Рішення

від 18.04.2024 по справі 600/7838/23-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 р. м. Чернівці справа № 600/7838/23-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" до Чернівецької митниці Державної митної служби України про визнання протиправними та скасування рішення і картки відмови, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший дім" звернулось з позовом до суду, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати:

- рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000379/2 від 17.08.2023р.;

- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001339 від 17.08.2023р.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при митному оформленні товару "теплоізоляційний матеріал" за митною декларацією №23UA408020049937U0, який ввозився на митну територію України, було визначено його митну вартість за основним методом - ціною договору (контракту). На підтвердження заявленої митної вартості оцінюваного товару було надано митному органу документи, які підтверджують митну вартість товару та містять, з точки зору позивача, об`єктивні відомості про складові митної вартості товару. Представник позивача вказував, що митний орган зазначених документів не врахував, у зв`язку з чим дійшов необґрунтованих висновків про наявність підстав для коригування митної вартості із застосуванням резервного методу та відмовив у прийнятті митної декларації.

Представник позивача зазначив, що відсутність у оскаржуваному рішенні інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Вказаною ухвалою, серед іншого, відповідачу встановлено 15-денний термін з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відповідач подав відзив, у якому проти задоволення даного позову заперечив. Вказував, що при аналізі поданих позивачем до митного оформлення документів, митним органом виявлено розбіжності та неточності, що викликало обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення складових митної вартості товару та їх числових значень. Такі розбіжності/неточності стали підставою для витребування митним органом у декларанта додаткових документів на підставі ч.3 та ч.6 ст.53 МК України. Надані додатково документи не дали змоги здійснити перевірку правильності проведення декларантом розрахунку митної вартості товару, відтак декларантом не підтверджено, у встановленому МК України порядку, заявлений рівень митної вартості товарів.

З цих підстав, відповідач вказував, що митну вартість визначено за резервним методом, за основу для визначення митної вартості при прийнятті оскаржуваного рішення взято раніше визнані (визначені) митними органами митні вартості за митною декларацією, за якою товар максимально відповідає за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

У зв`язку з наведеним, відповідач зазначив, що митний орган діяв правомірно та відсутні підстави для скасування рішення про коригування митної вартості товарів, а також картки відмови в прийнятті митної декларації.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Контракту №20220517 від 17.05.2022, укладеного між позивачем та компанією "ODE YALITIM A.S." Туреччина, та укладеної Проформи на кожну партію товару, яка є невід`ємною частиною контракту, на митну територію України був завезений товар "теплоізоляційний матеріал" (а.с.42-50).

Відповідно до пункту 2.1. Контракту ціна на кожну партію товару визначається в Проформі до цього Контракту. Ціна Товару складається з вартості пакування та маркування, вартості завантаження, вартість митних процедур та інших витрат у відповідності з базисом постачання у відповідності з Інкотермс-2010, затвердженими Сторонами для кожної конкретної поставки, якщо інше не визначено Сторонами.

Згідно із пунктом 2.2. Контракту Вартість цього контракту складає 500 000 доларів США.

Відповідно до пункту 7.2. Контракту продавець зобов`язаний виставити рахунок і направити його оригінал протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Проформи до цього Контракту.

На дану поставку продавцем був виставлений інвойс НR02023000000715 від 07.08.2023, згідно якого загальна сума товару склала 13084,38 дол.США (а.с.48).

Згідно із пунктом 7.1. Контракту Оплата по Контракту здійснюється у безготівковому розрахунку. Графік платежів на кожну поставку узгоджується в Проформі.

Відповідно до Проформи оплата за Товар проводиться шляхом попередньої оплати. Товар продається на умовах EXW м.Вінниця 135, згідно Incoterms-2010, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. Контракту та Проформи (а.с.47).

Судом встановлено, що 15.08.2023р. до митного оформлення позивачем було подано митну декларацію №23UA408020049937U0 (а.с.34-35).

