Постанова

від 18.04.2024 по справі 160/26323/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/26323/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року (суддя Турлакова Н.В.) у справі №160/26323/23 за позовом ОСОБА_1 до Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 22.05.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0009, за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, Підгородненська міська рада;

- зобов`язати Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області розглянути заяву від 22.05.2023 ОСОБА_1 та прийняти рішення, яким затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0009, яка розташована за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, Підгородненська міська рада.

В обгрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що рішенням Підгородненської міської ради № 1510-11/8 від 28 грудня 2021 року, йому, як учаснику бойових дій, надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1224411000:01:089:0004. 22.05.2023 року, після виготовлення проекту землеустрою, позивач звернувся до Підгородненської міської ради із заявою, в якій просив розглянути питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки у приватну власність. За результатом розгляду заяви відповідачем не було прийнято рішення, натомість, у листі від 29 травня 2023 року № 1705 міською радою повідомлено, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється, а також зазначено про необхідність звернутись до міської ради після припинення або скасування воєнного стану в Україні. Позивач зазначав, що

відсутність належним чином оформленого рішення про затвердження проекту землеустрою та надання земельної ділянки у власність або про відмову у наданні земельної ділянки у власність, або залишення заяви без розгляду, свідчить про те, що уповноважений орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 року адміністративний позов задоволено частково, а саме:

визнано протиправною бездіяльність Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області, як суб`єкта владних повноважень, в частині неприйняття відповідного рішення за заявою ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою від 22.05.2023 у встановлені законом порядку та строки;

зобов`язано Підгородненську міську раду Дніпровського району Дніпропетровської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2023 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства (код 01.03) загальною площею 2,000 га, кадастровий номер 1221411000:01:089:0009, яка розташована за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, Підгородненська міська рада.

В іншій частині позову відмовлено.

За наслідками розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про те, що у спірному випадку відповідачем було допущено протиправну бездіяльність під час розгляду заяви позивача щодо затвердження проекту землеустрою, оскільки відповідачем не було прийнято жодного з рішень по суті поданої заяви. Такі висновки суд першої інстанції обгрунтував тим, що виходячи з положень Земельного кодекс України, відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою, чого у спірному випадку зроблено не було.

З цих підстав суд першої інстанції визнав протиправну бездіяльність відповідача в питанні розгляду заяви позивача про затвердження проекту землеустрою.

Не погодившись з рішенням суду, в частині обраного судом способу захисту порушеного права, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції, в цій частині скасувати та прийняти нову постанову, якою зобов`язати відповідача затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність. Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, позивач посилається на те, що судовим рішенням не забезпечено ефективне відновлення порушеного права позивача. За позицією позивача у суду були наявні підстави для задоволення позову саме у такий спосіб, на якому наполягав позивач, оскільки у спірному випадку відповідач реалізував свої дискреційні повноваження та фактично відмовив позивачу у затвердженні проекту землеустрою. Стосовно позиції відповідача про неможливість передання земельної ділянки у власність в період дії воєнного стану, позивач звертає увагу на те, що правовідносини щодо виділенні земельної ділянки виникли ще до внесення вказаних змін до законодавства, а отже такі зміни - підпункт 5 пункт 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України не можуть бути застосовані у цих правовідносинах.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 .

Рішенням Підгородненської міської ради № 1510-11/8 від 28 грудня 2021 року надано позивачу, як учаснику бойових дій, дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, орієнтованою площею 2,0000 га, за рахунок земельної ділянки з кадастровим номером 1224411000:01:089:0004.

Пунктом 2 вказаного Рішення, зобов`язано позивача замовити у суб`єктів господарювання, що є розробниками документації із землеустрою, згідно з вимогами, передбаченими чинним законодавством, розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та після його погодження, відповідно до чинного законодавства, подати цей проект на розгляд до міської ради для прийняття відповідного рішення.

На виконання п.2 рішення Підгородненської міської ради № 1510-11/8 від 28 грудня 2021 року, позивач замовив у ФОП ОСОБА_2 , яким і виготовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки позивачу для ведення особистого селянського господарства, загальною площею 2,0 га, яка розташована за адресою: Дніпропетровська область, Дніпровський район, Підгородненська міська рада.

Вказану земельну ділянку зареєстровано у Державному земельному кадастрі з присвоєнням кадастрового номера 1221411000:01:089:0009, про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру від 18.05.2023 НВ-0500457332023.

