Рішення

від 18.04.2024 по справі 620/7814/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2024 року Чернігів Справа № 620/7814/23

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства "Сновський" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

У С Т А Н О В И В:

Приватне сільськогосподарське підприємство "Сновський" (далі - ПСП«СНОВСЬКИЙ») звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Чернігівській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №5393/ж10/25-01-07-00, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 743 664 грн та донараховано штрафні санкції на суму 871 832 грн.

Обґрунтовуючи вимоги, позивач вказує на порушення відповідачем у спірних правовідносинах чинного законодавства України на момент їх виникнення, що стало підставою для звернення до суду.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 26.06.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Ухвалою суду від 05.07.2023 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 13.07.2023 продовжено розгляд справи за позовом ПСП "Сновський" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Відповідач подав до суду відзив, в якому позовні вимоги не визнав з огляду на те, що в ході проведення перевірки ПСП «СНОВСЬКИЙ» не встановлено обставин, що свідчать про відсутність вини, а також наявності пом`якшуючих обставин та обставин, які відповідно до п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень.

Позивач надіслав до суду відповідь на відзив, в якій підтримав доводи позовної заяви.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Згідно наказу від 21.03.2023 № 584-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПСП «СНОВСЬКИЙ», виданого на підставі пп. 19-1.1.6 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.8 п.78 ст. 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI, із змінами та доповненнями (далі - ПК України), Головним управлінням ДПС у Чернігівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПСП «СНОВСЬКИЙ» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за січень 2023 року у податковій декларації з податку на додану вартість від 20.02.2023 року № 9028829295 від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету (а.с.24 т.1).

За результатами вищевказаної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Чернігівській області 14.04.2023 складено акт №3841/Ж5/25-01-07-01-01, згідно висновків якого встановлено, що ПСП «СНОВСЬКИЙ» порушено п. 198.5 ст. 198, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.8 ст. 200 ПК України, в результаті чого завищено ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за січень 2023 року в розмірі 1 763 664 грн (а.с.35-46 т.1)

Не погоджуючись із висновками акта перевірки від 14.04.2023 №3841/Ж5/25-01-07-01-01, відповідно до п. 86.7. ст. 86 Податкового кодексу України на акт перевірки ПСП «СНОВСЬКИЙ» подані відповідні заперечення від 01.05.2023 року №65 (а.с.51-54 т.1).

За результатами розгляду заперечень ПСП «СНОВСЬКИЙ» від ГУ ДПС у Чернігівській області отримано відповідь від 15.05.2023 №1159/Ж12/25-01-07-01-06, відповідно до якої висновки викладені в акті перевірки від 14.04.2023 №3841/Ж5/25-01-07-01 залишені без змін, а заперечення ПСП «СНОВСЬКИЙ» - без задоволення (а.с.55-57 т.1).

ГУ ДПС у Чернігівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 19.05.2023 №5393/ж10/25-01-07-00, відповідно до якого ПСП «СНОВСЬКИЙ» зменшено бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 1 743 664 грн та нараховано штрафні санкції на суму 871 832 грн. (а.с.58 т.1).

Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд вказує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, у тому числі податку на прибуток та податку на додану вартість, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі- ПК України).

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, за придбання або виготовлення товарів та послуг.

Згідно із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Згідно із п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п.189.1 ст.189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п.189.9 ст.189 цього Кодексу).

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, регулюється статтею 200 ПК (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК встановлено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пунктів 200.7 та 200.10 статті 200 ПК платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

З наданих суду доказів встановлено, що на виконання експортного контракту № Р 22/12-22 від 22.12.2022, Нікосія, з OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр, (а.с. 167-172 т.1), між ПСП «СНОВСЬКИЙ» (Покупець) та ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС» (Продавець) укладено договір продажу №05/01 від 05.01.2023, відповідно до якого Продавець передає кукурудзу 3-го класу (товар) у власність Покупцеві, а Покупець приймає товар і оплачує його Продавцеві на умовах даного Договору (а.с.100 т.1).

Відповідно до розділу 2 договору продажу №05/01 від 05.01.2023 кількість товару складає 2300 тон (+/- 10 %) за ціною 6000,00 за 1 тонну, в т.ч. ПДВ 736,84 гри., а орієнтовна вартість товару за договором становить 13 800 000,00 грн.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що передача товару проводиться шляхом переоформлення товару на зерновому складі (елеватор ПВПК «ІМПУЛЬС» за адресою: вул. 30 років Перемоги, 37А/1, м. Сновськ, Чернігівська область.

Згідно з п. 3.3 договору оплата за товар здійснюється протягом 20 банківських днів з моменту отримання товару на поточний рахунок Продавця, а датою оплати вважається дата надходження коштів на розрахунковий рахунок Продавця (п. 3.5 Договору).