Відповідно до граф 20, 22 митної декларації загальна вартість товару складає 13084,37 доларів США, а його поставка відбувалася на умовах "Incoterms-2010", а саме EXW, тобто зобов`язання щодо поставки товару взяв на себе покупець, та доставка не включена у вартість товару.

На підтвердження заявленої митної вартості товару відповідачу були подані наступні документи: пакувальний лист продавця на товар б/н від 07.08.2023р., проформа інвойс MS21308143 від 06.07.2023; інвойс HR02023000000715 від 07.08.2023; автотранспортна накладна А№059303 від 08.08.2023; сертифікат походження товару Y0656644 від 07.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №АV242 від 06.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №АВ-101 від 08.08.2023; довідка про транспортні витрати №73 від 08.08.2023; Експертний висновок №113/577 (№011022) від 14.08.2023; контракт №20220517 від 17.05.2022 та доповнення до нього від 29.12.2022; договір про надання послуг митного брокера №0607/11 від 06.07.2011 та додаткова угода до нього №2 від 21.11.2011; договір міжнародного перевезення №70 від 07.08.2023; договір-заявка на перевезення вантажу №ПД-009074 від 02.08.2023; лист продавця про надання знижки на товар від 26.06.2023; митна декларація країни відправлення №23590400ЕХ00027370 від 08.08.2023; митна декларація №23UA408020049937U0 від 15.08.2023р.

Митним органом направлено повідомлення декларанту від 16.08.2023, в якому зазначено, що відповідно до ч.2 та 3 ст.53 МКУ документи, які підтверджують митну вартість документально не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, у зв`язку з чим, згідно ч.2, 3 ст.53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості (а.с.38).

16.08.2023р. позивачем направлено пояснення №1608/2 та надано додаткові документи, а саме:E-FATURA №HR02023000000715 від 07.08.2023; прайс-лист від виробника №6/2023 від 26.06.2023, видаткова накладна №Т-ПД-001323/01 від 07.08.2023 (а.с.39-40).

Митним органом направлено повідомлення декларанту від 17.08.2023, в якому зазначено, що роз`яснень та документального підтвердження з порушених питань не надано, враховуючи зазначене, відповідно до ч.6 ст.54 МКУ заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Згідно з положеннями п.1 ст.55 митним органом буде здійснено коригування митної вартості товару. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до статей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до статей 62, 63 МКУ методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний (а.с.41).

На підставі поданих позивачем документів митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA305000/2023/000091/1 від 17.08.2023р. та у зв`язку з цим відмовлено в оформленні товару шляхом прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001339/2 від 17.08.2023р. (а.с.36-37).

У графі 33 вищевказаного рішення "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" зазначено, що:

- згідно гр.20 МД товар постачається на умовах EXW TR CORLU. Згідно Інкотермс ціна EXW (EXW price) означає, що контрактна (фактурна) ціна за товар, яка підлягає сплаті включає в себе тільки вартість самого товару без вартості навантаження, митного оформлення в країні експорту та його доставки (фрахту). Відповідно до розрахунку по МД до митної вартості додана лише вартість транспортування 75000,00грн, що в рахунку-фактурі №АВ-101 від 08.08.2023 заявлено як вартість «авто-послуг». Так, виникає питання щодо додання вартості навантаження та митного оформлення в країні експорту, які є складовими, до митної вартості товару.