22.05.2023р. позивач звернувся до Підгородненської міської ради із заявою, в якій просив розглянути питання затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у приватну власність за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, Підгородненська міська рада, загальною площею 2,0 га цільове призначення для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 1221411000:01:089:0009.

За результатом розгляду заяви, Підгородненська міська рада листом від 29 травня 2023 року № 1705 повідомила позивача, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Також, у листі зазначено, що позивач має звернутись до міської ради після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Вважаючи те, що відповідачем в питанні розгляду заяви про затвердження проекту землеустрою допущено протиправну бездіяльність, позивач звернувся з позовом до суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

Так, визначаючи межі апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції виходить з того, що рішення суду першої інстанції оскаржено позивачем, оскаржено в частині обраного способу захисту права, у зв`язку з чим судом апеляційної інстанції надається оцінка рішенню суду першої інстанції, на предмет його законності та обгрунтованості, в частині обраного способу захисту порушеного права.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін (ч.7 ст.118 цього Кодексу).

Відповідно до ч.9 ст.118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно із ч.10 цієї статті Кодексу, відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Отже, з огляду на вказані норми права, можливо дійти висновку про те, що законом передбачено певний алгоритм та поетапність процесу безоплатної передачі земельних ділянок державної та комунальної власності у власність громадян, а саме:

1) подання громадянином клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування щодо отримання земельної ділянки у власність;

2) отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (або мотивовану відмову у його наданні);

3) після розроблення проекту землеустрою такий проект погоджується, зокрема з територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин у відповідності до приписів статті 186-1 ЗК України;

4) здійснення державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі;

5) подання громадянином погодженого проекту землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність, про що, в свою чергу, такий орган у двотижневий строк, зобов`язаний прийняти відповідне рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність або рішення про відмову передання земельної ділянки у власність чи залишення клопотання без розгляду.

При цьому, з вищенаведених норм Земельного кодексу України вбачається, що єдиною підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою може бути лише те, що проект землеустрою не погоджено в порядку, встановленому статтею 186-1 Земельного кодексу України, а також відсутність обов`язкової державної експертизи у визначених законом випадках та відомостей щодо державної реєстрації сформованої земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

Жодних інших правових підстав для відмови у затвердженні проекту землеустрою після його погодження в порядку статті 186-1 Земельного кодексу України, норми статті 118 Земельного кодексу України не містять.

У спірному випадку відповідачем не було прийнято жодного з рішень, передбачених наведеними нормами права. Натомість, листом від 29 травня 2023 року № 1705 відповідач повідомив позивача, що відповідно до підпункту 5 пункту 27 розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Встановивши зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про допущену відповідачем у спірних відносин протиправну бездіяльність оскільки відповідач був зобов`язаний прийняти рішення про затвердження або про відмову у затвердженні проекту землеустрою, чого у спірному випадку зроблено не було.

Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд першої інстанції виходи з того, що у спірному випадку відповідачем не була проведена перевірка на відповідність вимог земельного законодавства поданого позивачем проекту землеустрою.

Надаючи оцінку рішення суду першої інстанції, в частині визначеного способу захисту порушеного права, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що у спірному випадку у суду першої інстанції були відсутні підстави для визначення такого способу захисту права як зобов`язання відповідача затвердити проект землеустрою, оскільки відповідачем не було прийнято жодного з можливих рішень за результатами розгляду заяви позивача, яке б могло бути піддано судовому контролю та яке б свідчило про реалізацію відповідачем своїх дискреційних повноважень. Крім цього, зміст наведеного листа відповідача не дає підстав стверджувати те, що відповідач здійснював перевірку на відповідність вимог земельного законодавства поданого позивачем проекту землеустрою. У свою чергу, повноваженнями щодо такої перевірки наділений саме відповідач, у зв`язку з чим суд не може, підміняючи повноваження відповідача, надати оцінку на відповідність вимог земельного законодавства поданого позивачем проекту землеустрою та прийняти рішення про наявність чи відсутність підстав для затвердження проекту землеустрою.

З цих підстав суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції, в частині обраного способу захисту права, у зв`язку з чим не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2024 у справі №160/26323/23 без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 18.04.2024

Головуючий - суддяЯ.В. Семененко

суддяН.А. Бишевська

суддяІ.Ю. Добродняк