Право власності на товар від Продавця до Покупця переходить після підписання сторонами видаткових накладних (п. 3.6 Договору).

05.01.2023 в межах виконання взятих на себе зобов`язань за договором продажу №05/01, ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС» поставлено (передано) за адресою вул. 30 років Перемоги, 37А/1, м. Сновськ, Чернігівська область у власність ПСП «СНОВСЬКИЙ» кукурудзу 3-го класу (товар) у кількості 2366,4 т на загальну суму 14 198 405,67 грн., в т.ч. ПДВ 1 743 663,85 грн., що підтверджується видатковою накладною від 05.01.2023 №1 (а.с.103 т.1).

Розрахунок між ПСП «СНОВСЬКИЙ» та ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС» за поставку кукурудзи 3-го класу в межах договору продажу №05/01 проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями від 20.01.2023 (а.с.104-114 т.1).

Товарно-матеріальні цінності (кукурудзу 3-го класу), які придбані у контрагента ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС», використано ПСП «СНОВСЬКИЙ» у власній господарській діяльності, оскільки договір продажу №05/01 від 05.01.2023 укладено з контрагентом ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС» в межах виконання позивачем експортного контракту № Р 22/12-22 від 22.12.2022, укладеного з OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр.

На підтвердження реальності здійснення вищевказаної зовнішньоекономічної операції позивачем надані документи щодо реалізації кукурудзи із елеватора ПВКП «ІМПУЛЬС» зі ст. Сновськ на ст.Чорноморськ (а.с.118-137,153-155 т.1), а саме:

акти виконаних робіт ПВКП «ІМПУЛЬС» (елеватор);

реєстри на відвантажене зерно з Елеватора;

якісні посвідчення на відправлені залізничні вагони;

реєстри на відвантажене зерно;

залізничні накладні;

реєстри на прийняте зерно на ст. Чорноморськ;

вантажно-митні декларації;

відомості про перетин кордону;

аркуш коригування до митної декларації, інші документи.

Фактичне виконання господарських зобов`язань між позивачем та контрагентом ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС» підтверджується первинними документами, які надані податковому органу в ході проведення позапланової перевірки, укладений договір продажу від 05.01.2023 року №05/01 відповідає економічному змісту та діловій меті, отримані блага використані ПСП «СНОВСЬКИЙ» у власній господарській діяльності, а здійснена господарська операція спричинила зміни в структурі активів позивача (а.с. 174 т.1), у зв`язку з чим право ПСП «СНОВСЬКИЙ» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за січень 2023 року в розмірі 1 763 664 грн. документально підтвердженим.

В свою чергу, передача товару згідно умов договору проводилась шляхом переоформлення товару на зерновому складі (елеватор ПВКП «ІМПУЛЬС»). Закупка товару (кукурудзи 3-го класу) проводилась для виконання умов контракту № Р 22/12-22 від 22.12.2022 року з OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр.

Підприємством, яке надавало транспортно-експедиційні послуги по відвантаженню товару (кукурудзи 3-го класу) для виконання умов контракту № Р 22/12-22 від 22.12.2022 року з OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр, є ТОВ «АГРО ТРАНС МАГІСТР».

Так, між ПСП «СНОВСЬКИЙ» (Замовник) та ТОВ «АГРО ТРАНС МАГІСТР» (Виконавець) укладено договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ATM 10/20 від 12.08.2020 (а.с.143-146 т.1), відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику транспортно-експедиційне обслуговування, пов`язане з навантаженням, сертифікацією, митним оформленням, організацією перевезення зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки, залізничним транспортом при здійсненні перевезень всередині України та/або на експорт /імпорт) за реквізитами Замовника.

На підставі п. 1.2 Договору № ATM 10/20 від 12.08.2020 умови транспортно-експедиційне обслуговування оговорюються Сторонами в Додаткових угодах, які є невід`ємною частиною цього договору.

Згідно додаткової угоди №11 від 26.12.2022 (а.с.147 т.1) до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № ATM 10/20 від 12.08.2020 та акта виконаних робіт від 10.01.2023 (а.с.148 т.1) ТОВ «АГРО ТРАНС МАГІСТР» виконано роботи з комплексного транспортно-експедиційного обслуговування, а саме, відвантаження товару (кукурудзи 3-го класу) ПСП «СНОВСЬКИЙ» з пункту відвантаження (ПВКП «ІМПУЛЬС») та перевезення його залізничним транспортом зі станції відправлення/залізниця (Сновськ, П-ЗАХ, код станції 326906) до станції призначення/залізниця (Чорноморськ-порт-експорт, ОД ЗАЛ, код станції 402103).

