Постанова

від 17.04.2024 по справі 320/8363/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/8363/23 Головуючий у І інстанції - Марич Є.В.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Карпушової О.В., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Куць М.Г.,

представника позивача Морозова П.В.,

представника відповідача Франчука Я.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-Виробниче підприємство «Гетьман» звернулось до суду з даним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №652/Ж10/31-00-07-03-02-20 від 20.10.2022, яким йому нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1 507 395, 10 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення не відповідає чинному законодавству та прийняте на підставі хибних висновків, оскільки на період виконання умов зовнішньоекономічного контракту існували форс-мажорні обставини, що звільняють позивача від відповідальності.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року адміністративний позов задоволено.

При цьому, суд першої інстанції зазначив, що наявність підтверджених Торгово-промисловою палатою України (далі - ТПП України) форс-мажорних обставин, відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 Податкового кодексу України та п. 6 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII та нарахування йому пені згідно ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону за перевіряємий період.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що між сторонами не існує спору щодо дотримання/порушення позивачем граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2019 № 10-01/19 (згідно змісту позовних вимог). Предметом доказування у даній справі є встановлення наявності/відсутності форс- мажорних обставин у позивача, що призвело до порушення ним граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2019 № 10-01/19. Наголошує, що лист ТПП України засвідчує виключно наявність воєнного стану, як непереборної обставини в цілому, але не означає наявність форс-мажорних обставин для кожної особи окремо. Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні позивач, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку. Крім того, апелянт звертає увагу, що позивачем порушено граничні строки розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2019 № 10-01/19 з 16.02.2022, тобто до моменту запровадження в Україні правового режиму воєнного стану.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін та зазначає про безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

В судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав, наполягав на їх задоволенні, в той час, як представник позивача проти цього заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з метою перевірки дотримання вимог валютного законодавства України при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019 №10-01/19 за період з 10.01.2019 по 29.06.2022, за результатами якої складено акт перевірки №687/Ж5/31-00-07-03-02/31804036 від 21.09.2022.

Відповідно до висновків акту перевірки, встановлено порушення п. 2 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» при виконанні умов зовнішньоекономічного контракту від 10.01.2019 №10-01/19 за перевіряємий період з 10.01.2019 по 29.06.2022 щодо надходження частини валютної виручки в розмірі 118 268, 85 дол. США та 214 036, 77 євро з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на підставі контракту від 10.01.2019 №10-01/19, за що у відповідності до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховується пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД.

На підставі вказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 652/Ж10/31-00-07-03-02-20 від 20.10.2022, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньо-економічної діяльності у сумі 1 507 395, 10 грн.

Позивач оскаржив наведене податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку, проте, Рішенням ДПС України від 12.01.2023 №1080/6/99-00-06-01-02-06 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення - без змін, що стало підставою для звернення позивача до суду з цим позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з п.п. 6, 7 розділу II Постанови Національного банку України від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк згідно з цією Інструкцією здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентом граничних строків розрахунків за:

- операцією резидента з імпорту товарів, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] нерезидентом не була здійснена поставка товару за імпортною операцією з оформленням типів МД, зазначених у пп. 3 п. 9 розділу III цієї Інструкції, та за наявності інформації про них (про цю операцію) у реєстрі МД, або документів, зазначених у пп. 3, 4 п. 9 розділу III цієї Інструкції, або в банку немає інформації про здійснення поставки за імпортною операцією;

- імпортною операцією резидента, якщо на дату оплати резидентом товару [а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - на дату здійснення банком платежу на користь нерезидента (дату списання коштів з рахунку банку)] імпортна операція без увезення товару на територію України не була завершена або в банку немає інформації про завершення імпортної операції без увезення товару на територію України.

Банк перевіряє операції, не зазначені в пп. 1 - 3 п. 6 розділу II цієї Інструкції, під час настання події (переказу резидентом коштів на користь нерезидента, надходження від нерезидента коштів на користь резидента, отримання реєстру МД за відповідною операцією) і надалі банк не здійснює за ними валютний нагляд щодо дотримання резидентом граничного строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів згідно з вимогами цієї Інструкції.

Банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з наступного календарного дня після дати здійснень платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків ) формі документарного акредитива - дати здійснення банком платежу на користі нерезидента (дати списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.

Згідно п. 9 розділу ІІІ Постанови Національного банку України від 02.01.2019 №7 «Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», Банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків: 1) якщо сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів не перевищує незначної суми. У разі здійснення розрахунків за експорт, імпорт товарів в іноземній валюті сума незавершених розрахунків за операцією з експорту, імпорту товарів визначається за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Національним банком на дату останньої події за відповідною операцією (остання дата платежу/надходження грошових коштів, дата поставки товару, дата зарахування зустрічних однорідних вимог); 2) у разі експорту товару - після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному п. 16-2 розділу IV цієї Інструкції; 3) у разі імпорту продукції, яка ввозиться в Україну, - після отримання інформації з реєстру МД про здійснення поставки за імпортною операцією з оформленням МД типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», ІМ-51 «Переробка на митній території», IM-72 «Безмитна торгівля», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування» (якщо продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або після пред`явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції (якщо на продукцію, що імпортується, згідно із законодавством України не оформляється МД); 4) у разі імпорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - після пред`явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі); 5) у разі імпорту продукції без її увезення на територію України - після зарахування грошових коштів від нерезидента на поточний рахунок резидента в банку в разі продажу нерезиденту продукції в повному обсязі за межами України (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за продаж нерезиденту продукції за межами України здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за продукцію) або подання документів, що підтверджують використання резидентом продукції за межами України на підставі договорів (контрактів, угод), інших форм документів, що застосовуються в міжнародній практиці та можуть уважатися договором; 6) у разі заміни кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів - після зарахування на поточний рахунок резидента - нового кредитора в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента-боржника за поставлений резидентом - первісним кредитором товар, та за наявності документів про заміну кредитора в зобов`язанні за операцією з експорту товарів.

При цьому, вимоги пп. 1 п. 9 розділу III цієї Інструкції не застосовуються до операцій з експорту, імпорту товарів у разі дроблення операцій з експорту товару або дроблення валютних операцій.

Так, додержання термінів імпортних операцій регламентується відповідно до ст. 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі - Закон № 2473-VIII). У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акту, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

В свою чергу, відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону № 2473-VIII органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства.

Частинами 5, 6 цієї статті Закону передбачено, що Національний банк України у визначеному ним порядку здійснює валютний нагляд за уповноваженими установами.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Так, згідно з п. 21 розділу II Постанови Національного банку України від 02.01.2019 №5 «Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті», граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону№ 2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Згідно ч.ч. 6, 7 ст. 13 Закону № 2473-VIII у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

У разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

Відповідно до ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» від 02.12.1997 № 671/97-ВР Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні скаржник, який посилається на них як на підставу неможливості належного виконання зобов`язання, повинен довести їх наявність не тільки самих по собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.02.2022 у справі № 922/2897/21 та від 04.06.2022 у справі № 922/2394/21.

Так, обставини, що мають місце на території України та пов`язані із агресією рф проти України підпадають під визначення форс-мажорних обставин.

ТПП України ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану, на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Отже, як правильно зауважив суд першої інстанції, ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

За обставинами справи, на виконання умов Контракту №10-01/19 від 10.01.2019 за період з 10.01.2019 по 29.06.2022 ТОВ позивачем поставлено на користь EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD (the Republic of Cyprus) алкогольні напої на загальну суму 902 288, 57 дол. США та 3 630 841,13 євро згідно митних декларацій, перелік яких, а також граничний термін надходження валютної виручки/повернення товару наведено у додатку 1-ЕК (додаток до акту перевірки).

