Постанова

від 18.04.2024 по справі 280/7314/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 280/7314/23(суддя Максименко Л.Я., м. Запоріжжя)

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Корсун Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №280/7314/23 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-СІДС» до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ-СІДС» 20 вересня 2023 року звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, згідно з яким, просить визнати протиправними та скасувати прийняті Головним управлінням ДПС у Запорізькій області податкові повідомлення-рішення від 13.06.2023 № 100408010701, № 100308010701.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що вказані податкові повідомлення-рішення повинні бути скасовані як протиправні, оскільки висновки відповідача в акті перевірки щодо допущення позивачем технічної помилки (внаслідок технічного збою в програмі), а саме при внесенні відомостей до додатків № 1 Відомості про суми податку на додану вартість, зазначені у податкових накладних/розрахунках коригування до податкових накладних, не зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, та про податковий кредит з урахуванням його коригування (Д1) та № 3 Розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) Податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2023 року (надалі - Декларація) по контрагенту ФГ Стоянов А.А. (код ЄДРПОУ 33555705) відображено помилковий індивідуальний податковий номер: 326253715114, замість правильного 335557015151 є необґрунтованими та протиправними.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року позов задоволено повністю.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його в апеляційному порядку з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі відтворює зміст акта перевірки. Зазначає, що судом першої інстанції не було враховано, що позивачем включено до складу податкового кредиту за лютий 2023 року суму ПДВ 755 424,34 грн з придбання ТМЦ по контрагенту ТОВ «Кара Марін», за якими відсутні первинні документи та відсутні взаємовідносини згідно з ЄРПН.

Згідно з відзивом на апеляційну скаргу, позивач зазначаючи про її необґрунтованість, просить у задоволені скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Зазначає про відсутність вини позивача у вчиненні податкового правопорушення та про те, що технічна помилка в індивідуальному податковому номері при заповненні додатків Декларації не впливає на право позивача на податковий кредит/бюджетне відшкодування, особливо в контексті проведення відповідачем документальної перевірки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, який заперечував щодо її задоволення, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції з`ясовано та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що ГУ ДПС у Запорізькій області у період з 26.04.2023 по 04.05.2023, проведена документальна позапланова невиїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю ПРОФІТ-СІДС з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету.

За результатами перевірки складено акт від 11.05.2023 № 837/08-01-07- 01/41205522 (далі акт перевірки) Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки TOB ПРОФІТ-СІДС з питань дотримання податкового законодавства при декларуванні за лютий 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету яким встановлено порушення платником податків п.44.1, п. 44.6 ст. 44, п. 198.1 , п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.4 ст.200, п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми від`ємного значення, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21 декларації за лютий 2023 в сумі ПДВ 181072 грн. та завищення суми від`ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 1,3 ст. 200, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку (р. 20.2.1 декларації) за лютий 2023 в сумі ПДВ 574 352 грн.

Позивач надіслав на адресу контролюючого органу заперечення на акт перевірки, яке не було враховано останнім.

13.06.2023 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області з урахуванням висновків акта перевірки прийняті податкові повідомлення-рішення № 100408010701 та № 100308010701.

За результатами розгляду скарги позивача на ці рішення Державною податковою службою України було прийняте рішення про результати розгляду скарги від 24.08.2023 № 24616/6/99-00-06-01-01-06, яким у задоволені скарги - відмовлено.

Правомірність та обґрунтованість вказаних рішень відповідача є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність прийнятих відповідачем рішень у зв`язку з безпідставним неврахуванням відповідачем під час проведення невиїзної перевірки документів наданих позивачем за господарськими операціями, що мали вплив на формування показників Декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, встановлені статтею 44 Податкового Кодексу України (далі ПК). Так, згідно з положенням пункту 44.1 цієї статті для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон № 996-ХIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону № 996-ХIV господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-ХIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Відповідно до наведеного вище визначенні господарські операції пов`язані не з фактом підписання договорів, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України (далі - ПК).

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків

Отже, враховуючи зазначені правові норми, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правильного висновку про те, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій.

При цьому, суд першої інстанції правильно з`ясував наступні обставини,

Так дійсно контролюючий орган встановив той факт, що господарські операції позивача з ФГ Стоянов А.А., які насправді мали місце у звітному податковому періоді на загальну суму ПДВ 755 424,34 грн. і за якими ТОВ ПРОФІТ-СІДС було надано перевіряючим повний пакет документів, у Декларації з ПДВ за лютий 2023 року не відображені.

Проте, судом з`ясовано, що в Декларацію з ПДВ за лютий 2023 року та Додатки до неї позивачем помилково внесені відомості про суму ПДВ 755424,34 грн. з TOB Кара Марін (ІПН 326253715114, код ЄДРПОУ: 32625378).

При цьому, в ЄРПН наявні зареєстровані саме ФГ Стоянов А.А. податкові накладні, виписані на ТОВ ПРОФІТ-СІДС на загальну суму ПДВ 755 424,34 грн. В той час як будь-які податкові накладні від ТОВ Кара Марін на адресу ТОВ ПРОФІТ-СІДС у спірний період відсутні.

Враховуючи викладені обставини колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції відносно того, що позивач, маючи в наявності зареєстровані в ЄРПН податкові накладні ФГ Стоянов А.А., мав право на віднесення сум податку по ним до податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Допущені позивачем помилки в індивідуальному податковому номері контрагента, із урахуванням наданих до перевірки зареєстрованих податкових накладних, та повного пакету документів по господарським операціям з ФГ "Стоянов А.А." є такими, що не призводять до змін у податковому обліку та не впливають на розрахунки з бюджетом, оскільки, зміна індивідуального податкового номеру контрагента не свідчить, що позивачем було внесено зміни до числових показників сум ПДВ.

Водночас, посилання контролюючого органу на порушення платником податку вимог п. 44.1, п. 44.6 ст. 44 ПК України є безпідставним, оскільки наявні у справі докази по взаємовідносинам позивача з ФГ «Стоянов А.А.», а також відомості викладені акті перевірки, спростовують твердження відповідача про відсутність документів первинного бухгалтерського обліку за господарськими операціями, що мали вплив на формування показників Декларації з ПДВ за лютий 2023 року.

Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення рішення ГУ ДПС у Запорізькій області від 13.06.2023 №100408010701, № 100308010701 є протиправними та підлягають скасуванню.

Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Зазначений обов`язок відповідач не виконав.

Також, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.

Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, за необхідне апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, так як суд першої інстанції об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 315, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення, а рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі №280/7314/23 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 18 квітня 2024 року.

Повне судове рішення складено 18 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяВ.Є. Чередниченко

суддяВ.А. Шальєва

суддяС.М. Іванов