Розрахунок між ПСП «СНОВСЬКИЙ» та ТОВ «АГРО ТРАНС МАГІСТР» за здійснення комплексного транспортно-експедиційного обслуговування в межах договору № ATM 10/20 від 12.08.2020 проведено в повному обсязі у безготівковій формі, що підтверджується платіжними інструкціями та доручення (а.с.158-164 т.1).

ТОВ «АГРО ТРАНС МАГІСТР» повністю виконало свої зобов`язання по даному договору № ATM 10/20 від 12.08.2020 (а.с. 148-152 т.1, а.с. 8-15 т.2).

На підтвердження реальності здійснення вищевказаної господарської операції позивачем надані до перевірки усі підтверджуючі документи, а саме:

договір на транспортно-експедиційне обслуговування № ATM 10/20 від 12.08.2020;

додаткову угоду №11 від 26.12.2022 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № ATM 10/20 від 12.08.2020;

акт виконаних робіт від 10.01.2023 згідно додаткової угоди №11 від 26.12.2022 до договору на транспортно-експедиційне обслуговування № ATM 10/20 від 12.08.2020;

картку рахунку;

платіжні інструкції та доручення;

рахунки на оплату (а.с.156-157 т.1).

В свою чергу, на виконання укладеного позивачем експортного контракту № Р 22/12-22 від 22.12.2022 з OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр, відповідно до митних декларації №23UA500090000248U4 від 16.01.2023 та №23UA500090000703U4 від 02.02.2023 ПСП «СНОВСЬКИЙ» здійснено відвантаження OSKONDI VENTURES LIMITED, Республіка Кіпр, кукурудзи 3-го класу для кормових потреб українського походження насипом. Врожаю 2022 року. ДСТУ 4525:2006. Країна виробництва - UA. Виробник - ПСП «Сновський». Торговельна марка - немає даних. Кількість - 2415 т. Вартість постачання - 18 104 199, 65 грн (а.с.171, 172 т.1).

На підтвердження інформації відносно того, що виробником експортованого товару є ТОВ «ЩОРСАГРОІМПУЛЬС», позивачем отримано аркуш коригування від 14.04.2023 до ВМД №23UA500090000703U4 від 02.02.2023 (а.с.173 т.1).

Згідно із ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність - діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частинами 1 та 2 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. (ст. 179 ГК України).

За приписами частин третьої, восьмоїстатті 19 Господарського кодексу України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 44 Податкового кодексу України платники податків для цілей оподаткування зобов`язані вести облік витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єкта оподаткування та/або податкових зобов`язань з ПДВ на підставі первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз цієї норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з цим визначенням містить дві обов`язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно із частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до ч. 1 ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Отже, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В акті перевірки відповідачем не наведено жодного доказу про відсутність первинного бухгалтерського документу або неправильне оформлення первинних документів.

Окрім того, у розумінні абз.1 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абз.2 п.109.1 ст.109 Податкового кодексу України діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно з п.112.2 ст.112 Податкового кодексу України особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання. Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

Окрім того, за приписами п.112.7 ст.112 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення.

Звідси слідує, що у цілях застосування норм Податкового кодексу України вина та умисел є тотожними категоріями і кваліфікуючими ознаками вини як суб`єктивної сторони складу протиправного порушення платника податків є: 1) удавані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 2) цілеспрямовані дії платника податків, спрямовані на створення умов, котрі виключають намір на досягнення будь-якої мети, окрім невиконання податкового обов`язку (недотримання як податкової дисципліни, так і дисципліни в інших сферах контролю органами системи ДПС України); 3) існування у платника податків фізичної змоги забезпечити дотримання правил та норм у сфері податкової справи; 4) явно та очевидно нерозумні діяння платника податків; 5) явно та очевидно недобросовісні діяння платника податків; 6) діяння платника податків, явно та очевидно вчинені без належної обачності.

Суд вважає, що усі перелічені критерії охоплюються судовою доктриною неприпустимості безпідставного одержання податкової вигоди.

Пунктом 109.3 ст.109 Податкового кодексу України передбачено, що у випадках, визначених пунктом 119.3 статті 119, пунктами 123.2 - 123.5 статті 123, пунктами 124.2, 124.3 статті 124, пунктами 1251.2 - 1251.4 статті 1251 цього Кодексу, необхідною умовою притягнення особи до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення є встановлення контролюючими органами вини особи.