- відповідно до п.1.1 контракту №20220517 від 17.05.2022 умови і базис поставки згідно Інкотермс-2010 зазначаються в проформі до даного контракту. В проформі-інвойсі від 06.07.2023 №MS21308143 заявлені умови поставки EXW без зазначення географічного місця призначення, що впливає на рівень митної вартості;

- відповідно до п.7.1 контракту №20220517 від 17.05.2022 графік платежів на кожну поставку узгоджується у Проформі. У наданій Проформі-інвойсі від 06.07.2023 №MS21308143 дана інформація відсутня. В гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції № AV242 від 06.07.2023 зазначено тільки реквізити контракту №20220517 від 17.05.2022, оплата здійснена на суму 85590,05 дол.США. Проформа-інвойс від 06.07.2023 №MS21308143 виставлена на суму 14635,44 дол.США, інвойс №HR02023000000715 від 07.08.2023 виставлений на суму 13084,38 дол.США. Таким чином, не дотримано умови п.7.1 контракту та не можна точно встановити, що оплата здійснена саме за партію товару, який оформлюється;

- проформа-інвойс від 06.07.2023 №MS21308143 виставлена на загальну суму 14635,44дол.США, а інвойс №HR02023000000715 від 07.08.2023 виставлений на загальну суму 13084,38 дол.США. Відомості щодо 4 та 7 позицій товарів різняться в кількості та загальній вартості. Роз`яснення з цього приводу відсутні;

- рахунок-фактура №АВ-101 від 08.08.2023 містить відомості щодо експедиційних послуг на території України, які до митної вартості не додано.

Експедитор надає послуги на всій протяжності маршруту. Відомостей, які б документально підтвердили безпосередньо вартість та критерій розподілу експедиторських послуг на до/після кордону України, не надано;

- п.1.3 договору №70 від 07.08.2023 передбачена наявність заявки за перевезення, яка містить відомості щодо вартості перевезення, форми і схеми оплати, та яка є невід`ємною частиною цього договору. Заявка не надана;

- копія митної декларації країни відправлення №23590400EX00027370 від 08.08.2023 містить реквізити E-fatura №23243160110886030637336 від 07.08.2023, яка до оформлення не надана;

- висновок експертної організації №113/577 від 14.08.2023 містить лише посилання на джерела інформації. Даний висновок не може бути взятий до уваги митним органом, оскільки самі джерела, які підтверджують заявлений рівень цін, не надано. Таким чином у зазначеному висновку відсутнє документальне підтвердження числових значень.

Згідно ч.2, 3 ст. 53 МКУ та враховуючи положення пп.1 ч.5 ст.54 МКУ, що позиціонується з положеннями ст.17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, декларанту слід надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості, а саме:

- банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати за товар);

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

- транспортні (перевізні) документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (для підтвердження умов перевезення та числових значень експедиційно-транспортних витрат, які є складовими митної вартості товару);

- якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (для підтвердження числових значень складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари);

- виписку з бухгалтерської документації (для деталізації умов оплати);

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару (для підтвердження числових значень щодо вартості товарів та умов поставки).

Також, відповідно до ч.6 ст.53 декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження митної вартості товару.

Декларантом додатково надано наступні документи:

- (3000) E-FATURA №HR02023000000715 від 07.08.2023 вже надана до оформлення разом з МД;

- (3014) Прайс-лист №6/2023 від 26.06.2023 - документ від ODE YALITIM A.S., заявлений як «прайс», не може вважатися прайс-листом, так як виданий безпосередньо для ТОВ "ПЕРШИЙ ДІМ", а не для потенційних покупців. Також не вказано, на який період діють ціни на продукцію, яка пропонується для продажу, так як вартість сировинних складових продукції залежить від зовнішніх факторів та коливання цін на світових ринках;

- (9000) Видаткова накладна №Т-ПД-001323/01 від 07.08.2023 не стосується партії товару, яка оформлюється;

- (9000) лист-пояснення №1608/2 від 16.08.2023.

Так, роз`яснень та документального підтвердження з порушених питань не надано (а.с.36).