Валютна виручка за експортний товар надійшла на поточні рахунки ТОВ «НВП «Гетьман», відкриті в АБ «УКРГАЗ БАНК», МФО 320478 та АТ «ОКСІ БАНК», МФО 325990 на загальну суму 665 337, 21 дол. США та 2 720 218, 93 євро згідно банківських виписок, перелік яких наведено у додатку 1-ЕК (додаток до акту перевірки).

Станом на 29.06.2022 в бухгалтерському обліку позивача по рахунку 362 «Розрахунки з іноземними покупцями» за Контрактом №10-01/19 від 10.01.2019 по взаємовідносинам з Компанією EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD обліковується дебіторська заборгованість у розмірі 236 951, 36 дол. США (у тому числі протермінована заборгованість - 135 965, 43 дол. США та заборгованість, по якій термін сплати не настав - 100 985, 93 дол. США) та 910 622, 20 євро (у тому числі протермінована заборгованість - 266 755, 37 євро та заборгованість, по якій термін сплати не настав - 643 866, 83 євро).

Так, актом перевірки від 21.09.2022 №687/Ж5/31-00-07-03-02/31804036 встановлено порушення позивачем п. 2 ст. 13 ЗУ «Про валюту і валютні операції», а саме надходження валютної виручки з порушенням законодавчо встановлених строків розрахунків на підставі вказаного контракту, зокрема частини валютної виручки в розмірі 118 268, 85 дол. США та 214 036, 77 євро.

При цьому, у зв`язку з невиконанням умов контракту в повному обсязі (ненадходження валютних коштів за поставлений товар) позивач 29.06.2022 звернувся до Господарського суду Львівської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD за контрактом №10-01/19 від 10.01.2019 у загальній сумі 135 965, 43 дол. США та 272 155, 17 євро.

В той же час, за зверненням позивача Львівською ТПП засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для ТОВ «НВП «Гетьман» щодо надходження на рахунок у банку оплати за товар від нерезидента - EDC EASTERN DRINKS COMPANY LTD за контрактом №10-01/19 від 10.01.2019, що підтверджується наявним у справі сертифікатом №1100-35-0817 від 07.12.2022.

Період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): - дата настання: 24.02.2022; - дата закінчення: до 19.02.2023.

Відповідно до ст. 112 ПК України:

112.1. особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

112.2. особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

112.7. у разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

При цьому, п. 112.8. ст. 112 ПК України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень га порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такими обставинами, відповідно до пп. 112.8.9. п. 112.8 ст. 112 ПК України, зокрема є: вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що наявність підтверджених ТПП України форс-мажорних обставин, відповідно до пп. 112.8.9. п.112.8 ст. 112 ПК України та п. 6 ст. 13 Закону № 2473-VIII звільняють позивача від відповідальності за порушення вимог ч. 2 ст. 13 Закону №2473-VIII та, як наслідок, нарахування пені згідно ч.5 ст.13 зазначеного Закону.

Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про порушення позивачем граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2019 № 10-01/19 з 16.02.2022, тобто до моменту запровадження в Україні правового режиму воєнного стану.

Так, Верховний Суд у постанові від 15.02.2024 №420/1538/23 сформулював наступний правовий висновок: «Пеня, нарахована за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті, з 01.01.2021 (дата набрання чинності Законом України «Про внесення змін до ПК України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX) є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпункту 14.1.162. пункту 14.1. ст. 14 ПК України, та, відповідно, на неї розповсюджується дія положень абз. 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, який передбачає, що протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню».

Так, постановою Кабінету міністрів України від 09.12.2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» на всій території України встановлено карантин через COVID-19 та режим надзвичайної ситуації для єдиної державної системи цивільного захисту, який в подальшому продовжено до 31.12.2022, а тому нарахування пені за порушення позивачем граничних строків розрахунків, встановлених НБУ, за окремими операціями з експорту товарів за зовнішньоекономічним контрактом від 10.01.2019 № 10-01/19 з 16.02.2022, відповідно до позиції Верховного Суду, підлягає списанню.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2023 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Постанова в повному обсязі складена і підписана 18.04.2024

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Карпушова

В.В. Файдюк