Згідно з п.112.8 ст.112 Податкового кодексу України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є: 112.8.1. сплив строків давності застосування штрафів за вчинення податкового правопорушення; 112.8.2. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до індивідуальної податкової консультації, наданої такому платнику податків у паперовій або електронній формі, за умови, що така консультація зареєстрована в єдиному реєстрі індивідуальних податкових консультацій, або до узагальнюючої податкової консультації та/або до висновку об`єднаної палати, Великої Палати Верховного Суду щодо застосування норми права, від якого в подальшому було відступлено; 112.8.3. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла у відповідності до правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи, які в подальшому було змінено за наслідками перегляду Великою Палатою Верховного Суду; 112.8.4. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів; 112.8.5. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини банку, органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, небанківського надавача платіжних послуг, еквайра, емітента електронних грошей (щодо податкових правопорушень, передбачених статтями 124 і 1251 цього Кодексу); 112.8.6. вчинення діяння (дії або бездіяльності) з вини оператора поштового зв`язку, інформація про якого міститься в Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку, за умови виконання обов`язку, визначеного абзацом другим пункту 49.6 статті 49 цього Кодексу; 112.8.7. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок виявлення в роботі електронного кабінету технічної та/або методологічної помилки чи технічного збою в роботі електронного кабінету і визнання такої помилки/збою технічним адміністратором та/або методологом електронного кабінету або згідно з повідомленням на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, або підтвердження її/його існування рішенням суду, якщо порушення були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету. Ненарахування штрафів та/або пені за порушення, що були зумовлені виключно технічною та/або методологічною помилкою чи технічним збоєм у роботі електронного кабінету, закріплюється (реалізується) у програмному забезпеченні, яке застосовується для автоматичного розрахунку штрафів та/або пені за порушення податкового законодавства; 112.8.8. самостійне виправлення платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що містяться у раніше поданих ним податкових деклараціях та розрахунках (уточнюючих податкових деклараціях та розрахунках), за умови сплати самостійно донарахованих податкових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу (щодо правопорушення, передбаченого пунктом 123.1 статті 123 цього Кодексу). Невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п`ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, тягне за собою накладення штрафу відповідно до пункту 120.2 статті 120 цього Кодексу; 112.8.9. вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору); 112.8.10. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до консультації з питань практичного застосування окремих норм законодавства України з питань митної справи, наданої в письмовій або електронній формі, а також до узагальнюючої консультації, зокрема на підставі того, що у подальшому такі консультації були змінені або скасовані; 112.8.11. вчинення діяння (дії або бездіяльності) особою, яка діяла відповідно до наданого попереднього рішення митного органу про застосування окремих положень законодавства України з питань митної справи, у тому числі в разі, якщо таке рішення в подальшому було відкликано з причин, встановлених пунктами 2, 3 частини сьомої статті 23 Митного кодексу України; 112.8.12. інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

Зміст наведених норм права дозволяє суду дійти до висновку про те, що умисне діяння платника податків із несвоєчасної оплати податків (зборів) на користь Держави Україна може мати місце виключно у випадку неініціювання переказу коштів за обов`язкової умови: 1) фізичної наявності у власності платника безготівкових коштів на рахунку в установі банку (або фізичної наявності готівкових коштів у касі суб`єкта господарювання юридичної особи, володінні громадянина підприємця); 2) відсутності перешкод/перепон у визначенні юридичної долі цих коштів; 3) відсутності невиконаних грошових зобов`язань, котрі мають законодавчий пріоритет над податковим обов`язком (тобто усвідомлення фізичної змоги проведення платежу, усвідомлення потреби в ініціюванні переказу коштів та усвідомлення відсутності об`єктивних перешкод у передачі права власності на активи у вигляді коштів Державі Україна в особі компетентного суб`єкта права-органу публічної адміністрації, але неповажне та нерозумне ухилення від спрямування платіжного доручення до установи банку).

Суд звертає увагу на те, що в акті перевірки відповідачем не вказано та не доведено про наявність у позивача відповідного умислу на вчинення податкового правопорушення. Під час судового розгляду справи відповідачем також не доведено про наявність такого умислу.

Зважаючи на наведене, суд вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 76 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно із ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, підстави винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги необхідно задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, матеріалами справи підтверджено понесення позивачем витрат на сплату судового збору у розмірі 26840,00 грн.

Таким чином, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 26840,00 грн.

Керуючись статтями 139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов Приватного сільськогосподарського підприємства "Сновський" до Головного управління ДПС у Чернігівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Чернігівській області від 19.05.2023 №5393/ж10/25-01-07-00.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Чернігівській області на користь Приватного сільськогосподарського підприємства "Сновський" судовий збір у сумі 26840 (двадцять шість тисячі вісімсот сорок) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення суду складено 18 квітня 2024 року.

Позивач: Приватне сільськогосподарське підприємство "Сновський" (вул.30 років Перемоги, 37А/1, м.Сновськ, Чернігівська область, 15200, код ЄДРПОУ 00414842).

Відповідач: Головне управління Державної податкової служби у Чернігівській області (вул.Реміснича, 11, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ ВП 44094124).

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО