обладнання з обов`язковим викупом від 01 вересня 2020 року, укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА» на користь ОСОБА_1 заборгованість з орендної плати та вартість обладнання у зв`язку з обов`язковим викупом у розмірі 670 570 (шістсот сімдесят тисяч п`тсот сімдесят) гривень та судовий збір у розмірі 7 614 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 ;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ГРУПА ЕЛЕКТРОЮА», код ЄДРПОУ 42869331, місцезнаходження: 03087, м. Київ, вул. Пітерська, 5-А.

Суддя Л. М. Ішуніна