Чернівецька митниця, приймаючи Рішення про коригування митної вартості товарів, визначила їх митну вартість резервним методом, із застосуванням рівня митної вартості оформлених товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За основу для визначення митної вартості взято раніше визнані (визначені) митні вартості за МД №100060/2023/418671 від 09.08.2023 "Теплоізоляційний матеріал мінеральна вата із скловолокна, еластична, в рулонах, запакована у ф-стабілізовану плівку. Склад: скловолокна, склеєні термореактивною смолою, без шару алюмінієвої фольги.використовується для теплоізоляції перекриттів між поверхами, інших каркасних конструкцій в домобудівництві, а також у приміщеннях з підвищенною вологістю.-г115-5+5 зІагАех віке 1,2*6,25 (15т2/рк1:) - 2610 м2.», рівень митної вартості - 1,51 $/кг.

Зазначену митну декларацію, як пояснив відповідач у відзиві, взято за основу при визначенні рівня митної вартості, оскільки оформлюваний за нею товар максимально відповідає за фізичними характеристиками, обсягом, походженням та часом митного оформлення.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням про коригування митної вартості та карткою відмови в прийнятті митної декларації позивач звернувся до суду з цим позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі - МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина 1 статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною 1 статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч.3 ст.53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Отож, митний орган має право вимагати від декларанта додаткових документів лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина 5 статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД №23UA408020049937U0 щодо якого проведено коригування митної вартості.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності та не містять відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У даному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини 6 статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ "Перший дім" подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, пакувальний лист продавця на товар б/н від 07.08.2023р., проформа інвойс MS21308143 від 06.07.2023; інвойс HR02023000000715 від 07.08.2023; автотранспортна накладна А№059303 від 08.08.2023; сертифікат походження товару Y 0656644 від 07.08.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті №АV242 від 06.07.2023, рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг №АВ-101 від 08.08.2023; довідка про транспортні витрати №73 від 08.08.2023; Експертний висновок №113/577 (№011022) від 14.08.2023; контракт №20220517 від 17.05.2022 та доповнення до нього від 29.12.2022; договір про надання послуг митного брокера №0607/11 від 06.07.2011 та додаткова угода до нього №2 від 21.11.2011; договір міжнародного перевезення №70 від 07.08.2023; договір-заявка на перевезення вантажу №ПД-009074 від 02.08.2023; лист продавця про надання знижки на товар від 26.06.2023; МД країни відправлення №23590400ЕХ00027370 від 08.08.2023; МД№23UA408020049937U0 від 15.08.2023р.

Товар згідно МД№23UA408020049937U0 постачався на умовах EXW (TR CORLU).

Згідно правил Інкотермс-2010 умови EXW вимагають, щоб клієнт покрив усі витрати з транспортування, включаючи збір вантажу з заводу, внутрішню доставку, експорт, імпорт та транспортування до кінцевого пункту призначення. Тобто, зобов`язання щодо поставки товару взяв на себе позивач, як покупець, витрати на доставку не включено до вартості товару.

Як визначено частиною 2 статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина 4 статті 58 МК України).

У розумінні частини 5 статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною 10 статті 58 МК України.

Так, контракт №20220517 від 17.05.2022 та доповнення до нього від 29.12.2022 містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойс HR02023000000715 від 07.08.2023 визначає вартість поставленого товару 13084,38дол.США.

Додатково позивачем було надано копію митної декларації країни відправлення №23590400ЕХ00027370 від 08.08.2023.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару на виконання п.6 ст.53 МК України, митному органу було надано: довідку про транспортні витрати №73 від 08.08.2023; договір міжнародного перевезення №70 від 07.08.2023; договір-заявка на перевезення вантажу №ПД-009074 від 02.08.2023.

Навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення. У цій довідці також вказано, що страхування вантажу не проводилось.

Крім цього, ТОВ «Інтеграл-Логістик» виписано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг №АВ-101 від 08.08.2023, до якого включені такі послуги як: авто-послуга по маршруту м.Corlu (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет - 75000грн та авто-послуга по маршруту п/п Порубне-Сірет - м.Вінниця - 22000грн, експедиційні витрати по території України - 1000грн.

