Постанова

від 18.04.2024 по справі 591/9696/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2024 р.Справа № 591/9696/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Чалого І.С.,

Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. ,

за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29.01.2024, головуючий суддя І інстанції: Ніколаєнко О.О., м. Суми, повний текст складено 29.01.24 року по справі № 591/9696/23 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Зарічного районного суду м. Суми з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500 грн.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 29.01.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Скасовано постанову Державної служби України з безпеки на транспорті від 26 липня 2023 року серія АА № 00012857 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження м. Київ, вул.Антоновича, 51, код ЄДРПОУ 39816845) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 536,80 грн., сплачений при зверненні до суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказав, що не погоджується з твердженнями суду першої інстанції, про відсутність доказів того, що станом на час вчинення правопорушення саме позивач був керівником КП "Шляхрембуд". Ухвалюючи рішення судом необґрунтовано підтримано позицію позивача про те, що він не є суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, оскільки не є власником транспортного засобу та не керував ним. Відповідач стверджує, що особою за якою зареєстровано транспортний засіб, вважається власник даного транспортного засобу та саме на таку особу відповідно до ст. 14-3 КУпАП покладається адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбаченої ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, за умови відсутності в ЄДРТЗ відомостей про належного користувача даного транспортного засобу. За відсутності відомостей до ЄДРТЗ щодо належного користувача транспортного засобу, незалежно від підстав такого невнесення викликає автоматичне визначення відповідальною особою за вчинення адміністративних правопорушень саме особу, за якою зареєстрований транспортний засіб або ж керівника юридичної особи, за якою він зареєстрований. З огляду на те, що станом на 13.07.2023 керівником був ОСОБА_1 , то на нього як на керівника правомірно було складено постанову. Крім того, твердження суду першої інстанції, що станом на день розгляду справи керівником власника транспортного засобу є інша особа не грунтуються на доказах.

Скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, позивач просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах, визначених статтями 273 - 277, 280 - 283,285 - 289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку (ч. 1ст. 268 КАС України).

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду (ч. 2ст. 268 КАС України).

У судове засідання суду апеляційної інстанції учасники справи не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій (ч. 3ст. 268 КАС України).

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача,переглянувши справу за наявними у ній доказами таперевіривши законність і обґрунтованістьрішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановленота підтверджено в суді апеляційної інстанції, що постановою серії АА №00012857 від 26.07.2023 по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України встановлено, що 13.07.2023 за адресою Н-07, км. 291+793, Сумська область, автоматичним пунктом фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті зафіксовано транспортний засіб МАЗ 6430 С9, ДНЗ НОМЕР_2 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 .

Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України: загальної довжини транспортного засобу на 7,067% (1,325м.) при дозволеній максимальній фактичній довжині 18,75м., загальної висоти транспортного засобу на 7175% (0,287м.) при дозволеній фактичній висоті 4м., відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП . Керуючись ст. ст. 14-3, 229, 279-5 - 279-8, 284 КУпАП постановлено позивача притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього штраф в сумі 8500 грн. Постанова підписана КЕП посадової особи відповідача. В ній містяться інформація про виміряні з урахуванням похибки параметри транспортного засобу, посилання на веб-сайт, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент учинення правопорушення та постановою в електронній формі (а.с. 27).

Постанова направлена позивачу поштою за адресою: АДРЕСА_2 , поштове відправлення було повернуто у зв`язку з закінченням терміну його зберігання (а.с 30,31).

Фотоматеріали, на яких зафіксовано рух транспортного засобу, додані відповідачем разом із відзивом (а.с. 26,27,28,29,32).

Відповідно до відповіді на запит суду від ТСЦ МВС №5946 згідно з обліковими даними ЄДР станом на 25.07.2023 за транспортним засобом МАЗ 6430С9, 22 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 не зареєстровано належних користувачів. Єдиним власником є КП «Шляхрембуд» (а.с. 40-41, 44).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не доведено що особа, яка притягнута до адміністративної відповідальності є суб`єктом відповідальності за зазначене у постанові правопорушення.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух», з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» до великовагових та великогабаритних транспортних засобів відносяться транспортні засоби вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 ПДР.

Положеннями п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30 (далі - Правила № 30) встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 ПДР України на 2% (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75м), за висотою від поверхні дороги - 4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35м), за довжиною - 22м (для маршрутних транспортних засобів - 25м), фактичну масу понад 40т (для контейнеровозів - понад 44т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46т), навантаження на одиночну вісь - 11т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16т, строєні 22т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11т, здвоєні осі - 18т, строєні - 24т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11т, здвоєні осі - понад 16т, строєні осі - понад 22т або фактичною масою понад 40т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11т, здвоєні осі - понад 18т, строєні осі - понад 24т або фактичною масою понад 44т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється. Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7т або фактичною масою понад 24т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 132-1 КУпАП перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.

Згідно з ч. 1 ст. 14-3 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 14-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів (ч.1 ст. 247 КУпАП).

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В позовній заяві як на підставу для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення позивач наполягає на тому, що він не вчиняв адміністративного правопорушення, не є його власником та не був належним чином повідомлений про розгляд справи. Тобто в даній справі позивач не оскаржує зміст постанови, обгрунтованість обставин викладених в ній, а тому основним завданням в даній справі є встановлення належного суб`єкта відповідальності. Тому зміст постанови та її фактичні обставини не були предметом розгляду, адже не оспорювались сторонами по справі, питання протиправності постанови досліджувалося лише в аспекті правильності визначення суб`єкта відповідальності за вчинене правопорушення.

Стосовно доводів апелянта про те, що ОСОБА_1 є належним суб`єктом відповідальності за адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 14-1 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото- відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, у випадках, передбачених статтею 279-7 цього Кодексу.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказ Міністерства інфраструктури України 27 вересня 2021 року № 512 уповноважена посадова особа здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення шляхом опрацювання інформаційного файлу системою фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - cистема), необхідного для об`єктивного розгляду справи та винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі (далі - постанова).

У разі якщо адміністративне правопорушення, передбачене частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 КУпАП, зафіксоване в автоматичному режимі, уповноважені посадові особи встановлюють особу, зазначену у частині першій статті 14-3 КУпАП за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів та Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до наведених вище норм суб`єктом правопорушення у спірних правовідносинах є:

- керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, або

- в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач, або

- якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи особа, яка виконує його повноваження.

Враховуючи положення Інструкції № 512 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення саме на уповноважену особу покладається обов`язок встановлення особи, яка є суб`єктом правопорушення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП. Таке встановлення здійснюється за даними ЄДРПОУ та Єдиного державного реєстру транспортних засобів.

З матеріалів справи колегією суддів встановлено, що з інформації ТСЦ МВС 5946 вбачається, що власником транспортного засобу МАЗ 6430С9, 2022 року випуску номерний знак НОМЕР_2 станом на 13.07.23 є КП "ШЛЯХРЕМБУД" СМР (а.с. 39,45).

Відомості про належного користувача цього транспортного засобу у облікових даних ЄДР МВС відсутні.

Отже, суб`єктом адміністративної відповідальності за вказане правопорушення повинен бути або фізична особа власник транспортного засобу, або керівник юридичної особи власника транспортного засобу, або особа, яка виконує його обов`язки.

Відповідно до отриманої судом першої інстанції відповіді №423963 від 29.01.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань керівником КП "ШЛЯХРЕМБУД" СМР є ОСОБА_2 . (а.с. 47-48)

Однак, відповідачем на підтвердження правомірності спірної постанови надано витяг з сайту "ОпендатаБот" ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з якого вбачається не лише фактичний керівник станом на дату здійснення запиту, але і хронологія зміни керівників, а саме: 04.07.2023 - змінився керівник з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 ; 28.07.2023 - змінився керівник з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 .

Колегією суддів в судовому засіданні досліджено та підтверджено вищевказані відомості відносно керівника КП "ШЛЯХРЕМБУД" СМР шляхом безпосереднього їх дослідження на сайті "ОпендатаБот" (https: //opendatabot.com/).

Отже, в період з 04.07.2023 по 27.07.2023 керівником КП "ШЛЯХРЕМБУД" СМР був саме ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що станом на 13.07.2023 керівником КП "ШЛЯХРЕМБУД" СМР був ОСОБА_1 , а тому на нього як на керівника правомірно було складено спірну постанову.

Інші підстави, які могли бути підставою для скасування постанови позивачем не заявлялися, судом першої інстанції не досліджувались, тому не є предметом судового дослідженні в апеляційній інстанції.

Враховуючи вищевикладене, складаючи постанову про вчинення адміністративного правопорушення серії АА № 00012857 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 8500,00 грн, відповідач діяв на підставі та в межах своїх службових повноважень, надав до суду достатні та належні докази, які в своїй сукупності свідчать про правомірність винесеної постанови.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства Українинеправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумаченнязаконуабо застосуваннязакону, який не підлягає застосуванню, або незастосуваннязакону, який підлягав застосуванню.

Отже, враховуючи те, що судом першої інстанції неповно з`ясовано всі обставини, що мають значення для справи, колегія суддів дійшла висновку про скасуваннярішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції (крім витрат суб`єкта владних повноважень на сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що не підлягають відшкодуванню відповідно до ст. 139 КАС України), судові витрати розподілу не підлягають

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті задовольнити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 29.01.2024 по справі № 591/9696/23 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя І.С. ЧалийСудді В.В. Катунов І.М. Ральченко