Сума за послуги міжнародного перевезення вантажу по маршруту м.Corlu (Туреччина) - п/п Порубне-Сірет - 75000грн включена до митної вартості товару, що не заперечується митним органом.

Таким чином, зауваження митного органу про додання згідно поданої позивачем декларації до митної вартості товарів вартості транспортування 75000,00грн, та не додання вартості навантаження та митного оформлення в країні експорту є необґрунтованими, оскільки згідно поданих документів вартість навантаження перевізником уже включено до складу авто-послуги до місця ввезення в Україну (п/п Порубне-Сірет), а вартість митних процедур за умовами п.2.1 Контракту включаються до ціни товару.

Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

З урахуванням зазначеного, відсутність заявки за перевезення, яка містить відомості щодо вартості перевезення, форми і схеми оплати, не може бути підставою для висновку про не підтвердження витрат на перевезення товарів, адже митному органу були надані інші докази про транспортні витрати, які на переконання суду, є достатніми.

Подібний правовий висновок щодо доказів, якими можуть підтверджуватись витрати на транспортування декларованого товару, викладений у постановах Верховного Суду від 06.09.2019 року у справі №815/2501/18, від 22.08.2019 року у справі №810/2784/18, який підлягає врахуванню у спірних правовідносинах.

Щодо зауважень митного органу про те, що в гр. 70 «Призначення платежу» платіжної інструкції №AV242 від 06.07.2023 зазначено тільки реквізити контракту №20220517 від 17.05.2022, оплата здійснена на суму 85590,05 дол.США, проформа-інвойс від 06.07.2023 №MS21308143 виставлена на суму 14635,44 дол.США, інвойс № HR02023000000715 від 07.08.2023 виставлений на суму 13084,38 дол.США суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що форма оплати за контрактом від 17.05.2022 є передплата. За його умовами, вартість цього контракту складає 500000 доларів США. Відповідно до пункту 7.2. Контракту продавець зобов`язаний виставити рахунок і направити його оригінал протягом 10 (десяти) робочих днів з моменту підписання Проформи до цього Контракту. Отже, Проформа МS 21308143 від 06.07.2023р. була складена завчасно та містить дані щодо очікуваного об`єму товару, в той час як інвойс №HR02023000000715 від 07.08.2023 містить дані щодо фактично завантаженого до відправлення товару, який підлягає оплаті. Згідно зазначеного інвойсу загальна сума товару (поставки) склала 13084,38 дол.США.

В митній декларації №23UA408020049937U0 від 15.08.2023 зазначена загальна вартість товару, що декларувався 13084,38 дол.США. Така вартість відповідає виставленому інвойсу HR02023000000715 від 07.08.2023 на суму 13084,38 дол.США та експортній декларації №23590400EX00027370 від 08.08.2023 на цю ж суму. Отже, декларант мав надати документ, що підтверджує оплату 13084,38 дол.США. Відповідно до платіжної інструкції №AV242 від 06.07.2023 позивачем було сплачено 85 590,05 дол.США за поставки по контракту № 20220517 від 17.05.2022. Отож, позивач на виконання п.2 ст.53 МК України підтвердив належним чином оплату товару, що декларувався.

Посилання митного органу щодо розбіжностей є, на переконання суду, необґрунтованими, оскільки, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися органом доходів і зборів до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Крім того, суперечності у відомостях щодо умов оплати товару у документах, доданих до вантажної митної декларації на підтвердження митної вартості товарів, не можуть бути підставою для витребування органом доходів і зборів додаткових документів у декларанта.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 11.06.2019 року у справі №813/1755/17.

Щодо зауважень митного органу про те, що копія митної декларації країни відправлення №23590400EX00027370 від 08.08.2023 містить реквізити E-fatura №23243160110886030637336 від 07.08.2023, яка до оформлення не надана, суд зауважує, митна декларація країни відправлення за змістом ч.2 ст.53 МК України не є основним документом, який підтверджує митну вартість товарів. Відповідно до п.7 частини 3 ст.53 МК України копія митної декларації країни відправлення є додатковим документом, що подається (за наявності) декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Відповідно вимога про надання додатково документів, на які містяться посилання у митній декларації країни відправлення може бути обґрунтованою лише в тому випадку, якщо у відомостях такої декларації виникли розбіжності із іншими документами, які підтверджують заявлену митну вартість. Судом встановлено, що числові показники співпадають як з виставленим інвойсом, так із показниками, відображеними у митній декларації №23UA408020049937U0 від 15.08.2023.

З приводу зауважень митного органу щодо відсутності в рахунку-фактура №АВ-101 від 08.08.2023 відомостей щодо експедиційних послуг на території України, які до митної вартості не додано, суд звертає увагу на те, що за правилами ч.11 ст.58 МК України витрати на транспортування після ввезення до митної вартості не включаються за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари. За умовами поставки, транспортні витрати не були включені до ціни товару, відповідно позивач включив до митної вартості лише транспортні витрати до пункту ввезення товару, що відповідає п.5 ч.10 ст.58 МК України.

Зауважуючи в оскаржуваному рішенні про те, що у проформі-інвойсі від 06.07.2023 №MS21308143 заявлені умови поставки EXW без зазначення географічного місця призначення, що впливає на рівень митної вартості відповідач не обґрунтував яким чином може здійснюватись такий вплив. Означена відповідачем проформа була складена завчасно, в подальшому фактичний обсяг товару, який поставлявся був відображений у інвойсі HR02023000000715 від 07.08.2023, у якому зазначено місце призначення - м.Вінниця.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 року по справі №1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що подані декларантом відповідно до частини 2 статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом, не мають розбіжностей, відомості про визначення митної вартості в цих документах є достовірними, базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Натомість, зазначені митницею у повідомленні декларанту та рішенні про коригування митної вартості зауваження та розбіжності, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття спірного рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

По суті вказані митним органом зауваження носять формальний характер, що у їх сукупності та окремо кожне не вказує на наявність підстав для коригування заявленої декларантом вартості товару.

Крім того, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 2 статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування. Між тим, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Аналіз норм Митного кодексу України дозволяє стверджувати, що вищенаведеними нормами законодавець встановив загальний перелік документів, які можуть бути витребувані митним органом для перевірки правильності визначення складових митної вартості товару і її не слід розуміти таким чином, що в кожному випадку митний орган повинен витребувати всі перелічені документи - які саме документи витребувати, митний орган повинен вирішувати в кожній конкретній ситуації з урахуванням всіх обставин і характеристик товару, що декларується.

Надані позивачем документи не містять розбіжностей, які впливають на правильність визначення митної вартості, не містять наявні ознаки підробки та містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

Таким чином, відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об`єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару, судом не встановлено.

Згідно з ч.3 ст.318 МК України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи надання декларантом митному органу достовірних відомостей про визначення митної вартості за ціною угоди, які базувалися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддавалися обчисленню, суд вважає оскаржуване рішення відповідача та як наслідок картку відмови в прийнятті митної декларації протиправними, що є підставою для їх скасування.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав платіжне доручення про сплату судового збору в загальній сумі 4294,40грн, що підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Чернівецької митниці про коригування митної вартості товарів №UA408000/2023/000379/2 від 17.08.2023р.

3. Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA408020/2023/001339 від 17.08.2023р.

3. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Перший дім" за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької митниці Державної митної служби України судові витрати у вигляді сплаченого в розмірі 4294 (чотири тисячі двісті дев`яносто чотири) грн 40 коп.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Перший дім" (вул. Осипова, 10, м.Одеса Одеська область, 65048; код ЄДРПОУ 35116943)

Відповідач - Чернівецька митниця Державної митної служби України (вул. Руська, 248-М, м. Чернівці, 58023; код ЄДРПОУ 43971359)

Суддя В.О. Кушнір